Рішення

від 25.07.2019 по справі 260/1120/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2019 року м. Ужгород№ 260/1120/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханової З.Б.

секретаря судового засідання Копосович Е.О

позивача: ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Тричинець Н.І.

відповідача: Коритнянська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, представник - адвокат Михалків Б.С.

представник третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвокат Радь І.І.

третя особа на стороні позивача : ОСОБА_5 - не зявилася

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Коритнянська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Коритнянська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, яким просить:

1.Прийняти заяву та залучити мене до справи у якості третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору.

2.Визнати протиправним та скасувати Рішення сесії Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 259 Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року, № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш від 17.07.2017 року.

3.Визнати протиправним та скасувати Рішення сесії Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області прийняла Рішення № 503 Про затвердження Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району від 30.08 без року.

4.Судові витрати стягнути з відповідача.

1. Позиції сторін

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є власником комплексу нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_1 . Для обслуговування даного комплексу будівель призначена земельна ділянка, загальною площею 1,4 га, на яку ще у 2015 році позивачем розроблено детальний план території, що пройшов громадські слухання та отримав всі погодження для затвердження. З метою отримання відповідної земельної ділянки 30.07.2018 року позивач звернувся до Коритнянської сільської ради із заявою про отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність. Проте, вказана заява так і не була розглянута Відповідачем. В той же час, Відповідач прийняв Рішення № 259 Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року, № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчені , яким була передбачена земельна ділянка позивача для обслуговування комплексу будівель, площею 1,4 га, а 30.08.2018. року прийняв Рішення № 503 Про затвердження Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району , яким безпідставно розмір даної земельної ділянки зменшено до 0,9га. Зазначає, що оскаржувані рішення порушують права позивача на отримання земельної ділянки під його будівлями. А відтак, оскаржувані рішення вважає протиправними, незаконними та такими, що прийняті органом місцевого самоврядування поза межами своїх повноважень.

15 березня 2019 року до суду надійшов відзив на позов від Коритнянська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечив з мотивів його необґрунтованості. Так, зокрема, зазначив, що рішення Коритнянської сільської ради за № 544 Про затвердження генерального плану села Кінчеш від 11.08.2015 року офіційно у встановленому законодавством порядку в друкованих засобах масової інформації визначених органом місцевого самоврядування, не пізніше ніж 21.08.2015 року не оприлюднене. Відповідні факти були з`ясовані відповідачем під час прийняття рішення за № 259 Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544 , рішення сесії від 29.05.2017 року, № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш від 17.07.2017 року, оскільки відповідне рішення приймалося вже новим складом представницького органу Коритнянської сільської ради. За таких обставин, враховуючи позицію позивача про регуляторний характер рішення Коритнянської сільської ради № 544 Про затвердження генерального плану села Кінчеш від 11.08.2015 року, також враховуючи, що це рішення у встановлений законом спосіб органом місцевого самоврядування не оприлюднювалося, воно не набуло законної сили, тобто не носить нормативний характер та не регулює правовідносини щодо містобудівної документації населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району, а тому відповідач мав всі підстави для скасування відповідного рішення, як такого, що не набуло законної сили внаслідок його офіційного не оприлюднення. Також, на думку відповідача, позивачем не доведено факту порушень саме законного права та інтересу ОСОБА_1 , як позивача по справі, та особи, яка має право на звернення з адміністративним позовом до суду, внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування.

Також звертає увагу суду, що відповідно до наданих до Коритнянської сільської ради документів громадянином ОСОБА_1 , як засновником Фермерського господарства Телчак СІ. , а саме статуту вказаної юридичної особи, нерухоме майно, яке позивач зазначає, як власне, було передано у статутний (складений) капітал вказаного господарства. Позивач ОСОБА_1 не є власником чи користувачем земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях, оскільки не надав суду відповідних доказів.

Окрім того, відповідач зазначає, що за час громадського обговорення містобудівної документації - генеральних планів сіл Коритняни та Кінчеш, Ужгородського району будь-яких пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку, у органу місцевого самоврядування від жителів територіальної громади та юридичних осіб не надходило, у зв`язку з чим у відповідача, як органу місцевого самоврядування був відсутній обов`язок їх розгляду та, відповідно, врахування. У зв`язку з вищезазначеним, на думку відповідача, позивачем не доведено порушення його права внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, а тому суду слід відмовити у задоволені позову у повному обсязі, з підстав зазначених у даному відзиві на позовну заяву.

15 квітня 2019 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив на даний позов, відповідно до якої зазначає, що доводи відзиву вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відносяться до предмету доказування у даній справі з огляду на наступне. Так зазначає, що позивач є особисто власником комплексу нежитлових будівель в с. Кінчеш, а оскаржуваними рішеннями, порушується його право на отримання земельної ділянки, призначеної для обслуговування його будівель в порядку, передбаченому ст.ст. 377 ЦК України, та ст.120 ЗК України. Крім того, зазначає, що позивач у позовній заяві взагалі не оспорював результати проведених громадських обговорень, а їх проведення не було підставою позову. Також, зауважує, що враховуючи ч.2 ст. 19 Конституції України, резолютивну частину рішення Конституційного Суду України від 17.04.2009 року, яке встановлює, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, то Відповідач, скасовуючи своє попереднє рішення від 11 серпня 2015 року № 544 Про затвердження генерального плану населеного пункту с. Кінчеш , діяв не в порядку і не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відтак, таке рішення є незаконним.

25 квітня 2019 року від Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області надійшли письмові заперечення. Відповідно до яких проти доводів позивача викладених у відповіді на відзив заперечує, з підстав аналогічних, що зазначенні у відзиві на позов.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів наведених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного адміністративного позову з підстав зазначених вище.

Представник третіх осіб - адвокат Радь І.І. просив суд відмовити у задоволенні позову .

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не зявилася ,хоча була належним чином повідомлена про дату та місце судового розгляду. У своїй заяві про вступ у справу ОСОБА_6 зазначила, що вона є мешканкою села Кінчеш. і оскаржуваними рішення Коритнянська сільська рада порушила її права, оскільки такі обєкти, які були передбачені попереднім генеральним планом: дошкільний навчальний заклад, початкова школа, пожежне депо. амбулаторія, супермакет- відсутні у новому генеральному плані. Крім того , зазначає, що вона разом з іншими мешканцями зареєструвала 15 серпня 2018 року зауваження і пропозиції, які було проігноровано і не розглянуто на громадських слуханнях.Також зазначає, що відповідач порушив її право на доступ до публічної інформації , оскільки не було можливості ознайомитися із проектами генеральних планів, оскільки їх не було на офіційному сайті Коритнянської сільської ради.

Крім того , ОСОБА_5 зазначає, що сільський голова ОСОБА_7 не мав повноважень видавати Розпорядження щодо проведення громадських слухань,і порушив законодавств, також в тій частині, що дане Розпорядження було датовано пізніше, ніж опубліковано оголошення про це.Також третя особа ОСОБА_8 зауважила на порушенні процедури проведення громадських слухань

Заслухавши представників сторін, встановивши обставини справи на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, проаналізувавши норми права, які підлягають або не підлягають застосуванню до даних правовідносин, надавши оцінку кожному аргументу сторін та мотиви суду, з яких суд дійшов до висновків у справі, констатує наступне.

2. Обставини, встановлені судом.

Згідно Договору дарування від 11.03.2010 року ПП "Телсі" подарувало ОСОБА_1 майно - деревообробний комплекс" за адресою в АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 1.4000 га кадастровий № НОМЕР_1 ., що було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно( т. 3 а.с. 22,23)

Кадастровий план вказаної земельної ділянки був погоджений Коритнянською сільською радою та Управлінням Держкомзему в Закарпатській області і присвоєно номер земельної ділянки ( т. 3 а.с. 24,25).

На підставі заяви ОСОБА_1 03 вересня 2010 року Коритнянською сільською радою було винесено рішення № 474 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду" щодо надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 1,40 га зайнятою під нерухомим майном в с . Кінчеш, вул. Шевченка.1 " а ".( т. 3 а.с. 28)

03 січня 2013 року Коритнянською сільською радою було прийнято рішення "Про розроблення генерального плану населеного пункту с. Кінчеш"( т. 2 а.с. 120)

28 травня 2015 року сільським головою Коритнянської сільської ради Марією Манді було затверджено "Завдання на розроблення генерального плану села Кінчеш", погоджене начальником відділу містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації ( т. 2 а.с. 121-123)

Проект Генерального плану села Кінчеш ( 2015) був розроблений сертифікованим головним архітектором Хрущ Р. згідно вихідних даних на проектування, діючих законів , вимог державних стандартів , норм і правил.( т. 2 а.с. 109-117,118).

11 серпня 2015 року рішенням Коритнянської сільської ради № 544 було затверджено Генеральний план населеного пункту с. Кінчеш"

29 травня 2017 року Коритнянською сільською радою було прийнято рішення № 256 "Про надання дозволу на розроблення проекту містобудівної документації внесення змін до Генерального плану с. Кінчеш".

10.07.2017 року ФОП Андрусишин , сертифікований архітектор в галузі містобудування повідомив Голові Коритнянської сільської ради про зауваження до Генерального плану с. Кінчеш, виконаного у 2015 році ( т. 2 а.с. 107).

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є засновником фермерського господарства ОСОБА_1 , разом із сином та дружиною, що зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 40481412 (Т.1 а.с.212-214).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 1300012020 від 06.07.2018 року та технічного паспорту позивач є власником комплексу нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.215-216).

Для обслуговування даного комплексу будівель призначена земельна ділянка, загальною площею 1,4 га, та розроблено детальний план території, що пройшов громадські слухання та отримав погодження для затвердження.(Т.1а.с.218-219,244)

Згідно Статуту Фермерського господарства " Телчак С .І." в новій редакції ( 2018рік) засновниками даного господарства є ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Дане фермерське господарство є комерційною організацією, створено членами однієї сімї для здійснення підприємницької діяльності з виробництва сільськогосподарської продукції з використанням земельної ділянки, наданої для цих цілей відповідно до чинного законодавства. ( т. 2 а.с. 26-35)

30.07.2018 року, позивач, з метою отримання відповідної земельної ділянки, звернувся до Коритнянської сільської ради із заявою про отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність.(а.с.220-221).

Як встановлено судом, з метою отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, позивач звернувся із позовною заявою до Закарпатського окружного адміністративного суду. 26.12.2018 року за результатами розгляду вказаного позову у справі № 260/1301/18 винесено рішення, яким: визнано протиправною бездіяльність Коритнянської міської ради щодо неприйняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 для ведення фермерського господарства (код 01.02), зобов`язано Відповідача розглянути питання із прийняттям рішення.(Т.1 а.с.240-243).

11 серпня 2015 року Коритнянською сільською радою було прийнято рішення "Про надання дозволу на розроблення детального плану" ОСОБА_1 для зміни цільового призначення, де знаходиться нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці колишнього колгоспного двору за адресою : АДРЕСА_1 .

27 жовтня 2015 року відбулися громадські слухання з приводу вищевказаного детального плану ФГ ОСОБА_1 , де архітектором ОСОБА_13 було зазначено, що проект розроблений на підставі рішення 40 сесії 6 скликання № 545 від 11.08.2015 року.

В Детальному плані території Фермерського господарства гр. ОСОБА_1 , який розроблений головним архітектором Хрущ Р. зазначено, що проектом передбачається технічне переобладнання будівель та споруд колишньої пилорами під фермерське господарство і відповідно зміну цільового призначення земельної ділянки. Ці будівлі і споруди з 25 травня 2010 року знаходяться у приватній власності гр. ОСОБА_1 і використовуються для переробки та складування зерна. Власник має в оренді 60 га землі, яку обробляє власною сільськогосподарською технікою. (т. 1 а.с. 226-228).

15.10.2015 року Головним Управлінням Держсанепідемслужби у Закарпатській області було повідомлено начальника відділу містобудування і архітектури Ужгородської РДА , що представлені матеріали по детальному плану території МСП ПП ОСОБА_1 в с. Кінчеш розроблено на підставі рішення 46 сесії 6-го скликання Коритнянської сільської ради від 10 вересня 2014 року № 541.Територія, охоплена детальним планом, знаходиться в центральній частині с. Кінчеш. Земельна ділянка площею 1,4654 га знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 . Заперечень щодо проекту не зазначено.(т.1а.с. 230)

28.10.15 року Головне Управління Держземагентсва України на адресу відділу містобудування та архітектури Ужгородської райдержадміністрації надало погодження щодо детального плану території для малого сільськогосподарського підприємства ПП ОСОБА_1 в с.Кінчеш розроблений на підставі рішення 40 сесії 6 скликання Коритнянської сільської ради від 11 серпня 2015 року "Про розроблення детального плану території".Вказало, що план території охоплює територію малого сільськогосподарського підприємства ПП ОСОБА_1 в с.Кінчеш для подальшого впорядкування існуючої території та переведення земель у землі для ведення фермерського господарства.( а.с. 231)

На схемі розташування території в планувальній структурі села Кінчеш головним архітектором-розробником проекту позначено територію фермерського господарства Телчак, детальний план фермерського господарства гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . план існуючого використання території, фотофіксацію з натури будівель малого с/г підприємства п.п. ОСОБА_14 ( а.с. 232-237).

01.12.2016 року Коритнянською сільською радою сьомого скликання винесено рішення "Про затвердження детального плану території" , розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 , детальний план фермерського господарства на підставі ПКМУ № 555 від 25.05.2011 року "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні", Наказу Мінрегіонбуду України від 16.11.2011 року № 290 "Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації" було затверджено Детальний план території фермерського господарства гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .( 238).

30 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (далі - Коритнянська сільська рада) із заявою б/н від 30 липня 2018 року та доданими до неї документами, в якій просить надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення з подальшою передачею у власність земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 для ведення фермерського господарства (код 01.02). Також заявником повідомлено, що зазначена земельна ділянка розташована в с. Кінчеш в існуючій забудові (господарський двір), що використовується для потреб сільськогосподарського підприємства як склади для зберігання зернових культур. Окрім того, проінформував Коритнянську сільську раду, що він разом із членами своєї сім`ї заснував та зареєстрував фермерське господарство ОСОБА_1 , код ЄДРПОУ 40481412.

15 серпня 2018 року постійна комісія по земельним та екологічним питанням Коритнянської сільської ради рекомендувала сесії сільської ради надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки орієнтовною площею 1,4 га для ведення фермерського господарства за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Закарпатського окружного адмінсуду від 26 грудня 2018 року за позовом ОСОБА_1 по справі № 260/1301/18 було визнано протиправною бездіяльність Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області стосовно неприйняття рішення на пленарному засіданні сесії за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому, з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 для ведення фермерського господарства (код 01.02) та зобовзяано Коритнянську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області розглянути питання надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому, з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 для ведення фермерського господарства (код 01.02) із прийняттям рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або наданням мотивованої відмови у його наданні.

Вищевказане рішення набуло законної сили 01 березня 2019 року.

13 липня 2017 року Відповідач прийняв Рішення № 259 Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року, № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш , яким була передбачена земельна ділянка позивача для обслуговування комплексу будівель, площею 1,4 га(а.с.23).

В газеті "Закарпатські оголошення" № 33-34(855) від 18-31 серпня 2017 року було опубліковано повідомлення про початок розроблення Генерального плану с.Кінчеш Ужгородського району.( т. 2 а.с 129).

11 липня 2018 року № 35а/02-03 сільським головою Коритнянської сільської ради було видане розпорядження Про проведення громадських слухань про проведення громадських обговорень проектів Генерального плану с. Коритняни та Генерального плану села Кінчеш та громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації. Також визначено: дату проведення - 16.08.2018 року о 10-00 годині в приміщенні Коритнянської сільської ради та систематизувати письмові звернення.(т.2 а.с.124).

В газеті "Новини Закарпаття" № 50(4761) від 07 липня 2018 року опубліковано оголошення про проведення вищевказаного громадського обговорення, а також зазначено, що пропозиції щодо генерального плану приймаються на електронну пошту Коритнянської сільської ради з кінцевим терміном подання 16.08.18 до 09.00.( т.2 а.с.125)

В газеті "Новини Закарпаття" № 51(4712) від 14 серпня 2018 року було опубліковане "Уточнення до оголошення , надрукованого в газеті "Новини Закарпаття" № 51 14.07.2018 року." (т. 2 а.с 127).

Згідно роздруківки з офіційного сайту Коритнянської сільської ради - 10 серпня 2018 року було опубліковано Уточнення до оголошення від 14.07.2018 року.( т.2 а.с.206)

15 серпня 2018 року в Коритнянській сільській ради було зареєстровано звернення за вх.№ 864/02-33 мешканців сіл Коритняни та Кінчеш, в тому числі і третьої особи ОСОБА_5 , де вказано, що проведення громадських слухань 16.08.2018 року о 10-00 годині є неможливим і суперечить чинному законодавству, оскільки оголошення від 07.07.2018 року не містить:

- інформацію про мету, склад і зміст містобудівної документації, викладену у у скороченій та доступній для широкої громадськості формі

- основні техніко-економічні показники. зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації

- інформацію про місце ознайомлення з проектом містобудівної документації

- оголошення, поректи генпланів не розміщено на офіційному сайті Коритнянської сільради.

-інше ( т. 2 а.с.209-210)

15 серпня 2018 року в Коритнянській сільській раді було зареєстровано за вх.№ 863/02-33 звернення мешканців сіл Коритняни та Кінчеш, серед яких і третя особа ОСОБА_5 , в якому висловлена пропозиція пор проведення повторних громадських слухань у звязку з тим, що не були оприлюднені проекти генеральних планів с. Коритняни та Кінчеш і мешканці цих сіл не мали змоги з ними ознайомитися, а також просили оприлюднити повідомлення про початок процедури розгляду та врахувань пропозицій громадськості під час розроблення проектів генеральних планів як у друкованих засобах масової інформації, так і на сайті Коритнянської сільради з врахуванням вимог Постанови КМУ № 555 від 25 травня 2011 року. Крім того. просили розмістити поректи генеральних планів сіл Коритняни та Кінчеш у загальнодоступному місті в приміщенні Коритнянської сільської ради та офіційному сайті.( т. 2 а.с. 211)

15 серпня 2015 року відбулося засідання архітектурно-містобудівної ради при Закарпатській обласній державній адміністрації, де як вбачається з Протоколу засідання, розглядався також і проект Генерального плану села Кінчеш. На даному засіданні зацікавленими особами було зауважено, що Генеральний план був затверджений у 2015 році, а тому новий не може прийматися раніше ніж через пять років, а скасовувати своє рішення в даному випадку сіьська рада не має повноважень своє ж рішення.(т. 2 а.с. 213-218)

30 серпня 2018 року , Коритнянська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області прийняла Рішення № 503 Про затвердження Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району , яким розмір земельної ділянки позивача зменшено з 1.4654 до 0,9га (а.с.246).

Судом в судовому засіданні вивчалися Генеральний план села Кінчеш : його текстовий та графічні матеріали.(Т.2 а.с.130-200)

У відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.06.2019 року : обьєкт нерухомого майна - нежитлові споруди АДРЕСА_1 . У Розділі :Актуальна інформація про право власності міститься номер запису про право власності : 26930622, Дата та час державної реєстрації : 06.07.2018 року 15:00. Власник ОСОБА_1 . За іншими параметрами відомості відсутні.( т. 3 а.с. 44-46).

03 червня 2019 року Коритнянською сільською радою на виконання рішення ЗОАС від 22.05.2019 року у справі № 260/1301/19 винесено рішення № 666"Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" ( т. 3 а.с. 49).

3. Мотиви суду та норми права, які застосовані судом.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1)

Стосовно вимоги щодо визнання протиправним та скасувати Рішення сесії Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 259 Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року, № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш від 17.07.2017 року.

У відповідності до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у Справі № 1-9/2009 дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України , керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Також констатував:

Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування. В Законі встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради (стаття 25, частина четверта статті 59). У Законі передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (частина дев`ята статті 59, пункт 15 частини першої статті 26).

В інших положеннях Закону також визначено право ради скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни, зокрема скасовувати дозволи на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення (пункт 36 частини першої статті 26), вносити зміни до місцевого бюджету (пункт 23 частини першої статті 26). Остання норма кореспондується з положенням частини сьомої статті 78 Бюджетного кодексу України, згідно з якою "рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється відповідною радою за поданням офіційного висновку місцевого фінансового органу".

Згідно із Законом України "Про основи містобудування" сільські, селищні, міські ради уповноважені затверджувати місцеві правила забудови окремих частин населених пунктів та вносити в них зміни за поданням спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури (частина друга статті 12, частина п`ята статті 17). За Законом України "Про планування і забудову територій" місцева рада затверджує містобудівну документацію та після погодження зі спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури вносить до неї зміни своїм же рішенням (частини третя, четверта статті 10).

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Суд наголошує, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Верховний Суд у своїй Постанові від 24 липня 2019 року справа №182/2428/16-а(2-а/0182/102/2016) також надав розяснення із зазначених питань, а саме:, що визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин - двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об`єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на себе права чи обов`язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Тим часом ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

Аналіз наведених положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.

У п. 18 ст. 4 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Пунктом 19 ст. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Водночас, у ст. 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Цей принцип знайшов своє відображення й у ст. 74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" ( далі Закон 2712-VIII) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, в п. 2 ст. 1 якого вказано , що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Вимоги щодо змісту, порядку розроблення та прийняття генерального плану населеного пункту встановлені статтею 17 Закону 2712-VIII, де зазначено:

- що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

-На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

- Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

-У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

2. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

5. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

6. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

7. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:

1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;

2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;

3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;

5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах;

7) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки. (Частину сьому статті 17 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 2354-VIII від 20.03.2018)

З врахуванням вищенаведеного , суд дійшов висновку, що рішення про затвердження генерального плану . рішення про внесення до змін до генерального плану є нормативно-правовим актом, оскільки фактично визначає територіальні межі та відповідно зачіпає інтереси усієї територіальної громади, має тривалу дію та не є актом одноразового застосування, на підставі чого прийняте відповідачем Рішення сесії Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 259 Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року, № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш від 17.07.2017 року є незаконним.

Суд вважає помилковими посилання відповідача на той факт, що рішення № 544 від 11.08.2015 року про затвердження генерального плану 2015 року є незаконним з тих підстав, що не було оприлюднено в належний спосіб, а тому не набуло законної сили, тобто не носить нормативний характер та не регулює правовідносини щодо містобудівної документації з огляду на наступне.

У відповідності до ст.144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Отже, виходячи з вищенаведеної норми Конституції України, в разі невідповідності рішення № 544 від 11.08.2015 року про затвердження генерального плану 2015 року вимогам законів, воно може бути визнано незаконним тільки у судовому порядку, однак рішення судів з цього питання відсутні, а відповідач перевищив надані йому повноваження.

Також суд констатує, що всі звернення ОСОБА_15 щодо отримання земельної ділянки в користування, власність, та рішення, які були винесені відповідачем за цими звернення, були прийняті та базувалися на рішенні № 544 від 11.08.2015 року про затвердження генерального плану, а отже прийняття оскаржуваного рішення погіршило становище позивача та позбавило його законних очікувань, що узгоджується з розясненням , наданими Конституційним Судом України у своєму рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у Справі № 1-9/2009 зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення , що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Наведене спростовує заперечення відповідача з приводу відсутності права ОСОБА_1 на звернення до суду за захистом свого права внаслідок непорушення ніяких прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями.

2)

Щодо вимоги визнати протиправним та скасувати Рішення сесії Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області прийняла Рішення № 503 Про затвердження Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району від 30.08 без року.

Оскільки судом встановлено, що Коритянська сільска рада не мала повноважень скасувати рішення щодо затвердження Генерального плану 2015 року, а судових рішень щодо визнання даного рішення таким, що не відповіа закона та Конституції України не постановлено, і як наслідок- рішення Про затвердження нового Генерального плану від 2018 року - є протиправними.

Крім того, рішення Рішення сесії Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області прийняла Рішення № 503 Про затвердження Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району від 30.08 без року є незаконним також з огляду на наступне.

У відповідності до статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

2. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

3. Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

4. Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

5. Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

6. Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Крім того, обовязок оприлюднювати проекти прийнятих рішень покладено на органи місцевого самоврядування Законом України "Про доступ до публічної інформації ", де п.1 ч.1 ст.13 відповідач відноситься до розпорядників публічної інформації.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації " Розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, серед іншого проекти рішень, що підлягають обговоренню, які підлягають обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

3. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

В статті 16 Закону України "Про доступ до публічної інформації " визначено , що розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.

Відповідно до статті 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Судом встановлено, що відповідачем не було оприлюднено жодної інформації, що стосується прийняття оскаржуваного рішення на офіційному вебсайті Коритнянської сільської ради: ні проектів рішень, ні самого рішення, ні оголошень щодо процедури громадських обговорень. Крім того, не було забезпечено відкритий доступ на електронних та паперових носіях до графічних матеріалів Генерального плану.

У відповідності до Порядку проведення громадських слухань щодо врахування

громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (в редакції чинній на час спірних правовідносин) ( Далі-Порядок) (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. N 555) сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Суд критично оцінює посилання відповідача на належне інформування громадськості про проведення громадських слухань, оскільки Розпорядження сільського голови про громадські слухання було видане пізніше , ніж саме оголошення в газеті про такі громадські слухання. Крім того, законом не передбачено вносити уточненення в уже оприлюднене оголошення , і саме уточнення з новою для громадськості інформацією оприлюднене за один день до дати проведення громадських обговорень.

Крім того, звернення мешканців села Кінчеш, в тому числі і третьої особи ОСОБА_5 , які зазначали про порушення, допущені відповідачем та про необхідність проведення повторних громадських слухань були проігноровані, не розглянуті відповідачем, що суперечить Порядку , де зазначено, що пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах відповідних органів місцевого самоврядування.

Затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід`ємною складовою частиною зазначеної документації .

В спростування посилання третьої особи та доказів виконання вищевказаних вимог відповідачем не надано.

Щодо посилання відповідача на те, що позивач не має права брати участь у громадських обговореннях, оскільки не є жителем села Кінчеш, немає у власності або у користуванні земельної ділянки на території Коритнянської сільської ради, і не є тією особою, яка має право подавати та вносити будь-які пропозиції з приводу містобудівної документації, то суд констатує наступне.

Оскільки процедура оприлюднення відповідачем прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні, яка є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації, була порушена і не дотримана, то посилання на відсутність права позивача на подання пропозицій є некоректною та унеможливлює взагалі право позивача на отримання будь-якої інформації з приводу розроблення та рішень щодо містобудівної документації, яка була затверджена оскаржуваним рішенням.

Крім того, як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником деревообробний комплекс" за адресою в АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 1.4000 га кадастровий № НОМЕР_1 ., що було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно , а тому є власником і користувачем земельної ділянки під вказаними будівлями , а також користувачем земельної ділянки земельній ділянці площею 1.4000 га кадастровий № НОМЕР_1 ., на розробку проекту землеустрою якої йому було надано дозвіл рішенням відповідача, то в силу п.п.3 ч.7 Порядку мав брати участь у громадських слуханнях та право вносити пропозиції до проекту містобудівної документації.

У відповідності до ст. 5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Конституційного Суду України у Справі N 1-10/2004 від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 надав тлумачення поняттю "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України ( 1501-06 ) та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції ( 254к/96-ВР ) і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, на підставі встановлених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуваними рішеннями порушено також і законні інтереси позивача, що стосуються його прагнення на користування вищевказаною земельною ділянкою, що не було враховано ні під час процедури прийняття оскаржуваних рішень і змістом самих оскаржуваних рішень.

Суд при вирішенні справи керується вимогами статті 77 КАСУ , якою встановлено , що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зясувавши обставини справи, надавши оцінку кожному аргументу сторін, керуючись вимогами статті 77 КАСУ дійшов висновку, що оскаржувані рішення не відповідають вимогам, на відповідність яким суд перевіряє його законність , а саме ст. 2 ч. 2 КАСУ, де встановлено наступне: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішення питання щодо розподілу судових витрат суд керується положеннями ч. 1 ст. 139 КАСУ: При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати Рішення десятої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 259 Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш від 17.07.2017 року.

3.Визнати протиправним та скасувати Рішення двадцять першої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 30 серпня року № 503 Про затвердження Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району .

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області( код ЄДРПОУ 04349768, с. Коритняни, вул. Духновича,66В) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_8 ) судові витрати з оплати судового збору в розмірі:

- 768,40 (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.)грн. відповідно до квитанцій: від 05.02.2019 року №0.0 1258931827.1 Банк платника ПриватБанк.

- 768,40 (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.)грн. відповідно до квитанцій: від 05.02.2019 року №0.0.1258930648. ПриватБанк.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду через Закарпатський окружний адмінсуд.

СуддяЗ.Б. Плеханова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05 серпня 2019 року.