Постанова

від 23.04.2019 по справі 922/4684/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2019 р. Справа № 922/4684/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є. , суддя Чернота Л.Ф. , суддя Гребенюк Н.В.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача- Зучек Є.Н., довіреність № 420 від 21.12.18 р.,

відповідача- Усенко Д.В., посвідчення № 1656 від 22.08.13 р., представник (арбітражний керуючий)

третьої особи- не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №382) на рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2018 (головуючий суддя Аюпова Р.М., суддя Ольшанченко В.І., суддя Рильова В.В.) у справі №922/4684/16

за позовом Фонду державного майна України, м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод тракторних двигунів, м. Харків

до Приватного акціонерного товариства "Бізнес - Центр" "Лідер Клас", м. Харків

про розірвання договору купівлі-продажу

ВСТАНОВИЛА:

Фонд державного майна України звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Бізнес - Центр" "Лідер Клас" про розірвання договору купівлі-продажу № КПП-522 пакета акцій Відкритого акціонерного товариства Харківський завод тракторних двигунів , укладеного від 02.10.2007 року між Фондом державного майна України та Закритим акціонерним товариством "Бізнес-Центр "Лідер Клас" (правонаступник - Приватне акціонерне товариство "Бізнес - Центр" "Лідер Клас").

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем істотно порушено умови спірного договору (зокрема, пункти 11.1.2, 11.2.2, 11.3.1, 11.3.2), що підтверджується актом поточної перевірки виконання умов договору від 10.01.2014, а тому наявні підстави для розірвання договору в порядку статті 651 Цивільного кодексу України. Крім того, позивач зазначає про те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.2010 у справі №Б-24/93-10 ПрАТ Бізнес-Центр Лідер Клас було визнано банкрутом, що відповідно до статті 27 Закону України Про приватизацію державного майна є виключною умовою для розірвання договору купівлі-продажу через невиконання його умов у зв'язку з банкрутством сторони договору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.05.2017 у справі №922/4684/16 у позові відмовлено у зв'язку зі спливом строку позовної давності (а.с.5-10 т.2).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 у справі №922/4684/16 рішення господарського суду Харківської області від 15.05.2017 залишено без змін (а.с.100-117 т.2). Вказана постанова мотивована тим, що позивачем не доведено належними доказами факт порушення відповідачем зобов'язань за спірним договором, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову.

Постановою Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №922/4684/16 рішення господарського суду Харківської області від 15.05.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 скасовано. Справу №922/4684/16 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області (а.с.186-202 т.2).

Вказана постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не з'ясували дотримання відповідачем процедури оскарження складеного позивачем 10.01.2014 акту поточної перевірки виконання умов договору №КПП-522 від 02.10.2007, передбаченої Порядком оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації у державному органі приватизації та не встановили обставин дійсності цього акту.

Крім того, в своїй постанові Верховний Суд вказав на те, що за положеннями ч.2 ст.27 Закону України Про приватизацію державного майна підставою для розірвання договору купівлі-продажу у судовому порядку може бути невиконання умов договору у зв'язку із банкрутством сторони за договором, що узгоджується з приписами ст.651 Цивільного кодексу України. Як зазначив суд касаційної інстанції, суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки тій обставині, що ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.2010 у справі №Б-24/93-10 ПрАТ Бізнес-центр Лідер Клас було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду Харківської області від 28.11.2018 у справі №922/4684/16 позов задоволено.

В наведеному рішенні суд першої інстанції встановив, що акт поточної перевірки від 10.01.2014 складений позивачем з дотриманням процедури, встановленої Порядком контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації (затвердженим наказом Фонду державного майна України 10.05.2012 за № 631), не оскаржений відповідачем відповідно до Порядку оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації у державному органі приватизації (затвердженим наказом Фонду державного майна України № 878 від 07.04.05), а, отже, вказаний акт є підставою для застосування до відповідача санкцій, визначених договором та чинним законодавством, зокрема, щодо розірвання договору.

Відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, місцевий господарський суд виходив з того, що про порушення відповідачем умов договору позивач дізнався під час проведення поточної перевірки, за результатами якої було складено акт від 10.01.2014. За таких обставин та враховуючи приписи ст.257 Цивільного кодексу України, господарський суд дійшов висновку про те, що строк позовної давності за вимогами позивача спливає 10.01.2017, у зв'язку з чим позовну заяву подано позивачем в межах строку позовної давності.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що складений позивачем 10.01.2014 акт поточної перевірки не є належним та допустимим доказом на підтвердження обставини невиконання відповідачем умов спірного договору, оскільки перевірка та оформлення її результатів у вигляді акту складені з порушенням Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації (затвердженим наказом Фонду державного майна України 10.05.2012 за № 631). Зокрема, як зазначає відповідач, відсутнє рішення державного органу про проведення перевірки або щоквартальний графік, що є порушенням п.1.7 вказаного Порядку. Також відповідач зазначає, що він не був повідомлений про проведення перевірки, як цього вимагає п.2.2 зазначеного Порядку. Відповідач також вказує на те, що акт поточної перевірки не направлявся йому позивачем, у зв'язку з чим у відповідача була відсутня можливість його оскаржити.

Також в апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що в оскаржуваному рішенні суду не зазначено, які саме умови договору купівлі-продажу не виконані відповідачем саме у зв'язку з банкрутством останнього, а тому висновки суду про наявність підстав для розірвання договору на підставі ч.2 ст.27 Закону України Про приватизацію державного майна є недоведеними.

Відповідач також вказує на те, що 23.07.2013 позивач провів поточну перевірку умов договору і склав відповідний акт про виявлені порушення, а отже, саме із вказаної дати був обізнаний про порушення своїх прав. Крім того, відповідач вказує на те, що з 28.10.2010 позивач був обізнаний про банкрутство ПАТ Бізнес-Центр Лідер Клас , а тому, враховуючи, що положення ч.2 ст.37 Закону України Про приватизацію державного майна набрали чинності 18.08.2012, строк позовної давності за вимогами про розірвання договору сплинув 18.08.2015. За таких обставин, на думку відповідача, місцевий господарський суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про застосування строків позовної давності.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, зокрема, зазначає про те, що факт невиконання відповідачем умов спірного договору встановлено під час проведення позивачем перевірки відповідно до Порядку контрою за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації та зафіксовано в акті від 10.01.2014, який складено у встановленому законом порядку та підписано представниками Фонду державного майна України. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - без змін.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала. В судове засідання 23.04.2019 свого представника не направила.

Ухвала суду від 16.04.2019, якою розгляд справи призначено в цьому судовому засіданні, направлялась на належну адресу третьої особи, однак, не повернулась підприємством зв'язку.

Згідно ч.7 ст.120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця знаходження ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Третя особа не повідомляла суд про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції дотримано вимоги статті 242 ГПК України щодо повідомлення третьої особи про дату, час та місце судового засідання.

Судова колегія враховує, що третя особа отримувала ухвалу суду від 26.02.2019 про відкриття апеляційного провадження, від 02.04.2019 про оголошення перерви в судовому засіданні. Представник третьої особи був присутній в судовому засіданні 21.03.2019.

Отже, третя особа була обізнана про наявність апеляційного провадження у цій справі.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації третьою особою своїх процесуальних прав, належним чином повідомлено третю особу про час та місце розгляду справи, надано додатковий час для явки представника в судове засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Відповідач надав суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням господарського суду м.Києва у справі №910/1515/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Бізнес - Центр" "Лідер Клас" до Фонду державного майна України про тлумачення умов договору купівлі-продажу №КПП-522 від 02.10.2007.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що предметом спору у справі №910/1515/19 є тлумачення саме тих пунктів договору, на які позивач посилається в обгрунтування позовних вимог у справі №922/4684/16 (а саме зазначає про невиконання покупцем (відповідачем) пунктів 11.1.2; 11.2.2; 11.3.1 статті 11 договору) в зв'язку з чим, на думку відповідача існує об'єктивна неможливість розгляду справи №922/4684/16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/1515/19.

Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з'ясовувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.

Предметом позову у справі №910/1515/19 є тлумачення пунктів 11.1.2, 11.2.2, 11.3.1 договору купівлі-продажу пакету акцій ВАТ Харківський завод тракторних двигунів №КПП-522 від 02.10.2007.

Судова колегія зазначає, що тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Предметом позову у цій справі №922/4684/16 є розірвання договору купівлі-продажу пакету акцій ВАТ Харківський завод тракторних двигунів №КПП-522 від 02.10.2007 у зв'язку із істотним порушенням відповідачем його умов.

Отже, при розгляді цієї справи суд досліджує обставини виконання відповідачем умов спірного договору.

При розгляді цієї справи №922/4684/16 надані сторонами докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.

Відповідачем в клопотанні не зазначено, з'ясування яких саме обставин у ході розгляду справи №910/1515/19 унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у цій справі, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні цієї справи.

Враховуючи наведене, відсутні підстави вважати, що від результатів розгляду справи №910/1515/19 залежить прийняття рішення у цій справі №922/4684/16, а отже, вказані справи не є пов'язаними.

Судова колегія також приймає до уваги, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

З огляду на наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для зупинення провадження у цій справі відсутні, оскільки реалізація права сторони на звернення до суду з позовом про тлумачення умов договору №КПП-522 від 02.10.2007 не є безумовною підставою для зупинення провадження у цій справі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

02.10.2007 між Фондом державного майна України (позивачем) та ЗАТ Бізнес Центр Лідер Клас , правонаступником якого є ПрАТ Бізнес - Центр Лідер Клас (відповідачем, покупцем) укладено договір № КПП-522 купівлі-продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства Харківський завод тракторних двигунів за конкурсом (далі - договір) (а.с.14-18 т.1).

Предметом договору є пакет простих іменних акцій ВАТ "Харківський завод тракторних двигунів" у кількості 7883463 шт., випущених у документарній формі, що становить 72,18 % статутного фонду, номінальною вартістю однієї акції 0,25 грн. та номінальною вартістю пакета акцій 1970865,75 грн., який за результатами конкурсу продано за 1980000 грн.

Пунктом 11 договору визначено, що покупець, зобов'язується виконати фіксовані умови конкурсу, визначені планом приватизації пакета акцій та Концепцією розвитку Відкритого акціонерного товариства Харківський завод тракторних двигунів , яка є невід'ємною частиною договору.

Покупець зобов'язався, зокрема:

- в економічній діяльності товариства: вжити заходів щодо укладення мирової угоди у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Харківський завод тракторних двигунів (п.11.1.2 договору);

- в інноваційно-інвестиційній діяльності: вжити заходів щодо освоєння нових видів продукції та послуг (п.11.2.2 договору);

- в соціальній діяльності: зберегти існуючу кількість робочих місць та створити нові робочі місця згідно з концепцією розвитку (п.11.3.1 договору); не допускати утворення простроченої заборгованості підприємства із заробітної плати перед працівниками (п. 11.3.2 договору).

Згідно п.12 договору, виконання фіксованих умов, передбачених пунктом 11 договору, які не мають визначення строку їх реалізації, здійснюється протягом 5-ти років з моменту набуття права власності на пакет акцій.

В п.5 договору сторони погодили, що право власності на пакет акцій переходить до покупця від дати сплати повної вартості придбаного пакета акцій.

Відповідно до п.22 договору продавець має право перевіряти дотримання покупцем умов договору.

Як визначено в п.30 договору, у разі невиконання покупцем зобов'язань за договором продавець має право в установленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання та повернення пакета акцій за актом приймання-передачі у державну власність.

Пунктом 38 договору передбачено, що у разі невиконання однією із сторін умов договору, він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду.

На виконання умов договору, відповідач сплатив позивачу повну вартість пакету акцій, що підтверджується платіжними дорученнями № 31 від 20.09.2007 року на суму 197100 грн.; № 41 від 26.10.2007 року на суму 792 900 грн.; № 58 від 23.11.2007 року на суму 990000 грн. (а.с.190-192 т.1).

27.11.2007 сторони підписали акт №939 приймання-передачі пакета акцій ВАТ Харківський завод тракторних двигунів (а.с.189 т.1).

За інформацією, наданою ПАТ Державний експортно-імпортний банк України в листі №204-00/89-БТ від 07.03.2017 (а.с.168 т.1), датою зарахування пакету простих іменних акцій ВАТ Харківський завод тракторних двигунів на рахунок ЗАТ Бізнес-Центр Лідер Клас (правонаступником якого є ПАТ Бізнес-Центр Лідер Клас ) є 15.05.2008.

Позивач в позові зазначає, що на виконання п.22 договору та ст.ст.7, 27 Закону України Про приватизацію державного майна , ним здійснювались перевірки виконання відповідачем умов договору, за результатами яких складались відповідні акти.

Як вказує позивач, в акті поточної перевірки від 28.10.2010 позивачем було встановлено невиконання відповідачем, зокрема пунктів 11.1.2, 11.3.5 - 11.5.2 договору, у зв'язку з чим позивач звертався до суду з позовом до ПАТ "Бізнес - Центр" "Лідер Клас" про розірвання договору купівлі-продажу №КПП-522 від 02.10.2007 на підставі п. 36 договору та ст.651 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.02.2012 року у справі № 5023/6048/11 позов Фонду державного майна України було задоволено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2013 року, скасовано рішення господарського суду Харківської області від 29 лютого 2012 року у справі № 5023/6048/11 та відмовлено Фонду державного майна України у задоволенні позову до Приватного акціонерного товариства "Бізнес - Центр" "Лідер Клас" про розірвання договору купівлі-продажу (а.с.205-217 т.1).

Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції дійшов висновку, з яким погодився Вищий господарський суд України, що відповідно до укладеного договору строк виконання відповідачем фіксованих умов конкурсу, які не мають визначеного строку їх реалізації, на час розгляду справи № 5023/6048/11 ще не настав, а здійснюється протягом 5-ти років з дня набуття права власності на пакет акцій.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає про те, що врахувавши висновки, викладені в судових рішеннях у справі №5023/6048/11, ним проведено поточну перевірку виконання умов договору купівлі-продажу від 02.10.2007 № КПП-522 на підставі наказу Фонду державного майна України від 26.12.2012 №4058 Про організацію перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу у І кварталі 2013 року зі змінами від 31.01.2012.

За результатами проведеної перевірки, позивачем встановлено факт невиконання відповідачем умов договору, а саме:

в економічній діяльності: порушення п. 11.1.2 договору - не вжито заходів щодо укладання мирової угоди у справі про банкрутство ВАТ Харківський завод тракторних двигунів;

в інноваційно-інвестиційній діяльності: порушення п. 11.2.2 договору - не вжито заходів щодо освоєння нових видів продукції та послуг;

у соціальній діяльності: порушення п. 11.3.2 договору - допущено утворення простроченої заборгованості підприємства із заробітної плати перед працівниками; п.11.3.1 договору - допущено скорочення робочих місць та не створено нових робочих місць згідно з концепцією розвитку.

Вказані порушення зафіксовано позивачем в акті від 10.01.2014 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 02.10.2007 № КПП-522, який підписано представником Фонду державного майна України (а.с.35-39 т.1).

За висновками, викладеними в акті, умови договору купівлі-продажу пакету акцій ВАТ Харківський завод тракторних двигунів від 02.10.2007 №КПП-522 станом на 10.01.2014 не виконано.

У вказаному акті також зазначено, що у разі невиконання покупцем умов договору, цей акт є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених ст.29 розділу VI Закону України Про приватизацію державного майна , п.4 ст.22 розділу V Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та згідно з пунктами 23-30 договору купівлі-продажу від 02.10.2007 №КПП-522.

Наведений акт поточної перевірки від 10.01.2014 був направлений позивачем на адресу відповідача 13.01.2014, про що свідчать фіскальний чек та опис вкладення до цінного листа (а.с.245-246 т.1).

Як зазначає позивач в позові, відповідач вказаний акт не підписав, заперечень чи зауважень до нього позивачу не надіслав.

27.02.2014 позивач надіслав відповідачу претензію - пропозицію №10-23-2160 від 26.02.2014 про розірвання договору купівлі-продажу від 02.10.2007 № КПП-522 на підставі п.30 договору, п.5 ст.27 Закону України Про приватизацію державного майна у зв'язку із невиконанням покупцем його умов (а.с.40-42, 247 т.1).

Оскільки відповідач не надав позивачу відповіді на претензію, позивач звернувся до суду із цим позовом про розірвання спірного договору.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем умов договору, що зафіксовано в акті від 10.01.2014 поточної перевірки виконання умов договору та є підставою для його розірвання на підставі ст.651 Цивільного кодексу України.

Також позивач зазначає про наявність підстав для розірвання спірного договору на підставі ч.2 ст.27 Закону України Про приватизацію державного майна , посилаючись на наступні обставини.

За інформацією з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Приватне акціонерне товариство "Бізнес-Центр "Лідер Клас" перебуває у стані припинення.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.2010 у справі № Б-24/93-10 Приватне акціонерне товариство "Бізнес-Центр "Лідер Клас" було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Судова колегія враховує наступне.

Відповідно до ст.7 Закону України Про приватизацію державного майна (в редакції, чинній станом на 10.01.2014) державні органи приватизації у межах своєї компетенції контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна.

Процедура організації та здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням власниками об'єктів приватизації умов договорів купівлі-продажу цих об'єктів приватизації встановлена Порядком контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації , який затверджений наказом Фонду державного майна України №631 від 10.05.2012 (далі - Порядок №631) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У пункті 1.3. Порядку № 631 закріплено, що контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації включає:

проведення державними органами приватизації безпосередньо на об'єктах приватизації або в господарських товариствах, акції (частки, паї) яких є об'єктом приватизації, перевірок виконання власниками цих об'єктів зобов'язань, визначених у договорах купівлі-продажу;

опрацювання документів щодо стану виконання умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, отриманих від власників цих об'єктів на запит державних органів приватизації;

застосування санкцій, передбачених чинним законодавством і умовами договорів купівлі-продажу за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань, визначених договорами купівлі-продажу об'єктів приватизації.

Згідно п.2.1 Порядку №631 державний орган приватизації здійснює плановий та позаплановий контроль за виконанням умов договору шляхом:

проведення перевірок безпосередньо на об'єкті приватизації або у господарському товаристві, акції (частки, паї) якого є об'єктом приватизації;

письмового запиту щодо стану виконання умов договору та подальшого опрацювання наданих власником об'єкта приватизації документів (документарний контроль).

За результатами перевірки складається акт за формою згідно з наказом Фонду державного майна України від 09 квітня 2012 року № 472 Про затвердження форм актів перевірки виконання умов договорів купівлі-продажу , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2012 року за № 642/20955. Усі складені та підписані примірники акта мають однакову юридичну силу (п.2.7 Порядку №631).

Відповідно до п.2.10 Порядку №631, у разі неявки власника для участі у перевірці виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій (частки, паю) представник державного органу приватизації в останній день перевірки оформлює акт перевірки за своїм підписом та підписом уповноваженого представника господарського товариства, акції (частки, паї) якого є об'єктом приватизації.

Акт складається в чотирьох примірниках. Три примірники акта в триденний строк з дати завершення перевірки надсилаються рекомендованим листом для підписання власнику.

Якщо в тридцятиденний строк з дати відправлення акта державним органом приватизації не отримано підписаного власником примірника акта та/або зауважень чи заперечень до нього, представник державного органу приватизації робить запис у четвертому примірнику акта про неявку власника для здійснення перевірки. До акта долучаються документи, які підтверджують направлення трьох примірників акта для підписання власнику. Складений відповідно до вимог цього пункту акт є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством.

Згідно п.2.15 Порядку №631, у разі незгоди власника або керівника підприємства з висновками, зробленими представником державного органу приватизації в акті, їх оскарження здійснюється згідно з наказом Фонду державного майна України від 07 квітня 2005 року № 878 Про затвердження Порядку оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації у державному органі приватизації , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 квітня 2005 року за № 436/10716 (далі - Порядок оскарження №878).

Вказаний Порядок оскарження №878 розроблено з метою створення для заявника можливості врегулювання спірних питань, пов'язаних з його незгодою з результатами перевірки виконання умов договору купівлі-продажу, в органі приватизації попередньо перед вжиттям інших заходів щодо захисту своїх прав згідно із законодавством.

Пунктами 2.1, 2.2 Порядку №878 визначено, що заява подається заявником (власником об'єкта купівлі-продажу або заявником з боку підприємства, майно або акції якого є об'єктом купівлі-продажу за договором, стан виконання умов якого перевірявся) до органу приватизації, що здійснив перевірку, не пізніше 10 днів від дати отримання ним акта перевірки, оформленого належним чином. В заяві зазначаються, зокрема, суть порушеного питання, обгрунтування незгоди з висновками, викладеними в акті перевірки.

За результатами розгляду заяви комісія може прийняти одне з таких рішень: скасувати в певній частині висновки, викладені в акті, та призначити проведення додаткової (повторної) перевірки й особу, яка здійснюватиме перевірку; скасувати в певній частині висновки, викладені в акті, без призначення додаткової (повторної) перевірки; скасувати акт повністю, призначити проведення додаткової (повторної) перевірки й особу, яка здійснюватиме перевірку; залишити акт перевірки без змін; інше рішення.

Відповідно до п.3.10 Порядку оскарження №878, у разі незгоди заявника з рішенням комісії заявник має право оскаржити його в судовому порядку згідно із законодавством.

Як свідчать матеріали справи, позивачем, на виконання п.22 договору та відповідно до вимог статті 7 Закону України Про приватизацію державного майна , проведено перевірку виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ Харківський завод тракторних двигунів від 02.10.2007 № КПП-522, за результатами якого складено акт від 10.01.2014.

Вказаним актом зафіксовано порушення відповідачем п. 11.1.2 договору, а саме, не вжито заходів щодо укладання мирової угоди у справі про банкрутство ВАТ Харківський завод тракторних двигунів ; порушення п. 11.2.2 договору - не вжито заходів щодо освоєння нових видів продукції та послуг; порушення п. 11.3.2 договору - допущено утворення простроченої заборгованості підприємства із заробітної плати перед працівниками; п. 11.3.1 договору - допущено скорочення робочих місць та не створено нових робочих місць згідно з концепцією розвитку.

Отже, вказаним актом підтверджується факт неналежного виконання відповідачем покладених на нього обов'язків за договором.

Відповідач не скористався своїм правом на оскарження результатів проведеної позивачем перевірки, відповідно до Порядку оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації у державному органі приватизації .

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про відсутність у нього можливості оскаржити вказаний акт, оскільки він не направлявся позивачем на адресу відповідача.

Судова колегія не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки в матеріалах справи містяться докази направлення позивачем 13.01.2014 на адресу відповідача акту поточної перевірки від 10.01.2014 - фіскальний чек та опис вкладення до цінного листа (а.с.245-246 т.1).

Отже, позивачем дотримано вимоги п.2.10 Порядку №631 щодо направлення на адресу відповідача рекомендованим листом примірника акту поточної перевірки від 10.01.2014 в триденний строк з дати завершення перевірки.

За наведеного, доводи відповідача про відсутність у нього можливості оскаржити акт перевірки є необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що перевірка та оформлення її результатів у вигляді акту складені позивачем з порушенням Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації не приймаються судом з огляду на наступне.

Чинним законодавством встановлено певний алгоритм дій власника об'єкта приватизації у разі незгоди з результатами проведеної перевірки, а саме, попередньо перед вжиттям інших заходів щодо захисту своїх прав, відповідач, відповідно до пункту 2.1 Порядку №878, повинен був звернутись до органу приватизації, що здійснив перевірку, із відповідною заявою, в якій обгрунтовується незгода з висновками, викладеними в акті перевірки.

В подальшому, у разі незгоди заявника з рішенням комісії заявник має право оскаржити його в судовому порядку, про що зазначено в п.3.10 Порядку оскарження №878.

Оскільки відповідачем не оскаржено у встановленому законодавством порядку акт перевірки від 10.01.2014, його посилання на порушення вимог Порядку №631 при проведенні перевірки, є безпідставними.

Також в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем проведено перевірку без будь-яких правових підстав.

Відповідно до пункту 5.1 Порядку №631 зняття договору з контролю здійснюється державним органом приватизації у разі: повного виконання умов договору, що підтверджується відповідним державним органом приватизації шляхом затвердження акта підсумкової перевірки; набрання законної сили рішенням суду про виконання умов договору в повному обсязі; набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору (або визнання його недійсним).

Однак, обставини справи свідчать, що жодна із вказаних умов, яка є підставою для зняття спірного договору з контролю позивача, відсутня, а тому посилання скаржника на безпідставність проведеної позивачем перевірки є необґрунтованими.

Судова колегія зазначає, що складений позивачем акт перевірки від 10.01.2014 відповідачем не оскаржувався, в установленому законодавством порядку не скасований, а отже, є дійсним.

Про необхідність встановлення обставини дійсності акту від 10.01.2014 вказав також Верховний Суд в своїй постанові від 23.05.2018, направляючи цю справу на новий розгляд.

За наведених обставин, акт перевірки є належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст.76,77 ГПК України на підтвердження факту порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ Харківський завод тракторних двигунів від 02.10.2007 № КПП-522.

Відповідно до п.2.10 Порядку №631 складений відповідно до вимог цього пункту акт є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

За приписами ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

В п.30 спірного договору передбачено, що у разі невиконання покупцем зобов'язань за договором продавець має право в установленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання та повернення пакета акцій за актом приймання-передачі у державну власність.

Пунктом 38 договору передбачено, що у разі невиконання однією із сторін умов договору, він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду.

Водночас у ч. 2 ст. 27 Закону України Про приватизацію державного майна , зокрема, визначено, як виключну підставу для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством - невиконання умов договору купівлі-продажу у зв'язку з банкрутством приватизованого підприємства або підприємства, до якого було передано приватизований об'єкт.

Таким чином, діючим, на момент подання цього позову законодавством було передбачено, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути невиконання умов договору купівлі-продажу у зв'язку з банкрутством сторони за договором, що узгоджується із приписами ст. 651 Цивільного кодексу України.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 23.05.2018 у цій справі.

Наведеним спростовуються доводи відповідача в апеляційній скарзі про необхідність дослідження причинно-наслідкового зв'язку між обставиною банкрутства підприємства та невиконанням умов спірного договору.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.2010 у справі №Б-24/93-10 ПрАТ Бізнес-Центр Лідер Клас (відповідач) було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Враховуючи доведеність порушення відповідачем умов спірного договору, що підтверджується актом від 10.01.2014 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 02.10.2007 № КПП-522, а також враховуючи встановлену судом обставину банкрутства підприємства відповідача, який є стороною вказаного договору, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для розірвання спірного договору, у відповідності до ст.27 Закону України Про приватизацію державного майна , ст.651 Цивільного кодексу України.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності до вимог про розірвання договору купівлі-продажу від 02.10.2007 № КПП-22 пакета акцій ВАТ Харківський завод тракторних двигунів за конкурсом від 02.10.2007 (219-220 т.1).

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно п.12 договору, виконання фіксованих умов, передбачених пунктом 11 договору, які не мають визначення строку їх реалізації, здійснюється протягом 5-ти років з моменту набуття права власності на пакет акцій.

В п.5 договору сторони погодили, що право власності на пакет акцій переходить до покупця від дати сплати повної вартості придбаного пакета акцій.

Статтею 4 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок (який діяв на час укладення договору купівлі-продажу) передбачено, що права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 5 Закону України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні , який діяв на час укладення договору купівлі-продажу, у разі відчуження іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.

За інформацією, наданою ПАТ Державний експортно-імпортний банк України в листі №204-00/89-БТ від 07.03.2017 (а.с.168 т.1), датою зарахування пакету простих іменних акцій ВАТ Харківський завод тракторних двигунів на рахунок ЗАТ Бізнес-Центр Лідер Клас (правонаступником якого є ПАТ Бізнес-Центр Лідер Клас ) є 15.05.2008.

Отже, з урахуванням п.12 спірного договору, відповідач повинен був виконати договірні зобов'язання до 15 травня 2013 року, що визнає відповідач згідно пояснень його представника в судовому засіданні 23.04.2019.

Позивач, у відповідності до п.1.3 Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації, здійснює контроль виконання умов договору купівлі-продажу шляхом проведення перевірок та опрацювання документів, отриманих від власників об'єктів приватизації.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання наказу Фонду державного майна України від 26.12.2012 № 4058 "Про організацію перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу у І кварталі 2013 року", зі змінами від 31.01.2012, відповідачем у період з 20 по 22 лютого 2013 року було розпочато проведення поточної перевірки виконання умов, передбачених договором купівлі-продажу від 02.10.2007 № КПП-522.

Наведені обставини свідчать про те, що позивачем своєчасно, у лютому 2013 (тобто за три місяці до закінчення строку на виконання відповідачем умов договору) було вжито заходів для встановлення обставин виконання умов спірного договору.

За результатами проведеної перевірки позивачем встановлено факт невиконання відповідачем умов договору, що зафіксовано в акті від 10.01.2014, складеному позивачем у відповідності до своїх повноважень.

Отже, про наявність порушення своїх прав позивач міг довідатись лише за результатами здійснення контролю виконання умов договору у відповідності до Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації , який затверджений наказом Фонду державного майна України №631 від 10.05.2012 .

З огляду на наведене, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов правомірного висновку про те, що строк позовної давності до вимог позивача слід обраховувати з дати складання акту перевірки - 10.01.2014, оскільки саме із вказаної дати позивач дізнався про порушення своїх прав.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що 23.07.2013 позивач провів поточну перевірку умов договору і склав відповідний акт про виявлені порушення, а отже, саме із вказаної дати був обізнаний про порушення своїх прав.

Судова колегія не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

До матеріалів справи надано лист Фонду державного майна України №23-4-1057 від 13.12.2013 (а.с.241-242 т.1), яким відповідача та третю особу повідомлено про те, що 20-22.02.2013 розпочато проведення перевірки виконання умов договору, в ході якої ВАТ ХЗТД повідомив позивача, що усі форми статистичних спостережень, договори, матеріали первинного обліку та інші документи, які б могли підтвердити стан виконання договору знаходяться в архівній установі ТОВ Центр науково-технічної обробки документів, експертизи їх цінності та забезпечення збереження .

У вказаному листі позивач вказав на необхідність продовження терміну перевірки, у зв'язку з тим, що після тривалого листування з ВАТ Харківський завод тракторних двигунів , позивачем отримано документи, які не дають можливості зробити позитивний висновок щодо стану виконання умов договору від 02.10.2007 № КПП-22. У зв'язку з чим, позивач просив відповідача у термін до 30.12.2013 надати документи, які підтверджують стан виконання умов договору.

Позивачем надано суду докази направлення відповідачу 16.12.2013 вказаного листа (а.с.244 т.1).

Вказані обставини свідчать про те, що терміни проведення перевірки, розпочатої позивачем у лютому 2013 були продовжені у зв'язку із недостатністю документів, що були надані відповідачем, для підтвердження стану виконання договору.

Судова колегія враховує, що відповідно до п.2.6 Порядку №631, достатність документів для підтвердження стану виконання умов договору визначається представником державного органу приватизації, що здійснює контроль за виконанням умов договору.

Враховуючи, що остаточний результат проведеної позивачем перевірки зафіксовано в акті від 10.01.2014, та саме цей акт є підставою для розірвання договору, посилання відповідача на те, що позивач був обізнаний про порушення своїх прав з 23.07.2013 не приймаються судом.

Також в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що з 28.10.2010 позивач був обізнаний про банкрутство ПАТ Бізнес-Центр Лідер Клас , а тому, враховуючи, що положення ч.2 ст.37 Закону України Про приватизацію державного майна набрали чинності 18.08.2012, строк позовної давності за вимогами про розірвання договору сплинув 18.08.2015.

Судова колегія вважає безпідставними такі доводи відповідача, зважаючи на наступне.

У 2012 вже звертався до суду з позовом до ПАТ Бізнес-Центр Лідер Клас про розірвання договору купівлі-продажу №КПП-522 від 02.10.2007 у зв'язку із невиконанням відповідачем його умов.

Однак, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2013 року у справі № 5023/6048/11 в задоволенні позовних вимог Фонду державного майна України було відмовлено з тих підстав, що відповідно до укладеного договору строк виконання відповідачем фіксованих умов конкурсу, які не мають визначеного строку їх реалізації, на час розгляду справи № 5023/6048/11 ще не настав, а здійснюється протягом 5-ти років з дня набуття права власності на пакет акцій.

За таких обставин, враховуючи висновки, викладені Вищим господарським судом України в постанові від 19.02.2013 року у справі № 5023/6048/11, позивачем було здійснено перевірку дотримання відповідачем умов договору після спливу визначеного договором строку виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Твердження відповідача про те, що строк позовної давності слід рахувати з дня набрання чинності ч.2 ст.37 Закону України Про приватизацію державного майна (18.08.2012) є помилковими, оскільки строк виконання відповідачем умов договору сплинув 15.05.2013 року, тобто, раніше цієї дати відсутні підстави вважати, що є порушеними умови спірного договору, а отже, і плинення строку позовної давності не могло розпочатися 18.08.2012.

Крім того, враховуючи вимоги чинного законодавства, обставини щодо невиконання відповідачем умов договору встановлюються органом приватизації під час проведення перевірки, результати якої повинні бути оформлені відповідним актом.

Оскільки акт перевірки складено позивачем 10.01.2014, строк позовної давності за вимогами позивача спливає 10.01.2017.

Враховуючи, що позовну заяву направлено позивачем до господарського суду Харківської області 21.12.2016, про що свідчить штамп на поштовому конверті, позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з позовом.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні заяви відповідача про застосування строків позовної давності та задовольнив позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2018 року у справі №922/4684/16 - без змін.

З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення

Рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2018 року у справі №922/4684/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 25.04.2019р.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя Л.Ф. Чернота

Суддя Н.В. Гребенюк