Ухвала

від 19.02.2019 по справі 524/655/19

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/655/19

Провадження №1-кс/524/732/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2019 слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Кременчуці клопотання заступника начальника СВ Кременчуцького районного відділення поліції Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170220000064 від 01.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника СВ Кременчуцького районного відділення поліції Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

Клопотання мотивоване тим, 31.01.2019 о 21год. 10хв. на 96 км автодороги Полтава - Олександрія, між с. Потоки та с.Соснівка Кременчуцького району Полтавської області було виявлено автомобіль Hyundai Santa Fe д.н.з НОМЕР_1 , у якому знаходився труп ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з вогнепальним пораненням голови.

За вказаним фактом в СВ Кременчуцького районного відділення поліції КВП ГУ НП в Полтавській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12019170220000064 від 01.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України умисне вбивство.

Про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повідомлено 02.02.2019 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2 ) є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5320682200:00:019:0022, площею 4,4702 га (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) за адресою: Полтавська область, Глобинський район, Жуківська сільська рада.

Згідно облікових карток приватного транспортного засобу НОМЕР_3 , ОСОБА_4 є власником наступних транспортних засобів:

?легковий седан-В ВАЗ 21043, д.н.з. НОМЕР_4 ;

?легковий седан-В ВАЗ 21154, д.н.з. НОМЕР_5 ;

?легковий причіп ПР ЛЕВ 183131, д.н.з. НОМЕР_6 ;

? бортовий причіп-С, д.н.з. НОМЕР_7 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 , виданого 17 листопада 2007 року, дружиною ОСОБА_4 є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно: дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_6 є власником наступного майна:

- житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 91,7кв.м., житловою площею 44,5кв.м., загальною вартістю нерухомого майна 147272грн - згідно договору купівлі-продажу, серія та номер:641, від 06.06.2013;

- земельної ділянки з кадастровим номером 5320682201:01:002:0152, площею 0,1171га (для ведення особистого селянського господарства) за адресою: АДРЕСА_1 - згідно договору купівлі-продажу, серія та номер:645, від 06.06.2013 року;

- земельної ділянки з кадастровим номером 5320682201:01:002:0151, площею 0,25га (для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)), за адресою: АДРЕСА_1 - згідно договору купівлі-продажу, серія та номер:643, від 06.06.2013.

Відповідно до ч.1 ст.60 Сімейного кодексу України: майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

Отже, майно придбане 06.06.2013 ОСОБА_6 , яка є дружиною ОСОБА_4 є їх спільною сумісною власністю.

07.02.2018 до СВ Кременчуцького РВП Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області надійшли позовні заяви від потерпілого ОСОБА_8 (доньки ОСОБА_5 ) та ОСОБА_9 - законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 (сина ОСОБА_5 ) щодо відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням шкоди.

На підставі викладеного, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий просив накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

?земельну ділянку з кадастровим номером 5320682200:00:019:0022, площею 4,4702 га (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, Жуківська сільська рада;

?транспортні засоби:

oлегковий седан-В ВАЗ 21043, д.н.з. НОМЕР_4 ,

oлегковий седан-В ВАЗ 21154, д.н.з. НОМЕР_5 ,

oлегковий причіп ПР ЛЕВ 183131, д.н.з. НОМЕР_6 ,

oбортовий причіп-С, д.н.з. НОМЕР_7 ,

а також на майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , а саме:

- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 91,7кв.м., житловою площею 44,5кв.м.

- земельну ділянку з кадастровим номером 5320682201:01:002:0152, площею 0,1171га (для ведення особистого селянського господарства), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,

- земельну ділянку з кадастровим номером 5320682201:01:002:0151, площею 0,25га (для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання.

Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечував.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились про час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та оцінивши надані докази, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

В п.4 ч. 2, ч.6 ст. 170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Слідчим суддею встановлено, що 01.02.2019 Кременчуцьким районним відділенням поліції Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області було зареєстровано кримінальне провадження №12019170220000064 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

02.02.2019 ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

ОСОБА_9 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_10 було подано цивільний позов, в якому остання просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь кошти в сумі 3000000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням

ОСОБА_8 також було подано цивільний позов, в якому вона просила стягнути з ОСОБА_4 майнову шкоду в сумі 724649 грн та 2000000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За таких обставин, враховуючи ціну заявлених цивільних позовів, слідчий суддя вважає, що слідчим було доведено необхідність накладення арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову.

Вирішуючи питання щодо обсягу майна, на яке слід накласти арешт, слідчий суддя виходить з наступного.

У ст.41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За змістом ч. 1 ст. 316, ч.ч.1, 2 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

В своєму рішенні від 23 січня 2014 року по справі «East/West Alliance Limited» проти України»(остаточне 02/06/2014) Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.Суд наголошуєна тому,що першата найбільшважлива вимогастатті 1Першого протоколудо Конвенціїполягає утому,що будь-якевтручання державногооргану управо намирне володіннямайном повиннобути законним.Вимога щодозаконності урозумінні Конвенціївимагає дотриманнявідповідних положеньнаціонального законодавствата відповідностіпринципові верховенстваправа,що включаєсвободу відсвавілля. Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Згідно ч.1 ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права (статті 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен на підставі доказів встановити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти подружжя або їх спільна праця.

Вказаний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 01 серпня 2018 року по справа № 159/3532/16-ц(провадження № 61-25335св18)

На переконання слідчого судді, існування лише самого факту придбання майна за час шлюбу недостатньо для віднесення його до категорії спільної сумісної власності.

Слідчий суддя відзначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_6 є єдиним власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельних ділянок з кадастровим номером 5320682201:01:002:0152 та з кадастровим номером 5320682201:01:002:0151.

Доказів, які б свідчили про те, що вказане майно придбано за спільні кошти або набуто спільною працею подружжя, слідчим надано не було. З огляду на вказане та приймаючи до уваги положення ч.6 с.170 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно власником якого є ОСОБА_6 ..

Разом із тим, враховуючи ціну заявлених цивільних позовів та з огляду на те, що належність ОСОБА_11 земельної ділянки з кадастровим номером 5320682200:00:019:0022, площею 4,4702 га (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, Жуківська сільська рада та транспортних засобів: легкового седана-В ВАЗ 21043, д.н.з. НОМЕР_4 , легкового седана-В ВАЗ 21154, д.н.з. НОМЕР_5 , легкового причіпу ПР ЛЕВ 183131, д.н.з. НОМЕР_6 , бортового причіпу-С, д.н.з. НОМЕР_7 , підтверджується належними доказами, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого в цій частині.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе накласти арешт на майно, власником якого є підозрюваний ОСОБА_11 , з метою забезпечення цивільного позову, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 5320682200:00:019:0022, площею 4,4702 га (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, Жуківська сільська рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 209528053206 та транспортні засоби: легковий седан-В ВАЗ 21043, д.н.з. НОМЕР_4 , легковий седан-В ВАЗ 21154, д.н.з. НОМЕР_5 , легковий причіп ПР ЛЕВ 183131, д.н.з. НОМЕР_6 , бортовий причіп-С, д.н.з. НОМЕР_7

Відтак, клопотання заступника начальника СВ Кременчуцького районного відділення поліції Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_3 , про арешт майна підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.131, 132, 167, 170-175, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника СВ Кременчуцького районного відділення поліції Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170220000064від 01.02.2019за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.115КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, власником якого є ОСОБА_11 , рнокпп НОМЕР_2 , а саме:

-земельну ділянку з кадастровим номером 5320682200:00:019:0022, площею 4,4702 га (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, Жуківська сільська рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 209528053206

-транспортні засоби:

oлегковий седан-В ВАЗ 21043, д.н.з. НОМЕР_4 ,

oлегковий седан-В ВАЗ 21154, д.н.з. НОМЕР_5 ,

oмарка: НОМЕР_9 ; тип транспортного засобу: причіп, тип кузова: причіп легковий- НОМЕР_10 , д.н.з. НОМЕР_6 ,

oтип транспортного засобу: невизначений, тип кузова: бортовий- НОМЕР_11 , д.н.з. НОМЕР_7 , номер шасі (рами)

НОМЕР_12 іншій частині вимог відмовити.

Копію ухвали направити слідчому, прокурору та заінтересованим особам.

Негайне виконання даної ухвали покласти на слідчого, прокурора.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1