Рішення

від 11.06.2019 по справі 638/9228/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/9228/18

Провадження № 2/638/955/19

11.06.2019 р. Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Подус Г.С.,

при секретарі - Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист особистих немайнових прав: честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

27.06.2018 року до Дзержинського районного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист особистих немайнових прав: честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона має статус - Адвокат - ОСОБА_1. (статус адвоката здобула 10.02.2016 року) є водночас кредитор у Справі № 922/482/16 Господарського суду Харківської області, як фізична особа, якій не виплати кошти при звільненні 19 січня 2015 року з посади директора ТОВ Пульсар -92 . код за ЄДРПОУ 14076449. Станом на сьогодні кредиторські вимогу складають біля (260 000.00 гри.), що збільшуються кожного дня. До Кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатів Харківської області 19 червня 2017 року надійшло звернення від Слідчого управління в Харківської області від 13.05.2017 № 10347 за підписом ОСОБА_4 що нібито станом на 13.05.2017 виконував обов`язки начальника СУ ГУНП в Харківській області Тимошко В.В. Як зазначає ОСОБА_4 на стор. 1 абзац. 2 Листа від 13.05.2017 року № 10347: Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 08.08.2014 по 27.10.2014 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ Пульсар -92 , код за ЄДРПОУ 37658518, зареєстрованого за адресом: АДРЕСА_1 , за попередньою змовою з головним бухгалтером зазначеного підприємства ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , зловживаючи довірою засновників зазначеного підприємства, шляхом підробки документів, заволоділи майном ТОВ Пульсар -92 . а саме: нежитловим приміщенням 1-го поверху № 26 а-:-26с в літ. В-1 .в м. Харкові, а також грошовими коштами зазначеного підприємства, внаслідок чого засновникам ТОВ Пульсар -92 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була спричинена майнова шкода.

Крім цього, 15.04.2015 в період часу з 19.20 до 21.37 години. ОСОБА_1 за попередньою змовою з групою невстановленнх осіб, знаходячись в нежитлових приміщеннях 1-го поверху № 26 а-:-26с в літ. В-1 . загальною площею 852.3 кв.м. по АДРЕСА_2, таємно викрала горизонтально - фрезерні та вертикально - фрезерні верстаки по металу, у кількості 4 шт., які належать ТОВ Пульсар -92 . код за ЄДРПОУ 37658518, чим спричинили зазначеному підприємству майнову шкоду.

Рішенням від 05 вересня 2017 року Кваліфікаційна дисциплінарна комісія адвокатів Харківській області відмовила в порушенні дисциплінарної справи.

У підтвердження своїх доводів ОСОБА_4 долучив до Листа від 13.05.2017 року № 10347 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, де дійсно зафіксовано:

02 квітня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Національної поліції та здійснив повідомлення, а саме: в період з 08.08.2014 по 27.10.2014 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи на посаді директора ТОВ Пульсар -92 . код за ЄДРПОУ 37658518. зареєстрованого за адресом: м. Харків, вул. Лозівська .5. за попередньою змовою з головним бухгалтером зазначеного підприємства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зловживаючи довірою засновників зазначеного підприємства, шляхом підробки документів, заволоділи майном ТОВ Пульсар -92 , а саме: нежитловим приміщенням 1-го поверху № 26 а-:-26с в літ. В-1 .в м. Харкові, а також грошовими коштами зазначеного підприємства, внаслідок чого засновникам ТОВ Пульсар -92 ОСОБА_2 та 1 ОСОБА_6 була спричинена майнова шкода. 16 квітня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Національної поліції з заявою, де здійснив повідомлення, а саме: 15.04.2015 в період часу з 19.-20 до 21.37 години, ОСОБА_1 за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, знаходячись в нежитлових приміщеннях 1-го поверху № 26а-:-26с в літ. В-1 , загальною площею 852.3 кв.м. по АДРЕСА_2, таємно викрала горизонтально - фрезерні та вертикально - фрезерні верстаки по металу, у кількості 4 шт., які належать ТОВ Пульсар -92 , код за ЄДРПОУ 37658518, чим спричинили зазначеному підприємству майнову шкоду.

Заява ОСОБА_3 від 02 квітня 2015 року внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за ст. 190 ч. З та заява ОСОБА_2 від 16 квітня 2015 року внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за ст. 185 ч.2 КК України.

Адже фактично ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звинуватили позивача у завданні шкоди ТОВ Пульсар -92 , код за ЄДРПОУ 37658518. якого в Україні не існує.

Дії братів Паценкер, які на думку позивача переслідують її з листопада 2014 року, з метою не здійснення з нею розрахунку по заробітній платні при звільненні спрямовані на її дискредитують її як адвоката, порушують її права, як громадянки України та завдають їй, моральних страждань.

Також позивач зазнає втрати нормальних життєвих зв`язків, потенційних клієнтів, шо вимагає від неї додаткових зусиль для організації її життя та життя членів її сім`ї, до складу якої входять батьки пенсіонери та двоє синів, один з котрих є неповнолітнім.

В судове засідання позивач не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримала.

Відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак в судове засідання повторно не з`явилися.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника ( Смірнова проти України від 08 листопада 2005 року), відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Суд, дослідивши доводи учасників справи, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає право на суд , одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Судом встановлено, що 02 квітня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Національної поліції та здійснив повідомлення, а саме: в період з 08.08.2014 по 27.10.2014 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи на посаді директора ТОВ Пульсар -92 . код за ЄДРПОУ 37658518. зареєстрованого за адресом: м. Харків, вул. Лозівська .5. за попередньою змовою з головним бухгалтером зазначеного підприємства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зловживаючи довірою засновників зазначеного підприємства, шляхом підробки документів, заволоділи майном ТОВ Пульсар -92 , а саме: нежитловим приміщенням 1-го поверху № 26 а-:-26с в літ. В-1 .в м. Харкові, а також грошовими коштами зазначеного підприємства, внаслідок чого засновникам ТОВ Пульсар -92 ОСОБА_2 та 1 ОСОБА_6 була спричинена майнова шкода. 16 квітня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Національної поліції з заявою, де здійснив повідомлення, а саме: 15.04.2015 в період часу з 19.-20 до 21.37 години, ОСОБА_1 за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, знаходячись в нежитлових приміщеннях 1-го поверху № 26а-:-26с в літ. В-1 , загальною площею 852.3 кв.м. по АДРЕСА_2, таємно викрала горизонтально - фрезерні та вертикально - фрезерні верстаки по металу, у кількості 4 шт., які належать ТОВ Пульсар -92 , код за ЄДРПОУ 37658518, чим спричинили зазначеному підприємству майнову шкоду.

Заява ОСОБА_3 від 02 квітня 2015 року внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за ст. 190 ч. З та заява ОСОБА_2 від 16 квітня 2015 року внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за ст. 185 ч.2 КК України.

Адже фактично ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звинуватили позивача у завданні шкоди ТОВ Пульсар -92 , код за ЄДРПОУ 37658518. якого в Україні не існує.

Станом на момент розгляду справи, позивач не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні, що внесене в ЄРДР № 120152205100000862, але Паценкер використовують зазначене кримінальне провадження у кожному процесуальному документі у Справі № 022/482/16 Господарського суду Харківської області, чим дискредитують її все більш та більшому колу осіб, зокрема суддів різних інстанцій.

Згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

У силу статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Згідно із статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе.

Більше того, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, cited above, p. 28, п. 46).

Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко, як і в цій справі, віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав (Jerusalem v.Austria, no. 26958/95, n. 43, ECHR 2001-11).

Поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

Зазначене вказує на те, що спірна інформація є оцінкою дій, висловлювання не можна витлумачити як такі, що містять фактичні дані, оскільки вони не містять ствердження про порушення позивачем законодавства чи моральних принципів, а лише дають можливість проаналізувати та сприйняти зміст інформації згідно з власними суб`єктивними переконаннями.

Свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до інформації чи ідей , які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе демократичне суспільство . Як передбачено в статті 10, ця свобода має винятки, які проте повинні чітко тлумачитись, та потреба в таких обмеженнях має бути переконливо встановлена (cf., Jersild v. Denmark, рішення від 23 вересня 1994, Series А по. 298, р. 23, п. 31; Janowski V. Poland [GC], no. 25716/94, n. 30, ECHR 1999 J- Nihpn and Johnsen V. Norway [ОС], no. 23118/93, п. 43, ECHR 1999-VlII; and Fuentes Bobov. Spain, no. 39293/98, n. 43, 29 лютого 2000).

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У відповідності із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Як визначено у Рішенні Європейського суду з прав людини Справа Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого королівства (Case of Abdulaziz, Cabales and Balkandali v. the United Kingdom, 28 May 1985), з огляду на її природу, моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист особистих немайнових прав: честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат необхідно провести відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265,273, 280 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист особистих немайнових прав: честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Визнати недостовірними такими, що не відповідають дійсності, порушуючи мої права свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію заява ОСОБА_3 від 02 квітня 2015 року, а саме: В період з 08.08.2014 по 27.10.2014 ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ Пульсар -92 , код за ЄДРПОУ 37658518. зареєстрованого за адресом: м. Харків, вул. Лозівська. 5. за попередньою змовою з головним бухгалтером зазначеного підприємства ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 .. зловживаючи довірою засновників зазначеного підприємства, шляхом підробки документів, заволоділи майном ТОВ Пульсар -92 . а саме: нежитловим приміщенням 1-го поверху № 26 а-:-26с в літ. В-1 .в м. Харкові, а також грошовими коштами зазначеного підприємства, внаслідок чого засновникам ТОВ Пульсар -92 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була спричинена майнова шкода.

Визнати недостовірними такими, що не відповідають дійсності, порушуючи мої права свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію заяву ОСОБА_2 від 16 квітня 2015 року, а саме: 15.04.2015 в період часу з 19.20 до 21.37 години. ОСОБА_1 за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, знаходячись в нежитлових приміщеннях 1-го поверху № 26а-:-26с в літ. В-1 . загальною площею 852.3 кв. м. по АДРЕСА_2, таємно викрала горизонтально - фрезерні та вертикально - фрезерні верстаки по металу, у кількості 4 шт., які належать ТОВ Пульсар -92 . код за ЄДРПОУ 37658518, чим спричинили зазначеному підприємству майнову шкоду.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 загальну суму 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.) завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 , паспорт громадянина України: НОМЕР_4 . виданий 29.11.2013 року Дзержинським РВ ХМУ УМВС у Харківській області, на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 загальну суму 50 000.00 грн. (п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.) завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в дольовому порядку судовий збір у розмірі 1762,00 грн. на користь держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дзержинський районний суд міста Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 21.06.2019 року.

Суддя