Вирок

від 22.01.2008 по справі 1-69/08

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 1-69/08

ВИРОК

Іменем України

22 січня 2008 р. Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бойка О.В.

при секретарі Огірко Т.Ю.

з участю прокурора Кулеби М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по

обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Києва, українця, громадянина України, раніше не судимого, не

одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

кв.70, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2006 року у невстановлений слідством час, підсудний ОСОБА_1, за грошову винагороду, вирішив підробити офіційні документи, які надають право на реєстрацію юридичної особи та заняття підприємницькою діяльністю після реєстрації.

Для досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_1, 07.02.2006 року у невстановлену годину, передав невстановленим слідством особам свій паспорт громадянина України, необхідний для складання офіційних документів, які надають право на реєстрацію юридичної особи та заняття підприємницькою діяльністю після реєстрації.

07.02.2006 року, у невстановлений слідством час, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний намір направлений на підробку, за грошову винагороду, офіційних документів, які надають право на реєстрацію юридичної особи та заняття підприємницькою діяльністю після реєстрації, зустрівся з невстановленими слідством особами, після чого разом із ними, пішов до приміщення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової С. М. за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 23, оф.22.

В подальшому, в приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової С. М. за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 23, оф.22, ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на підробку офіційних документів, які надають право на реєстрацію юридичної особи та заняття підприємницькою діяльністю після реєстрації, підписав статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Релиус» який містить наступні завідомо неправдиві відомості:

-у статті і п.1.1 зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Релиус» створено на засадах угоди між фізичними особами, шляхом об'єднання їх майна та коштів для спільної діяльності з метою одержання прибутку, що має статутний капі гал, поділений на частки і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки належним майном;

-у статті 1 п.1.2 наведено, що Товариство набуває статусу юридичної особи, з дня його державної реєстрації, яка провадиться відповідно до діючого законодавства України; - статтею 1 п.1.4 передбачено, що ТОВ «Релиус» реалізує свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління та права оперативно-господарського використання майна, відповідно до визначення цієї компетенції у Цивільному та Господарському кодексах та інших законах;

-у статті 5 п.1. зазначено, що предметом діяльності Товариства є задоволення суспільних та особистих потреб, шляхом систематичного здійснення виробничої, науково - дослідної, торгівельної, іншої та такої, що не заборонена діючим законодавством України господарської діяльності, в порядку, передбаченому діючим законодавством України, які ОСОБА_1 не мав наміру виконувати;

- в статті 8 п.8.2 зазначено, що статутний капітал товариства складається з вартості вкладів його Засновника (Учасника), що становить 36500 гривень та розподіляється наступним чином: ОСОБА_1 передає майно на суму 36500 гривень, що становить 100% статутного капіталу, із них 100% вноситься за рахунок майна на момент реєстрації.

- Підписаний статут ТОВ «Релиус», ОСОБА_1 того ж дня передав невстановленим слідством особам. За підписаний статут ТОВ «Релиус», ОСОБА_1 отримав грошову винагороду в розмірі 100 гривень.

Згідно висновку експерта № 386 від 24.09.2007 року, підпис від імені ОСОБА_1, у статуті ТОВ «Релиус» - виконаний ОСОБА_1.

ОСОБА_1, не маючи на меті займатись фінансового - господарською діяльністю, підписав статут ТОВ «Релиус», з метою використання його для реєстрації ТОВ «Релиус» в державних установах та подальшого заняття підприємницькою діяльністю невстановленими слідством особами, заради грошової винагороди, діючи в порушення законодавчих актів України, що регулюють створення суб'єктів підприємництва, а саме:

- статті 81 Цивільного Кодексу України, згідно якої юридична особа

приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до

статті 87 цього Кодексу.

- статті 87 Цивільного кодексу України, якою встановлено:

- Для створення юридичної особи, її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

- Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

- Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

- Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

- статті 88 Цивільного кодексу України якою встановлено:

- У засновницькому договорі товариства визначаються ... умови передання

товариству майна учасників...

- статті 89 Цивільного кодексу України якою встановлено:

- Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.

- Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи.

-

- статті 56 Господарського кодексу України якою встановлено, що суб'єкт

господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або

уповноваженого ним (ними) органу.

- статті 57 Господарського кодексу України якою встановлено:

- Установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

- В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

- У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.

- Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його

найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та

інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і

контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта

господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної

форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити

й інші відомості, що не суперечать законодавству.

- статті 57 Господарського кодексу України, якою встановлено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.

- статті 88 Господарського кодексу України якою встановлено, що учасники господарського товариства зобов'язані вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства.

- статті 89 Господарського кодексу України якою встановлено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства.

- статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 p., якою визначено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи, які подаються державному реєстратору, повинні містити відомості, передбачені законом.

- статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755- IV від 15.05.2003 p., якою визначено, що для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору два примірники установчих документів.

-

Частиною 4 цієї ж статті визначено, що у разі державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу), крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.

- статті 4 Закону України «Про господарські товариства» N 1576-ХП від 19.09.1991 р. якою визначено, що товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, їх установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою визнав повністю та показав, що його знайомий Ігор, запропонував йому відкрити фірму на власне ім'я з метою заробляти гроші. Для цього йому необхідно було підписати деякі папери та він погодився. Ігор познайомив його із своїм товаришем. Останній попросив у нього паспорт та ідентифікаційний номер, які згодом повернув. В подальшому, він разом із цим чоловіком поїхав до нотаріуса, де підписав один документ, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності. Після цього він отримав від цього чоловіка грошову винагороду в розмірі 100 грн. та більше ніколи із ним не зустрічався. Більше ніяких документів не підписував, діяльності ТОВ «Релиус» не здійснював, фінансово-господарської діяльності не вів, нікого на посади не призначав. Майна чи коштів до статутного фонду не вносив. У скоєному щиро кається.

За згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, що були зібрані в ході дізнання по справі, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші сторони і які ніким не оспорювались.

Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, і прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 358 КК України, як підроблення документа, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права чи звільняє від обов'язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою.

При призначенні підсудному міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання і раніше не судимий.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання підсудному ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненому.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_1 - не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення винного можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі та застосувати статгю 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов заявлений прокурором Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві до підсудного ОСОБА_1 на суму 1347 грн. 48 копійок за проведення почеркознавчих

експертиз підлягає повному задоволенню оскільки визнаний підсудним та підтверджується зібраними по справі доказами.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання, з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої служби про зміну місця проживання, а також періодично з'являтись для реєстрації.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - підписку про невиїзд.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України (Отримувач платежу: УДК в Київській області р/р №35226002000466 ЗКПО №25575285, МФО №821018, для НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (з приміткою «Послуги експерта») гроші в сумі 1347 грн. 48 копійок.

Речовий доказ - статут ТОВ «Реліус», який знаходиться при справі - залишити при справі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.