Постанова

від 19.06.2007 по справі 30/488

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/488

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 червня 2007 р.                                                                                   № 30/488  

    Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

головуючого      Овечкіна  В.Е.,

суддівЧернова     Є.В.,

Цвігун В.Л.,

за   участю   представників:

позивача - не з'явився,

відповідача  - Кисельов А.В.,

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні    касаційну скаргу

Шевченківської районної у м. Києві ради

на постановувід 29.03.2007 Київського апеляційного господарського суду  

у справі№ 30/488            

за  позовом Шевченківської районної у м. Києві ради

доТОВ “БорисЛав”

(третя особа -Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради)

продострокове розірвання договору оренди від 17.03.2005   №3687/4 та виселення відповідача із займаного приміщення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 01.12.2006 (суддя Ващенко Т.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду  від 29.03.2007 (судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф., Рєпіна Л.О.), в позові відмовлено у зв'язку з необгрунтованістю позовних вимог.

Рішення мотивоване недоведеністю порушення прав та інтересів позивача, який  не є стороною договору оренди та відсутністю заборгованості відповідача по орендній платі перед третьою особою на момент прийняття рішення.

Шевченківська районна у м.Києві рада в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що відповідно до ст.10 Закону України “Про місцеве самоврядування  в Україні” Шевченківська районна у м. Києві рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду Шевченківського району міста Києва та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Право суб'єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради, які відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування та оренду (ст.ст.16, 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).

Тобто, враховуючи положення Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, відповідно до преамбули Договору №687/4 від 17.03.2005 орендодавцем  нежилого приміщення по вул.Білоруській, 30, загальною площею 175,62 кв.м. є Шевченківська районна у м.Києві рада, яка у відповідності до норм Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та ст.1000 ЦК України уклала договір доручення (договір про надання послуг) з керівником одного із своїх структурних виконавчих підрозділів –начальником Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради.

Виходячи зі змісту пункту 3.1.10 Положення Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради останнє діє в межах створення, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків Шевченківської районної у м.Києві ради, виступаючи від імені райради орендодавцем комунального майна територіальної громади Шевченківського району м. Києва, та не наділений повноваженнями власника.

Отже, орендодавцем спірного приміщення є Шевченківська районна у м.Києві рада, яка, як власник приміщення, мала повноваження щодо вирішення питання припинення договірних відносин з Відповідачем.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника відповідача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані рішення та постанова –залишенню без змін з наступних підстав.

Слід зазначити, що в даному випадку касаційна інстанція переглядає матеріали справи в межах доводів касаційної скарги щодо незгоди з постановою в частині визнання третьої особи орендодавцем за договором оренди від 17.03.2005.

Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові апеляційний господарський суд виходив з того, що:

17.03.2005 року Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради та  ТОВ “БорисЛав” (далі –Управління) було укладено договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва № 687/4, за умовами якого орендодавець передав орендарю нежиле приміщення загальною площею 175,62 кв. м., що розташоване за адресою: м.Київ, вул. Білоруська, 30.

Договір підписано від орендодавця керівником Управління, яке діє від імені Шевченківської районної у м. Києві ради. Проте, така конструкція  договору по суб'єктному складу можлива за умови, коли структурний підрозділ без права юридичної особи (з боку Управління) діє від імені юридичної особи (з боку ради).

Судом встановлено, що Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради є виконавчим органом Шевченківської районної у м. Києві ради зі статусом юридичної особи та правонаступником КПУЖГ Шевченківського району в м. Києві в частині орендних відносин (рішення Шевченківської районної у м. Києві ради № 263 від 25.11.2003) і діє в межах своєї компетенції. Таким чином, із внесенням до ЄДРПОУ Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради отримало можливість діяти в цивільному обороті як юридична особа  без будь-якого акта з боку держави. Укладенням між  Шевченківською районною у м. Києві радою та її Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва цивільно-правового договору доручення від 10.01.2005 не є характерним для взаємопідпорядкованих органів  влади, відносини яких є адміністративними. Рада не позбавлена контрольних функцій за Управлінням, проте, не може підміняти господарські функції чи цивільно-правові повноваження створених нею юридичних осіб. Формальне посилання на раду як сторону в договору само по собі не позбавляє юридичну особу (Управління) прав і обов'язків сторони в договорі (дивитись аналогічно Роз'яснення ВАСУ від 30.03.2005 № 02-5/220.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказаний договір оренди нежилих приміщень було укладено та підписано саме начальником Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради та ТОВ “БорисЛав”. Також саме Управлінням було направлено ТОВ “БорисЛав” пропозицію про розірвання договору, і тому за послідовністю процесуальної дії позивачем має бути Управління.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення Шевченківської районної у м. Києві ради з позовною заявою до суду про розірвання договору оренди та виселення ТОВ “БорисЛав” із орендованого  приміщення є наявність заборгованості відповідача по сплаті орендних платежів, що станом на 17.07.2006 року становила 32686 грн. 36 коп.

Слід зазначити, що на момент звернення ради з даним позовом у ТОВ “БорисЛав” була відсутня заборгованість по орендній платі перед третьою особою –Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради (а.с.15, 62-66). Виникнення вказаної заборгованості відповідач пояснює відсутністю коштів на час планового платежу через нездійснення органами місцевої влади розрахунків за виконані за власний кошт роботи по об'єкту “Будівництво водопостачання та каналізування житлових будинків № 26, 27, 28 по вул. Ясногородській у Шевченківському районі”.

Також судом встановлено, що об'єкт оренди знаходиться в процесі приватизації шляхом викупу (рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 19.02.2004 №309).

Колегія не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність порушення прав та інтересів позивача, який не є стороною договору оренди від 17.03.2005, та про пред'явлення позову про розірвання договору неналежним позивачем, оскільки такі висновки не відповідають вимогам ст.319, ч.1 ст.761 ЦК України та ст.ст.10, 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, згідно яких Шевченківська районна у м.Києві рада, як власник орендованого відповідачем приміщення, володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вправі вчиняти щодо нього (майна) будь-які дії, які  не суперечать закону, в тому числі пред'являти позови про розірвання договорів оренди комунального майна.

Позивачу, який діє від імені та в інтересах територіальної громади Шевченківського району м.Києва, належать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі в частині передачі їх в оренду.

Як вбачається з преамбули договору оренди №687/4 від 17.03.2005, цей договір зі сторони орендодавця укладено Шевченківською районною у м.Києві радою в особі начальника Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради Дугаренко А.М., що діє на підставі договору доручення від 10.01.2005.

Факт підписання цього договору керівником  Управління не змінює статус позивача, як орендодавця за договором оренди №687/4. Зазначений договір не містить посилань на його укладення безпосередньо Управлінням в межах делегованих повноважень, визначених рішенням Шевченківської районної у м.Києві ради від 25.11.2003 №263, чим спростовуються помилкові висновки суду апеляційної інстанції про зворотне.

Колегія враховує, що викладені у касаційній скарзі доводи позивача стосуються виключно укладення ним, як орендодавцем, договору оренди від 17.03.2005. Інших заперечень щодо судових рішень у даній справі касаційна скарга не містить.

Разом з тим, наведені окремі помилкові висновки судів не вплинули на прийняття судом першої інстанції правильного по суті рішення про відмову в позові з огляду на таке.

Іншою підставою для відмови в позові судом визначено відсутність заборгованості відповідача по орендній платі за станом на момент пред'явлення позову, що не заперечується скаржником.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до п.2.5 договору оренди передбачено, що орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з частинами 1, 3 ст.291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу

Статтею 783 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

- наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

- наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

- наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

             Вказаний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу орендодавця є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач в якості підстави для розірвання договору оренди  зазначає систематичне порушення орендарем умови договору щодо строку внесення орендних платежів.

В той же час, невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою його розірвання в судовому порядку.

Посилання позивача на ст.651 Цивільного кодексу України, як на підставу розірвання в судовому порядку договору у зв'язку з несплатою орендних платежів, є також необгрунтованим, оскільки ч.3 цієї статті, так само як і ст.782 цього Кодексу встановлює для таких випадків право на односторонню відмову від договору.

Касаційна інстанція також враховує, що наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах, пов'язаних з розірванням договорів оренди (постанови ВСУ від 22.02.2005 у справі №34/400).

З матеріалів справи не вбачається, судом не встановлено та позивачем не доведено направлення відповідачу (орендарю) та одержання останнім на підставі ч.2 ст.782 ЦК України повідомлення наймодавця про відмову від договору у зв'язку з невнесенням орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Таким чином, пред'явлений Шевченківською районною у м.Києві радою позов про розірвання договору оренди від 17.03.2005 не відповідає способам захисту цивільних прав наймодавця, а тому за наведених обставин  суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання цього договору.

Зважаючи на вищенаведене, касаційна інстанція не вбачає достатніх підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115, 1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2007 у справі №30/488 залишити без змін, а касаційну скаргу Шевченківської районної у м.Києві ради –без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                                                         В.Овечкін

Судді:                                                                                                                       Є. Чернов

                                                                                                                                 В. Цвігун