Справа №522/11918/19
Провадження №2/522/6565/19
УХВАЛА
про зменшення судового збору
06 вересня 2019 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м.Одеси Домусчі Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Жанна Євгенівна, про стягнення суми боргу за договором займу,
ВСТАНОВИВ:
12.07.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Жанна Євгенівна, про стягнення суми боргу за договором займу.
Позовна заява надійшла до судді 15.07.2019 року.
Ухвалою суду від 16.07.2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору по справі - відмовлено, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Жанна Євгенівна, про стягнення суми боргу за договором займу - залишено без руху.
05.08.2019 року на адресу суду надійшла ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви, в якій остання частково усунула недоліки, зазначені ухвалою суду від 16.07.2019 року, надала квитанцію про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн..
Також надала суду клопотання про зменшення розміру судового збору, в якому просила вирішити питання щодо зменшення розміру судового збору до 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме, зменшити суму судового збору до 768,40 грн.
В обґрунтування вищевказаної заяви ОСОБА_1 зазначила, що з 2012 року вона не працює, жодних доходів не має, з 28.05.2019 року перебуває на обліку в Харківському міському центрі зайнятості як шукаючий роботу, раніше фінансову допомогу їй надавав син. Надала довідку про взяття на облік у центрі зайнятості, як безробітної особи від 28.05.2019 року, довідку з пенсійного фонду України форми ОК-7, з якої вбачається, що позивачка за період з 2012 року по 2019 рік в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня. З даної довідки також вбачається, що останній раз позивачка отримувала дохід у липні 2011 року від Оздоровчого комплексу ННЦ ХФТІ (код ЄДРПОУ 25462434) - сума відрахувань до пенсійного фонду склала 256,38 грн. Інших доходів не отримувала, ФОП її не зареєстровано, вона не є засновником чи бенефіціарним власником юридичної особи. що можна перевірити через загальну базу МЮУ - Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також надала довідку пенсійного фонду України форми ОК-5, з якої вбачається, що ОСОБА_1 до 2011 року працювала та отримувала дохід (заробітну плату), з якої здійснювались відповідні відрахування до пенсійного фонду України. Також надала трудову книжку, з якої також вбачається, що позивачка, починаючи з 08.07.2011 року не працювала. Вважає, що зазначені документи підтверджують її скрутний стан.
Суд, дослідивши клопотання про зменшення розміру судового збору та позову разом з додатками, приходить до наступного висновку.
Згідно ст.1 Закону України Про судовий збір , судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Судом встановлено, що майновий стан ОСОБА_1 не дозволяє сплатити повністю судовий збір, оскільки жодних доходів не має, є безробітною, перебуває на обліку в Харківському міському центрі зайнятості як шукаючий роботу. Із довідки з пенсійного фонду України форми ОК-7 вбачається, що позивачка за період з 2012 року по 2019 рік в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня. З даної довідки також вбачається, що останній раз позивачка отримувала дохід у липні 2011 року від Оздоровчого комплексу ННЦ ХФТІ (код ЄДРПОУ 25462434) - сума відрахувань до пенсійного фонду склала 256,38 грн. Інших доходів позивачка не отримувала, ФОП її не зареєстровано, вона не є засновником чи бенефіціарним власником юридичної особи. що можна перевірити через загальну базу МЮУ - Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. З довідки пенсійного фонду України форми ОК-5 вбачається, що ОСОБА_1 до 2011 року працювала та отримувала дохід (заробітну плату), з якої здійснювались відповідні відрахування до пенсійного фонду України. З трудової книжки вбачається, що позивачка, починаючи з 08.07.2011 року не працювала.
Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може за свою ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч.3 ст.136 ЦПК України, з підстав зазначених у частині цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір , який є спеціальним законом, що регламентує порядок і підстави сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України Про судовий збір суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
У пункті 55 рішення у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх цивільних прав та обов`язків (Рішення ЄСПЛ у справі Гоффман проти Німеччини ( Hoffmann v. Germany ) від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі Кудла проти Польщі; ( Cudla v. Poland) від 26 жовтня 2000 року).
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russia) від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ Kniat v. Poland від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ Jedamski and Jedamska v. Poland від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Згідно зі статтею 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Положення статей ЦПК України та Закону України Про судовий збір не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути аргументовані.
Зазначені правові висновки щодо можливості звільнення від сплати судового збору відповідачів містяться у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 686/114/16-ц.
Як вбачається з позовних вимог, позов містить вимоги майнового характеру, ціна позову - 887 290,65 грн..
Відповідно до п.1.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Таким чином, позивачу необхідно сплатити суму судового збору з урахуванням відповідних вимог законодавства у розмірі 8 872,91 грн..
При зверненні до суду з заявою про усунення недоліків позивачкою сплачено мінімальний судовий збір у розмірі 768,40 грн..
Враховуючи вищевикладене суд вважає за можливе задовольнити клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору та зменшити розмір судового збору до 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме, зменшити суму судового збору до 768,40 грн.
Керуючись ст.ст.4, 5, 43, 49, 136., 258, 260 ЦПК України, ст.8 Закону України Про судовий збір , суд,
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору - задовольнити.
Зменшити Кардаш Антоніні Федорівні розмір судового збору до 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за подання до суду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Жанна Євгенівна, про стягнення суми боргу за договором займу, а саме, зменшити суму судового збору до 768,40 грн..
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Домусчі Л.В.
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 06.09.2019 |
Оприлюднено | 08.09.2019 |
Номер документу | 84064609 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні