Рішення

від 14.04.2008 по справі 2-202/2008

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-202/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2008 року     смт.  Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді     Орленко Л.О.

при секретарі     Одноор Н.В.

за участю представника позивача     ОСОБА_1

відповідача     приватного нотаріуса ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі   суду   смт.  Веселинове цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_2 про визнання неправомірною відмову приватного нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії - посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна та зобов'язання вчинити нотаріальну дію,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою до приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_2 про визнання неправомірною відмову приватного нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії - посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна та зобов'язання вчинити вказану нотаріальну дію.

Позивач зазначив,  що 06 лютого 2008 року він як власник нерухомого майна уклав з ОСОБА_4  договір купівлі-продажу нежитлової будівлі гаража,  розташованого в смт. Веселинове Миколаївської області по вул. Київській, 7. Після досягнення згоди з усіх істотних питань договору він з ОСОБА_4  звернулися до приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_2 з питанням нотаріального посвідчення укладеного між ними договору. Проте у вчиненні нотаріальної дії - нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна їм було відмовлено. Відмову у вчиненні нотаріальної дії приватний нотаріус виклала в письмовій консультації,  обґрунтувавши в ній відмову у нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна невідповідністю вимогам чинного законодавства наданих позивачем правовстановлювальних документів,  а саме -договору купівлі-продажу нерухомого майна,  зареєстрованого Вознесенською Універсальною Товарно-Сировинною Біржею 3 листопада 2000 року № 727,  за яким Веселинівське районне споживче товариство продало,  а ОСОБА_3 купив нежитлову будівлю гаража,  розташованого в смт. Веселинове Миколаївської області по вул. Київській, 7. У своїй відмові приватний нотаріус вказала на те,  що юридична особа,  якою є Веселинівське районне споживче товариство,  не може бути членом біржі,  а отже і стороною в біржовій угоді,  що з тексту договору не вбачається факт перевірки правоздатності та дієздатності юридичної особи,  яка є стороною в договорі та повноважень її представника ( а саме посилання на рішення загальних зборів про надання дозволу чи згоди на продаж об'єкту нерухомості),  що підпис уповноваженої особи не скріплено печаткою юридичної особи,  тa що біржова угода укладена без витребування даних щодо наявності чи відсутності арешту на предмет купівлі-продажу,  податкової застави,  даних про сплату пенсійного збору та державного мита в обсязі,  передбаченому Декретом Кабінету Міністрів „Про державне мито". Крім того,  приватний нотаріус послалася на роз'яснення Міністерства юстиції України,  наданого в листі від 16.01.2004 р. за № 19-32/6Д за якими договори,  зареєстровані на біржі не прирівнюються до нотаріально посвідчених,  в зв'язку з чим необхідно дотримуватися законодавчо встановленої форми угод про відчуження нерухомого майна незалежно від місця,  де ці угоди укладаються,  та що договори щодо придбання на біржових торгах об'єктів нерухомого майна вимагають оформлення в. письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню.

Відмову приватного нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії позивач вважає неправомірною,  оскільки гараж,  розташований в смт. Веселинове Миколаївської області по вул. Київській, 7,  в цілому зареєстрований за ним на праві особистої власності на підставі договору купівлі-продажу № 727 від 03.11.2000 року та записано в реєстрову книгу №2. Це реєстраційне посвідчення протягом встановлених  ст. 257 ЦК України (строк позовної давності) з моменту його видачі ніким не оскаржено і не скасовано.

Крім того,  відповідно до  ст. 227 ЦК України в ред. 1963 p.,  який діяв на момент укладення договору,  нотаріальне посвідчення договору купівлі -продажу нерухомого майна не передбачалося. Вказує,  що оскільки п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,  затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 р. передбачено підтвердження права власності на гараж,  що відчужується,  договором купівлі-продажу,  зареєстрованим на біржі,  за наявності відмітки на ньому про реєстрацію відповідних прав,  то приватний нотаріус повинна була прийняти у нього правовстановлюючі документи та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу нерухомого майна -гаража. Тому просить суд визнати неправомірною відмову приватного нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії - посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна та зобов'язати його вчинити вказану нотаріальну дію.

В судовому засіданні представник цозивача ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі і з тих же підстав та просив позов задовольнити повністю.

Відповідач приватний нотаріус ОСОБА_2 позов не визнала,  посилаючись на те,  що при відмові у вчиненні нотаріальної дії - нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна - гаража,  розташованого смт. Веселинове Миколаївської області по вуд.Київській, 7 вона керувалася вимогами ч.2  ст. 49 Закону України „Про нотаріат",  якою нотаріусу забороняється приймати для вчинення нотаріальних дій документи,  якщо вони не відповідають вимогам законодавства. При вивченні наданого позивачем правовстановлюючого документу - договору купівлі-продажу нерухомого майна,  зареєстрованого Вознесенською Універсальною Товарно-Сировинною Біржею 3 листопада 2000 року № 727,  за яким Веселинівське районне споживче товариство продало,  а ОСОБА_3 купив нежитлову будівлю гаража,  розташованого в смт. Веселинове Миколаївської області по вул. Київській, 7,  вона встановила,  що біржею не перевірявся факт правоздатності та дієздатності юридичної особи та повноваження її представника,  відсутнє посилання на рішення загальних зборів про надання дозволу чи згоди на продаж об'єкту нерухомості,  не скріплено печаткою юридичної особи підпис уповноваженої особи. Дана біржова угода купівлі-продажу нерухомого майна була укладено без витребування даних щодо наявності чи відсутності арешту на предмет купівлі-продажу,  податкової застави. Крім того,  відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України,  наданого в листі від 16.01.2004 р. за № 19-32/64,  договори,  зареєстровані на біржі не прирівнюються до нотаріально посвідчених,  в зв'язку з чим необхідно дотримуватися законодавчо встановленої форми угод про відчуження нерухомого майна незалежно від місця,  де ці угоди укладаються,  та що договори щодо придбання на біржових торгах об'єктів нерухомого майна вимагають оформлення в письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідач зазначила,  що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт того,  що на момент укладення договору купівлі - продажу нерухомого майна -гаража було накладено заборону на відчуження всього майна Веселинівського районного споживчого товариства. Тому вважає,  що вона обґрунтовано відмовила у вчиненні нотаріальної дії -посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна та просить відмовити позивачу у задоволенні його вимог.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_4  до суду не прибув,  надавши заяву,  в якій просить розглядати справу у його відсутність та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 та відповідача приватного нотаріуса ОСОБА_5Ф.,  дослідивши матеріали справи,  суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

03.11.2000 р. позивач та Веселинівське районне споживче товариство уклали між собою договір купівлі-продажу нежитлової будівлі гаража,  розташованого в смт. Веселинове Миколаївської області по вул. Київській, 7. В цей же день Веселинівською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації було зареєстровано за позивачем право власності на вказаний гараж,  про що записано в реєстрову книгу №2 за реєстровим № 441 та видано реєстраційне посвідчення.

06.02.2008 року позивач,  як власрик нерухомого майна і продавець,  та ОСОБА_4 ,  як покупець,  уклали договір купівлі-продажу гаража,  розташованого в смт. Веселинове Миколаївської області по вул. Київській, 7. Досягнувши згоди з усіх істотних питань договору,  в цей же день позивач та ОСОБА_4  звернулися до приватного нотаріуса Веселинівського 'районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_2 з питанням нотаріального посвідчення укладеного між ними договору. Проте нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальної дії,  пославшись на невідповідність вимогам чинного законодавства наданих позивачем правовстановлювальних документів - договору купівлі-продажу нерухомого майна,  зареєстрованого Вознесенською Універсальною Товарно-Сировинною Біржею 3 листопада 2000 року № 727,  за яким Веселинівське районне споживче товариство продало,  а ОСОБА_3 купив нежитлову будівлю гаража,  розташованого в смт. Веселинове Миколаївської області по вул. Київській, 7. Свою відмову приватний нотаріус виклала в консультації в порядку  ст. 4 Закону України „Про нотаріат".

Пунктом 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,  затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 р. передбачено,  що право власності на гараж,  що відчужується,  може бути підтверджено договором купівлі-продажу,  зареєстрованим на біржі,  за наявності відмітки на ньому про реєстрацію відповідних прав.

Із досліджених в судовому засіданні доказів вбачається,  що право власності позивача не нерухоме майно було визнано органом Державної реєстрації нерухомого майна і 3 листопада 2000 р. Веселинівською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації позивачу було видано реєстраційне посвідчення про те,  що гараж,  розташований в смт. Веселинове по вул. Київська, 7,  в цілому зареєстрований за ОСОБА_3 на праві особистої власності на підставі договору купівлі-продажу № 727 від 3.11.2000 року та записано в реєстрову книгу №2 за реєстровим № 441.

Відповідно до  ст. 204 ЦК України правочин є правомірним,  якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як встановлено судом дане реєстраційне посвідчення з моменту його видачі ніким не оскаржено та не скасовано.

Відповідно до  ст. 227 ЦК України в ред. 1963 p.,  який діяв на момент укладення договору купівлі-продажу гаража між позивачем та Веселинівським районним споживчим товариством,  обов'язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу передбачалося лише для договорів про відчуження житлових будинків,  а  ст. 15 Закону

України „ Про товарну біржу" від 10.12.1991 р. з відповідними змінами та доповненнями передбачено,  що угоди,  зареєстровані на біржі,  не підлягають нотаріальному посвідченню.

Суд,  дослідивши в судовому засіданні докази в сукупності,  приходить до висновку,  що договір купівлі-продажу нежитлової будівлі гаража від 03.11.2000 р. відповідав діючим на момент його укладення нормам цивільного законодавства.

Враховуючи ті обставини,  що право власності на гараж,  розташований в смт. Веселинове Миколаївської області по вул. Київській, 7 визнано державним реєстраційним органом за позивачем з 03.11.2000 року і дане реєстраційне посвідчення з моменту його видачі ніким не оскаржене і не скановано,  а сам по собі правочин не може бути визнаний недійсним,  і що п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України прямо передбачений обов'язок нотаріусів приймати для вчинення нотаріальних дій документи,  які підт^ерджкють право власності на гараж,  договори купівлі-продажу,  зареєстровані на бірж},  за наявності відмітки на ньому про реєстрацію відповідних прав,  суд вважає,  що підстав у приватного нотаріуса відмовити у вчиненні нотаріальної дії - посвідченні договору купівлі-продажу гаража,  розташованого в смт. Веселинове по вул. Київській, 7,  укладеного між позивачем та ОСОБА_4  06.02.2008 р.,  не було,  а тому позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  15,  60,  212,  213,  214,  215,  218,  223 ЦПК

України,  суд -    

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати неправомірною відмову приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії - посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна - гаража,  який розташований в смт. Веселинове по вул. Київській, 7,  укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  вчинену та викладену в консультації приватного нотаріуса 06 лютого 2008 року № 3/2-22.

Зобов'язати приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_2 вчинити нотаріальну дію -посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна - гаража,  розташованого в смт. Веселинове Миколаївської області по вул. Київській, 7,  укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  прийнявши в якості парвовстновлювальних документів договір купівлі-продажу нерухомого майна,  зареєстрованого Вознесенською Універсальною Товарно-Сировинною Біржею 03 листопада 2000 року № 727,  та реєстраційне посвідчення,  видане та записане в реєстрову № 2 за реєстровим № 441 від 03 листопада 2000 року Веселинівською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації,  за яким гараж,  розташований в смт. Веселинове Миколаївської області по вул. Київській, 7,  в цілому зареєстрований за ОСОБА_3 на праві особистої власності. Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4  ст.  295 ЦПК України.

Рішення суду набуває законної сили протягом 10 днів з дня проголошення рішення,  якщо не буде подано заяву про апеляційне оскарження.