Постанова

від 27.03.2019 по справі 906/110/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 906/110/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,

представників учасників справи

позивача - Оніщук В.М.,

відповідача - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018

(головуючий - Мельник О.В., судді Розізнана І.В., Грязнов В.В.)

та рішення Господарського суду Житомирської області від 27.06.2018

(суддя Лозинська І.В.)

у справі №906/110/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз"

про стягнення 2 558 644,64 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 17.05.2018) про стягнення з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" 2 558 644,64 грн, з яких 2 239 647,61 грн боргу за послуги балансування обсягів природного газу, 213 706,88 грн пені, 25 546,51 грн 3 % річних, 79 743,64 грн інфляційних втрат.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неоплату відповідачем наданих йому послуг з балансування для врегулювання негативних місячних небалансів у січні 2016 року, березні, травні, червні і серпні 2017 року на підставі укладеного між сторонами договору транспортування природного газу №1512000725 від 17.12.2015.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

2.1. 17 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (оператор/ позивач) та Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (замовник/відповідач) укладено договір №1512000725 про транспортування природного газу (далі - договір), відповідно до п. 2.1 якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену вартість таких послуг.

Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п. 2.2 договору).

Однією з послуг, що надається замовнику за цим договором позивачем, є послуга балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Відповідно до умов п. 4.1 договору замовник, зокрема, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; вчасно врегульовувати небаланси, не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі.

Відповідно до п. 7.1 договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором, транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором, балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого кодексом.

Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua (п. 7.2 договору).

За умовами п.11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу IX цього договору.

Також пунктом 17.1 договору встановлено, що останній набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови договору також застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015.

2.2. На виконання умов договору та Кодексу, оператором ГТС було здійснено процедуру алокації відповідача, за результатами якої встановлено наявність у відповідача негативного місячного небалансу у січні 2016 року, в березні, травні, червні, серпні 2017 року.

У зв'язку з не врегулюванням відповідачем негативного місячного небалансу в січні 2016 року, в березні, травні, червні, серпні 2017 року у строк та в порядку, визначеними умовами договору та Кодексом, позивач, відповідно до вимог пунктів 9.1-9.5, 11.4 договору, Кодексу, надав відповідачу послуги балансування, про що складені та направлені відповідачу односторонні акти про надання послуг балансування обсягів природного газу, рахунки та відповідний розрахунок.

2.3. У березні 2017 року обсяг негативного місячного небалансу становить 151,863 тис. куб. м., що підтверджується актом № 03-17-1512000725-БАЛАНС від 31.03.2017 надання послуг балансування обсягів природного газу на загальну вартість таких послуг у розмірі 1720158,28 грн, розрахунком вартості послуг балансування, рахунком № 03-17-1512000725-БАЛАНС від 31.03.2017, алокацією (звітом) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу за березень 2017 року, звітом про поділ фактичного обсягу природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Коростишівгаз", звіт про надані послуги з транспортування.

2.4. У травні 2017 року обсяг негативного місячного небалансу становить 41,835 тис. куб. м., що підтверджується актом № 05-17-1512000725-БАЛАНС від 31.05.2017 надання послуг балансування обсягів природного газу на загальну вартість таких послуг у розмірі 371087,16 грн, розрахунком вартості послуг балансування, рахунком № 05-17-1512000725-БАЛАНС від 31.05.2017, алокацією (звітом) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу за травень 2017 року, звітом про поділ фактичного обсягу природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Коростишівгаз", звіт про надані послуги з транспортування.

2.5. У червні 2017 року обсяг негативного місячного небалансу становить 5,740 тис. куб. м., що підтверджується актом №06-17-1512000725-БАЛАНС від 31.06.2017 надання послуг балансування обсягів природного газу на загальну вартість таких послуг у розмірі 48827,62 грн, розрахунком вартості послуг балансування, рахунком № 06-17-1512000725-БАЛАНС від 31.06.2017, алокацією (звітом) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу за червень 2017 року, звітом про поділ фактичного обсягу природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Коростишівгаз", повідомленням про обсяги транспортування.

2.6. У серпні 2017 року обсяг негативного місячного небалансу становить 26,036 тис. куб. м., що підтверджується актом № 08-17-1512000725-БАЛАНС від 31.08.2017 надання послуг балансування обсягів природного газу на загальну вартість таких послуг у розмірі 233255,47 грн., розрахунком вартості послуг балансування, рахунком № 08-17-1512000725-БАЛАНС від 31.08.2017, алокацією (звітом) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу за серпень 2017 року, звітом про поділ фактичного обсягу природного газу, відібраного з точки виходу відповідача, повідомленням про обсяги транспортування, звітом по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (оператора газорозподільних систем) за серпень 2017.

2.7. Суди також дослідили наявний у справі акт № 01-16-1512000725-БАЛАНС від 31.01.2016 на загальну вартість таких послуг у розмірі 1717403,21 грн, з яких послуга балансування обсягів природного газу - 1431169,34 грн та ПДВ - 286233,87 грн та коригуючий акт № 01-16-1512000725-БАЛАНС від 31.03.2016, згідно з яким позивачем зменшено вартість послуги балансування на 286 233,86 грн. В подальшому, позивач, вважаючи таке коригування помилковим, склав коригуючий акт №01-16-1512000725-БАЛАНС/КОР/1 від 30.05.2017 надання послуг балансування обсягів природного газу до акту № 01-16-1512000725-БАЛАНС від 31.01.2016 на загальну вартість таких послуг у розмірі 286233,86 грн; розрахунок вартості послуг балансування після проведення коригування, рахунок № 01-16-1512000725-БАЛАНС/КОР/1 від 30.05.2017, звіт про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за січень 2016 та звіт про надані послуги з транспортування за січень 2016 року.

Отже, відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний був здійснити оплату послуг балансування на загальну суму 2 659 562,39 грн у належний для цього строк.

3. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.06.2018 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" у задоволенні позову повністю.

Відмовляючи у позові, Суд першої інстанції вказав, що підписанням спільних протокольних рішень, сторони погодили погашення заборгованості щодо наданих послуг з транспортування газу за договором шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного спільного протокольного рішення.

Крім того, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за послуги з транспортування газу, надані відповідно до договору, тому стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є також безпідставним.

За висновком суду, при визначенні суми боргу у розмірі 286 233,86 грн за січень 2016 року позивачем не дотримано встановленого законодавством та умовами договору порядку врегулювання небалансу. З огляду на вказане, а також на невключення з вини позивача вказаної суми для погашення шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі відповідних спільних протокольних рішень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної вимоги.

3.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 рішення господарського суду Житомирської області від 27.06.2018 в частині стягнення 213 706,88 грн пені та 25 546,51 грн 3% річних скасовано та прийнято в цій частині нове рішення. Позов ПАТ "Укртрансгаз" задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 2 946,60 грн пені, 353,59 грн - три проценти річних. У решті рішення Господарського суду Житомирської області від 27.06.2018 залишено без змін.

3.2.1. Суд зазначив про помилкове неврахування судом першої інстанції часткової сплати відповідачем заборгованості власними коштами, поза межами спільних протокольних рішень. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог АТ "Укртрансгаз" та скасування рішення суду з прийняттям нового рішення в частині стягнення пені та 3% річних.

3.2.2. Крім того, апеляційний суд, надаючи оцінку доводам позивача щодо визначення розміру коефіцієнту компенсації для послуг балансування, врахував позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 04.09.2019 у справі №916/1807/16. А саме, суд зазначив, що для визначення коефіцієнту компенсації (за визначеною в пункті 9.2 договору формулою), що підлягає застосуванню, коли визначається вартість послуг з балансування обсягів природного газу (при негативному місячному небалансі), процентне співвідношення розміру небалансу обраховується (визначається) від обсягу природного газу, відібраного замовником з газотранспортної системи - з врахуванням всіх обсягів газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника.

Таким чином, встановивши обставини щодо обсягу відібраного відповідачем у звітному місяці природного газу розмір небалансу приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" у січні 2016 року у розмірі менше 5 % від обсягу природного газу, а саме 4,2 %, суд зазначив, що застосуванню при визначенні вартості послуг балансування підлягає коефіцієнт компенсації в розмірі 1 (одиниці).

3. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні суду касаційної інстанції представник скаржника уточнив вимоги своєї касаційної скарги та просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду саме в частині незадоволених позовних вимог.

3.1.1. Скаржник вважає незаконними та необґрунтованими рішення судів в частіші висновків про відмову у стягненні заборгованості зa послуги балансування обсягів природного газу за січень 2016 на загальну суму 286 233,86 грн.

Так, при визначенні вартості послуг балансування обсягів природного газу, наданих відповідачу для врегулювання негативного небалансу за січень 2016 року, суди дійшли помилкового висновку про правильність застосування коефіцієнту 1, в той час як дійсному застосуванню піддягав коефіцієнт 1,2.

3.1.2. На думку скаржника, незаконними та необґрунтованими є висновки судів про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення пені, 3% та інфляційних втрат.

Скаржник стверджує, що нарахував спірні суми виключно в частині зобов'язань відповідача з оплати послуг, які фактично були оплачені власними коштами відповідача, що підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунками пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Позивач не здійснював нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за грошовими зобов'язаннями, що були оплачені відповідачем у порядку, визначеною постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005.

Таким чином, викладене свідчить про неповне з'ясування судами всіх обставин справи, що мають значення для справи, а висновки судів здійснені з неправильним застосуванням норм ст. ст. 526, 536, 549, 614, 625, 651 ЦК України, ч.3 ст.198, ст. ст. 216, 218, ч. 2 ст. 231 ГК України.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги та просить залишити її без задоволення, а судові рішення, що оскаржуються, - без змін.

Позиція та доводи відповідача в цілому ґрунтуються на висновках, здійснених судам першої та апеляційної інстанцій у судових рішеннях, що оскаржуються.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.1.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст. 300 ГПК України).

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір у справі стосується питання стягнення з відповідача вартості наданих позивачем послуг з балансування обсягів природного газу згідно з укладеним сторонами спору договором на транспортування природного газу.

5.2.2. За змістом ст. ст. 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.2.3. Статтею 7 ГК України визначено, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності.

Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз". Наведене регулювання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (далі - Порядок).

Аналіз змісту Порядку вказує на те, що держава взяла на себе бюджетне зобов'язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами. Тобто правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами у цій частині зазнають імперативного регулюючого впливу держави.

5.2.4. Суди встановили, що сторонами спору та іншими учасниками взаєморозрахунків підписані спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України: №1781/у від 21.06.2016 на суму 1431000,00 грн; №2286/у від 19.04.2017 на суму 1265074,28 грн; №2993/у від 21.06.2017 на суму 371087,16 грн; №3138/у від 20.07.2017 на суму 48827,62 грн.

На виконання спільних протокольних рішень відповідачем перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 3571242,40 грн в рахунок погашення заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за договором, що підтверджується платіжними дорученнями №178 від 22.06.2016, №191 від 02.11.2017, №820176 від 22.08.2017, №820177 від 27.07.2017.

Діючи в межах визначеної законом компетенції, суди надали оцінку наявним у справі спільним протокольним рішенням та платіжним дорученням, які підтверджують оплату відповідачем наданих позивачем послуг з балансування обсягів природного газу за спірні періоди. Встановивши, що доказів порушення відповідачем взятих на себе за спільними протокольними рішеннями обов'язків, позивачем не надано, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили про відсутність підстав для стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих саме на суму заборгованості, яка була предметом спільних протокольних рішень.

Доводи скаржника про те, що він нарахував спірні суми виключно в частині зобов'язань відповідача з оплати послуг, які фактично були оплачені власними коштами відповідача, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки оцінка цих доводів виходить за межі компетенції суду, визначені у ст.300 ГПК України.

При цьому слід зазначити, що суд апеляційної інстанції встановив, що власними коштами відповідача, поза межами спільних протокольних рішень, було сплачено суму заборгованості у розмірі 187 045,36 грн за серпень 2017 року. Саме на цю суму судом було нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Постанова апеляційного господарського суду в цій частині не оскаржується.

5.2.5. Стосовно доводів скаржника, про які йшлося у п. 3.1.1 цієї постанови, суд касаційної інстанції зазначає таке.

Правовідносини з транспортування природного газу та діяльність позивача як оператора газотранспортної системи врегульовані, зокрема, нормами Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексом ГТС.

Пунктом 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації (підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу ХІІ цього Кодексу).

Відповідно до глави 1 Розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення. При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

Аналіз наведених положень законодавства, зокрема Кодексу ГТС дає підстави для висновку, що для визначення коефіцієнту компенсації (за визначеною в пункті 9.2 договору формулою), що підлягає застосуванню, коли визначається вартість послуг з балансування обсягів природного газу (при негативному місячному небалансі), процентне співвідношення розміру небалансу обраховується (визначається) від обсягу природного газу, відібраного замовником з газотранспортної системи - з врахуванням всіх обсягів газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника.

Вказаний висновок узгоджується як з наведеними нормами законодавства, так і з умовами договору, що визначені в пункті 9.2, а тому Суд погоджується із відповідними доводами відповідача та з висновком апеляційного суду, що з урахуванням встановлених обставин щодо обсягу відібраного відповідачем у звітному місяці природного газу розмір небалансу відповідача у січні 2016 року склав менше 5 % від обсягу природного газу, правильно застосувавши при визначенні вартості послуг балансування коефіцієнту компенсації в розмірі 1 (одиниці).

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 04.09.2018 у справі №916/1807/16 та від 04.12.2018 у справі №927/276/18.

У цій справі колегія суддів не вважає за необхідне відступати від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду.

У зв'язку із викладеним Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника щодо належного застосування до спірних правовідносин іншого коефіцієнту компенсації - в розмірі 1,2 як помилкові.

5.2.6. Зважаючи на те, що інших належних доводів, які б підтверджували порушення чи неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, касаційна скарга позивача не містить, Суд вважає, що звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не довів неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права як необхідної передумови для скасування судових рішень, ухвалених у справі. Відтак касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.2. З огляду відсутність порушень норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення судових рішень, що оскаржуються, про що зазначено вище у розділі 5 цієї постанови, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги позивача без задоволення, а судових рішень - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 та рішення Господарського суду Житомирської області від 27.06.2018 у справі №906/110/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.Ткач

Судді Л.Стратієнко

В. Студенець