Рішення

від 13.02.2019 по справі 489/6960/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

13.02.2019

Справа №489/6960/18

Провадження №2/489/442/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого - судді Румянцевої Н.О.,

із секретарем судового засідання - Животовою А.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу, третя особа - Управління Держпраці у Миколаївській області про стягнення заробітної плати за час простою та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь заробітну плату за час простою у розмірі 19200 грн., моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. Мотивуючи свої вимоги тим, що з 11 липня 2017 року вона працює у відповідача на посаді сторожа з посадовим окладом 1600 грн. ОСОБА_4 правил внутрішнього трудового розпорядку Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу для сторожів встановлюється облік робочого часу за квартал згідно з дотриманням норм робочого часу. В грудні 2017 року в Миколаївському професійному ліцею торгівлі та ресторанного сервісу змінився завідуючий господарством, який перестав її ставити в графік змін, замість неї ставив іншого сторожа, тим самим позбавив її права виходу на роботу в свою зміну і права на отримання заробітної плати. Вона декілька разів приходила на роботу, намагалася вирішити дане питання шляхом переговорів, однак безрезультатно. З 28 грудня 2017 року відповідач припинив їй нараховувати заробітну плату до встановлення причин неявки на роботу. З графіком змін з нею ніхто не погоджував та вона з ним знайома не була. Кріт того, в табелях обліку робочого часу напроти прізвища ОСОБА_3С. відсутні будь-які позначки про виконану роботу, або відсутність на робочому місці. Оскільки вона з грудня 2017 року в результаті незаконних дій з боку відповідача не отримує заробітну плату та за неї не сплачуються соціальні внески, вона знаходиться на утриманні своїх батьків, немає можливості придбати продукти харчування, одяг, ліки, що спричиняє їй майже рік моральні страждання.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Посилаючись на те, що в липні 2017 року позивачку було прийнято на посаді сторожа. Заяву про прийняття на посаду була підписана також завідуючим господарством ОСОБА_5, який є вітчимом позивача. Протягом липня - листопада 2017 року саме ОСОБА_5 відпрацьовував зміни за позивача, пояснюючи це її молодим віком. Однак, в листопаді 2017 року ОСОБА_5 був звільнений і разом з ним позивач перестала виходити на роботу. В грудні 2017 року позивач мала вийти на чергування згідно основного графіку змін, однак вона на роботу не вийшла. До з'ясування причин та з метою уникнення витрачання бюджетних коштів був виданий наказ про призупинення нарахування заробітної плати до встановлення причин невиходу на роботу ОСОБА_3 № 176/О від 28.12.2017 року. В подальшому в зведених графіках чергування продовжували ставити позивача в зміни, однак в табелях обліку робочого часу ніяких відміток не ставили у зв'язку з нез'ясованими обставинами відсутності працівника на робочому місці. Протягом всього періоду позивач не намагалася вийти на роботу та не знайомилася з графіками чергувань в яких була зазначена. Протягом лютого - листопада 2018 року відповідач намагався отримати пояснення від позивача щодо її невиходу на роботу, направляючи на дві адреси, вказані в особовій справі, листи з рекомендованим повідомленням з вимогою надання пояснень. Проте, від позивача жодних пояснень не надходило, у зв'язку з чим, 26.11.2018 року, позивача звільнено з посади за п. 4 ст. 40 КЗпП України. Вимога позивача про стягнення на її користь моральну шкоду не підлягає задоволенню у зв'язку з недоведеністю та необґрунтованістю.

З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до наказу Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу № 97к/ТР від 11.07.2017 року, ОСОБА_3 призначено на посаду сторожа з 11.07.2017 року, встановивши 1 тарифний розряд з посадовим окладом 1600 грн. в місяць (а.с. 9).

ОСОБА_4 правил внутрішнього трудового розпорядку Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу для сторожів встановлюється облік робочого часу за квартал згідно графіку дотримання норм робочого часу.

Відповідно до табелів обліку робочого часу за грудень 2017 року, навпроти прізвища ОСОБА_3 відсутні будь-які позначки (а.с. 15).

Як вбачається з доповідних записок ОСОБА_6, ОСОБА_3 у грудні 2017 року та серпні 2018 року була відсутня на робочому місці (а.с. 49-53).

Відповідно до службової записки від ОСОБА_7 від 02.08.2017 року за вх. № 01-04/70, ОСОБА_3 не з'являється на робочому місці, замість неї на пост, де вона повинна чергувати, приходить її батько - ОСОБА_5, який працює у ліцею на посаді завідуючим господарством (а.с. 48).

13 березня 2018 року ОСОБА_3 звернулася зі скаргою до Управління держпраці у Миколаївській області, відповідно до якої просила посприяти на відновлення її прав на працю та на її оплату, посилаючись на те, що з грудня 2017 року вона не значиться у графіку чергувань сторожа у Миколаївському професійному ліцею торгівлі та ресторанного сервісу та не отримує заробітну плату (а.с. 12).

Відповідно до листа Управління держпраці у Миколаївській області від 28.09.2018 року за вих. № В-120-18/20ДА, Управлінням держпраці у Миколаївській області було здійснено перевірку документів кадрового та бухгалтерського обліку Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу, в ході якої встановлено, що наказом від 11.07.2017 року № 97к/ТР ОСОБА_3 призначено на посаду сторожа. В ході інспекційного відвідування зведених графіків виходу на чергування сторожів за грудень 2017 року, січень 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року напроти прізвища ОСОБА_3С. відсутні будь-які позначки. В зведених графіках виходу на чергування сторожів за травень 2018 року, червень 2018 року взагалі відсутнє прізвище ОСОБА_3С. , також в табелях обліку робочого часу напроти прізвища ОСОБА_3С. відсутні будь-які позначки про виконану роботу або відсутність на робочому місці, а саме: за грудень 2017 року, січень - липень 2018 року. За результатами інспекційного відвідування заступнику директора Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу надано припис для усунення виявлених порушень, який виконано у визначений строк шляхом складання коригуючих тебелів обліку робочого часу.

Судом встановлено, що наказом Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу № 176/О від 28.12.2017 року, ОСОБА_3, у зв'язку з невиходом на роботу, припинено нарахування заробітної плати до встановлення причин неявки на роботу.

Відповідно до табелів обліку робочого часу (коригуючі) за грудень 2017 р., січень -липень 2018 року, біля прізвища ОСОБА_3С. поставлена відмітка нп - нез'ясовані причини.

На адресу ОСОБА_3, а саме: АДРЕСА_1 та на адресу: м. Миколаїв, вул. Ватутіна, 50, Миколаївський професійний ліцей торгівлі та ресторанного сервісу направлялися листи з рекомендованим повідомленням, з проханням надання письмових пояснень про причини відсутності на робочому місці.

Відповідно до доповідної записки від 25.07.2018 року інспектора кадрів ОСОБА_8, ОСОБА_3 приходила до відділу кадрів Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу та нею були подані наступні документи: автобіографія; особовий листок з обліку кадрів; копію диплому. Проте, надавати письмові пояснення про причини відсутності на роботі, за порадою матері, відмовилася. Про що, працівниками Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу складено ОСОБА_6 від 25.07.2018 року про ненадання працівником ОСОБА_3 письмових пояснень про відсутність на роботі з грудня 2017 року.

На адресу ОСОБА_3, а саме: АДРЕСА_1 та на адресу: м. Миколаїв, вул. Ватутіна, 50, Миколаївський професійний ліцей торгівлі та ресторанного сервісу повторно, протягом липня - серпня 2018 року, направлялися листи з рекомендованим повідомленням, з проханням надання письмових пояснень про причини відсутності на робочому місці.

На адресу ОСОБА_3, а саме: АДРЕСА_1 та на адресу: м. Миколаїв, вул. Ватутіна, 50, Миколаївський професійний ліцей торгівлі та ресторанного сервісу 23.08.2018 року та 28.08.2018 року направлялися графіки чергувань на серпень місяць 2018 року.

ОСОБА_4 до табелю обліку робочого часу за серпень 2018 року, навпроти прізвища ОСОБА_3С. містяться відмітки до 17.08.2018 року п - прогул; з 20-21.08.2018, 23-24.08.2018, 26-27.08.2018, 29-30.08.2018 містяться відмітки нп - нез'ясовані причини.

Відповідно до ОСОБА_6 від 03.09.2018 року про ненадання працівником ОСОБА_3 письмових пояснень про відсутність на роботі з 20 серпня 2018 року, вбачається, що ОСОБА_3 03.09.2018 року з'явилася до відділу кадрів Миколаївський професійний ліцей торгівлі та ресторанного сервісу разом з матір'ю, де їй було запропоновано надати письмові пояснення про причини невиходу на роботу згідно графіку чергувань сторожів на серпень 2018 року. обґрунтованих причин невиходу на роботу ОСОБА_3 не назвала, в усній формі відмовилася надавати письмові пояснення з цього приводу.

Відповідно до табелю обліку робочого часу за вересень 2018 року навпроти прізвища ОСОБА_3С. містяться відмітки нп - нез'ясовані причини.

30 жовтня 2018 року на мобільний телефон сторожа ОСОБА_3, працівником Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу за телефоновано для того, щоб проінформувати її про те, що 05.11.2018 року о 09:00 годин відбудеться нарада, за участю представника трудового колективу, де буде розглянуто питання про невихід на роботу і звільнення ОСОБА_3 На телефонні дзвінки ніхто не відповідач і зворотного дзвінка не було, про що складено ОСОБА_6 від 30.10.2018 року.

05 листопада 2018 року мала відбутися нарада з приводу звільнення за невід на роботу з грудня 2017 року по теперішній час сторожа ОСОБА_3 ОСОБА_3 на нараду не з'явилася про причини відсутності не повідомила, на телефонні дзвінки не відповідає, про що складено відповідний ОСОБА_6 від 05.11.2018 року про неявку працівника ОСОБА_3 на нараду.

Відповідно до листа Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу від 26.11.2018 року за вих. № 01-18/01-15/657, ОСОБА_3 повідомлено про те, що 26.11.2018 року її було звільнено за прогули без поважної причини п. 4 ст. 40 КЗпП України та запропоновано отримати трудову книжку у відділі кадрів у робочий час.

ОСОБА_4 листа Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу від 26.11.2018 року за вих. № 01-18/01-15/656 ОСОБА_3 нарахована та перерахована на картку компенсація невикористаної відпустки при звільненні у сумі 672 грн. 19 коп.

Відповідно до ст.. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статею 43 Конституції України передбачено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

У статті 2 КЗпП України також закріплено право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.

Характер трудових відносин між працівником і роботодавцем виявляється у тому, що працівник зобов'язується виконувати певну роботу, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати належні умови праці (ст.21 КЗпП).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.

ОСОБА_4 ст. 142 КЗпП України, трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

ОСОБА_4 зі ст. 1 ЗУ Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України Про оплату праці роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботі бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до ст.. 58 КЗпП України, при змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку.

ОСОБА_4 ст. 86 КЗпП України, запровадження, заміна і перегляд норм праці провадиться власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Власник або уповноважений ним орган повинен роз'яснити працівникам причини перегляду норм праці, а також умови, за яких мають застосовуватися нові норми. Про запровадження нових і зміну чинних норм праці власник або уповноважений ним орган повідомляє працівників не пізніш як за один місяць до запровадження.

Позивач просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за час простою, посилаючи на те, що відповідач не вносив її до графіку чергувань сторожів, тому не мала можливості виходити на роботу.

ОСОБА_4 ст. 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Що стосується документального підтвердження часу та періоду простою, то відповідно до типової форми табелю обліку використання робочого часу №П-5, затвердженої наказом Держкомстату від 05 грудня 2008 року №489, час простою працівника повинен відображатись в табелі літерою П (код 23).

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) . Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб.

Із змісту п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24.12.1999 року вбачається, що у справах за позовами про оплату простою необхідно виходити як із правил ст. 113 КЗпП України, так і з відповідних норм інших актів законодавства, маючи на увазі, зокрема, що оплата часу простою не з вини працівника у розмірі не нижче двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду ставиться у залежність від повідомлення ним про початок простою власника або уповноважений ним орган (бригадира, майстра, інших службових осіб) у тому разі, коли не йдеться про простій певного структурного підрозділу чи всього підприємства.

Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05 грудня 2008 року №489 Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці У табелі обліку використання робочого часу робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в тому числі надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи.

Отже табель обліку робочого часу є первинним документом, відповідно до даних якого здійснюється нарахування заробітної плати.

ОСОБА_4 наданих відповідачем табелів обліку робочого часу, за грудень 2017 р., січень -липень 2018, біля прізвища ОСОБА_3С. поставлена відмітка нп - нез'ясовані причини; з 01 серпня 2018 року по 17 серпня 2018 року поставлена відмітка п - прогул; з 20-21.08.2018, 23-24.08.2018, 26-27.08.2018, 29-30.08.2018 містяться відмітки нп - нез'ясовані причини; за вересень 2018 року поставлена відмітка нп - нез'ясовані причини (а.с. 16-26).

ОСОБА_4 Мінпраці від 23.10.2007 №257/06-187-07 адміністрація зобов'язана попередити про простій працівників.

Невихід на роботу працівника за умови наявності всіх підтверджуючих обставин можна вважати простоєм, але простой з вини не виходу самого працівника з власних міркувань на роботу простоєм не вважається та відповідно не оплачується. Такі норми викладені в Постанові Пленуму ВСУ від 24.12.1999 №13 ПРО практику застосування судами законодавства про оплату праці , а саме ч. 4 п. 17 Простій з вини працівника в будь якому разі оплаті не підлягає .

Відповідно до ст.94КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємств, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

ОСОБА_4 частини першої статті 94 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

Аналогічний правовий висновок міститься в Постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року в справу за № 602159цс15, який відповідно до ст.360-7ЦПК України є обов'язковими для усіх судів України.

Твердження позивача щодо усунення відповідачем її від виконання трудових обов'язків та невиплату заробітної плати є хибним та не знайшли свого підтвердження в ході судового засідання.

Позивач без поважних причин на протязі майже року не виходила роботу, причин неявки не повідомляла работодавцю, про що свідчать досліджені у судовому засіданні доповідні записки працівників, акти, листи повідомлення які направлялись позивачу.

Також суд бере до уваги, що, після винесення Управлінням держпраці у Миколаївській області припису, відповідачем усунуті недоліки шляхом внесення відповідних відміток щодо виконання обов'язків позивача, а саме, не з'ясовані причини неявки позивача на робочому місці а також прогули.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов в частині стягнення заробітної плати за час простою задоволенню не підлягає.

Позовна вимога щодо стягнення моральної шкоди є похідною від вимоги щодо стягнення заробітної плати за час простою, а тому самостійного обґрунтування судом мотивів залишення її без задоволення не потребує.

ОСОБА_4 приписів статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, інші судові витрати у разі відмови в задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу, третя особа - Управління Держпраці у Миколаївській області про стягнення заробітної плати за час простою та моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: Миколаївський професійний ліцей торгівлі та ресторанного сервісу, ЄДРПОУ 01566423, м. Миколаїв, вул. М. Василевського, 40/6

Третя особа: Управління Держпраці у Миколаївській області, ЄДРПОУ 39787411, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. М. Василевського, 40/1.

Суддя Ленінського районного

суду міста ОСОБА_1 Рум'янцева

Повний текст судового рішення складено 13 лютого 2019 року.