Рішення

від 22.06.2006 по справі 45/85

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/85

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.06.06 р.                                                                               Справа № 45/85                               

за позовом Українсько – німецького спільного підприємства „WEBA” у формі

                    Товариства з   обмеженою відповідальністю, ЄДРПОУ 02016034,

                     м. Донецьк

до відповідача   Товариства з обмеженою відповідальністю „Віал”, ЄДРПОУ 30792533,

                            м. Донецьк

про стягнення  6 777 грн. 17 коп.

Суддя     Б.Д. Плотніцький  

Представники:  

Від позивача: Греков М.Г. - юрист

Від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь  

Позивач, Українсько – німецьке спільне підприємство „WEBA” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Віал”, м. Донецьк, про стягнення заборгованості у сумі 6 777 грн. 17 коп., в тому числі основний борг - 4 830 грн. 19 коп., пеня – 1 536 грн. 98 коп. та три проценти річних – 410 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір оренди нежитлового приміщення, акт звірки розрахунків.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений в установленому порядку.

Згiдно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

02.04.2002р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нежитлового приміщення за №2.

Згідно з умовами вказаного договору позивачем у тимчасове володіння та користування відповідачу надана частина нежитлового приміщення площею 25 кв.м. для передпродажної підготовки тракторів та склад лісоматеріалів площею 425 кв.м. для складання лісоматеріалів та розміщення сушильних камер.

Орендоване майно розташоване за адресою: м. Донецьк, пр. Павших Комунарів, 108.

Орендна плата є фіксованим щомісячним платежем, який становить 406 грн. 04 коп.

За приписом п.4.6 розділу 4 договору №2 від 02.04.2002р. у випадку необхідності орендар здійснює електропостачання складу лісоматеріалів за свій рахунок з обов'язковим встановленням приладу обліку електричної енергії. Витрати, пов'язані з електрифікацією, розробкою умов та узгодження ПЕС, також бере на себе орендар.

При цьому, п.4.7 у випадку електропостачання сторони зобов'язані укласти договір на постачання електричної енергії.

Одночасно, відповідач за цим позовом повинен сплачувати вартість спожитої електричної енергії безпосередньо позивачу на підставі показань лічильника щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця за звітним, на підставі рахунку, що виставляється позивачем.

На виконання умов вказаного договору між сторонами був підписаний договір про надання послуг з використання електричних мереж та забезпечення належної напруги №4 від 01.01.2003р.

За умовами даного договору (п.3.2.1) відповідач за цим позовом повинен сплачувати виставлені рахунки протягом 10 днів з моменту виставлення рахунків. Розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача або в іншій не забороненій і законодавством України формі (п.2.2 договору).

Крім цього, між Українсько – німецьким спільним підприємством „WEBA” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Віал”, м. Донецьк був підписаний договір на компенсацію витрат по оплаті електричної енергії за №4 від 01.01.2003р.

Як стверджує позивач, відповідачем орендна плата, послуги за використання електричних мереж, компенсація витрат зі сплати електричної енергії сплачувались нерегулярно та з порушенням строків.

Між сторонами був підписаний акт звірки розрахунків станом на 31.08.2004р., згідно з яким підтверджена наявність заборгованості у сумі 4 830 грн. 19 коп. (а.с.13)

Всупереч умовам договору відповідачем заборгованість у сумі 4 830 грн. 19 коп. не була погашена.

За змістом п. 5.7 договору оренди №2 від 02.04.2002р. передбачено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг з винної сторони стягується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

В договорі про надання послуг з використання електричних мереж та забезпечення належної напруги №4 від 01.01.2003р. п. 3.2.2 встановлено, що споживач послуг зобов'язаний сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки за несвоєчасну або неповну оплату рахунків.

Договором про компенсацію витрат по оплаті електричної енергії №4 від 01.01.2003р. п. 3.2.2 також передбачений обов'язок сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки у випадку несвоєчасної або неповної оплати виставлених рахунків.

З урахуванням вимог ст.625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховані та пред'явлені до стягнення за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань пеня у сумі 1 536 грн. 98 коп. та три проценти річних у сумі 410 грн. 00 коп.

Оскільки заборгованість відповідачем не погашена, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача  заборгованості у сумі 6 777 грн. 17 коп., в тому числі основний борг - 4 830 грн. 19 коп., пеня – 1 536 грн. 98 коп. та три проценти річних – 410 грн. 00 коп.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, позов не оскаржив, відзив не надав. Про день та час розгляду справи був повідомлений в установленому порядку.

Господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданого до матеріалів справи акту звірки розрахунків убачається, що сторонами підтверджена заборгованість у сумі 4 830 грн. 19 коп.

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідачем підтверджена наявність  заборгованості у сумі  4 830 грн. 19 коп.

Як встановлено судом, під час підписання договорів сторонами були визначені розміри штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань в частині повної та своєчасної сплати вартості наданих послуг.

Зокрема, п. 5.7 договору оренди №2 від 02.04.2002р. встановлено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг з винної сторони стягується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

При цьому, в договорі про надання послуг з використання електричних мереж та забезпечення належної напруги №4 від 01.01.2003р. п. 3.2.2 передбачено, що споживач послуг зобов'язаний сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки за несвоєчасну або неповну оплату рахунків.

Одночасно, договором про компенсацію витрат по оплаті електричної енергії №4 від 01.01.2003р. п. 3.2.2 передбачені випадки, коли відповідач за цим позовом зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати грошових коштів всупереч умовам договору та вимогам ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України (враховуючи, що правовідносини існують після набрання чинності цим Кодексом) відповідач не виконав.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає випадки, коли боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, господарський дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховані та пред'явлені до стягнення пеня у сумі 1 536 грн. 98 коп. та три проценти річних у сумі 410 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 6 777 грн. 17 коп., в тому числі основний борг - 4 830 грн. 19 коп., пеня – 1 536 грн. 98 коп. та три проценти річних – 410 грн. 00 коп., підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

                                                           ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Українсько – німецького спільного підприємства „WEBA” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Віал”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 6 777 грн. 17 коп., в тому числі основний борг - 4 830 грн. 19 коп., пеня – 1 536 грн. 98 коп. та три проценти річних – 410 грн. 00 коп. , задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Віал”, м. Донецьк на користь Українсько – німецького спільного підприємства „WEBA” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Донецьк, заборгованість у сумі 6 777 грн. 17 коп., в тому числі основний борг - 4 830 грн. 19 коп., пеня – 1 536 грн. 98 коп. та три проценти річних – 410 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте в судовому засіданні 22.06.2006р.

Суддя                                                                         Плотніцький Б.Д.