Постанова

від 17.07.2007 по справі 10/239-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/239-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2007 року                                                  Справа № 10/239-06

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Олійника В.Ф., судді Істоміної О.А., Кравець Т.В.   

при секретарі Кобзєвій Л.О.

за участю представників сторін:

позивача –Лободіна І.С. –директора, Оганесяна А.Є. –представник, дов. № 34/012 від 09.01.2007 року, Мирославського С.В. –представник, дов. № 31/682 від 25.12.2006 року (копії у справі)

відповідача –Пересадько Б.В. –директор, Пересадько О.В., Шатохіної О.І. – представник, дов. № 20/10-1/юк від 20.10.2006 року  (копія у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сумсільмаш" (вх. № 1062С/2-5)  

на рішення  господарського суду Сумської області від 19 лютого 2007 року по справі №10/239-06

за позовом  Відкритого акціонерного товариства "Сумсільмаш", м. Суми

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський регіональний маркетинговий центр", м. Суми

про визнання недійсним договору,  -             

встановила:

У травні 2006 року Відкрите акціонерне товариство "Сумсільмаш" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський регіональний маркетинговий центр", в якому просило визнати недійсним укладений між сторонами договір поставки продукції № 2007/01 від 20 липня 2005 року.

Рішенням господарського суду Сумської області від 19 лютого 2007 року (суддя Коваленко О.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відкрите акціонерне товариство "Сумсільмаш" з рішенням господарського суду Сумської області від 19 лютого 2007 року не погодилося, надіслало апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення та прийняття нового, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що дане рішення було прийняте з порушенням вимог норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумський регіональний маркетинговий центр" відзиву на апеляційну скаргу не надало, представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечують, просять рішення господарського суду Сумської області від 19 лютого 2007 року залишити без змін, вважають його як законним,  обґрунтованим, прийнятим у відповідності до діючого законодавства.

В судовому засіданні 10 липня 2007 року було оголошено перерву до 12 липня 2007 року.

Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 20 липня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Сумсільмаш" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумський регіональний маркетинговий центр" було укладено договір поставки продукції № 2007/01, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити та передати у власність позивача металопрокат, в термін за домовленістю сторін, згідно зі специфікацією, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар. Згідно пункту 3.1 зазначеного договору загальна вартість поставленого товару становила 1000000,00 грн. та згідно порядку розрахунків оплата за товар проводиться по факту поставки відповідної партії товару.

Згідно специфікації №1 від 20 липня 2005 року до спірного договору на адресу Відкритого акціонерного товариства "Сумсільмаш" було поставлено металопрокат на загальну суму 837722,19 грн., в тому числі податок на додану вартість –145620,37 грн. Розрахунки за отриманий товар позивачем проведені не були. На момент порушення провадження у справі про банкрутство підприємства позивача заборгованість згідно даних бухгалтерського обліку підприємства обліковувалась по рахунку 361 "Розрахунки по вітчизняним покупцям" та складала 909389,38 грн.

При укладені та виконанні договору №2007/01, продавцем товару – Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумський регіональний маркетинговий центр", що є кредитором у справі про банкрутство, були виписані податкові накладні, суми податку на додану вартість по яких були включені до податкового зобов'язання в липні 2005 року в реєстрі накладних продажу товарів та відповідали даним податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2005 року.  

Крім того, платіжними дорученнями №109 від 29 липня 2005 року та №104 від 22 липня 2005 року позивачем було перераховано на рахунок відповідача за спірним договором грошові кошти на загальну суму 60000,00 грн.

Проте, на думку Відкритого акціонерного товариства "Сумсільмаш", договір укладений для створення штучної заборгованості перед відповідачем з метою доведення позивача до банкрутства та безпідставного збагачення відповідача за рахунок визнання з боку позивача неіснуючого боргу у сумі 873722,80 грн.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін під час судового засідання, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, частиною 5 вказаної статті закріплено, що однією з умов правочину є те, що він має бути спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені ним.

Фіктивним  є  правочин,  який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, як це зазначено в статті 234 Цивільного кодексу України.

За даними бухгалтерського обліку позивача, а саме дані балансу Відкритого акціонерного товариства „Сумсільмаш",  складені станом на 01 жовтня 2005 року, підписані керівником боржника і головним бухгалтером і первинними документами значиться зазначена заборгованість.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Пунктом 1 статті 9 названого Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Правомірність відображення господарської операції за спірним договором № 2007/01 були підтверджені Державною податковою інспекцією в м. Суми у довідці № 1309/23-2/00901588 від 25 листопада 2005 року "Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Сумський регіональний маркетинговий центр" Під час здійснення контролюючим органом перевірки повноти і правильності визначення сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість (том 3 аркуш справи 72).

Також правомірність відображення зобов'язань за вказаним договором підтверджується рядом висновків, наданих спеціалістами, а саме: висновок спеціаліста № 452 від 10 квітня 2006 року; висновок спеціаліста № 319 від 15 жовтня 2006 року; висновок № 11252 від 20 листопада 2006 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (том 3 аркуш справи 76).

Так, згідно даних висновків, відображення в бухгалтерському обліку кредитора і боржника зобов'язань, які виникли на підставі договору поставки № 2007/01 від 20 липня 2005 року, відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженому наказом Міністерства фінансів України за № 88, від 24 травня 1995 року, а також первинними документами, які мають боржник і кредитор.

За твердженнями відповідача, господарська операція за спірним договором поставки № 2007/01 від 20 липня 2005 року відображена у нього в аналітичному та синтетичному обліку у повній відповідності до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затверджених наказом Міністерства фінансів України за №237 від 08 жовтня 1999 року та положень (стандартів) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 20 від 31 січня 2000 року.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що така ж позиція викладена в постанові Харківського апеляційного господарського суду по справі №12/83-05 від 17 січня 2007року, яка набрала законної сили, а саме - вимоги ТОВ "Сумський регіональний маркетинговий центр" включені до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, колегія суддів вважає, що Відкритим акціонерним товариством "Сумсільмаш", не було надано доказів які б підтверджували фіктивність договору поставки продукції № 2007/01 від 20 липня 2005 року.

          Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що заперечення Відкритого акціонерного товариства "Сумсільмаш", наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Сумської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Сумської області від 19 лютого 2007 року  по справі № 10/239-06 відсутні.

На підставі викладеного та керуючись  статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105  Господарсько процесуального кодексу  України, -

постановила:

          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сумсільмаш" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 19 лютого 2007 року по справі № 10/239-06 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                     В.Ф. Олійник

                                 суддя                                                                    О.А. Істоміна             

                                суддя                                                                    Т.В. Кравець