Ухвала
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 629/2156/15
провадження № 61-32337св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк Актив-Банк в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства комерційний банк Актив-Банк ,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Макс-Ойл , Товариство з обмеженою відповідальністю Роял-2014 , Приватне підприємство Спіка ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк Актив-Банк в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства комерційний банк Актив-Банк на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 травня 2016 року у складі судді Павлюченко С. В. та рішення Апеляційного суду Харківської області від 09 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Колтунової А. І., Кругової С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, заперечень на позов і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк Актив-Банк (далі - ПАТ КБ Актив-Банк ) в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ Актив-Банк звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним та застосування наслідків нікчемного правочину, посилаючись на те, що 01 липня 2014 року між банком та ОСОБА_1 в порядку, передбаченому статтею 38 Закону України Про іпотеку , було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі та рухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І. та зареєстрований в реєстрі за № 1148. За умовами цього договору позивач продав відповідачу: стаціонарну автозаправну станцію (перша черга) в комплексі автосервісу, літера А-1 , загальною площею 36,90 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; рухоме майно, а саме: колонку паливнороздавальну Salzkotttn 390/2 - 2 шт., резервуар 51,7 куб. м - 3 шт., касовий апарат Марія ЛТ-МТМ-ПОС, трансформаторну підстанцію, цифрове табло, щит електророзподільний, навіс, пожежний резервуар; земельну ділянку площею 0,1070 га, кадастровий номер 6311045400:05: 014 :0001, надану для здійснення роздрібної торгівлі нафтопродуктами. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 вересня 2014 року № 79 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Актив-Банк з 03 вересня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації. Відповідно до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ КБ Актив-Банк ОСОБА_7 здійснено аналіз (перевірку) зазначеного договору купівлі-продажу та встановлено, що під час його укладання не було дотримано вимог законодавства. Реалізоване в позасудовому порядку майно перебувало в заставі позивача на підставі договору застави рухомого та нерухомого майна від 16 жовтня 2013 року № 1016/01/S-2, укладеного між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Макс-Ойл (далі - ТОВ Макс-Ойл ) в забезпечення належного виконання Приватним підприємством Спіка (далі - ПП Спіка ) зобов`язань за договором про здійснення кредитних операцій від 16 жовтня 2013 року № 1016/01. При відчуженні заставного майна банком не дотримано вимог Закону України Про іпотеку , Закону України Про заставу , Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень . Одночасно з надсиланням повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання ПАТ КБ Актив-Банк не здійснило реєстрацію звернення стягнення в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Вимога про порушення зобов`язань підписана регіональним директором - керуючим відділення № 46 ПАТ КБ Актив-Банк ОСОБА_2 , яка не була уповноважена банком на підписання та направлення клієнту-боржнику чи його майновому поручителю будь-яких вимог щодо погашення заборгованості за кредитним договором, попереджати про намір фінансової установи реалізувати предмет застави. Кошти на оплату вартості майна за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 не було внесено, однак право власності на нерухоме майно за відповідачем було зареєстровано в день укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу, тобто банк безоплатно відчужив майно, яке перебувало в заставі, та фактично відмовився від власних майнових вимог до ТОВ Макс-Ойл як майнового поручителя ПП Спіка . Постановою Національного банку України від 26 червня 2014 року № 382/БТ Про внесення змін до постанови Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ встановлено обмеження діяльності банку, зокрема визначено, що погашення заборгованості за наданими кредитами та іншими активними операціями шляхом набуття права власності на об`єкти застави необхідно здійснювати за погодженням з куратором ПАТ КБ Актив-Банк . Всупереч вимогам зазначеної постанови Національного банку України договір купівлі-продажу від 01 липня 2014 року укладений ПАТ КБ Актив-Банк без погодження куратора фінансової установи. Крім цього, договір укладено від імені ПАТ КБ Актив-Банк уповноваженою особою ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності № 759 за підписом голови правління ОСОБА_8 , який на час видачі довіреності не перебував у трудових відносинах з ПАТ КБ Актив-Банк . ОСОБА_3 також був директором Товариства з обмеженою відповідальністю Спіка-Плюс (далі - ТОВ Спіка-Плюс ) - одного з майнових поручителів ПП Спіка перед банком за договором про здійснення кредитних операцій від 16 жовтня 2013 року № 1016/01. Зазначене свідчить про злочинну домовленість між представниками сторін, що згідно зі статтею 232 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є підставою для визнання правочину недійсним. Враховуючи викладене, посилаючись на положення статей 215, 216 ЦК України, ПАТ КБ Актив-Банк просило: визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01 липня 2014 року, укладений між банком та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І. та зареєстрований в реєстрі за № 1148; застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом повернення в натурі у власність ТОВ Макс-Ойл предмета нікчемного правочину та визнати за ТОВ Макс-Ойл право власності на: стаціонарну автозаправну станцію (перша черга) в комплексі автосервісу, літера А-1 , загальною площею 36,90 кв. м, що знаходиться за адресою: Харківська область, Лозівський район, село Панютине, вулиця Комінтерну, 15; земельну ділянку площею 0,1070 га, кадастровий номер 6311045400:05:014:0001 , надану для здійснення роздрібної торгівлі нафтопродуктами; зобов`язати реєстратора Державної реєстраційної служби України зареєструвати обтяження у вигляді іпотеки, а також зареєструвати обтяження у вигляді заборони на вищевказане нерухоме майно.
Ухвалами Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03 червня 2015 року, від 17 липня 2015 року, від 31 серпня 2015 року до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ТОВ Макс-Ойл , Товариство з обмеженою відповідальністю Роял-2014 (далі - ТОВ Роял-2014 ) та ПП Спіка .
В запереченні на позовну заяву ТОВ Роял-2014 зазначило, що спірне нерухоме та рухоме майно внесено ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ Роял-2014 і воно є його законним власником. Незважаючи на те, що ТОВ Роял-2014 не є стороною оспорюваного правочину, ПАТ КБ Актив-Банк намагається позбавити його власності шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01 липня 2014 року. Доводи позивача про те, що зазначений договір купівлі-продажу було укладено неуповноваженою особою, є безпідставними, оскільки ОСОБА_3 керувався виключно інтересами банку та діяв відповідно до намірів банку. На засіданні кредитного комітету ПАТ КБ Актив-Банк було прийнято рішення, оформлене протоколом від 20 травня 2014 року № 02241411, за яким юридичний департамент зобов`язано провести заходи з погашення заборгованості ПП Спіка за договором про здійснення кредитних операцій від 16 жовтня 2013 року № 1016/10 в порядку реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки відповідно до статті 38 Закону України Про іпотеку . В подальшому ПАТ КБ Актив-Банк були схвалені всі дії ОСОБА_3 , який діяв від імені банку при укладенні договору купівлі-продажу від 01 липня 2014 року, про що також свідчить прийняття банком оплати за цим договором. Посилання позивача на те, що ОСОБА_3 одночасно був директором ТОВ Спіка-Плюс , є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ТОВ Спіка-Плюс з 27 вересня 2013 року зазначено ОСОБА_5 , тобто ОСОБА_3 не має ніякого відношення до майнового поручителя ТОВ Спіка-Плюс . На підставі викладеного ТОВ Роял-2014 просило відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
ТОВ Макс-Ойл також подало заперечення на позовну заяву, в якому зазначило, що між ПАТ КБ Актив-Банк та ПП Спіка було укладено договір про здійснення кредитних операцій від 16 жовтня 2013 року № 1016/01, а з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за цим договором між ПАТ КБ Актив-Банк та ТОВ Макс-Ойл було укладено договір застави рухомого та нерухомого майна від 16 жовтня 2013 року № 1016/01/S-2, за яким ТОВ Макс-Ойл передало позивачу в заставу спірне нерухоме та рухоме майно. Відповідно до умов зазначених договорів та чинного законодавства ТОВ Макс-Ойл отримало вимогу банку від 20 грудня 2013 року № 3456/11-1 щодо дострокового та повного повернення кредиту разом з нарахованою платою за кредитну операцію. У зв`язку з невиконанням боржником ПП Спіка та заставодавцем ТОВ Макс-Ойл попередньої вимоги банку від ПАТ КБ Актив-Банк до ТОВ Спіка-К 23 січня 2014 року надійшла наступна вимога про усунення порушення № 186/11-4, якою заставодавця було попереджено про те, що у випадку непогашення існуючої заборгованості за договором про здійснення кредитних операцій від 16 жовтня 2013 року № 1016/01 протягом тридцятиденного строку ПАТ КБ Актив-Банк має намір звернути стягнення на нерухоме та рухоме майно, яке є предметом застави (іпотеки) у спосіб, що буде обраний банком на власний розсуд. Посилання позивача на статтю 20 Закону України Про заставу , згідно з якою звернення стягнення на заставлене майно здійснюється лише за рішенням суду чи на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави, є безпідставним, оскільки у вимозі банку від 23 січня 2014 року № 186/11-4 намір звернути стягнення на рухоме майно обґрунтований нормами Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень . Необґрунтованими є посилання позивача на те, що в порушення статті 28 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень банк не здійснив реєстрацію відомостей про звернення стягнення на предмет застави - рухоме майно. Доводи позивача про те, що повідомлення від 23 січня 2014 року № 186/11-4 про намір заставодержателя звернути стягнення на предмет застави підписано неуповноваженою особою, а саме регіональним директором - керуючим відділенням № 46 ПАТ КБ Актив-Банк ОСОБА_2 , не заслуговують на увагу, оскільки даними обставинами позивач фактично від імені ТОВ Макс-Ойл намагається довести факт відсутності належного повідомлення про намір банку звернути стягнення на нерухоме та рухоме майно. Крім цього, ПАТ КБ Актив-Банк не вправі звертатися з вимогами про визнання права власності на нерухоме та рухоме майно за ТОВ Макс-Ойл . На підставі викладеного ТОВ Макс-Ойл просило відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 травня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 01 липня 2014 року, укладений між ПАТ КБ Актив-Банк та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І. та зареєстрований в реєстрі за № 1148. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 551,20 гривень.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що оспорюваний правочин був укладений всупереч обмеженням, встановленим постановою правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ, а саме ПАТ КБ Актив-Банк здійснив вивільнення заставного майна за наявності непогашеної кредитної заборгованості. Оскільки право власності на спірне майно перейшло до третьої особи - ТОВ Роял-2014 , правомірність набуття якого позивачем не оспорюється, то підстав для застосування наслідків недійсності нікчемного правочину в суду не було.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 09 серпня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ Актив-Банк в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ Актив-Банк відхилено. Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено. Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 травня 2016 року скасовано. В задоволенні позову ПАТ КБ Актив-Банк до ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ Макс-Ойл , ТОВ Роял-2014 , ПП Спіка , про визнання правочину недійсним та застосування наслідків нікчемного правочин відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що законодавством не передбачено, що наслідком невиконання обмежень та приписів, встановлених правлінням Національного банку України для ПАТ КБ Актив-Банк , є недійсність укладених ним угод. Договір купівлі-продажу від 01 липня 2014 року був укладений в порядку статті 38 Закону України Про іпотеку шляхом укладення заставодержателем ПАТ КБ Актив-Банк договору купівлі-продажу предмета застави, власником якого є ТОВ Макс-Ойл , з іншою особою - покупцем, тому оспорюваний правочин не суперечить обмеженню не здійснювати відчуження належних банку будівель і споруд без погодження з куратором Національного банку України. Доводи позивача про те, що оспорюваний правочин було укладено від імені ПАТ КБ Актив-Банк неуповноваженою особою, є необґрунтованими, оскільки повноваження органів управління ПАТ КБ Актив-Банк припинилися з 03 вересня 2014 року згідно з постановою правління Національного банку України від 02 вересня 2014 року № 545, якою ПАТ КБ Актив-Банк був віднесений до категорії неплатоспроможних банків. Крім цього, довіреність на підставі якої діяв ОСОБА_3 від імені ПАТ КБ Актив-Банк , нотаріально посвідчена та у встановленому законом порядку не визнана недійсною. Та обставина, що вимога про усунення порушення забезпеченого зобов`язання від 23 січня 2014 року підписана регіональним директором - керуючим відділенням № 46 ПАТ КБ Актив-Банк ОСОБА_2 , яка не була уповноважена банком на вчинення таких дій, не є підставою для визнання договору купівлі-продажу від 01 липня 2014 року недійсним. Оспорюваний договір є оплатним, його умови відповідають вимогам договору застави рухомого та нерухомого майна від 16 жовтня 2013 року, визначена ціна продажу є вищою, ніж ринкова вартість майна. Належність виконання сторонами умов договору підтверджена актом звірки розрахунків від 21 липня 2014 року та листом ПАТ КБ Актив-Банк від 07 серпня 2014 року про відсутність у банку претензій до ОСОБА_1 щодо оплати та виконання умов договору. Постановою правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ із змінами, внесеними постановою від 26 червня 2014 року № 382/БТ, не передбачено заборони списання грошових коштів з депозитних рахунків фізичних осіб. Таким чином, ОСОБА_1 у повному обсязі виконав свої зобов`язання за оспорюваним договором купівлі-продажу майна і підстав вважати оспорюваний правочин недійсним згідно з частиною третьою статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб не встановлено, тому відсутні підстави для застосування наслідків нікчемного правочину. Для визнання недійсним правочину, вчиненого в результаті зловмисної домовленості, необхідно встановити факт зловмисної домовленості представника з іншою особою (свідоме вчинення правочину всупереч інтересам довірителя), наявність збитків та причинний зв`язок між зловмисною домовленістю та завданими збитками, однак матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 діяв всупереч інтересам ПАТ КБ Актив-Банк , що через укладену угоду виникли несприятливі наслідки для ПАТ КБ Актив-Банк , тому підстав для визнання оспорюваного договору недійсним за частиною другою статті 232 ЦК України не встановлено. Інші позовні вимоги є похідними від первісних вимог, підстав для задоволення яких також не встановлено.
Додатковим рішенням Апеляційного суду Харківської області від 15 листопада 2017 року заяву ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено. Стягнуто з ПАТ КБ Актив-Банк в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ Актив-Банк на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 339,80 гривень.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У серпні 2017 року ПАТ КБ Актив-Банк в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ Актив-Банк подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Апеляційного суду Харківської області від 09 серпня 2017 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не дослідив у повному обсязі доказів і не звернув уваги на те, що при укладенні договору купівлі-продажу від 01 липня 2014 року ПАТ КБ Актив-Банк порушено вимоги Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень щодо реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Укладення оспорюваного договору купівлі-продажу здійснювалося також всупереч наявним у ПАТ КБ Актив-Банк заборонам, встановленим постановою правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ із змінами, внесеними постановою від 26 червня 2014 року № 382/БТ, зокрема: погашення заборгованості приймати тільки у грошовій формі; здійснювати погашення заборгованості за наданими кредитами шляхом набуття права власності на об`єкти застави за погодженням з куратором; не вивільняти отримане ПАТ КБ Актив-Банк забезпечення за кредитами до повного погашення позичальниками заборгованості; не приймати як забезпечення за кредитами майнові права на вклади юридичних та фізичних осіб за договорами, укладеними до набрання чинності постановами Національного банку України. Крім цього, апеляційний суд не дав належної оцінки тій обставині, що підпунктом 7 пункту 6.5.7 статуту ПАТ КБ Актив-Банк передбачено повноваження голови правління ПАТ КБ Актив-Банк видавати довіреності виключно керівникам філій, представництв та відділень банку, а оспорюваний договір купівлі-продажу укладено від імені ПАТ КБ Актив-Банк та підписано ОСОБА_3 , який не був керівником філії, представництва або відділення банку, і не перебував у трудових відносинах з банком.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Лозівського міськрайонного суду Харківської області .
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
31 травня 2018 року справу № 629/2156/15 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція та висновки Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Частиною першою статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2019 року у справі № 644/5583/15-ц (провадження № 61-6006св18), з огляду на таке.
Судами встановлено, що 16 жовтня 2013 року між ПАТ КБ Актив-Банк та ПП Спіка укладено договір про здійснення кредитних операцій № 1016/01, за умовами якого банк зобов`язався здійснити за заявою ПП Спіка кредитну операцію, а ПП Спіка зобов`язалося прийняти кредитну операцію та належним чином виконати основне зобов`язання, в тому числі оплатити кредитну операцію та виконати інші зобов`язання, що встановлені в договорі у зв`язку із здійсненням кредитної операції. Ліміт основного зобов`язання встановлено в розмірі 33 400 000 грн зі строком виконання до 15 жовтня 2016 року.
В забезпечення належного виконання умов зазначеного договору між ПАТ КБ Актив-Банк та ТОВ Макс-Ойл було укладено договір застави рухомого та нерухомого майна від 16 жовтня 2013 року № 1016/01/S-2, за умовами якого з метою забезпечення належного виконання позичальником ПП Спіка зобов`язань за кредитним договором ТОВ Макс-Ойл передало в заставу банку стаціонарну автозаправну станцію (перша черга) в комплексі автосервісу, літера А-1 , загальною площею 36,90 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; рухоме майно, а саме: колонку паливнороздавальну Salzkotttn 390/2 - 2 шт., резервуар 51,7 куб. м - 3 шт., касовий апарат Марія ЛТ-МТМ-ПОС, трансформаторну підстанцію, цифрове табло, щит електророзподільний, навіс, пожежний резервуар; земельну ділянку площею 0,1070 га, кадастровий номер 6311045400: 05:014:0001 , надану для здійснення роздрібної торгівлі нафтопродуктами.
23 січня 2014 року регіональним директором - керуючим відділенням № 46 ПАТ КБ Актив-Банк ОСОБА_2 . була надіслана вимога ТОВ Макс-Ойл про усунення порушення договору про здійснення кредитних операцій від 16 жовтня 2013 року № 1016/01 шляхом сплати заборгованості.
Згідно з постановою правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ ПАТ КБ Актив-Банк віднесено до категорії проблемних.
Постановою правління Національного банку України від 26 червня 2014 року № 382/БТ внесено зміни до постанови від 12 червня 2014 року, зокрема її пункт 2 викладено в новій редакції та встановлено обмеження в діяльності ПАТ КБ Актив-Банк , в тому числі: не допускати проведення будь-яких активних операцій з інсайдерами та пов`язаними особами; не здійснювати нових кредитних операцій; не здійснювати операцій з цінними паперами; не здійснювати бездокументарних операцій; не передавати в забезпечення вкладникам, іншим кредиторам ПАТ КБ Актив-Банк , третім особам майно та активи банку без погодження з Національним банком України; погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями ПАТ КБ Актив-Банк , приймати тільки в грошовій формі; погашення заборгованості за наданими кредитами та іншими активними операціями шляхом набуття права власності на об`єкти застави здійснювати за погодженням з куратором ПАТ КБ Актив-Банк ; не вивільняти отримане ПАТ КБ Актив-Банк забезпечення за кредитними операціями до часу повного погашення позичальником заборгованості, а в разі потреби приймати додаткове забезпечення; не проводити заміну забезпечення за кредитами та іншими активними операціями; не здійснювати будь-якого відчуження будівель і споруд ПАТ КБ Актив-Банк без погодження з Національним банком України.
01 липня 2014 року між ПАТ КБ Актив-Банк та ОСОБА_1 в порядку статті 38 Закону України Про іпотеку укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі та рухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І. та зареєстрований в реєстрі за № 1148. За умовами цього договору ПАТ КБ Актив-Банк як іпотекодержатель продав ОСОБА_1 :стаціонарну автозаправну станцію (перша черга) в комплексі автосервісу, літера А-1 , загальною площею 36,90 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; рухоме майно, а саме: колонку паливнороздавальну Salzkotttn 390/2 - 2 шт., резервуар 51,7 куб. м - 3 шт., касовий апарат Марія ЛТ-МТМ-ПОС, трансформаторну підстанцію, цифрове табло, щит електророзподільний, навіс, пожежний резервуар; земельну ділянку площею 0,1070 га, кадастровий номер 6311045400:05:014:0001 , надану для здійснення роздрібної торгівлі нафтопродуктами. Продаж майна за домовленістю сторін вчинено за ціною 1 063 800 гривень, які ОСОБА_1 повинен сплатити до 21 серпня 2014 року включно.Від імені банку договір підписав ОСОБА_3 , що діяв на підставі довіреності від 03 червня 2014 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мудрою О. М. за реєстровим № 759.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 вересня 2014 року № 79 було розпочато процедуру виведення ПАТ КБ Актив-Банк з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03 вересня 2014 року по 03 грудня 2014 року включно.
Відповідно до постанови правління Національного банку України від 23 грудня 2014 року № 383 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ Актив-Банк Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 грудня 2014 року № 158 Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ Актив-Банк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , згідно з якою було розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ОСОБА_7 строком на 1 рік з 24 грудня 2014 року до 23 грудня 2015 року включно.
Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ОСОБА_7 у межах, наданих законом, було здійснено перевірку спірного договору купівлі-продажу та встановлено, що реалізоване в позасудовому порядку рухоме та нерухоме майно перебувало в заставі банку в рахунок забезпечення належного виконання ПП Спіка зобов`язань за договором про здійснення кредитних операцій від 16 жовтня 2013 року.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону України Про банки і банківську діяльність державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України в тому числі у формі адміністративного регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків.
Згідно зі статтею 75 Закону України Про банки і банківську діяльність Національний банк Українимає право віднести банк до категорії проблемних з підстав, передбачених указаною статтею та з підстав, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України. Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Національний банк України протягом 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Національний банк України зобов`язаний не пізніше ніж через 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Враховуючи викладене, віднесення ПАТ КБ Актив-Банк до категорії проблемних не вводило до нього тимчасової адміністрації, але обмежувало певні види діяльності, передбачені у постанові правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ зі змінами, внесеними постановою від 26 червня 2014 року № 382/БТ.
Таким чином, до діяльності банку, який визнано проблемним, не підлягають застосуванню норми, що регулюють діяльність банку, до якого введено тимчасову адміністрацію. Правове регулювання та обсяг повноважень банку, який визнано проблемним, та банку, до якого введено тимчасову адміністрацію, є різним.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За положеннями статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Визнаючи договір купівлі-продажу від 01 липня 2014 року недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний правочин був укладений всупереч обмеженням, встановленим постановою правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ, а саме ПАТ КБ Актив-Банк здійснив вивільнення заставного майна за наявності непогашеної кредитної заборгованості.
Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що чинним законодавством не передбачено, що наслідком невиконання обмежень та приписів, встановлених правлінням Національного банку України для проблемного банку, є недійсність укладених банком угод.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 644/5583/15-ц (провадження № 61-6006св18) колегія судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду за обставин віднесення банку до категорії проблемних та встановлення Національним банком України обмежень діяльності такого банку, зокрема на здійснення відчуження будівель і споруд без погодження з Національним банком України, дійшла висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу, який укладено в позасудовому порядку, передбаченому статтею 38 Закону України Про іпотеку , між заставодержателем та іншою особою. Зазначена постанова Верховного Суду мотивована тим, що договір купівлі-продажу укладено з порушенням постанови правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ, відповідно до пункту 8 частини другої якої встановлено обмеження в діяльності ПАТ КБ Актив-банк не здійснювати будь-якого відчуження будівель і споруд цього банку без погодження з Національним банком України, що є достатньою підставою для визнання договору недійсним.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договорі, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до статті 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно та за власним розсудом.
Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 25 грудня 2013 року у справі № 6-78цс13, у постанові від 11 травня 2016 року у справі № 6-806цс16.
У постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 641/5541/15-ц (провадження № 61-26151св18) колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, встановивши,що договір купівлі-продажу укладено в порядку статті 38 Закону України Про іпотеку в результаті позасудового звернення стягнення на предмет застави шляхом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмета застави з іншою особою покупцем, дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання правочину недійсним. Зазначена постанова Верховного Суду мотивована тим, що віднесення ПАТ КБ Актив-Банк до категорії проблемного не вводило до нього тимчасової адміністрації, але обмежувало певні види діяльності, передбачені у постанові правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ. До діяльності банку, який визнано проблемним, не підлягають застосуванню норми, що регулюють діяльність банку, до якого введено тимчасову адміністрацію, оскільки правове регулювання та обсяг повноважень банку, який визнано проблемним, та банку, до якого введено тимчасову адміністрацію, є різним. В результаті укладення договору купівлі-продажу від 01 липня 2014 року були відчужені не будівлі, які належали банку, а майно, що було власністю заставодавця, тому оспорюваний правочин не суперечить обмеженню не здійснювати відчуження належних банку будівель і споруд без погодження з куратором Національного банку України. Зняття заборон відчуження після продажу заставного майна було обумовлено об`єктивним припиненням дії обтяження цього майна у зв`язку з його реалізацією в порядку звернення стягнення та не є вивільненням заставного майна в розумінні обмеження, встановленого правлінням Національного банку України, тому підстави для визнання договору купівлі-продажу від 01 липня 2014 року відсутні.
Таким чином, погоджуючись з висновком колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 13 грудня 2018 року у справі № 641/5541/15-ц (провадження № 61-26151св18), колегія суддів у цій справі дійшла висновку, що оспорюваний правочин не суперечить обмеженню не здійснювати відчуження належних банку будівель і споруд без погодження з куратором Національного банку України, оскільки договір купівлі-продажу від 01 липня 2014 року укладено в порядку статті 38 Закону України Про іпотеку в результаті позасудового звернення стягнення на предмет застави шляхом укладення заставодержателем ПАТ КБ Актив-Банк договору купівлі-продажу продажу предмета застави, власником якого було ТОВ Макс-Ойл , а не банк, з іншою особою покупцем.
Зазначене свідчить про застосування судом касаційної інстанції у різних складах принципово різного підходу для вирішення справ у спорах, що виникають з подібних правовідносин, які врегульовані одними і тими ж нормами матеріального права, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом.
Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2019 року у справі № 644/5583/15-ц (провадження № 61-6006св18), передавши справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Керуючись частиною другою статті 403, частиною четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк Актив-Банк в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства комерційний банк Актив-Банк до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Макс-Ойл , Товариство з обмеженою відповідальністю Роял-2014 , Приватне підприємство Спіка , про визнання правочину недійсним та застосування наслідків нікчемного правочину за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк Актив-Банк в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства комерційний банк Актив-Банк на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 травня 2016 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 09 серпня 2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2019 |
Оприлюднено | 09.09.2019 |
Номер документу | 84092205 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Стрільчук Віктор Андрійович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Штелик Світлана Павлівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ізмайлова Тетяна Леонідівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні