Постанова

від 13.03.2019 по справі 344/17217/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 березня 2019 року

м. Київ

справа № 344/17217/15-ц

провадження № 61-21249св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), ХоптиС. Ф. ,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Креді Агріколь Банк ,

відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, - товариство з обмеженою відповідальністю Одіс Пабліситі Груп ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, у складі судді Хоростіля Р. В.,від 06 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області, у складі колегії суддів: Беркій О. Ю., Пнівчук О. В., Соколовського В. М., від 01 листопада 2016 року .

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2015 року публічне акціонерне товариство Креді АгрікольБанк (далі - ПАТ Креді Агріколь Банк , банк) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка заявляє не самостійних вимог щодо предмету позову, - товариство з обмеженою відповідальністю Одіс Пабліситі Груп (далі - ТОВ Одіс Пабліситі Груп ), про звернення стягнення на предмет іпотеки .

Позовна заява ПАТ Креді Агріколь Банк мотивована тим, що 19 грудня 2008 року між акціонерним товариством Індустріально-Експортний Банк (далі - АТ Індустріально-Експортний Банк ), правонаступником якого є ПАТ Креді Агріколь Банк , та ТОВ Одіс Пабліситі Груп , було укладено кредитний договір № 058/08, за умовами якого (зі змінами та доповненнями від 26 лютого 2010 року) банк надав позичальнику кредит у розмірі 500 000, 00 грн строком до 25 лютого 2013 року, зі сплатою процентів у розмірі 27 % річних. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 25 грудня 2008 року між банком, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку банку було передано нерухоме майно: горищне приміщення площею 95, 2 кв. м по АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_4, горищне приміщення площею 98, 9 кв. м по АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3, нежитлову будівлю-склад загальною площею 2 930, 2 кв. м по АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних долях (по 1/2 кожному). 17 лютого 2015 року господарським судом Івано-Франківської області було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ Одіс Пабліситі Груп і ухвалою цього суду від 06 травня 2015 року визнано грошові вимоги банку у розмірі 995 578, 81 грн. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2013 року стягнуто у солідарному порядку з ТОВ Одіс Пабліситі Груп , товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Лізинг (далі - ТОВ Капітал Лізинг ), ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ Креді Агріколь Банк 956 381, 45 грн заборгованості за кредитним договором.

Станом на 05 грудня 2015 року заборгованість за кредитним договором становить 908 860, 59 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, ПАТ Креді Агріколь Банк просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних (публічних) торгів (аукціону) з початковою ціною продажу на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на час проведення виконавчих дій.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 червня 2016 рокузадоволено позовні вимоги ПАТ Креді Агріколь Банк . У рахунок погашення заборгованості ТОВ Одіс ПабліситіГруп перед ПАТ Креді Агріколь Банк за кредитним договором № 058/08 від 19 грудня 2008 року у розмірі 908 860, 59 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25 грудня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Данилів Т. Д. за № 6383, а саме: горищне приміщення площею 95, 2 кв. м, що по АДРЕСА_1, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_4; горищне приміщення площею 98, 9 кв. м, що по АДРЕСА_1, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_3; нежитлову будівлю-склад площею 2930, 2 кв. м, що по АДРЕСА_2, яке у рівних частках (по 1/2) на праві приватної власності належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3, шляхом його реалізації на прилюдних (публічних) торгах (аукціоні) у порядку, встановленому чинним законодавством України з початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що враховуючи наявну у позичальника кредитну заборгованість, банк має право вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, визначений умовами договору. разом з цим, місцевий суд дійшов висновку про те, що позивач пред'явив позов у межах строку позовної давності.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. На предмет іпотеки звернуто стягнення у межах суми заборгованості, визнаної господарським судом у справі про банкрутство.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У листопаді 2016 року ОСОБА_4 подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2016 року, а справу передати на новий судовий розгляд , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з'ясували обставини справи. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд не врахував, що направивши 25 травня 2010 року на адресу позичальника вимогу про погашення заборгованості банк змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов про звернення стягнення на предмет іпотеки до 06 червня 2013 року, однак з цим позовом звернувся лише у грудні 2015 року. Разом з тим, ухвалюючи рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, місцевим судом не було вирішено питання про початкову ціну предмету іпотеки. Також заявник посилається на порушення місцевим судом правил територіальної підсудності.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів . Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

05 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ПАТ Креді Агріколь Банк до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, - ТОВ Одіс Пабліситі Груп , про звернення стягнення на предмет іпотеки , за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2016 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

ПАТ Креді Агріколь Банк у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог банку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19 грудня 2008 року між АТ Індустріально-експортний банк , правонаступником якого є ПАТ Креді Агріколь Банк , та ТОВ Одіс Пабліситі Груп було укладено кредитний договір № 058/08, за умовами якого товариству було відкрито відзивну відновлювальну кредитну лінію у розмірі 700 000, 00 грн строком з 19 грудня 2008 року до 18 грудня 2011 року включно з відсотковою ставкою 27 % річних.

З метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором 25 грудня 2008 року між банком, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, за умовами якого останніми було передано в іпотеку банку нерухоме майно: горищне приміщення площею 95, 2 кв. м по АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18 грудня 2008 року, горищне приміщення площею 98, 9 кв. м по АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18 грудня 2008 року, нежитлову будівлю-склад загальною площею 2930, 2 кв. м по АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних долях (по 1/2 кожному) згідно договору купівлі-продажу від 30 жовтня 2008 року.

26 лютого 2010 року між банком та ТОВ Одіс Пабліситі Груп було укладено додатковий договір до кредитного договору від 19 грудня 2008 року № 058/08, за умовами якого кредитна лінія, надана ТОВ Одіс Пабліситі Груп відповідно до умов кредитного договору, є невідновлювальною, максимальний ліміт до кредитної лінії за кредитним договором був зменшений та встановлений на рівні досягнутого розміру заборгованості за кредитною лінією, який станом на дату укладення додаткового договору становить 500 000, 00 грн, відсоткова ставка за кредитним договором встановлена у розмірі 27 % річних, а строк функціонування кредитної лінії продовжений до 25 лютого 2013 року. Сторонами було погоджено, що відсотки за користування кредитом у сумі 52 290, 41 грн, нараховані з 26 жовтня 2009 року по 26 лютого 2010 року, які не сплачені на дату укладення цього додаткового договору, сплачуються в останній день строку дії кредитного договору - 25 лютого 2013 року або одночасно при достроковому погашенні кредиту.

26 лютого 2010 року між банком та іпотекодавцями: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено нотаріально посвідчений договір про внесення змін до договору іпотеки від 25 грудня 2008 року за № 6383, яким було внесено зміни до пункту 1.1 договору іпотеки та викладено пункт 1.1 вказаного договору у наступній редакції: 1.1 ТОВ Одіс Пабліситі Груп , що зареєстроване ВК Івано-Франківської міської ради 15 червня 2006 року за № 11191020000003996, код ЄДРПОУ 34084345 як позичальник, іпотекодержатель як кредитор уклали додатковий договір від 26 лютого 2010 року до кредитного договору № 058/08 від 19 грудня 2008 року, за яким кредитор погодився на умовах кредитного договору надати позичальнику кредит у сумі 500 000, 00 грн, що дорівнює максимальному ліміту по кредитній лінії, визначеному кредитним договором з відсотковою ставкою по кредиту 27 % річних і строком функціонування кредитної лінії за кредитним договором до 25 лютого 2013 року відповідно до графіка погашення за кредитним договором.

Згідно графіку погашення заборгованості за кредитним договором ТОВ Одіс Пабліситі Груп зобов'язувалося повертати кредит щомісяця до 26 числа місяця, наступного за розрахунковим, та щомісяця, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, погашати відсотки за користування кредитом, а у випадку несвоєчасного здійснення платежів - сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Із наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 05 грудня 2015 року заборгованість ТОВ Одіс Пабліситі Груп по кредитному договору становить 908 860, 59 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 496 000, 00 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 412 860, 59 грн, яка складається із заборгованості за період з 26 березня 2010 року по 29 грудня 2012 року у розмірі 360 940, 04 грн та 51 920, 56 грн заборгованості зі сплати процентів, яка при укладенні додаткового договору 26 лютого 2010 року перенесена на кінець строку погашення кредиту (дії договору).

Також встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2013 року у справі № 0907/15198/2012 стягнуто у солідарному порядку з ТОВ Одіс Пабліситі Груп , ТОВ Капітал Лізинг , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ Креді Агріколь Банк 956 381, 45 грн заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2013 року апеляційну скаргу ТОВ Капітал Лізинг відхилено, а рішення Івано-Франківського міського суду від 11 лютого 2013 року залишено без змін.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 липня 2015 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2013 року у частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ Креді Агріколь Банк заборгованості за кредитним договором від 19 грудня 2008 року № 058/08 у розмірі 956 381, 45 грн та судових витрат скасовано і ухвалено у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ Креді Агріколь Банк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. У решті рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2016 року скасовано рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 липня 2015 року, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2016 року ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2013 року,рішення Івано-Франківського міського суду від 11 лютого 2013 року та додаткове рішення Івано-Франківського міського суду від 11 вересня 2013 року скасовано. Провадження у справі за позовом ПАТ Індустріальний експортний банк (правонаступником якого є ПАТ Креді Агріколь Банк ) до ТОВ Одіс Пібліситі Груп та ТОВ Капітал Лізинг про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19 грудня 2008 року у солідарному порядку у розмірі 956 381, 45 грн закрито.Позовні вимоги ПАТ Індустріальний експортний банк про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19 грудня 2008 року у солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено.Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ Креді Агріколь Банк суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 956 381, 45 грн, що складається з: 496 000, 00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 8 781, 64 грн - заборгованість за нарахованими відсотками за кредитом за період з 01 по 24 вересня 2012 року, 51 920, 56 грн - поточна заборгованість зі сплати простроченої процентної винагороди, 316 300, 04 грн прострочена заборгованість зі сплати процентної винагороди, 83 379, 22 грн - сума пені за несвоєчасне погашення кредиту (47 421, 13 грн) та процентів (35 958, 09 грн) за період з 24 жовтня 2011 року по 24 вересня 2012 року.Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ Креді АгрікольБанк заборгованість за кредитним договором у розмірі 956 381, 45 грн, що складається з: 496 000, 00 грн- прострочена заборгованість за кредитом, 8 781, 64 грн - заборгованість за нарахованими відсотками за кредитом за період з 01 по 24 вересня 2012 року, 51 920, 56 грн- поточна заборгованість зі сплати простроченої процентної винагороди, 316 300, 04 грн прострочена заборгованість зі сплати процентної винагороди, 83 379, 22 грн - сума пені за несвоєчасне погашення кредиту (47 421, 13 грн) та процентів (35 958, 09 грн) за період з 24 жовтня 2011 року по 24 вересня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2015 року (справа № 909/1404/14) було порушено справу про банкрутство ТОВ Одіс Пабліситі Груп , введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Опришка О. З.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06 травня 2015 року (справа № 909/1404/14) визнано грошові вимоги ПАТ Креді Агріколь Банк до боржника ТОВ Одіс Пабліситі Груп у розмірі 995 578, 81 грн та включено їх до реєстру вимог кредиторів боржника, з яких: 1 218, 20 грн - як вимоги першої черги задоволення, 995 578, 81 грн - як вимоги шостої черги задоволення.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 10 червня 2015 року (справа № 909/1404/14) ТОВ Одіс Пабліситі Груп визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру на три місяці.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26 травня 2016 року (справа № 909/1404/14) було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ Одіс Пабліситі Груп , ліквідовано дану юридичну особу, а провадження у справі про банкрутство припинено.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців 20 липня 2016 року державним реєстратором проведено реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ Одіс Пабліситі Груп у зв'язку з визнанням її банкрутом.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 21 вересня 2016 року було скасовано ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 26 травня 2016 року, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області на стадію ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04 січня 2019 року (справа № 909/1404/14) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ Одіс ПабліситіГруп , ліквідовано ТОВ Одіс Пабліситі Груп , а провадження у справі про банкрутство закрито.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Аналогічні положення містить стаття 81 чинного ЦПК України.

Згідно частини третьої статті 61 ЦПК України, 2004 року, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналогічну норму містить частина четверта статті 82 ЦПК України, в якій зокрема вказано, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до положень статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

ОСОБА_3 було подано заяву про застосування позовної давності (т.1, а.с. 213-215).

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252 - 255 ЦК України.

Початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними обставинами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

Отже, за змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов'язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Статтею 264 ЦК України передбачені підстави переривання перебігу позовної давності.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У статті 33 Закону України Про іпотеку передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Умовами укладеного кредитного договору передбачено дату остаточного повернення кредиту - 25 лютого 2013 року.

Разом з тим, сторони узгодили право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань у цілому або у визначеній банком частині (пункти 2.19, 5.5 кредитного договору).

25 травня 2010 року банк звернувся до ТОВ Одіс Пабліситі Груп з вимогою про погашення заборгованості, у якій позичальнику запропоновано добровільно у п'ятиденний строк з часу її отримання погасити заборгованість по кредиту у повному обсязі та повідомлено про право банку звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку не повернення кредиту у строки, встановлені у кредитному договорі. Вказану вимогу позичальником отримано 31 травня 2010 року (т. 1 а.с. 191, 192).

У справі № 0907/15198/2012 за позовом ПАТ Індустріально-експортний банк до ТОВ Одіс Пабліситі Груп , ТОВ Капітал Лізинг , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором встановлено, що 26 травня 2010 рокубанком на адреси ТОВ Капітал Лізинг , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 направлялись вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором у п'ятиденний строк з моменту отримання повідомлення .

Пред'явивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов укладеного договору змінив строк виконання основного зобов'язання.

Право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло у кредитора у зв'язку з невиконанням боржником вимоги про дострокове повернення кредиту у повному обсязі.

При цьому таке право згідно з умовами укладеного кредитного договору виникає через десять календарних днів з дати відправлення позичальнику відповідної вимоги та за умови її невиконання (пункт 5.6 кредитного договору).

Отже, у справі, яка є предметом перегляду, позивач мав пред'явити позов до іпотекодавців протягом трьох років, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-3116цс16.

У відповідності до положень статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Тобто новий строк позовної давності (після його переривання) починає свій перебіг наступного дня після пред'явлення позову.

Вперше банк з позовом до ТОВ Одіс Пабліситі Груп , ТОВ Капітал Лізинг , ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором звернувся усічні 2011 року.

Справу про банкрутство ТОВ Одіс Пабліситі Груп було порушено у лютому 2015 року (справа № 909/1404/14).

Грошові вимоги ПАТ Креді Агріколь Банк до боржника ТОВ Одіс Пабліситі Груп визнано господарським судом у травні 2015 року (справа № 909/1404/14).

26 травня 2016 року постановлено ухвалу господарського суду Івано-Франківської області (скасована 21 вересня 2016 року) про ліквідацію ТОВ Одіс Пабліситі Груп .

З позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки банк звернувся до суду у грудні 2015 року.

При розгляді справи апеляційним судом не було визначено початок перебігу позовної давності, підстав для переривання цього перебігу та початку перебігу позовної давності після переривання.

Для правильного застосування до правовідносин сторін зазначених норм матеріального права необхідно з'ясувати дату невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, тобто початок перебігу позовної давності, без установлення якої ухвалити законне й обґрунтоване рішення неможливо.

З наведених підстав ухвала суду апеляційної інстанції не може бути визнана законною й обґрунтованою.

Суд апеляційної інстанції не перевірив правильність висновків суду першої інстанції, не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги та формально погодився із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 400 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За таких обставин постановлена у справі ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню на підставі статті 411 ЦПК України з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно об'єктивно дослідити вказані у цій постанові докази, у сукупності з іншими доказами у справі, надати оцінку основним доводам та поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2016 рокускасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийД. Д. Луспеник СуддіО. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников С. Ф. Хопта