Постанова

від 24.06.2019 по справі 921/96/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 921/96/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного навчального закладу "Чортківське вище професійне училище"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 (у складі колегії суддів: Хабіб М.І.(головуючий), Кордюк Г.Т., Кравчук Н.М.)

у справі № 921/96/18

за позовом Державного навчального закладу "Чортківське вище професійне училище"

до Приватного агропромислового підприємства "Богдан"

про стягнення 267 197,28 грн,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року Державний навчальний заклад "Чортківське вище професійне училище" (далі - ДНЗ "Чортківське вище професійне училище") звернувся до суду з позовом до Приватного агропромислового підприємства "Богдан" (далі - ПАП "Богдан") про стягнення 267 197,28 грн, у тому числі, основний борг - 228 409,03 грн, пеня - 26 063,66 грн, інфляційні втрати - 9 981,47 грн і 3 % річних - 2 743,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг від 05.04.2016 № 1 та додаткових угод, які є невід`ємними частинами договору, щодо оплати наданих послуг з вирощування сільськогосподарських культур у строк та розмірі, передбачені умовами договору.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2018 позов задоволено частково. Стягнуто з ПАП "Богдан" на користь ДНЗ "Чортківське вище професійне училище" 228 409,03 грн основного боргу, 9 978,22 грн інфляційних втрат, 2 628,27 грн 3% річних. У задоволенні позовних вимог про стягнення 26 063,66 грн пені, інфляційних втрат у сумі 3,25 грн і 114,85 грн 3 % річних відмовлено.

Судове рішення мотивовано доведеністю позовних вимог у частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати платежів за договором про надання послуг, а також 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання. Перевіривши правильність таких нарахувань та вихідних даних, строку прострочення по оплаті, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення суми 3 % річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, у зв`язку з допущеними помилками при їх розрахунку. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені, суд виходив із того, що умовами договору сторонами не погоджено та не визначено застосування такого виду відповідальності як пеня та її розмір. При цьому суд виходив з обов`язковості виконання сторонами умов договору, який є змішаним і містить елементи договорів підряду, надання послуг та договору про спільну діяльність.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2018 змінено і викладено мотивувальну частину зазначеного рішення в редакції цієї постанови. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Погодившись з висновками суду першої інстанції про стягнення грошових коштів за договором від 05.04.2016 № 1 у розмірі, зазначеному в судовому рішенні, апеляційний господарський суд на підставі статті 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, вказавши про те, що укладений між сторонами договір № 1 про надання послуг від 05.04.2016 не є змішаним договором, а є удаваним правочином, який укладений сторонами з метою приховування договору оренди землі, який вони насправді вчинили.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у березні 2019 року ДНЗ "Чортківське вище професійне училище" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у частині зміни рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2018.

Касаційну скаргу ДНЗ "Чортківське вище професійне училище" обґрунтовує, тим, що суд апеляційної інстанції, змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, вийшов за межі перегляду справи в апеляційній інстанції, що є порушенням статті 269 ГПК; судом не враховано, що договір про надання послуг, укладений між сторонами, не містить умов, необхідних для договору оренди землі, визначених Законом України "Про оренду землі", тому його не можна вважати прихованим договором оренди землі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 05.04.2016 між ДНЗ "Буданівський професійний ліцей" (замовник) і ПАП "Богдан" (виконавець) укладено договір № 1 про надання послуг, за умовами якого з метою сприяння навчально-матеріальної та соціально-побутової бази ліцею, покращення професійно-практичної підготовки учнів, ефективнішого використання землі для дослідних цілей, враховуючи взаємність спільних інтересів, сторони домовились щодо проведення повного комплексу робіт з вирощування продукції рослинництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції (пункт 1.1).

Відповідно до пункту 1.2 договору виконавець зобов`язався надати замовнику послуги у сфері вирощування продукції рослинництва на землях ліцею, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції для досягнення відповідних господарських цілей: підвищення фінансово-господарської діяльності сторін цього договору, виконання навчального плану.

Для досягнення цілей за цим договором сторони зобов`язалися обмінюватися наявною інформацією щодо аспектів взаємного інтересу; в міру необхідності проводити спільні консультації та переговори для обговорення напрямів співпраці; виконувати замовлення кожної сторони щодо предмета на пріоритетній та пільговій основі (пункт 2.1 договору).

За умовами пункту 2.2 договору виконавець зобов`язався власними силами надати послуги з виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарських культур на площі 108,7663 га, що належить ліцею, з використанням своїх матеріалів, обладнання та своїми засобами; при виконанні польових робіт надавати учням ліцею під керівництвом майстрів в/н робочі місця на новій імпортній та вітчизняній техніці, яка відсутня в ліцеї. На базі ПАП "Богдан" проводити виробничу практику учнів ліцею та стажування майстрів в/н.

Згідно з пунктами 2.3, 3.3 договору замовник зобов`язався надавати кваліфіковані консультації з ведення с/г виробництва, координувати виконання робіт; при необхідності надати техніку та обслуговуючий персонал для виконання с/г робіт; надавати допомогу в проведенні ремонту сільськогосподарської техніки. Керівництво діяльністю за цим договором, а також ведення загальних справ доручено виконавцю.

Відповідно до пункту 4.1 договору порядок розрахунків за надання послуг з вирощування сільськогосподарських культур на площі 108, 7663 га визначаються додатковими угодами, що є невід`ємними частинами цього договору.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (пункт 5.2 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє по 31.12.2018 (пункт 6.1 договору).

05.04.2016 між ДНЗ "Буданівський професійний ліцей" (замовник) і ПАП "Богдан" (виконавець) укладено додаткову угоду № 1 до цього договору, умовами якої встановлено, що розрахунки за надані послуги у 2016 році за договором про надання послуг здійснюються шляхом визначення загальної суми, що надходить від виконавця, у розмірі 130 694,28 грн з розрахунку 1 201,60 грн за 1 га землі, що знаходиться в обробітку виконавця.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 04.07.2016 № 774 "Про реорганізацію державних професійно-технічних навчальних закладів Тернопільської області" припинено діяльність Державного навчального закладу "Буданівський професійний ліцей" шляхом приєднання до ДНЗ "Чортківське вище професійне училище". Відповідно до пункту 2 наказу ДНЗ "Чортківське вище професійне училище" є правонаступником всього майна, прав та обов`язків ДНЗ "Буданівський професійний ліцей".

За актом приймання-передачі ДНЗ "Буданівський професійний ліцей" передав ДНЗ "Чортківське вище професійне училище" основні фонди, у тому числі земельні ділянки загальною площею 119,7709 га: земельну ділянку площею 11,0046 га, що знаходиться на території с. Буданів, власником якої є Буданівська сільська рада; земельну ділянку площею 62 га, що знаходиться на території с. Могильниця, земельну ділянку площею 46,7663 га, що знаходиться на території с. Вербівці, власником яких є Головне Управління Держземагентства у Тернопільській області. Цей акт погоджено 14.12.2014 Управлінням освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації і затверджений Міністерством освіти і науки України 16.12.2016.

04.07.2017 між ДНЗ "Буданівський професійний ліцей" (замовник) і ПАП "Богдан" (виконавець) укладено додаткову угоду до договору про надання послуг від 05.04.2016, у преамбулі якої зазначено, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 04.07.2016 № 774 припиняється діяльність ДНЗ "Буданівський професійний ліцей" шляхом приєднання до ДНЗ "Чортківське вище професійне училище", який є правонаступником замовника.

Згідно з пунктом 1 додаткової угоди розрахунки за надані послуги у 2017 році за договором про надання послуг здійснюється шляхом визначення загальної суми, що надходить від виконавця, у розмірі 228 409, 03 грн з розрахунку 2 100,00 грн за 1 га землі, що знаходиться в обробітку виконавця.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди, зазначену у пункті 1 цієї угоди суму - 228 409,03 грн за надані послуги, має бути перераховано правонаступнику ДНЗ "Чортківське вище професійне училище".

У пункті 3 додаткової угоди визначено, що вирощену продукцію зібрати та кошти перерахувати до 30.10.2017.

15.03.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення ДНЗ "Буданівський професійний ліцей" (ідентифікаційний код 36974775) та про його правонаступника - ДНЗ "Чортківське вище професійне училище" (ідентифікаційний код 03781666).

Згідно з довідкою Управління Державної казначейської служби у Чортківському районі від 26.04.2018 № 02-12/458 у 2016 році від ПАП "Богдан" на спеціальний рахунок ДНЗ "Чортківське вище професійне училище" надійшло 130 694,28 грн за договором від 05.04.2016 № 1, а саме: 21.10.2016 - 50 000,00 грн (платіжне доручення від 21.10.2016 № 32 ); 04.11.2016 - 40 000,00 грн (платіжне доручення від 04.11.2016 № 717); 07.11.2016 - 10 000,00 грн (платіжне доручення від 07.11.2016 № 25); 10.11.2016 - 30 694,28 грн (платіжне доручення від 10.11.2016 № 726). У 2017 році від ПАП "Богдан" кошти не надходили. До цієї довідки додані виписки банку з рахунку ДНЗ "Чортківське вище професійне училище" за наведені дати.

ДНЗ "Чортківське вище професійне училище" звернулося до ПАП "Богдан" з претензією від 04.01.2018 № 1 про сплату боргу та пені на загальну суму 673 806,58 грн, яку відповідач залишив без відповіді.

Неналежне виконання зобов`язань ПАП "Богдан" щодо сплати відповідних платежів за договором про надання послуг від 05.04.2016 № 1 стало підставою для звернення ДНЗ "Чортківське вище професійне училище" до суду з відповідним позовом.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 628 ЦК сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом статей 610, 612 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Місцевий господарський суд при вирішенні спору дійшов висновку, що договір від 05.04.2016 № 1 про надання послуг, укладений між сторонами у справі, є змішаним договором, який містить елементи договору підряду, договору про надання послуг, а також договору про спільну діяльність.

Застосувавши до спірних правовідносин норми матеріального права, зокрема статті 837, 901, 1130 ЦК, якими урегульовано відносини сторін за наведеними договорами, а також, установивши неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором від 05.04.2016 № 1 щодо порядку і строків проведення розрахунків з позивачем за надання послуг з вирощування сільськогосподарських культур, визначених умовами додаткових угод до договору від 05.04.2016 № 1, а саме щодо сплати за надані послуги 228 409,03 грн до 30.10.2017, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу, а також 3 % річних за період з 31.10.2017 по 19.03.2018 та інфляційних втрат за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку загалом погодився з висновками суду першої інстанції про доведеність обставин неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань у частині своєчасного здійснення розрахунків за договором, а відтак і про часткове задоволення позову.

Водночас, установивши, що укладений між сторонами договір від 05.04.2016 № 1 є удаваним договором, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, - договору оренди землі, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до статті 235 ЦК удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Так, аналізуючи правову природу договору від 05.04.2016 № 1, з урахуванням додаткових угод, звернувши увагу на суть зобов`язань сторін, які передбачені його умовами, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що цей договір є удаваним правочином, оскільки його укладено замовником (позивачем) з метою отримання плати за користування виконавцем (відповідачем) земельною ділянкою 108,7663 га, що належить позивачу, а зі сторони виконавця (відповідача) - з метою отримання в користування вказаної земельної ділянки для вирощування на ній сільськогосподарських культур та отримання відповідної продукції, що відповідно до положень Закону України "Про оренду землі" свідчить про фактичне вчинення між сторонами договору оренди землі, на підставі якого між сторонами виникли орендні правовідносини.

Згідно зі статтею 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом із тим судом апеляційної інстанції ураховано, що недійсність удаваного правочину прямо не встановлена законом, а доказів визнання судом недійсним договору від 05.04.2016 № 1 матеріали справи не містять і сторонами не надано.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 ГПК, якою визначено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У частині 1 статті 277 ГПК визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

При цьому неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина 2 статті 277 ГПК).

Зміна судового рішення судом апеляційної інстанції відповідно до частини 4 статті 277 ГПК може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Ураховуючи наведені положення процесуального законодавства, а також установлені у справі фактичні обставини, суд апеляційної інстанції, у межах наданих йому процесуальним законом повноважень, встановивши, що при вирішенні спору судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, внаслідок чого не застосовано статтю 235 ЦК, яка підлягала застосуванню, дійшов правомірного висновку про зміну мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, виклавши її в редакції постанови апеляційного господарського суду, в решті, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Доводи касаційної скарги ДНЗ "Чортківське вище професійне училище" про те, що суд апеляційної інстанції, змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, вийшов за межі перегляду справи в апеляційній інстанції, спростовуються наведеними вище нормами процесуального законодавства та змістом оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, оскільки відповідно до положень статті 269 ГПК суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги і за встановлених під час розгляду справи обставин щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема незастосування закону, який підлягав застосуванню, відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції, визначених статтею 275 ГПК, мав право змінити рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

Загалом обґрунтування касаційної скарги стосується повторного дослідження обставин, що вже були встановлені судом апеляційної інстанції під час розгляду справи, та переоцінки тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом в процесі розгляду цієї справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

При оцінці доводів касаційної скарги Верховним Судом також враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації", згідно з якою повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких під час розгляду цієї справи встановлено не було.

Ураховуючи зазначені положення законодавства та обставини, установлені судом, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК, колегія суддів зазначає, що оскаржене судове рішення постановлено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного навчального закладу "Чортківське вище професійне училище" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 921/96/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий