Постанова

від 23.07.2007 по справі 4/194

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/194

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "23" липня 2007 р.       Справа №  4/194

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І., за  участю секретаря  судового засідання  Волоткевича  А.В. розглянув матеріали справи № 4/ 194

за позовом:Прокурора м. Олександрії Кіровоградської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії, м. Олександрія  

до відповідача: дочірнього підприємства "Комунальник" приватного підприємства "Житло-сервіс", м. Олександрія      

про стягнення 66103,23 грн.  

час  прийняття вступної та резолютивної частини: 10 год.25 хв.

Представники сторін:

від позивача - Бєлєнькая Л.А. , довіреність № 24/07-35  від 05.06.07;

від відповідача - Максимова І.В. , довіреність № 8  від 23.07.07;

від прокуратури - Білобровенко С.В., посвідчення  № 407;

СУТЬ СПОРУ:

Подано позов про стягнення з  відповідача на користь  Управління Пенсійного Фонду України в м.Кіровограді  заборгованості по страхових внесках  в сумі  66103,23 грн.   за період з  01.04.2005 року  по 01.08.2006 року   включно.

Відповідач позов заперечив та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський  суд, -

                                                    ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 з наступними змінами та доповненнями,  управління пенсійного фонду України є органом виконавчої влади на місцях та утворюють систему органів Фонду, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення в межах району.  

Згідно п.1 вказаного „Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах”, управління контролює надходження збору та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати збору.

Управління має право вживати в установленому законодавством  порядку заходів, спрямованих на стягнення не внесених своєчасно сум збору разом з нарахованою пенею, а також застосовувати штрафні санкції відповідно до законодавства.

Відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду як платник внесків.

Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України № 1058  „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який вступив в силу з 01.01.2004 року , передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки

Відповідно до ст. 8 „Про пенсійне забезпечення” виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України відповідно фонд якого формується за рахунок коштів, що відраховується підприємствами і організаціями.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закону - 1058), до страхових внесків відносяться кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст.ст. 18,19,20 п.п.1 п. 8 Розділу 15 Закону-1058  страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та  застрахованими особами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом, та у розмірах, передбачених Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97, тобто платник нараховує та сплачує страхові внески у встановлений граничний термін за ставкою 32% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників і відраховує та перераховує страхові внески від об'єкті оподаткування застрахованих осіб – найманих працівників за ставкою 1-2% від їх сукупного оподатковуваного доходу.   

Згідно з п.6 та 12 ст. 20 Закону-1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 2 ст. 106 Закону 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у визначені строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і сплачуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Матеріали справи свідчать, що заборгованість відповідача    складає 66103,23 грн. за період з  01.04.2005 року  по 01.08.2006 року   включно.

Доказів сплати  вказаної заборгованості  відповідач  господарському суду не подав.

За вказаних обставин позовні вимоги позивача  є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в сумі  66103 грн. 23 коп.

При цьому господарський  суд не погоджується з доводами  відповідача про  необхідність  відмовити в задоволені  позовних вимог  на підставі того, що   у  встановлений  законом строк  відповідач не отримав від  позивача   рішення про результати розгляду заяви по узгодженню вимог,  що засвідчує про неправильність  викладених у вимозі  претензій  щодо  сплати  заборгованості,  оскільки   відповідач не  навів  обґрунтування   твердження  про те, що несвоєчасне  направлення  позивачем   відповіді  на його претензію є  підставою для  звільнення  його від сплати страхових внесків за спірний період.

За приписом  ст. 71 Кодексу  адміністративного  судочинства України  кожна сторона повинна  довести ті обставини, на яких  ґрунтуються  її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Керуючись  Законами України № 1058  „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” , „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97,  ст.ст. 160,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд –

                                           П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства "Комунальник" приватного підприємства "Житло-сервіс", вул. 6- го Грудня, 13, м. Олександрія, Кіровоградської області   р/р 26009230436001 ВАТ КБ "Надра", МФО 323624, код 31850941  заборгованість  по страхових внесках в розмірі  66103 грн. 23 коп. на користь    Управління Пенсійного Фонду України в м. Олександрія, вул. пр. Леніна, 8, м. Олександрія Кіровоградської області, р/р 256053011220 ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 323475 .

Після набрання судовим рішенням законної сили, за заявою стягувача,буде виданий виконавчий лист.

Сторони мають право оскаржити   в  апеляційному  порядку постанову в   порядку і строки  відповідно до ст.   186 Кодексу адміністративного судочинства  України.  Про  апеляційне  оскарження   рішення   суду     першої  інстанції спочатку   подається заява. Обґрунтування мотивів   оскарження і вимоги до суду апеляційної  інстанції викладаються в   апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та  апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через   суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної  скарги одночасно надсилається особою,   яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне     оскарження   постанови  суду   першої   інстанції  подається  протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному  обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня   складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути  подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,   якщо скарга  подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи    апеляційна скарга, подані після закінчення  строків,   встановлених       цією   статтею,   залишаються   без   розгляду,   якщо   суд   апеляційної   інстанції  за  заявою   особи,   яка  їх   подала,   не   знайде   підстав  для  поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова   набирає   законної   сили   відповідно   до   ст.   254   Кодексу   адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,   встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений цим Кодексом, постанова  суду  першої  інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його  не  скасовано,   набирає  законної сили   після   закінчення  апеляційного розгляду   справи.   Якщо   строк   апеляційного   оскарження   буде   поновлено,   то  вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова  виготовлена в повному обсязі 24.07.2007 року.

Суддя