Вирок

від 29.12.2009 по справі 1-537/2009

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №1 537/2009

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2009 року Личаківський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Лакомської Ж.І.,

при секретарі Кириченко О.М.,

за участі: прокурора Шубін І.О.,

захисника ОСОБА_1,

підсудної ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Борислав Львівської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої (на утриманні одна неповнолітня дитина 2006 р.н.), непрацюючої, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.357 КК України,

встановив:

Підсудна ОСОБА_2 20.03.2009 р. біля 20.00 год, знаходячись у будинку АДРЕСА_2, у який зайшла зі згоди власників будинку потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою продати мед, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), який виник у процесі продажу меду, за попередньою змовою з невідомою особою, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, скориставшись тим, що потерпілі є особами похилого віку, у момент, коли останні за ними не спостерігали, викрала зі столу кухні дві шкіряні сумки, вартість кожної 100 грн., в середині яких знаходилися такі речі: грошові кошти у сумі 3000 грн., грошові кошти у сумі 2400 грн., золоті сережки з білими перлинами, вартістю 500 грн., золотий ланцюжок, вартістю 1000 грн., золотий хрестик, вартістю 1000 грн., золотий годинник марки “Зоря”, вартістю 5000 грн., біжутерні сережки, вартістю 50 грн., біжутерний перстень, вартістю 100 грн., шовковий шарф чорно-сірого кольору, вартістю 100 грн., паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, серії НОМЕР_1; довідку про ідентифікаційний номер ОСОБА_3 НОМЕР_2; пенсійне посвідчення, видане на ім'я ОСОБА_3, та грошові кошти у сумі 1151 грн., а всього на суму 14501 грн., та після цього, з місця злочину втекли.

Крім цього, підсудна ОСОБА_2 на початку квітня 2009 року біля 21 год, знаходячись по АДРЕСА_3, куди зайшла зі згоди власника квартири потерпілого ОСОБА_5 з метою продати мед, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), який виник у процесі продажу меду, повторно, за попередньою змовою з невідомою особою, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, скориставшись тим, що потерпілий є особою похилого віку, у момент, коли останній за ними не спостерігав, викрала з шафи у кімнаті грошові кошти у сумі 4020 грн., та після цього з місця злочину втекли.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 винуватість у вчиненні злочинів визнала повністю, підтвердила факт вчинення нею 20.03.2009 р. за попередньою змовою з іншою особою, крадіжки у будинку АДРЕСА_2 грошових коштів та інших речей потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також факт вчинення нею у квітні 2009 р. за попередньою змовою з іншою особою крадіжки по АДРЕСА_3 грошових коштів потерпілого ОСОБА_5 Пояснила, що бажання вчинити крадіжки у неї виникало вже у помешканнях потерпілих, куди вона та інша особа, прізвища та ім'я, адреси якої вона не знає, заходили з дозволу потерпілих для того, щоб продати мед. Місця зберігання грошей та інших цінних речей побачили, коли потерпілі шукали гроші, щоб розрахуватись за мед. Викрадати документи потерпілого ОСОБА_3 наміру не мала, але оскільки вони знаходилися у одній із сумок, взяла їх випадково разом з іншими речами. У вчиненому щиро розкаялася.

Крім повного визнання вини підсудною, її винуватість у вчиненому у повному об'ємі підтверджується зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 20.03.2009 р. біля 20 год до нього додому у будинок АДРЕСА_2 прийшли двоє невідомих жінок, однією з яких була підсудна ОСОБА_2, та запропонували купити у них мед. У будинку вони знаходилися біля однієї години. Після того, як вони пішли, виявив зникнення двох сумок, у яких були гроші, інші речі, паспорт, довідка про ідентифікаційний номер, пенсійне посвідчення на його ім'я. Всього було викрадено майна у нього та його дружини ОСОБА_4 на суму 14501 грн. Цивільний позов про відшкодування майнової шкоди на суму 5600 грн., заявлений ним під час досудового слідства (а.с.105), підтримав та просив суд такий задоволити повністю. Крім цього, підтримав цивільний позов, заявлений його дружиною, потерпілою ОСОБА_4, на суму 8901 грн. (а.с.121), та пояснив, що вона на хворіє та не має змоги з'явитися у судове засідання. Згідно показань потерпілого ОСОБА_3, даних ним під час досудового слідства (а.с.103), останній пояснював, що ОСОБА_2 та інша невідома особа мали можливість бачити на столі кухні дві сумки, у яких були гроші, інші цінні речі та документи, які у подальшому зникли.

Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що у квітні 2009 р. біля 21 год до нього додому по АДРЕСА_3 прийшли двоє жінок, які сказали, що продають мед. Пустив їх всередину та погодився купити мед. Під час їх перебування у будинку, виходив з кімнати, де були підсудна та інша невідома особа, вони бачили, звідки брав гроші, просили його дозволити поговорити по телефону неподалік місця, де зберігав гроші. Після того, як вони пішли, побачив, що зникли гроші у сумі біля 4000 грн. Цивільний позов про відшкодування майнової шкоди на суму 4020 грн., заявлений під час досудового слідства (а.с.113), підтримав та просив суд такий задоволити повністю.

Допитана під час досудового слідства потерпіла ОСОБА_4 пояснила (а.с.188-119), що 20.03.2009 р. біля 20 год до них у будинок АДРЕСА_2 прийшли двоє жінок, які пропонували купити мед. Поторгувавшись з ними, вирішила придбати мед. Під час перебування у будинку жінки розмовляли по телефону, залишалися самі в кімнаті. Після того, як вони пішли, виявила зникнення грошей, прикрас, а також документів на ім'я її чоловіка ОСОБА_3 Потерпіла ОСОБА_4 заявила цивільний позов до ОСОБА_2 (а.с.121) на суму 8901 грн.

Допитані під час досудового слідства свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дали аналогічні за змістом показання (а.с.135, 138) про те, що 20.03.2009 р. у складі слідчо-оперативної групи прибули у будинок АДРЕСА_2 у зв'язку з крадіжкою двома невідомим особами жіночої статі майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 13.06.2009 р. при пред'явленні осіб для впізнання потерпілі впізнали ОСОБА_2, як одну з тих осіб, що вчинила крадіжку їх майна. Свідок ОСОБА_7 додатково пояснив, що до органів внутрішніх справ раніше звертався ОСОБА_5, у якого також двоє жінок викрали гроші з його будинку.

Допитані під час попереднього слідства свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 дали аналогічні за змістом показання (а.с.46-47, 48-49, 50-51, 82-83, 84-85) про те, що 13.06.2009 р. були понятими під час пред'явлення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 осіб для впізнання, у ході якого була впізнана ОСОБА_2, як особа, що вчинила крадіжки 20.03.2009 р. по АДРЕСА_3 та на початку квітня 2009 р. у будинку АДРЕСА_2.

Згідно протоколів пред'явлення осіб для впізнання (а.с.42-43, 44-45, 80-81), потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4 впізнали ОСОБА_2, як особу, що вчинила 20.03.2009 р. крадіжку їх майна з будинку АДРЕСА_2; потерпілий ОСОБА_5 також впізнав цю особу, як таку, що вчинила крадіжку його майна по АДРЕСА_3.

Суд приходить до висновку, що винуватість підсудної ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), за попередньою змовою групою осіб, вчиненого повторно, тобто злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, доведена повністю.

Кваліфікація дій підсудної ОСОБА_2 органами досудового слідства за ч.3 ст.183, ч.3 ст.357 КК України не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні.

Зокрема, дії підсудної ОСОБА_2 не можуть бути кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, оскільки судом встановлено, що підсудна опинилася у житлі потерпілих з їх дозволу, використавши при цьому дійсний привід продаж меду, без наміру вчинити крадіжку, а умисел на вчинення таємного викрадення майна потерпілих виник у неї та іншої невстановленої слідством особи вже у будинку потерпілих. Зазначені обставини підтвердила підсудна ОСОБА_2, а також і потерпілі, з пояснень яких видно, що підсудна разом із невставленою слідством особою прийшли до їх будинків з метою продати мед, потерпілі не заперечили проти того, щоб ці особи зайшли до будинку, тривалий час торгувалися з ними, відкрито у їх присутності брали гроші із місць їх схованки чи зберігання та особливо не приховували ці місця, що і спричинило у підсудної та іншої невідомої особи виникнення умислу на вчинення крадіжки. Крім цього, необхідно врахувати той факт, що підсудна та інша невстановлена особа не могли тривалий час шукати гроші та інші цінності, оскільки майже весь час знаходились поряд з потерпілими, а взяли гроші та інші речі, зокрема, коштовності, саме із місць їх зберігання, які перед цим були їм мимоволі показані самими потерпілими. У зв'язку з цим дії підсудної ОСОБА_2 необхідно перекваліфікувати з ч.3 ст.185 КК України на ч.2 ст.185 КК України, оскільки у судовому засіданні доведено факт вчинення нею таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Щодо кваліфікації дій підсудної ОСОБА_2 за ч.3 ст. 357 КК України, то така можлива лише за наявності у підсудної прямого умислу на незаконне заволодіння відповідними документами. Однак, судом встановлено, що ОСОБА_2 разом із невстановленою слідством особою заволоділи документами потерпілого ОСОБА_3, викравши сумку з грошима та іншими речами, у якій і знаходилися зазначені документи. Під час вчинення крадіжки майна потерпілого ОСОБА_5 ОСОБА_2 та інша невстановлена особа, виявивши паспорт потерпілого, такий залишили, хоча він також знаходився у одному пакеті з грошима. Суд прийшов до висновку, що заволодіння паспортом та іншими документами потерпілого ОСОБА_3 відбулося за відсутності умислу на це, під час вчинення крадіжки сумок з грошима та іншими цінними речами, а тому дії підсудної, кваліфіковані за ч.3 ст. 357 КК України, слід виправдати.

При призначенні покарання суд враховує те, що підсудною вчинено злочин середньої тяжкості, обставини, які помякшують та обтяжують покарання, особу підсудної.

Обставинами, що помякшують покарання підсудної, суд визнає щире каяття у вчиненні злочину, те, що підсудна є особою молодого віку, є одинокою матір'ю та має на утриманні малолітню дитину 2006 р.н., раніше не судима.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудної, суд визнає те, що злочин був вчинений щодо осіб похилого віку.

Щодо особи підсудної, то судом встановлено, що вона незаміжня, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у психіатричному кабінеті та наркологічному диспансері не перебуває, раніше не судима.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що підсудній слід обрати покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.185 КК України та, на підставі статей 75, 79 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням, враховуючи те, що остання має малолітню дитину ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, вчинила злочин середньої тяжкості, та беручи до уваги її особу, обставини, що пом'якшують покарання. Крім цього, необхідно покласти на ОСОБА_2 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_3 (а.с.105), ОСОБА_4 (а.с.121), ОСОБА_5 (а.с.113) про відшкодування майнової шкоди необхідно задоволити повністю, оскільки такі є обґрунтованими, підтверджуються дослідженими у справі доказами. У зв'язку з цим необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 5600 грн., на користь ОСОБА_4 8901 грн., на користь ОСОБА_5 4020 грн.

Керуючись статтями 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

ОСОБА_2 за ч.3 ст. 357 КК України виправдати.

На підставі статей 75, 79 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, якщо вона протягом зазначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає наступні обов'язки, що покладаються на нього судом на підставі ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільні позови ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 відшкодування майнової шкоди у розмірі 5600 (п'яти тисяч шестисот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 відшкодування майнової шкоди у розмірі 8901 (восьми тисяч дев'ятисот однієї) гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 відшкодування майнової шкоди у розмірі 4020 (чотирьох тисяч двадцяти) гривень.

Речові докази у справі, а саме: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, серії НОМЕР_1; довідку про ідентифікаційний номер ОСОБА_3 НОМЕР_2; пенсійне посвідчення, видане на ім'я ОСОБА_3, передані на зберігання ОСОБА_3, повернути потерпілому ОСОБА_3.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу залишити без зміни підписку про невиїзд.

Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя Лакомська Ж.І.