Ухвала

від 20.06.2019 по справі 265/7891/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

11-сс/804/463/19

265/7891/18

Головуючий 1 інстанції: Ковтуненко О.В.

Категорія: ст.170 КПК України Доповідач: Преснякова А.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

та справ про адміністративні правопорушення

Донецького апеляційного суду

у складі: головуючого судді Преснякової А.А.

суддів Бєдєлєва С.І., Топчій Т.В.

за участю секретаря Костоманової А.Є.

прокурора Сімонової І.В.

представника третьої особи адвоката Юдіна М.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі апеляційну скаргу прокурора прокуратури Донецької області Сімонової І.В. на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 13 червня 2019 року про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018050000000008 від 27.03.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України, та

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні 1-го відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області знаходяться матеріали кримінального провадження за №32018050000000008, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ КМ Групп (ЄДРПОУ 38894519) в період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року у порушення вимог податкового законодавства, шляхом відображення у податковій звітності господарських операцій з ТОВ Макіївкокс (код ЄДРПОУ 37134739), ТОВ Ека Строй Плюс (код ЄДРПОУ 38637567), ТОВ Корса Груп (код ЄДРПОУ 39427870), ТОВ Арквіт Девелопер (код ЄДРПОУ 39606613), ТОВ ІК Дельта (код ЄДРПОУ 39623466), ТОВ Кепітал Агроінтернешнл (код ЄДРПОУ 39745848), ТОВ Юні Консалтинг Груп (код ЄДРПОУ 39876988), ТОВ Фокс-Трейд ЛТД (код ЄДРПОУ 39734197), ТОВ Стімоіл-Компані (код ЄДРПОУ 39829000), ТОВ Фороил-ЛТД (код ЄДРПОУ 39919303), ТОВ Фракталфінанс (код ЄДРПОУ 39974191), із суб`єктами господарської діяльності, які контролюються однією групою осіб у схемах протиправного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, в тому числі МПП Ніфар (код ЄДРПОУ 32279468), ТОВ Веструм (код ЄДРПОУ 40348174), ТОВ Сілма ЛТД (код ЄДРПОУ 40348237), ТОВ Технократ Глобал (код ЄДРПОУ 40023259), ТОВ Лідер-Строй МКС (код ЄДРПОУ 40990646), ТОВ Стронг Плюс ЛТД (код ЄДРПОУ 41113930), ТОВ Тернеція (код ЄДРПОУ 41449301), ТОВ Опер Комерц-Групп (код ЄДРПОУ 41510669), ТОВ Абакан (код ЄДРПОУ 41703079), ТОВ ТД Кронос (код ЄДРПОУ 40639448) та шляхом безпідставного відображення у податковій звітності з ПДВ господарських операцій з ТОВ Компанія Союз (код ЄДРПОУ 31468417) та ТОВ Мобільна дістрібьюция (код ЄДРПОУ 37492948), умисно ухилились від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів на загальну суму 4 251 058 грн., що є особливо великими розмірами.

13.09.2018 року до ЄРДР №32018050000000024 внесено відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, а 14.09.2018 року кримінальні провадження №32018050000000008 і № 32018050000000024 об`єднані в одне провадження.

01.03.2019 року до ЄРДР за №4201905000000057 внесено відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Також в ході досудового розслідування встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , перебуваючи на загальній системі оподаткування, будучи зобов`язаним за кожний встановлений ПК України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, діючи з метою ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених в установленому законом порядку, у період 2015 - 2018 років, умисно приховував відомості про об`єкти оподаткування, які у нього існували в дійсності, шляхом їх не відображення в бухгалтерському та податковому обліках.

Фактично ОСОБА_1 мав ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, які видано ГУ ДФС у Донецькій області, за договорами купівлі-продажу отримував від постачальників підакцизні товари, які в подальшому реалізовував без відображення у обліку і без проведення у розрахунково-касових операціях, у результаті чого останній у період 2015-2018р.р., шляхом не відображення реального об`єму отриманих і реалізованих підакцизних товарів, а також доходу від їх реалізації, умисно ухилився від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

01.03.2019 року кримінальні провадження №32018050000000008 і №4201905000000057 об`єднані в одне провадження.

12.03.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26.04.2019 року продовжено строки досудового розслідування кримінального провадження №32018050000000008 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України до 12.07.2019 року включно.

Під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 25.09.2018 року, 09.10.2018 року проведено обшук нежитлових приміщень на першому цокольному (підвальному) приміщеннях, розташованих за адресою Донецька область, м.Маріуполь, проспект Миру, будинок № 110, в ході проведення якого виявлено і вилучено зазначене в ухвалі слідчого судді майно, а саме, 96 коробів і 2 полімерних пакети з тютюновими виробами, а ухвалою слідчого судді цього ж суду від 24.10.2018 року накладено арешт на вилучене під час обшуку майно з забороною відчуження, розпорядження і користування вказаним майном.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського суду м.Маріуполя Донецької області від 03.06.2019 року задоволено клопотання адвоката Юдіна М.О., який діє в інтересах ТОВ Гравіон щодо скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 24.10.2018 року у справі № 265/7891/19, провадження 1-кс/265/4253/18.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження ТОВ Гравіон - це створений ОСОБА_1 суб`єкт господарської діяльності з метою незаконного здійснення підприємницької діяльності, шляхом оформлення безтоварних фінансово - господарських операцій з суб`єктами господарювання реального сектору економіки по переведенню грошових коштів з безготівкової форми в готівкову, штучно збільшуючи податковий кредит, тим самим створюючи для них умови по ухиленню від сплати податків до Державного бюджету та незаконного своєму збагаченню, яке повністю підконтрольне ОСОБА_1 та є інструментом його злочинної діяльності.

Вказане підтверджується матеріалами НСРД (протокол щодо результатів НСРД від 13.11.2018 року та стенограмою до нього), протоколом обшуку офісного приміщення від 09.10.2018 року за адресою м. Маріуполь, вулиця Апатова, 136А, 8 поверх, АДРЕСА_1 , яке орендує ОСОБА_1 , в якому вилучено печатку ТОВ Гравіон , а також протоколами допиту свідків - працівників ТОВ Тедіс Україна .

10.06.2019 року до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області звернувся прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області Сімонова І.В. з клопотанням про арешт майна, яке належить ОСОБА_1 , а саме, 96 коробів і 2 полімерних пакетів з тютюновими виробами, які були вилучені 09.10.2018 року під час проведення обшуку нежитлових приміщень на першому цокольному (підвальному) приміщеннях, розташованих за адресою Донецька область, м.Маріуполь, проспект Миру, будинок № 110, та зазначені в ухвалі слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 25.09.2018 року про проведення обшуку, в рамках вищевказаного кримінального провадження, з забороною відчуження, розпорядження і користування цим майном, з метою забезпечення спеціальної конфіскації цього майна у розумінні ст.96-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського суду м.Маріуполя Донецької області від 14.06.2019 року у задоволенні вищезазначеного клопотання прокурора відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя врахував, що з часу накладення арешту на тютюнові вироби ТОВ Гравіон , а саме з 24.10.2018 року і до часу розгляду цього клопотання, жодній службовій особі ТОВ Гравіон не повідомлено про підозру, доказів, які б підтверджували причетність ТОВ Гравіон до протиправної діяльності, а також слугували підставою для забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту тютюнових виробів, суду не надано.

Також зазначив, що прокурором не надано безперечних доказів, які б доводили, що тютюнові вироби ТОВ Гравіон , які вилучені під час проведення обшуку, можуть бути об`єктом спеціальної конфіскації, а наявність повідомлення про підозру 12.03.2019 року ОСОБА_1 , який є фізичною особою підприємцем, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, не може слугувати достатньою підставою, вважати, що він має відношення до тютюнових виробів, які належать на праві власності ТОВ Гравіон , оскільки з цього повідомлення про підозру від 12.03.2019 року в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України не вбачаються співвідносини ОСОБА_1 з підприємством ТОВ Гравіон .

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Прокурор просить скасувати оскаржуване судове рішення, постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити, накласти арешт на вилучене в ході обшуку майно.

На обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що 10.10.2018 року винесена постанова про визнання речовими доказами майна, яке зазначено у її клопотанні.

Вказує, що зібраними у ході досудового розслідування матеріалами підтверджується факт того, що ТОВ Гравіон є підприємством, яке фактично підконтрольне ОСОБА_1 , а саме протоколами допиту свідків, які є працівниками ТОВ Тедіс Україна ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , є достатньо підстав вважати, що зазначені ТМЦ належать ОСОБА_1 , отримані в результаті здійснення ним злочинної діяльності і можуть бути об`єктом спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання, а також може бути використаний для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Вважає, що арешт виявлених і вилучених ТМЦ, які є доказом злочину, відповідно до вимог ст.98 КПК України виправданий, забезпечить запобіганню можливості приховування злочину, знищення речового доказу і не суперечить вимогам закону.

Також зазначає, що представником ТОВ Гравіон не доведено тих обставин, що на момент придбання тютюнових виробів не знав і не міг знати про їх відповідність критеріям ст.96-2 КК України.

Вважає, що на цій стадії провадження, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя відповідно до вимог чинного законодавства, не вправі вирішувати питання, які вирішує суд при розгляді кримінального провадження по суті, у тому числі і надавати оцінку доказам з точки зору їх належності і допустимості, а також доведеності чи недоведеності вини, а лише повинен встановити наскільки сукупність наданих йому матеріалів дає підстави чи розумні підозри вважати, що це майно підлягає, зокрема, і спеціальній конфіскації.

Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права і інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на цій стадії лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною і достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримала апеляційні вимоги, показала, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 містить короткий виклад обставин, тому там відсутнє посилання на ТОВ Гравіон , тоді як фактично ТОВ Гравіон створений ОСОБА_1 з метою незаконного здійснення підприємницької діяльності, тому тютюнові вироби належать підозрюваному ОСОБА_1 та з метою спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання, а також з метою забезпечення цивільного позову на них необхідно накласти арешт.

Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт адвокат Юдін М.О. не визнав апеляційну скаргу прокурора та показав, що вилучені в ході обшуку тютюнові вироби належать ТОВ Гравіон , ухвалою слідчого судді скасований їх арешт. В ході судового розгляду вони надавали документи на підтвердження належності цих ТМЦ ТОВ Гравіон , що зазначено в ухвалі слідчого судді. Вважає, що відсутні підстави, передбачені законом для повторного накладення арешту на дане майно.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила їх задовольнити, представника третьої особи, який просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали судової справи та дослідивши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Мотиви Суду

При розгляді апеляційної скарги третьої особи колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132, 167-168, 170-173 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке було вилучено 09.10.2018 року під час проведення обшуку нежитлових приміщень на першому та цокольному (підвальному) приміщеннях, розташованих за адресою Донецька область, м.Маріуполь, проспект Миру, будинок № 110, слідчий суддя керувався вимогами ст.ст. 170-173 КПК України та вказав, що з часу накладення арешту на тютюнові вироби ТОВ Гравіон , а саме з 24.10.2018 року і до часу розгляду даного клопотання, жодній службовій особі ТОВ Гравіон не повідомлено про підозру, прокурором не надано переконливих доказів того, що суб`єкт господарської діяльності ТОВ Гравіон було створено та фактично підконтрольне ОСОБА_1 та майно, яке було вилучено під час проведення обшуку 09 жовтня 2018 в нежитлових приміщеннях на першому та цокольному (підвальному) приміщеннях, розташованих за адресою місто Маріуполь, проспект Миру, 110, а саме 96 коробів та 2 полімерних пакети з тютюновими виробами, дійсно належить ОСОБА_1 , якому пред`явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, а не ТОВ Гравіон , жодній службовій особі якого не повідомлено про підозру, тобто не надано беззаперечних доказів, які б доводили, що тютюнові вироби ТОВ Гравіон , які були вилучені під час проведення обшуку, можуть бути об`єктом спеціальної конфіскації.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді.

Перевіркою судового матеріалу встановлено, що прокурором подане клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2018 року за №32018050000000008, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України (а/с 8-10).

З врученого ОСОБА_1 повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України не вбачається причетності ТОВ Гравіон до незаконної діяльності ОСОБА_1 , а також. що суб`єкт господарської діяльності ТОВ Гравіон було створено та фактично підконтрольне Мубаракшину ОСОБА_4 (а/с 11-17).

В обґрунтування необхідності накладення арешту на 96 коробів та 2 полімерних пакети з тютюновими виробами (опечатані склейками №№ 9-104), які були вилучені 09.10.2018 року під час проведення обшуку нежитлових приміщень на першому та цокольному (підвальному) приміщеннях, розташованих за адресою Донецька область, м.Маріуполь, проспект Миру, будинок № 110 прокурор зазначила, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, яким заподіяно збитки Державному бюджету України на суму 13850296 гривень, його дії кваліфіковано за ч.3 ст. 212 КК України, з метою забезпечення цивільного позову, який буде заявлено під час спрямування обвинувального акту до суду, виконання вироку суду стосовно можливої конфіскації майна, а також спеціальної конфіскації необхідно накласти арешт на вказане майно.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З аналізу вимог статті 170 КПК України вбачається, що арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації, та накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

З метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Арешт майна також допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди та накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 1 та 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею було в повному обсязі досліджено надані матеріали, з метою можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації та можливого забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, з урахуванням наданих органом досудового слідства доказів.

Так, слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського суду м.Маріуполя Донецької області від 03.06.2019 року задоволено клопотання адвоката Юдіна М.О., який діє в інтересах ТОВ Гравіон та скасовано арешт майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 24.10.2018 року на 96 коробів та 2 полімерних пакети з тютюновими виробами, вилучених під час проведення обшуку 09 жовтня 2018 в нежитлових приміщеннях на першому та цокольному (підвальному) приміщеннях, розташованих за адресою місто Маріуполь, проспект Миру, 110. З даної ухвали вбачається, що в ході судового розгляду встановлено, що наведено майно належить ТОВ Гравіон .

Натомість, додані прокурором до клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу на підтвердження належності вилученого майна - тютюнових виробів саме ОСОБА_1 , а також що стосовно ТОВ Гравіон здійснюється провадження та суд може застосувати до даної юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, тому для накладення арешту на майно з метою його конфіскації відсутня правова підстава.

Прокурором не додано доказів на підтвердження та не обґрунтовано необхідності накладення арешту на майно третіх осіб - ТОВ Гравіон , з тих підстав, що вказане майно підлягає спеціальній конфіскації, а треті особи набули його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знали чи повинні були знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 КК України.

Крім того, не зазначено у клопотанні прокурора і підстав, передбачених ч.6 ст.170 КПК України для арешту майна та не доведено доказами, що ТОВ Гравіон , якому належить на праві власності майно, в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного ОСОБА_1 , або що стосовно ТОВ Гравіон здійснюється провадження при наявності обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Таким чином, як слідчим суддею в суді першої інстанції, так і в ході апеляційного розгляду встановлено, що надані прокурором суду матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу та обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, яке належить на праві власності ТОВ Гравіон .

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає неспроможними апеляційні доводи прокурора про незаконність відмови у накладенні арешту на 96 коробів та 2 полімерних пакетів з тютюновими виробами, належних ТОВ Гравіон , слідчий суддя дійшов правильного висновку про безпідставність клопотання прокурора щодо арешту майна, прийняв обґрунтоване, вмотивоване та законне рішення, ухвала винесена з урахуванням всіх обставин справи, з додержанням вимог кримінального процесуального закону та не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 13 червня 2019 року про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018050000000008 від 27.03.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Преснякова А.А.

Судді: Бєдєлєв С.І.

Топчій Т.В.