Постанова

від 10.10.2019 по справі 629/2156/15

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 629/2156/15

провадження № 61-32337сво18

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:

головуючого (судді-доповідача) - Синельникова Є. В.,

суддів: Висоцької В. С., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Сімоненко В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк Актив-Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства комерційний банк Актив-Банк ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: товариство з обмеженою відповідальністю Макс-Ойл , товариство з обмеженою відповідальністю Роял-2014 , приватне підприємство Спіка ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк Актив-Банк в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства комерційний банк Актив-Банк на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області, у складі судді Павлюченко С. В., від 12 травня 2016 року та рішення Апеляційного суду Харківської області, у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Колтунової А. І., Кругової С. С., від 09 серпня 2017 року.

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк Актив-Банк (далі - ПАТ КБ Актив-Банк ) в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ Актив-Банк звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: товариство з обмеженою відповідальністю Макс-Ойл (далі - ТОВ Макс-Ойл ), товариство з обмеженою відповідальністю Роял-2014 (далі - ТОВ Роял-2014 ), приватне підприємство Спіка (далі - ПП Спіка ), про визнання правочину недійсним та застосування наслідків нікчемного правочину.

Позовні вимоги мотивовані тим , що 01 липня 2014 року між банком та ОСОБА_1 в порядку, передбаченому статтею 38 Закону України Про іпотеку , було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі та рухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І. та зареєстрований в реєстрі за № 1148. За умовами цього договору позивач продав відповідачу стаціонарну автозаправну станцію (перша черга) в комплексі автосервісу, літера А-1 , загальною площею 36,90 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; рухоме майно, а саме: колонку паливнороздавальну Salzkotttn 390/2 - 2 шт., резервуар 51,7 куб. м - 3 шт., касовий апарат Марія ЛТ-МТМ-ПОС, трансформаторну підстанцію, цифрове табло, щит електророзподільний, навіс, пожежний резервуар; земельну ділянку площею 0,1070 га, кадастровий номер 6311045400:05:014:0001, надану для здійснення роздрібної торгівлі нафтопродуктами.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 вересня 2014 року № 79 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Актив-Банк з 03 вересня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації. Відповідно до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ КБ Актив-Банк Шевченком О. В. здійснено аналіз (перевірку) зазначеного договору купівлі-продажу та встановлено, що під час його укладання не було дотримано вимог законодавства. Реалізоване в позасудовому порядку майно перебувало в заставі позивача на підставі договору застави рухомого та нерухомого майна від 16 жовтня 2013 року № 1016/01/S-2, укладеного між банком та ТОВ Макс-Ойл в забезпечення належного виконання ПП Спіка зобов`язань за договором про здійснення кредитних операцій від 16 жовтня 2013 року № 1016/01. При відчуженні заставного майна банком не дотримано вимог Закону України Про іпотеку , Закону України Про заставу , Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень . Одночасно з надсиланням повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання ПАТ КБ Актив-Банк не здійснило реєстрацію звернення стягнення в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Вимога про порушення зобов`язань підписана регіональним директором - керуючим відділення № 46 ПАТ КБ Актив-Банк Плаховою О. В., яка не була уповноважена банком на підписання та направлення клієнту-боржнику чи його майновому поручителю будь-яких вимог щодо погашення заборгованості за кредитним договором, попередження про намір фінансової установи реалізувати предмет застави. Кошти на оплату вартості майна за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 не було внесено, однак право власності на нерухоме майно за відповідачем було зареєстровано в день укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу, тобто банк безоплатно відчужив майно, яке перебувало в заставі, та фактично відмовився від власних майнових вимог до ТОВ Макс-Ойл як майнового поручителя ПП Спіка . Постановою Національного банку України від 26 червня 2014 року № 382/БТ Про внесення змін до постанови Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ встановлено обмеження діяльності банку, зокрема визначено, що погашення заборгованості за наданими кредитами та іншими активними операціями шляхом набуття права власності на об`єкти застави необхідно здійснювати за погодженням з куратором ПАТ КБ Актив-Банк . Всупереч вимогам зазначеної постанови Національного банку України договір купівлі-продажу від 01 липня 2014 року укладений ПАТ КБ Актив-Банк без погодження куратора фінансової установи. Крім цього, договір укладено від імені ПАТ КБ Актив-Банк уповноваженою особою ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності № 759 за підписом голови правління ОСОБА_3 , який на час видачі довіреності не перебував у трудових відносинах з ПАТ КБ Актив-Банк . ОСОБА_2 також був директором ТОВ Спіка-Плюс - одного з майнових поручителів ПП Спіка перед банком за договором про здійснення кредитних операцій від 16 жовтня 2013 року № 1016/01. Зазначене свідчить про злочинну домовленість між представниками сторін, що згідно зі статтею 232 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є підставою для визнання правочину недійсним.

Враховуючи викладене, посилаючись на положення статей 215, 216 ЦК України, ПАТ КБ Актив-Банк просило: визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01 липня 2014 року, укладений між банком та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І. та зареєстрований в реєстрі за № 1148; застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом повернення в натурі у власність ТОВ Макс-Ойл предмета нікчемного правочину та визнати за ТОВ Макс-Ойл право власності на: стаціонарну автозаправну станцію (перша черга) в комплексі автосервісу, літера А-1 , загальною площею 36,90 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,1070 га, кадастровий номер 6311045400:05:014:0001, надану для здійснення роздрібної торгівлі нафтопродуктами; зобов`язати реєстратора Державної реєстраційної служби України зареєструвати обтяження у вигляді іпотеки, а також зареєструвати обтяження у вигляді заборони на вищевказане нерухоме майно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 травня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 01 липня 2014 року, укладений між ПАТ КБ Актив-Банк та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І. та зареєстрований в реєстрі за № 1148. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що оспорюваний правочин був укладений всупереч обмеженням, встановленим постановою правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ, а саме ПАТ КБ Актив-Банк здійснив вивільнення заставного майна за наявності непогашеної кредитної заборгованості. Оскільки право власності на спірне майно перейшло до третьої особи - ТОВ Роял-2014 , правомірність набуття якого позивачем не оспорюється, то підстав для застосування наслідків недійсності нікчемного правочину в судом не встановлено.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 09 серпня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ Актив-Банк в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ Актив-Банк відхилено. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено. Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 травня 2016 року скасовано. У задоволенні позову ПАТ КБ Актив-Банк до ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ Макс-Ойл , ТОВ Роял-2014 , ПП Спіка , про визнання правочину недійсним та застосування наслідків нікчемного правочин відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що законодавством не передбачено, що наслідком невиконання обмежень та приписів, встановлених правлінням Національного банку України для ПАТ КБ Актив-Банк , є недійсність укладених ним угод. Договір купівлі-продажу від 01 липня 2014 року був укладений в порядку статті 38 Закону України Про іпотеку шляхом укладення заставодержателем ПАТ КБ Актив-Банк договору купівлі-продажу предмета застави, власником якого є ТОВ Макс-Ойл , з іншою особою - покупцем, тому оспорюваний правочин не суперечить обмеженню не здійснювати відчуження належних банку будівель і споруд без погодження з куратором Національного банку України. Доводи позивача про те, що оспорюваний правочин було укладено від імені ПАТ КБ Актив-Банк неуповноваженою особою, є необґрунтованими, оскільки повноваження органів управління ПАТ КБ Актив-Банк припинилися з 03 вересня 2014 року згідно з постановою правління Національного банку України від 02 вересня 2014 року № 545, якою ПАТ КБ Актив-Банк був віднесений до категорії неплатоспроможних банків. Крім цього, довіреність, на підставі якої діяв ОСОБА_2 від імені ПАТ КБ Актив-Банк , нотаріально посвідчена та у встановленому законом порядку не визнана недійсною. Та обставина, що вимога про усунення порушення забезпеченого зобов`язання від 23 січня 2014 року підписана регіональним директором - керуючим відділенням № 46 ПАТ КБ Актив-Банк ОСОБА_5 , яка не була уповноважена банком на вчинення таких дій, не є підставою для визнання договору купівлі-продажу від 01 липня 2014 року недійсним. Оспорюваний договір є оплатним, його умови відповідають вимогам договору застави рухомого та нерухомого майна від 16 жовтня 2013 року, визначена ціна продажу є вищою, ніж ринкова вартість майна. Належність виконання сторонами умов договору підтверджена актом звірки розрахунків від 21 липня 2014 року та листом ПАТ КБ Актив-Банк від 07 серпня 2014 року про відсутність у банку претензій до ОСОБА_1 щодо оплати та виконання умов договору. Постановою правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ із змінами, внесеними постановою від 26 червня 2014 року № 382/БТ, не передбачено заборони списання грошових коштів з депозитних рахунків фізичних осіб. Таким чином, ОСОБА_1 у повному обсязі виконав свої зобов`язання за оспорюваним договором купівлі-продажу майна і підстав вважати оспорюваний правочин недійсним згідно з частиною третьою статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб не встановлено, тому відсутні підстави для застосування наслідків нікчемного правочину. Для визнання недійсним правочину, вчиненого в результаті зловмисної домовленості, необхідно встановити факт зловмисної домовленості представника з іншою особою (свідоме вчинення правочину всупереч інтересам довірителя), наявність збитків та причинний зв`язок між зловмисною домовленістю та завданими збитками, однак матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 діяв всупереч інтересам ПАТ КБ Актив-Банк , що через укладену угоду виникли несприятливі наслідки для ПАТ КБ Актив-Банк , тому підстав для визнання оспорюваного договору недійсним за частиною другою статті 232 ЦК України не встановлено. Інші позовні вимоги є похідними від первісних вимог, підстав для задоволення яких також не встановлено.

Додатковим рішенням Апеляційного суду Харківської області від 15 листопада 2017 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У серпні 2017 року ПАТ КБ Актив-Банк в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ Актив-Банк подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Апеляційного суду Харківської області від 09 серпня 2017 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не дослідив у повному обсязі доказів і не звернув уваги на те, що при укладенні договору купівлі-продажу від 01 липня 2014 року ПАТ КБ Актив-Банк порушено вимоги Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень щодо реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Укладення оспорюваного договору купівлі-продажу здійснювалося також всупереч наявним у ПАТ КБ Актив-Банк заборонам, встановленим постановою правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ із змінами, внесеними постановою від 26 червня 2014 року № 382/БТ, зокрема: погашення заборгованості приймати тільки у грошовій формі; здійснювати погашення заборгованості за наданими кредитами шляхом набуття права власності на об`єкти застави за погодженням з куратором; не вивільняти отримане ПАТ КБ Актив-Банк забезпечення за кредитами до повного погашення позичальниками заборгованості; не приймати як забезпечення за кредитами майнові права на вклади юридичних та фізичних осіб за договорами, укладеними до набрання чинності постановами Національного банку України. Крім цього, апеляційний суд не дав належної оцінки тій обставині, що підпунктом 7 пункту 6.5.7 статуту ПАТ КБ Актив-Банк передбачено повноваження голови правління ПАТ КБ Актив-Банк видавати довіреності виключно керівникам філій, представництв та відділень банку, а оспорюваний договір купівлі-продажу укладено від імені ПАТ КБ Актив-Банк та підписано ОСОБА_2 , який не був керівником філії, представництва або відділення банку, і не перебував у трудових відносинах з банком.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Лозівського міськрайонного суду Харківської області .

Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - ЦПК України) , що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

31 травня 2018 року справу № 629/2156/15 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

04 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2019 року вищевказану справу прийнято до розгляду, призначено розгляд справи Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.

Відзив (заперечення) на касаційну скаргу на надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

16 жовтня 2013 року між ПАТ КБ Актив-Банк та ПП Спіка укладено договір про здійснення кредитних операцій № 1016/01, за умовами якого банк зобов`язався здійснити за заявою ПП Спіка кредитну операцію, а ПП Спіка зобов`язалося прийняти кредитну операцію та належним чином виконати основне зобов`язання, в тому числі оплатити кредитну операцію та виконати інші зобов`язання, що встановлені в договорі у зв`язку із здійсненням кредитної операції. Ліміт основного зобов`язання встановлено в розмірі 33 400 000 грн зі строком виконання до 15 жовтня 2016 року.

В забезпечення належного виконання умов зазначеного договору між ПАТ КБ Актив-Банк та ТОВ Макс-Ойл було укладено договір застави рухомого та нерухомого майна від 16 жовтня 2013 року № 1016/01/S-2, за умовами якого з метою забезпечення належного виконання позичальником ПП Спіка зобов`язань за кредитним договором ТОВ Макс-Ойл передало в заставу банку стаціонарну автозаправну станцію (перша черга) в комплексі автосервісу, літера А-1 , загальною площею 36,90 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; рухоме майно, а саме: колонку паливнороздавальну Salzkotttn 390/2 - 2 шт., резервуар 51,7 куб. м - 3 шт., касовий апарат Марія ЛТ-МТМ-ПОС, трансформаторну підстанцію, цифрове табло, щит електророзподільний, навіс, пожежний резервуар; земельну ділянку площею 0,1070 га, кадастровий номер 6311045400:05:014:0001, надану для здійснення роздрібної торгівлі нафтопродуктами.

23 січня 2014 року регіональним директором - керуючим відділенням № 46 ПАТ КБ Актив-Банк Плаховою О. В. була надіслана вимога ТОВ Макс-Ойл про усунення порушення договору про здійснення кредитних операцій від 16 жовтня 2013 року № 1016/01 шляхом сплати заборгованості.

Згідно з постановою правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ ПАТ КБ Актив-Банк віднесено до категорії проблемних.

Постановою правління Національного банку України від 26 червня 2014 року № 382/БТ внесено зміни до постанови від 12 червня 2014 року, зокрема її пункт 2 викладено в новій редакції та встановлено обмеження в діяльності ПАТ КБ Актив-Банк , в тому числі: не допускати проведення будь-яких активних операцій з інсайдерами та пов`язаними особами; не здійснювати нових кредитних операцій; не здійснювати операцій з цінними паперами; не здійснювати бездокументарних операцій; не передавати в забезпечення вкладникам, іншим кредиторам ПАТ КБ Актив-Банк , третім особам майно та активи банку без погодження з Національним банком України; погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями ПАТ КБ Актив-Банк , приймати тільки в грошовій формі; погашення заборгованості за наданими кредитами та іншими активними операціями шляхом набуття права власності на об`єкти застави здійснювати за погодженням з куратором ПАТ КБ Актив-Банк ; не вивільняти отримане ПАТ КБ Актив-Банк забезпечення за кредитними операціями до часу повного погашення позичальником заборгованості, а в разі потреби приймати додаткове забезпечення; не проводити заміну забезпечення за кредитами та іншими активними операціями; не здійснювати будь-якого відчуження будівель і споруд ПАТ КБ Актив-Банк без погодження з Національним банком України.

01 липня 2014 року між ПАТ КБ Актив-Банк та ОСОБА_1 в порядку статті 38 Закону України Про іпотеку укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі та рухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І. та зареєстрований в реєстрі за № 1148. За умовами цього договору ПАТ КБ Актив-Банк як іпотекодержатель продав ОСОБА_1 стаціонарну автозаправну станцію (перша черга) в комплексі автосервісу, літера А-1 , загальною площею 36,90 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; рухоме майно, а саме: колонку паливнороздавальну Salzkotttn 390/2 - 2 шт., резервуар 51,7 куб. м - 3 шт., касовий апарат Марія ЛТ-МТМ-ПОС, трансформаторну підстанцію, цифрове табло, щит електророзподільний, навіс, пожежний резервуар; земельну ділянку площею 0,1070 га, кадастровий номер 6311045400:05:014:0001, надану для здійснення роздрібної торгівлі нафтопродуктами. Продаж майна за домовленістю сторін вчинено за ціною 1 063 800 гривень, які ОСОБА_1 повинен сплатити до 21 серпня 2014 року включно.Від імені банку договір підписав ОСОБА_2 , що діяв на підставі довіреності від 03 червня 2014 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мудрою О. М. за реєстровим № 759.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 вересня 2014 року № 79 було розпочато процедуру виведення ПАТ КБ Актив-Банк з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03 вересня 2014 року по 03 грудня 2014 року включно.

Відповідно до постанови правління Національного банку України від 23 грудня 2014 року № 383 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ Актив-Банк Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 грудня 2014 року № 158 Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ Актив-Банк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , згідно з якою було розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Шевченка О . В . строком на 1 рік з 24 грудня 2014 року до 23 грудня 2015 року включно.

Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Шевченком О. В. у межах наданих законом повноважень було здійснено перевірку спірного договору купівлі-продажу та встановлено, що реалізоване в позасудовому порядку рухоме та нерухоме майно перебувало в заставі банку в рахунок забезпечення належного виконання ПП Спіка зобов`язань за договором про здійснення кредитних операцій від 16 жовтня 2013 року.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Необхідність передання справи, яка переглядається, на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, з посиланням на частину другу статті 403 ЦПК України, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду обґрунтовувала наявністю процесуальних перешкод, пов`язаних з існуванням різних висновків суду касаційної інстанції щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 644/5583/15-ц (провадження № 61-6006св18) та від 13 грудня 2018 року у справі № 641/5541/15-ц (провадження № 61-26151св18).

У постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 644/5583/15-ц (провадження № 61-6006св18) колегія судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду за обставин віднесення банку до категорії проблемних та встановлення Національним банком України обмежень діяльності такого банку, зокрема на здійснення відчуження будівель і споруд без погодження з Національним банком України, дійшла висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу, який укладено в позасудовому порядку, передбаченому статтею 38 Закону України Про іпотеку , між заставодержателем та іншою особою.

Зазначена постанова Верховного Суду мотивована тим, що договір купівлі-продажу укладено з порушенням постанови правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ, відповідно до пункту 8 частини другої якої встановлено обмеження в діяльності ПАТ КБ Актив-банк не здійснювати будь-якого відчуження будівель і споруд цього банку без погодження з Національним банком України, що є достатньою підставою для визнання договору недійсним.

У постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 641/5541/15-ц (провадження № 61-26151св18) колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, встановивши, що договір купівлі-продажу укладено в порядку статті 38 Закону України Про іпотеку в результаті позасудового звернення стягнення на предмет застави шляхом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмета застави з іншою особою покупцем, дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання правочину недійсним .

Зазначена постанова Верховного Суду мотивована тим, що віднесення ПАТ КБ Актив-Банк до категорії проблемного не вводило до нього тимчасової адміністрації, але обмежувало певні види діяльності, передбачені у постанові правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ. До діяльності банку, який визнано проблемним, не підлягають застосуванню норми, що регулюють діяльність банку, до якого введено тимчасову адміністрацію, оскільки правове регулювання та обсяг повноважень банку, який визнано проблемним, та банку, до якого введено тимчасову адміністрацію, є різним. В результаті укладення договору купівлі-продажу від 01 липня 2014 року були відчужені не будівлі, які належали банку, а майно, що було власністю заставодавця, тому оспорюваний правочин не суперечить обмеженню не здійснювати відчуження належних банку будівель і споруд без погодження з куратором Національного банку України. Зняття заборон відчуження після продажу заставного майна було обумовлено об`єктивним припиненням дії обтяження цього майна у зв`язку з його реалізацією в порядку звернення стягнення та не є вивільненням заставного майна в розумінні обмеження, встановленого правлінням Національного банку України, тому підстави для визнання договору купівлі-продажу від 01 липня 2014 року відсутні.

На переконання колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду існує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 644/5583/15-ц (провадження № 61-6006св18).

Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, погоджуючись з висновком колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 13 грудня 2018 року у справі № 641/5541/15-ц (провадження № 61-26151св18), виходила із того, що оспорюваний правочин не суперечить обмеженню не здійснювати відчуження належних банку будівель і споруд без погодження з куратором Національного банку України, оскільки договір купівлі-продажу від 01 липня 2014 року укладено в порядку статті 38 Закону України Про іпотеку в результаті позасудового звернення стягнення на предмет застави шляхом укладення заставодержателем ПАТ КБ Актив-Банк договору купівлі-продажу продажу предмета застави, власником якого було ТОВ Макс-Ойл , а не банк, з іншою особою покупцем.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною другою статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Дослідивши встановлені судами обставини, доводи касаційної скарги , Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач в обґрунтовування заявлених позовних вимог, зокрема посилався на те, що всупереч вимогам постанови Національного банку України від 26 червня 2014 року № 382/БТ Про внесення змін до постанови Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ договір купівлі-продажу від 01 липня 2014 року був укладений ПАТ КБ Актив-Банк без погодження куратора фінансової установи.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону України Про банки і банківську діяльність державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України в тому числі у формі адміністративного регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків.

Згідно зі статтею 75 Закону України Про банки і банківську діяльність Національний банк Українимає право віднести банк до категорії проблемних з підстав, передбачених указаною статтею та з підстав, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України. Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею. Національний банк України протягом 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Національний банк України зобов`язаний не пізніше ніж через 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Як встановили суди у цій справі, постановою правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ ПАТ КБ Актив-Банк віднесено до категорії проблемних.

Постановою правління Національного банку України від 26 червня 2014 року № 382/БТ внесено зміни до постанови від 12 червня 2014 року, зокрема її пункт 2 викладено в новій редакції та встановлено обмеження в діяльності ПАТ КБ Актив-Банк , в тому числі: не допускати проведення будь-яких активних операцій з інсайдерами та пов`язаними особами; не здійснювати нових кредитних операцій; не здійснювати операцій з цінними паперами; не здійснювати бездокументарних операцій; не передавати в забезпечення вкладникам, іншим кредиторам ПАТ КБ Актив-Банк , третім особам майно та активи банку без погодження з Національним банком України; погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями ПАТ КБ Актив-Банк , приймати тільки в грошовій формі; погашення заборгованості за наданими кредитами та іншими активними операціями шляхом набуття права власності на об`єкти застави здійснювати за погодженням з куратором ПАТ КБ Актив-Банк ; не вивільняти отримане ПАТ КБ Актив-Банк забезпечення за кредитними операціями до часу повного погашення позичальником заборгованості, а в разі потреби приймати додаткове забезпечення; не проводити заміну забезпечення за кредитами та іншими активними операціями; не здійснювати будь-якого відчуження будівель і споруд ПАТ КБ Актив-Банк без погодження з Національним банком України.

Таким чином, віднесення ПАТ КБ Актив-Банк до категорії проблемних не вводило до нього тимчасової адміністрації, але обмежувало певні види діяльності, передбачені у постанові правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ зі змінами, внесеними постановою від 26 червня 2014 року № 382/БТ.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За положеннями статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно положень статті 57 ЦПК України, 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Із урахуванням встановлених обставин цієї справи, враховуючи обмеження, які були встановлені постановою правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ для ПАТ КБ Актив-Банк із віднесенням його до категорії проблемних, із урахуванням змін, внесених постановою правління Національного банку України від 26 червня 2014 року № 382/БТ, слід погодитися із висновком апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки в результаті укладення оспорюваного договору купівлі-продажу від 01 липня 2014 року були відчужені не будівлі, які належали банку, а майно, що було власністю ТОВ Макс-Ойл , тому оспорюваний правочин не суперечить обмеженню не здійснювати відчуження належних банку будівель і споруд без погодження з куратором Національного банку України.

До діяльності банку, який визнано проблемним, не підлягають застосуванню норми, що регулюють діяльність банку, до якого введено тимчасову адміністрацію. Правове регулювання та обсяг повноважень банку, який визнано проблемним, та банку, до якого введено тимчасову адміністрацію, є різним.

Щодо інших доводів касаційної скарги, слід зазначити наступне.

Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до статті 3 цього Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Аналіз функцій Фонду, викладених у статтях 4, 26, 27, 37, 38 вказаного Закону, свідчить про те, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку, він ухвалює обов`язкові для банків та інших осіб рішення, а з іншого - здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, тобто представляє банк у приватноправових відносинах з третіми особами.

За статтею 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд (уповноважена особа) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до частин третьої статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без установлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним узяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність ; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 цього Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Вказана позиції висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3556/17 (провадження № 12-304гс18).

У підтвердження заявлених позовних вимог позивачем не доведено обставин, які б в силу положень частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб свідчили б про те, що оспорюваний правочин є нікчемним.

Позивачем не доведено, що оспорюваний договір купівлі-продажу від 01 липня 2014 року є безоплатним, враховуючи наступні, встановлені судом апеляційної інстанції, обставини.

Пунктом 2.1. оспорюваного договору купівлі-продажу від 01 липня 2014 рокупродаж майна за домовленістю сторін вчинено за ціною 1 063 800 грн, в тому числі ПДВ (20 %), що на момент підписання договору за курсом НБУ становить суму 90 тис. доларів США, яку покупець повинен сплатити до 21 серпня 2014 року включно. Факт повного розрахунку між сторонами підтверджується відповідною заявою продавця або відповідними платіжними документами.

Згідно договору № ДФО-46-178885 строкового вкладу Актив прибутковий від 29 травня 2014 року, укладеного між ПАТ КБ Актив-Банк та ОСОБА_1 , останній вніс на депозитний рахунок банку № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 90 тис. доларів США строком на 3 місяці з 29 травня 2014 року по 29 серпня 2014 року (а. с. 251, т. 3)

Внесення грошових коштів у сумі 90 тис. доларів США на депозит за договором № ДФО-46-178885 від 29 травня 2014 року підтверджується платіжним доручення № 2 від 29 травня 2014 року (а. с. 253, т. 3).

Додатковим договором від 01 липня 2014 року до договору № ДФО-46-178885 строкового вкладу Актив прибутковий від 29 травня 2014 року передбачено право ПАТ КБ Актив-Банк договірного списання депозитних коштів у випадку настання строку виконання ОСОБА_1 грошових зобов`язань за договором купівлі-продажу від 01 липня 2014 року (а. с. 252, т. 3).

Згідно договору застави б/н від 01 липня 2014 року, укладеного між ПАТ КБ Актив-Банк та ОСОБА_1 , в заставу банку були передані майнові права на грошові кошти, що розміщені на вкладному рахунку № НОМЕР_1 в сумі 90 тис. доларів США, а також нараховані на них проценти, які належать ОСОБА_1 за договором строкового вкладу Актив прибутковий № ДФО-46-178885 від 29 травня 2014 року, з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед банком за договором купівлі-продажу від 01 липня 2014 року (а. с. 245-250, т. 3).

Повідомленням ПАТ КБ Актив-Банк про набуття прав № 4499/11 від 18 липня 2014 року банк повідомив ОСОБА_1 про настання відкладальних обставин (умов) та уступку ОСОБА_1 банку всіх майнових прав за договором вкладу, що є предметом застави (а. с. 256, т. 3).

Випискою по особовому рахунку банку за період з 29 травня 2014 року по 28 серпня 2014 року підтверджено, що 29 травня 2014 року платіжним дорученням № 2 від 29 травня 2014 року було залучено кошти на депозит за договором № ДФО-46-178885 від 29 травня 2014 року у сумі 90 тис. доларів США (гривневий еквівалент 1 058 903, 28 грн), а 31 липня 2014 року відбулося списання коштів ОСОБА_1 у сумі 90 тис. доларів США (гривневий еквівалент 1 080 286, 92 грн) згідно повідомлення про набуття прав від 18 липня 2014 року (а. с. 68, т. 3).

Актом звірки розрахунків від 21 липня 2014 року, складеним між ПАТ КБ Актив-Банк та ОСОБА_1 , визначено, що у власність ОСОБА_1 передано майно на загальну суму 1 063 800, 00 грн, відповідно до договору застави звернуто стягнення на предмет застави у сумі 90 012, 07 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 липня 2014 року становить 1 048 560, 15 грн; залишок заборгованості станом на 18 липня 2014 року становить 15 239, 85 грн.

Згідно платіжного доручення від 23 липня 2014 року ОСОБА_1 перерахував ПАТ КБ Актив-Банк грошові кошти у сумі 15 239, 85 грн за договором купівлі-продажу від 01 липня 2014 року реєстровий № 1148.

Згідно листа ПАТ КБ Актив-Банк № 5013/11 від 07 серпня 2014 року на ім`я ОСОБА_1 зобов`язання останнього як покупця за договором купівлі-продажу від 01 липня 2014 року реєстр. № 1148 з оплати предмету договору виконані у повному обсязі та своєчасно, банк претензій до ОСОБА_1 щодо оплати та виконання умов договору не має (а. с. 257, т. 3).

Також встановлено, що ціна, за якою відбулася продаж заставного майна, була визначена за домовленістю сторін та є більшою, ніж ринкова вартість цього майна, встановлена за результатами оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності. Зазначене відповідає вимогам пункту 4.10. та пункту 8.10 договору застави рухомого та нерухомого майна № 1016/01/S-2 від 16 жовтня 2013 року.

Постановою Правління Національного банку України № 349/БТ від 12 червня 2014 року ПАТ КБ Актив-Банк із змінами, внесеними постановою правління Національного банку України № 382/БТ від 26 червня 2014 року не передбачалася заборона на списання грошових коштів з депозитних рахунків фізичних осіб.

Вказане свідчить, що ОСОБА_1 виконав у повному обсязі взяті на себе зобов`язання за оспореним договором купівлі-продажу, а доводи про позивача про безоплатність договору купівлі-продажу не знайшли свого підтвердження, та свідчать про відсутність підстав для застосування положень частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Доводи позивача про те, що оспорюваний правочин було укладено від імені ПАТ КБ Актив-Банк неуповноваженою особою, не знайшли свого підтвердження, оскільки зміст оспорюваного договору свідчить про те, що від імені ПАТ КБ Актив-Банк на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мудрою О. М. 03 червня 2014 року за реєстровим номером № 759, діяв ОСОБА_2 Повноваження на вчинення правочину за довіреністю надано повіреному головою правління банку ОСОБА_3 .

Позивач посилався на те, що оспорюваний договір купівлі-продажу від 01 липня 2014 року підписано від імені ПАТ КБ Актив-Банк особою, яка не мала повноважень на укладення даного правочину, оскільки згідно пункту 5.4.7 положення про правління ПАТ КБ Актив-Банк та підпункту 7 пункту 6.5.7 статуту ПАТ КБ Актив-Банк встановлено, що голова правління має право надавати довіреності керівникам філій, представництв та відділень банку. Однак, позивачем не спростовано тієї обставини, що питання видачі довіреностей головою правління врегульовані також і пунктом 5.4.4 положення про правління ПАТ КБ Актив-Банк та підпунктом 4 пункту 6.5.7 статуту ПАТ КБ Актив-Банк , якими визначено, що голова правління має право видавати довіреності, при цьому жодних обмежень щодо кола повірених осіб не зазначено.

Таким чином, доводи позивача в цій частині також не заслуговують на увагу, оскільки довіреність, на підставі якої діяв ОСОБА_2 від імені ПАТ КБ Актив-Банк , нотаріально посвідчена та недійсною у встановленому законом порядку не визнана.

Ці та інші доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті висновків апеляційного суду та зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

У зв`язку з викладеним Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що за обставин цієї справи наявні підстави для відходу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2019 року у справі № 644/5583/15-ц (провадження № 61-6006св18).

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк Актив-Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства комерційний банк Актив-Банк залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Харківської області від 09 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: В. С. Висоцька

Б. І. Гулько

В. І. Крат

Д. Д. Луспеник

В. М. Сімоненко

М. Є. Червинська