Рішення

від 05.09.2019 по справі 924/497/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2019 р. Справа № 924/497/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Адамчук І.П., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 м. Хмельницький

до приватної фірми "АіЄ" м. Хмельницький

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) фізичної особи ОСОБА_2 м. Хмельницький,

2) фізичної особи ОСОБА_3 м. Хмельницький,

3) товариства з обмеженою відповідальністю "Бридж Плюс" м. Київ,

4) товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Капіталу" м. Київ,

5) фізичної особи ОСОБА_4 м. Хмельницький

про визнання недійсним рішення власника №3 від 17.11.2007р.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_14 представник згідно ордера ІФ №062394 від 25.06.2019р.

від відповідача: не з`явився;

від третіх осіб: ОСОБА_13 - представник фізичної особи ОСОБА_4 за довіреністю від 11.08.2016р.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 05.09.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі .

На адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява фізичної особи ОСОБА_1 м. Хмельницький до приватної фірми "АіЄ" м. Хмельницький про визнання недійсним рішення власника №3 від 17.11.2007р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2019 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 31.05.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено дату та час підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 26.06.2019р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізичну особу ОСОБА_2 ; фізичну особу ОСОБА_3 ; товариство з обмеженою відповідальністю "Бридж Плюс"; товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Капіталу". Встановлено третім особам строк до 17.07.2019р. для подання письмових пояснень щодо позову та надання суду доказів направлення письмових пояснень іншим учасникам справи. Продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/497/19 на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 11:00 год. "18" липня 2019 р.

Ухвалою суду від 18.07.2019р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізичну особу ОСОБА_4 , підготовче засідання відкладено на 11:00 год. "20" серпня 2019 р.

Ухвалою суду від 20.08.2019р. закрито підготовче провадження у справі №924/497/19 та призначено до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 10:00 год. 05 вересня 2019 р.

У зв`язку з тим, що прийняття судом рішення про задоволення позову внаслідок визнання позову відповідачем може вплинути та (або) порушити права чи інтереси інших учасників процесу, з огляду на те, що питання визнання недійсним рішення власника приватної фірми "АіЄ" №3 від 17.11.2007р. було предметом дослідження у численних судових справах, за наслідками розгляду яких позивачам було відмовлено у задоволенні позовних вимог, з метою сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, прийняття законного та обґрунтованого рішення, в судовому засіданні 05.09.2019р. судом відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжено судовий розгляд справи.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним рішення власника №3 від 17.11.2007р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у 2015 році позивачу стало відомо про існування рішення колишнього власника приватної фірми "АіЄ" від 17.11.2007р., яке підлягає визнанню недійсним з посиланням на висновки експертів №2008/15-33 від 31.03.2015р. та №68Т від 01.07.2014р., з підстав використання при його підписанні факсимільного кліше нанесеного не у 2007р., а у період з грудня 2013р. по січень 2014р.

Як стверджує позивач, для застосування факсимільного підпису для оформлення правочинів, вчинення інших господарських операцій, необхідна письмова згода сторін, яка може виражатись, зокрема, в укладеній між сторонами письмовій угоді, в якій погоджується використання факсиміле і зразки справжнього та факсимільного підписів посадових осіб або представників сторін договору чи іншого документу. Оскільки статутом ПФ "АіЄ" не було передбачено використання факсимільного кліше для відтворення підпису власника, відсутня практика засвідчення ОСОБА_6 . документів за допомогою факсиміле, на думку ОСОБА_1 , зазначене свідчить, що рішення не відповідає ч. 3 ст. 207 ЦК України та Статуту ПФ "АІЄ", а тому підлягає визнанню недійсним.

У поданій 24.06.2019р. заяві уповноваженою особою ТОВ "АіЄ" ОСОБА_2, згідно наданого протоколу загальних зборів власників ПФ "АіЄ" від 24.05.2019р., повідомлено про визнання позову з посиланням на ч. 2 ст. 46 та ч. 3 ст. 185 ГПК України. Уповноважена зборами особа просила суд задовольнити позов та розглянути справу без участі представника ПФ "АіЄ".

ТОВ "Бридж Плюс" та ТОВ "Світ Капіталу" у відзивах на позов від 12.07.2019р. дотримуються однакової позиції та зазначають, що на момент прийняття оскаржуваного рішення позивач не був ні учасником, ні спадкоємцем майнових прав учасника відповідача, а тому оспорюване рішення ніяким чином не впливає та не порушує будь яких прав позивача. Звертають увагу на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22.10.2015р. №686/9717/14-ц, від 04.08.2016р. №686/3676/16-ц за позовом ОСОБА_1 , рішення господарського суду Хмельницької області від 11.07.2016р. №924/431/16 за позовом ПФ "АіЄ", якими відмовлено в задоволенні позовних вимог, підтверджено законність рішення №3 від 17.11.2017р. та подальше відчуження нерухомого майна фірми на підставі останнього. До відзиву ТОВ "Світ Капіталу" додано копії вказаних рішень судів.

З огляду на викладене, обставини законності рішення власника ПФ "АіЄ" №3 від 17.11.2007р. та укладених на його підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна належного відповідачу та відсутність впливу останніх на будь-які права та обов`язки позивача встановлені вищезазначеними судовими рішеннями відповідно до приписів ст. 75 ГПК України та не потребують повторного доведення в даній справі. Треті особи вважають, що посилання у позові на приписи ч. 3 ст. 207 ЦК України є безпідставними, оскільки рішення №3 від 17.11.2007р. не є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України, а виключно волевиявленням власника, яке могло бути реалізоване або ні.

12.07.2019р. представником ТОВ "Світ Капіталу" подано заяву про застосування позовної давності до заявлених позовних вимог, у якій просить суд у позові відмовити.

Гр. ОСОБА_2 у письмових поясненнях від 17.07.2019р., доданих до матеріалів справи, зазначила, що обставини, встановлені в межах кримінального провадження та описані в позовній заяві, є беззаперечними. Звернула увагу на те, що на засіданні загальних зборів 24.05.2019р. власниками ПФ "АіЄ" прийнято рішення про визнання позову ОСОБА_1

Гр. ОСОБА_3 у письмових поясненнях від 17.07.2019р., доданих до матеріалів справи, зазначила, що батько ніколи не використовував у своїх діяльності факсиміле.

02.08.2019р. від уповноваженої особи ТОВ "АіЄ" ОСОБА_2, згідно наданого протоколу загальних зборів власників ПФ "АіЄ" від 24.05.2019р., надійшла заява про визнання позову від 05.07.2019р., у прийнятті якої судом протокольною ухвалою від 05.09.2019р. відмовлено та продовжено судовий розгляд справи.

05.08.2019р. від третьої особи ОСОБА_6 надійшов відзив на позов, за змістом якого просила у позові відмовити з аналогічним обгрунтуванням, які наведені у відзивах на позов ТОВ Бридж Плюс та ТОВ Світ Капіталу від 12.07.2019р.

19.08.2019р. від представника позивача надійшла відповідь на заяву представника ТОВ "Світ Капіталу" про застосування строків позовної давності від 17.08.2019р., у якій з посиланням на судову практику та п. 2.1 постанови Пленуму ВГС України №10 від 29.05.2013р. зазначив, що правом на звернення до суду з заявою про застосування позовної давності наділені лише сторони, а тому заява ТОВ "Світ Капіталу" не підлягає задоволенню.

Відповідач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, зокрема фізична особа ОСОБА_2 , фізична особа ОСОБА_3 , ТОВ "Бридж Плюс", ТОВ "Світ Капіталу" в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлені про дату, місце та час судового розгляду справи, що підтверджується надісланням ухвали суду від 20.08.2019р. №924/497/19 за адресами місцезнаходження останніх, які визначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Представник позивача у судовому засіданні 05.09.2019р. на задоволенні позову наполягав з підстав викладених у позовній заяві та повідомив, що звертаючись з позовом до суду позивач вважає, що оспорюване рішення порушує саме корпоративні права останнього. При цьому попередні справи, які розглядались судами містили інші підстави для визнання оспорюваного рішення недійсним. З огляду на викладене, рішення у справах наведених у своїх поясненнях третіми особами не можна вважати, як рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Окремо, представником позивача повідомлено, що станом на дату прийняття оспорюваного рішення власника №3 (17.11.2007р.), у позивача корпоративних прав приватної фірми "АіЄ" не існувало, оскільки останні, на думку позивача, виникли 13.06.2014р.

Представник третьої особи - Євдощук А.В. у судовому засіданні 05.09.2019р. просив у позові відмовити з підстав викладених у відзиві, поданому 05.08.2019р., наголосив на недоведеності позивачем порушення його прав оспорюваним рішенням, законність якого підтверджена судовими рішеннями, наявними в матеріалах справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин .

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 06.10.1999р. зареєстровано юридичну особу - приватне підприємство приватну фірму "АіЄ" (код 23831650).

Позивач стверджує, що ОСОБА_10 був єдиним засновником та власником фірми, однак згідно з свідоцтвом про смерть від 29.02.2010р., останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За змістом рішення власника №3 приватної фірми "АіЄ" від 17.11.2007р. ОСОБА_10 вирішено:

- надати згоду на відчуження майна підприємства (рухомого, нерухомого), що належить підприємству на праві власності, або майна, що буде належати підприємству на момент його відчуження, шляхом укладення цивільно-правових договорів;

- надати згоду на уповноваження директора підприємства на укладання та підписання від імені підприємства договорів відчуження майна (рухомого, нерухомого), що належить підприємству на праві власності, або майна, що буде належати підприємству на момент його відчуження. Рішення щодо відчуження майна підприємства приймає директор підприємства;

- надати дозвіл директору підприємства на відчуження майна підприємства (рухомого, нерухомого), що належить підприємству на праві власності, або майна, що буде належати підприємству на момент його відчуження, надання нерухомого майна в оренду, а також укладення інших угод, сума яких перевищує суму, еквівалентну десяти тисячам доларів США.

Згідно зі змістом висновку експерта № 68 Т від 01.07.2014 р., на дослідження якому надано рішення власника №3 приватної фірми "АіЄ" від 17.11.2007р., встановлено, що підпис в графі „підпис власника ПФ "АіЄ" ОСОБА_10 " виконано за допомогою факсимільного кліше.

У висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №2008/15-33 від 31.03.2015р., на дослідження якому надано рішення власника №3 приватної фірми "АіЄ" від 17.11.2007р., встановлено, що відтиски печатки від імені ПФ "АіЄ" нанесені не у листопаді 2007 року, а в період часу з грудня 2013 року по лютий 2014 року. Встановити давність виконання підписів від імені ОСОБА_11 ., які нанесені за допомогою факсиміле, та давність виконання друкованого тексту у двох примірниках рішення №3 приватної фірми "АіЄ" від 17 листопада 2007 року, не є можливим у зв`язку з відсутністю на даний час науково обґрунтованої методики з вирішення таких завдань судово-технічної експертизи документів, а саме, встановлення давності виконання підписів за допомогою факсиміле.

Надалі, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 єдиного власника ПФ "АіЄ" ОСОБА_10 , згідно наданих до матеріалів справи свідоцтв про право на спадщину за законом від 11.07.2009р. успадковано майнові права засновника приватної фірми "АіЄ" фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі по 1/4 частки майна кожний.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 22.05.2019р., ОСОБА_1 (керівник), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані засновниками приватної фірми "А І Є". Як органи управління юридичної особи зазначено: загальні збори власників, дирекція фірми.

У п. 1.4 наданого Статуту у редакції 2018р. вищевказані особи рахуються власниками фірми.

З огляду на те, що спірне рішення власника №3 приватної фірми "АіЄ" від 17.11.2007р., на думку позивача, не відповідає ч. 3 ст. 207 ЦК України та Статуту ПФ "АіЄ", позивач звернувся з позовом про визнання останнього недійсним.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Частиною 1 статті 55 Конституції України передбачено право кожного звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Реалізуючи передбачене Конституцією України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене відповідачем право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.2007р. ОСОБА_10 прийнято рішення власника №3 приватної фірми "АіЄ", згідно з яким вирішено:

- надати згоду на відчуження майна підприємства (рухомого, нерухомого), що належить підприємству на праві власності, або майна, що буде належати підприємству на момент його відчуження, шляхом укладення цивільно-правових договорів;

- надати згоду на уповноваження директора підприємства на укладання та підписання від імені підприємства договорів відчуження майна (рухомого, нерухомого), що належить підприємству на праві власності, або майна, що буде належати підприємству на момент його відчуження. Рішення щодо відчуження майна підприємства приймає директор підприємства;

- надати дозвіл директору підприємства на відчуження майна підприємства (рухомого, нерухомого), що належить підприємству на праві власності, або майна, що буде належати підприємству на момент його відчуження, надання нерухомого майна в оренду, а також укладення інших угод, сума яких перевищує суму, еквівалентну десяти тисячам доларів США, яке і оспорюється позивачем, як учасником приватної фірми "АіЄ".

Згідно з положеннями ст.ст. 2, 4, 5 ГПК України та ст.ст. 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Відповідно до частини першої статті 62 ГК України підприємством є самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у справі (приватна фірма "АіЄ"), рішення колишнього власника якого оспорюється, є приватним підприємством.

Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці, а також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи (частина перша статті 113 цього ж Кодексу). Частиною першою статті 63 ГК України передбачена класифікація підприємств за ознакою форм власності. Тому характеристика юридичної особи як приватного підприємства - це характеристика того, на підставі якої форми власності його створено.

За змістом частин третьої та п`ятої статті 63 ГК України залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Разом с тим, як стверджує позивач та не оспорюють учасники у справі, ОСОБА_10 був єдиним власником приватної фірми "АіЄ".

Відповідно до частин першої, третьої статті 167 ГК України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. А тому у спорах, що виникають з корпоративних відносин, необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, наведеним у частині першій статті 167 Господарського кодексу України.

У п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" господарським судам надано роз`яснення про те, що під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи статті 1 ГПК України та з`ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

У ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом враховуються висновки Великої Палата Верховного Суду, викладені в постанові від 11.06.2019р. №917/1338/18, зокрема про те, що визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу; натомість установлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, якщо позивачі обґрунтовують позовні вимоги порушенням відповідачами їхніх корпоративних прав, то встановлення наявності чи відсутності порушення таких прав, характеру та суб`єктів порушення здійснюється господарським судом під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Під час розгляду справи на підставі доводів сторін та наданих ними доказів, суд не встановив обставин порушення корпоративних прав позивача як засновника у розумінні статті 167 ГК України, які підлягають захисту господарським судом, через використання відтворення підпису колишнім власником фірми у рішенні №3 від 17.12.2007р.

Судом враховується позиція викладена у п. 2.4 постанови Пленуму ВГС України від 25.02.2016р. №4, у якій зазначено, що під час вирішення корпоративних спорів господарським судам слід виходити з того, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції АТ або вступу до інших юридичних осіб. Тому рішення органів юридичної особи, прийняті до вступу позивача до складу її учасників або придбання ним акцій, не можуть бути визнані такими, що порушують його корпоративні права.

Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих позивачів, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї особи.

Як встановлено судом, 11.07.2009р. фізичні особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняли спадкове майно ОСОБА_10 , яке складається з майнових прав засновника приватної фірми "АіЄ", які належали померлому на підставі Статуту приватної фірми "АіЄ", що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 11.07.2009р.

З огляду на те, що корпоративні права позивача не порушені спірним рішенням власника №3 від 17.11.2007р., оскільки станом на момент його прийняття позивач ще не був учасником (засновником) приватної фірми "АіЄ", суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 02.07.2019р. у справі №906/829/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Окремо, судом взято до уваги рішення Хмельницького міськрайонного суду від 04.08.2016р. №686/3676/16-ц, надане до матеріалів справи гр. ОСОБА_4 , згідно з яким відмовлено в позові ОСОБА_1 (треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватна фірма "АіЄ") до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Трейд Сістем", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бридж Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю КЕПІТАЛ АРТ , Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Капіталу", ОСОБА_4 , ОСОБА_12 про скасування рішення власника Приватної фірми "АіЄ" №3 від 17.11.2007 року; визнання недійсним договору доручення, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладеного 03.02.2014 р. між Приватною Фірмою "АіЄ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бридж Плюс", визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення укладеного 03.02.2014 р. між Приватною Фірмою "АіЄ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Капіталу", витребування у власність ОСОБА_1 нежитлових приміщень із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Арт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Трейд Сістем".

У вказаному рішенні вже спростовані посилання позивача на те, що ОСОБА_10 не підписував рішення власника №3 від 17.11.2007 року і печатка на ньому проставлена в період з грудня 2013 року по січень 2014 року, обґрунтовані висновками експертів № 68 Т від 1 липня 2014 року та №2008/15-33 від 31 березня 2015 року та посилання позивача на те, що зміст оскаржуваного рішення власника не відповідає вимогам статуту ПФ "АіЄ". Окрім того, при вирішенні справи судом не встановлено порушення майнових прав ОСОБА_1 оскаржуваними рішенням та договорами.

Також у рішенні вказано, що в серпні 2014 року Приватна фірма "АіЄ" звернулась до господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між Приватною фірмою "АіЄ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Капіталу", посилаючись на відсутність дозволу власника на відчуження нерухомого майна та продаж цього майна за балансовою вартістю, а не за ринковою. Рішенням Господарського суду м. Києва від 28 серпня 2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2014 року (справа №910/16068/14) у позові відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 17 лютого 2015 року припинене касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на зазначені рішення судів з посиланням на те, що не доведено порушення майнових (корпоративних) прав останніх станом на момент укладення спірних договорів купівлі-продажу від 03.04.2014р., оскільки заявниками не надано доказів набуття ними статусу співзасновників (учасників) ПФ "АіЄ" та державної реєстрації відповідних змін у складі засновників фірми.

Окрім того, судовими рішеннями у справі №910/16068/14 встановлено обставини, які не потребують додаткового доказування, зокрема, що рішення засновника ПФ "АіЄ" 17.11.2007р. №3 не визнано недійсним у судовому порядку та не скасоване самим засновником, тому правомірність цього рішення презюмується. Крім того, зазначене рішення не містить вказівок щодо терміну його дії, а тому воно є таким, що має безстроковий характер.

Також, Приватна фірма "АіЄ" звернулась до господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між Приватною фірмою "АіЄ" та Товариством з обмеженою відповідальністю Бридж Плюс , посилаючись на ті ж обставини, що і в попередньому позові. Рішенням господарського суду м. Києва від 12.09.2014 року у задоволенні позову було відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2014 року (справа №910/16069/14) скасоване зазначене рішення, позов задоволено повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 5 березня 2015 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року скасовано, рішення від 12.09.2014 року господарського суду м. Києва залишено без змін. Постановою Верховного Суду України від 3 червня 2015 року відмовлено у задоволенні заяви приватної фірми "АіЄ" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 5 березня 2015 року.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, оскільки за результатами розгляду справи факт порушення корпоративних прав позивача не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Згідно зі статтями 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (стаття 261 цього Кодексу).

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р.).

З метою забезпечення правильного і однакового застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів Вищим господарським судом України у постанові Пленуму №10 від 29.05.2013р. господарським судам надано роз`яснення. Зокрема, у п. 2.1 постанови зазначено, що заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності.

Оскільки ТОВ "Світ Капіталу" в статусі третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, не наділена правом на звернення з заявою про застосування господарським судом позовної давності, останню суд залишає без розгляду.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до приватної фірми "АіЄ" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізичної особи ОСОБА_2 м. Хмельницький, фізичної особи ОСОБА_3 м. Хмельницький, товариства з обмеженою відповідальністю "Бридж Плюс" м. Київ, товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Капіталу" м. Київ, фізичної особи ОСОБА_4 м. Хмельницький про визнання недійсним рішення власника №3 від 17.11.2007р. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2019р.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. 8 прим.:

1 - до справи,

2- позивачу - ( АДРЕСА_1 )

3 - відповідачу - ( 29000 , м. Хмельницький , вул. Проскурівська, 22 );

4 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 );

5 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 );

6 - ТОВ "Бридж Плюс" (03143, м.Київ, вул. Заболотного, буд. 15);

7 - ТОВ "Світ Капіталу" (03150, м.Київ, вул. Червоноармійська, буд. 114).

8 - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 )

Всім рекомендованим з повідомленням.