3/259
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62
Іменем України
ПОСТАНОВА
"17" серпня 2006 р. Справа № 3/259
17 серпня 2006р., 14 годин 55 хв., м. Чернігів справа №3/259
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Репех В.М.
при секретарі Рубан Н.О.,
за участю представників
позивача: Леоненко О.В., довіреність №927/01 від 05.06.2006р.,
відповідача: Рябінін Д.Д., довіреність №11 від 03.01.2006р.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
позов Управління Пенсійного фонду України в Деснянському
районі м. Чернігова, м. Чернігів, пр. Перемоги, 141
до Управління торгівлі Північного оперативного
командування, м. Чернігів, вул. Авіаторів, 19
про стягнення 20376,26 грн.
ВСТАНОВИВ:
Подано позов про стягнення з відповідача 20376,26 грн. боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідач у письмовій заяві та представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі в сумі 20376,26 грн.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Чернігівський комбінат побутового обслуговування державного підприємства Міністерства оборони України „Управління торгівлі Північного Оперативного Командування” зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова як платник внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Чернігівський комбінат побутового обслуговування державного підприємства Міністерства оборони України „Управління торгівлі Північного Оперативного Командування” є структурним підрозділом Управління торгівлі Північного Оперативного Командування на підставі наказу №1 від 08.01.1998р.
Відповідно до поданих відповідачем до Управління ПФУ згідно п.4 ч.2 ст.17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 (Далі - Закон № 1058) розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, за березень-грудень 2004 року, січень-грудень 2005 року, січень - лютий 2006 року сума нарахованих і несплачених своєчасно внесків становить 20376,26 грн.
21.03.2006р. позивачем складено акт перевірки правильності повноти нарахування та своєчасності сплати відповідачем внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №33, відповідно до якого встановлено що станом на 17.03.2006р. заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків перед Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова становить 20376,26 грн.
Порядок стягнення заборгованості за страховими внесками визначається виключно Законом № 1058 і поширюється на суми боргу по страхових внесках, який виник як до, так і після 1 січня 2004 р.
Згідно зі ст.1 Закону № 1058 страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч.1 ст. 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені ч. 1 ст.12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.
Ст. 14 Закону № 1058 визначено коло страхувальників, зокрема якими, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.
Згідно ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідач вказаний обов'язок належним чином не виконує.
Згідно п. 2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Позивачем було вручено особисто відповідачу вимогу № Ю-961/06 від 22.03.2006р. про сплату боргу в сумі 20376,26 грн., яка залишена ним без задоволення.
Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. ст. 106 Закону № 1058 у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
На день прийняття рішення борг в сумі 20376,26 грн. відповідачем добровільно не сплачений.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 94, 111, 112, 136, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління торгівлі Північного оперативного командування (м. Чернігів, вул. Авіаторів, 19, п/р 2600001761342 в „Укрексімбанк”, МФО 353649, код 24301901) на користь Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова (м. Чернігів, пр. Перемоги, 141, п/р 25605303011155 в ОПЕРВ Чернігівського обласного управління Ощадбанку, МФО 353553, код 21395284) заборгованість в сумі 20376,26 грн.
3. Стягнути з Управління торгівлі Північного оперативного командування (м. Чернігів, вул. Авіаторів, 19, п/р 2600001761342 в „Укрексімбанк”, МФО 353649, код 24301901) до державного бюджету 203,76 грн. судового збору (р/р 31114095600002 в УДК в Чернігівській області, код 22825965).
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
5. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя В.М.Репех
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 17.08.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 82009 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні