Постанова

від 16.10.2009 по справі 2-а-2756/09

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

                  

  Справа № 2-а-2756/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2009 року  Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді                  Гандзій Н.В..

при секретарі                  Горецькій К.М.

розглянувши  в  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Одесі  справу  за  адміністративним позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси  про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (далі УПФ) про відновлення пропущеного строку для звернення до суду; зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити на її користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року по  грудень 2008 року включно суму 3900грн.  вказуючи, що вона належить до соціальної групи дітей війни та відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (далі Закон) має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У порушення закону відповідач перерахунок пенсії не здійснив, тому позивач звернувся до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Позивач до судового засідання не з’явилася, була повідомлена про час та день слухання справи належним чином та своєчасно, надала до суду заяву  з проханням розглядати справу за її відсутністю.

Представник відповідача у судовому засіданні присутнім не був, подавши до суду клопотання, про розгляд справи за його відсутністю, в якому росив у разі задоволення позову, застосовувати  річний строк звернення до адміністративного суду, передбаченого ст.. 99 ч.2 КАС України

Вивчивши матеріали справи та  проаналізувавши їх, суд встановив що позивач ОСОБА_1 належить до соціальної групи ?іти війни”, що підтверджується копією паспорта та пенсійного посвідчення № 173642, крім того, позивач перебуває на обліку в УПФ України в Приморському районі м. Одеси де й отримує пенсію. Також встановлено, що позивач отримала у 2008 році підвищення до пенсії у розмірі: з 01.01.2008р. – 47 грн., з 01.04.2008р. – 48,10 грн., з 01.07.2008р. – 48,20 грн., з 01.10.2008р. – 49,8 грн.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" N2195-IV від 18.11.2004 року (набрав чинності з 01.01.2006 року) зі змінами на 09.07.2007 рік, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлений ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058 від 09.07.2003 року  у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни.            

Ст.62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановила розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" серед яких: ст.111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, та п.12 ст.71 яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону. А отже з цього часу відновлено ст.6 Закону в повному обсязі.

Ст.58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” встановила розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Рішенням Конституційного суду України по справі  N 10-рп/2008  22 травня 2008 року було визнано неконституційними п.41 Розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Таким чином редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повернулась в стан що існував до внесення змін від 28.12.2007р.          

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.           

За таких обставин суд вважає, що право позивача порушено, він має право на підвищення  пенсії в розмірі визначеному законом України „Про соціальний захист дітей війни”.

Судом не прийняті до уваги посилання представника відповідача на відсутність на час виникнення правовідносин з позивачем механізму реалізації Закону, оскільки зазначені ствердження протиречать принципу загальнообов'язкового державного пенсійного страхування  - державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених Законом „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (стаття 7).

Статтею 110 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” №3235 від 20.12.2005 року було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ОСОБА_2 України з питань бюджету. У Прикінцевих положень Закону Кабінету міністрів України доручено за результатами виконання Державного бюджету України за перше півріччя 2006 року внести ОСОБА_2 України пропозиції щодо подальшого поетапного впровадження ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, проте доручення Кабінетом Міністрів України впродовж 2006 року виконане не було.

  До цього часу положення ст.110 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” не скасовані та неконституційними не визнавались, тому суд приходить до висновку, що вимоги стосовно 2006 року не підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідності до ч.2 ст. 109  КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів

У відповідності до статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З урахуванням встановленого при розгляді справи суд прийшов до висновку, що УПФ діяло без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками   для прав та інтересів  ОСОБА_1 і цілями на досягнення яких спрямовані його дії, а тому позовні вимоги ОСОБА_1В підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – задовольнити частково .

Визнати відмову  Управління пенсійного фонду в Приморському районі м. Одеси щодо не виплати соціальної допомоги  позивачу, як «Діти війни» безпідставною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському  районі м. Одеси провести перерахунок та забезпечити проведення виплати   ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції по 31 грудня 2007 року), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та  про внесення змін до деяких законодавчих актів України»   за період часу з 16 червня 2008 року до 31 грудня 2008 року.

У задоволенні решти позовних вимог  - відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського Апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя