Рішення

від 25.09.2019 по справі 160/6104/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року Справа № 160/6104/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСерьогіної О.В. за участі секретаря судового засіданняПостоловської А.О. за участі: представника позивача представника відповідача Дмитренка О.О. Бохан О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦХІМ-КР" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю СПЕЦХІМ-КР звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчого Ігоря Михайловича № ДН/2029/257/НП/АВ/ТД-ФС/464 від 14.05.2019р. про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю СПЕЦХІМ-КР штрафу у розмірі 751140,00 грн.;

- визнати протиправними та скасувати Припис №ДН2029/257/НП/АВ/П від 06.05.2019р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оспорювана постанова та припис складено відповідачем на підставі Акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ДН2029/257/НП/АВ від 23.04.2019р. Висновки акту інспекційного відвідування є передчасними, не відповідають нормам чинного законодавства. Позивач зазначає, що між ним та фізичними особами були укладені договори відповідно до норм цивільно-правового законодавства. За цивільними договорами оплачується не процес праці, а її результат, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (надання послуг) на підставі яких проводиться оплата. Законодавство не містить обов`язкових приписів у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові угоди на виконання певних робіт, сторони договору вільні у своєму виборі щодо форми оформлення трудових відносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид такого договору. Також, позивач зазначає, що жодних відомостей щодо непогодження фізичних осіб з укладенням цивільно-правових договорів в Акті не було зазначено, пояснення від фізичних осіб не відбиралися. Тобто вказані договори укладено за вільним волевиявленням на розсуд сторін і погоджені ними. Роботи за договорами підряду виконувались Виконавцями (відповідно до умов договорів), на свій ризик, за власним графіком, та не підпорядковуючись режиму праці на ТОВ СПЕЦХІМ-КР . Винагорода за виконані роботи виплачена по факту виконання зобов`язань, з утриманням податків і зборів відповідно до вимог чинного законодавства. Між ТОВ СПЕЦХІМ - KP та особами, переліченими у Акті, виникли саме цивільно-правові відносини, оскільки відповідні договори містить ознаки, притаманні цивільно-правовій угоді, а не трудовому договору. Так, договори містить такі положення, як: самостійна організація Виконавцем індивідуально-визначеної роботи та виконання її на власний ризик; результат виконання робіт засвідчується підписанням сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт; оплата винагороди (ціна робіт) визначається за домовленістю на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт; сторонами передбачено відповідальність за порушення умов договору, невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань. При цьому, вказаний договір не містить таких умов, як: обов`язок виконавця бути присутнім на робочому місці у визначений робочий час; обов`язок дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу; систематичний характер оплати праці. Отже, інспекторами Держпраці не наведено належних та допустимих доказів, на підтвердження того, що між ТОВ СПЕЦХІМ - KP та особами, переліченими у Акті, існували трудові відносини з приводу виконаних робіт за договорами підряду. Крім того, зобов`язання підприємства та фізичної особи укласти трудовий договір, коли між ними фактично існують відносини іншого характеру, або ж визнати існуючий між ними договір недійсним не входить до компетенції органів Держпраці. З урахуванням викладеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її розгляд в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача надано письмовий відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого, зазначено що згідно наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 17.04.2019 року № 477-Іпо та направлення від 17.04.2019 № 109, на підставі інформації, наданої листом Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 27.02.2019 року №4715/05-05/26 (вх. № 4929 від 06.03.2019 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області) щодо працівників які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року проведено позаплановий захід- інспекційне відвідування дотримання вимог законодавства про працю Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦХІМ-КР . Шляхом аналізу наданих в ході проведення інспекційного відвідування документів під час перевірки питання оформлення трудових відносин між ТОВ СПЕЦХІМ-КР та найманими фізичними особами встановлено, що директором Товариства фактично було допущено до роботи 6 (шість) працівників без укладення трудового договору. За результатами відвідування був складений Акт інспекційного відвідування від 23.04.2019р. № ДН2029/257/НП/АВ, 06.05.2019р. винесено припис №ДН2029/257/НП/АВ/П та 14.05.2019р. винесена Постанова про накладення штрафу №ДН2029/257/НП/АВ/ТД/ФС/464. Під час здійснення інспекційного відвідування встановлено, що у позивача існують випадки укладення цивільно-правових угод, що мають ознаки трудових догорів, та які повинні укладатись відповідно до норм трудового законодавства. Головне управління не вказує на нікчемність укладених цивільно-правових угод, не визнавало їх недійсними, а вказала на те, що дані угоди містять ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником. Вважають, що постанова про накладення штрафу та припис є законними та обґрунтованими, винесеними на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування. З огляду на викладене просять в задоволенні позовних вимог відмовити.

21.08.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦХІМ-КР надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено, що роботи по облаштуванню трубопроводу, обігріву та облаштуванню розеток мали виконуватись слюсарем-ремонтником та електромонтером, посилаючись на типові посадові інструкції. При цьому відповідачем не береться до уваги що і електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування і слюсар-ремонтник виконують свої обов`язки відповідно до посадових інструкцій розроблених, та затверджених ТОВ СПЕЦХІМ-КР , а саме: посадова інструкція електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування від 03.07.2017 року №10 відповідно до якої основна функція електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування - оперативне обслуговування, технічне обслуговування, поточний ремонт електрообладнання. Посадова інструкція слюсаря-ремонтника від 03.07.2017 року №9, відповідно до якої основна функція слюсаря-ремонтника обслуговування, технічне обслуговування, поточний ремонт механічного обладнання. Таким чином, роботи, що виконувались за договорами підряду не входять до посадових обов`язків зазначених працівників ТОВ СПЕЦХІМ-КР . Крім того, 02.08.2019 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу розглянута справа №212/4092/19 про адміністративне правопорушення. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № ДН-2029/257/НП/АВ/П/ПТ від 13.05.2019 року, ОСОБА_1 будучи посадовою особою директором підприємства СПЕЦХІМ-КР відповідальною особою в частині набору працівників на підприємство, допустив невиконання вимог чинного законодавства про працю чим порушив вимоги ч.3 ст. 41 КУпАП. Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.08.2019 року у справі № 212/4092/19 було закрито справу у відношенні ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Вказана постанова мотивована тим, що сукупністю досліджених доказів по даній справі про адміністративне правопорушення не доведено поза розумним сумнівом порушення директором ТОВ СПЕЦХІМ-КР вимог законодавства про працю, а саме фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. На підставі викладеного позивач просить позовні вимоги задовольнити.

У підготовчому засіданні, відкритому 24.07.2019р., була оголошена перерва на 04.09.2019р. У судовому засіданні, продовженому 04.09.2019р., було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 16.09.2019 року. В підготовчому засіданні 16.09.2019 року підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті на 25.09.2019 року.

У судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві та в відповіді на відзив.

Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві на позов та в запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши матеріали всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що згідно наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 17.04.2019 № 477-Іпо та направлення від 17.04.2019 № 109, на підставі інформації, наданої листом Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 27.02.2019 №4715/05-05/26 (вх. № 4929 від 06.03.2019 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області) щодо працівників які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року проведено позаплановий захід - інспекційне відвідування дотримання вимог законодавства про працю Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦХІМ-КР за адресою: 50106, Дніпропетровська область, Покровський район, місто Кривий Ріг, вулиця Електрозаводська, будинок 1К, код ЄДРПОУ 41488026, з питань оформлення трудових відносин.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ СПЕЦХІМ- КР є Виробництво інших основних органічних хімічних речовин. Код КВЕД 20.14. Інші види діяльності Код КВЕД 20.13 Виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин, Код КВЕД 20.59 Виробництво інтпої хімічної продукції, н. в. і. у., Код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

За результатами проведеного інспекційного відвідування 23.04.2019 р. відповідачем складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовую найману працю №ДН2029/257/НП/АВ та виявлено порушення законодавства про працю, а саме:

- позивачем фактично було допущено 6 фізичних осіб до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що порушує вимоги частини 1 статті 21, частини 1,3, статті 24 КЗпП України. Під час інспекційного відвідування відповідачем було встановлено факт укладання восьми цивільно-правових договорів із шістьма фізичними особами, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Так, фізичні особи, згідно укладених Договорів підряду з ТОВ СПЕЦХІМ-КР , виконували наступні роботи:

ОСОБА_2 - роботи по облаштуванню системи обігріву резервуарів;

ОСОБА_3 - роботи по монтажу трубопроводу від резервуару до майданчика для погрузки спеціальної оливи ЕМОЛ марки Б; роботи по ремонту системи керування насосом НМШ;

ОСОБА_4 - роботи по облаштуванню вуличної розетки для потреб обігріву лобового скла МАЗу; роботи по облаштуванню МАЗа згідно змін до вимог перевезення небезпечних вантажів;

ОСОБА_5 - роботи по облаштуванню системи безпеки технологічних трубопроводів резервуарів;

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - роботи по виготовленню та установці нової технологічної лінії для точного дозування компонентів.

В ході проведення інспекційного відвідування були надані копії штатних розкладів. Штатний розклад введений з 01.07.2017 року до 01.01.2019 року не змінювався: директор, заступник директора з виробництва, інженер з охорони праці, інженер з постачання, головний бухгалтер, заступник головного бухгалтера, головний технолог, старший апаратник, апаратник, слюсар-ремонтник, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, водій автотранспортних засобів, прибиральник виробничих та службових приміщень.

При цьому, за висновками інспектора праці, роботи зазначені у договорах відповідають посадовим обов`язкам які визначені посадовими інструкціями штатних працівників.

А саме роботи, які проводили ОСОБА_2 (облаштування системи обігріву резервуарів), ОСОБА_4 (облаштування вуличної розетки для потреб обігріву лобового скла МАЗу), ОСОБА_5 (облаштування системи безпеки технологічних трубопроводів резервуарів) фактично виконували роботу електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування; ОСОБА_3 (монтаж трубопроводу від резервуару до майданчика для погрузки спеціальної оливи ЕМОЛ марки Б), (ремонт системи керування насосом НМШ); ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (виготовлення та установка нової технологічної лінії для точного дозування компонентів), ОСОБА_4 (облаштування МАЗа згідно змін до вимог перевезення небезпечних вантажів) фактично виконували роботу слюсара-ремонтника.

На підставі пункту 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №295 відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН 2029/257/НП/АВ/П від 06.05.2019 року, яким зобов`язано позивача усунути порушення частини 1 статті 21, частини 1, частини 3 статті 24 КЗпП України у строк до 17.05.2019р. письмово проінформувати відповідача про усунення порушення. Надалі вимог чинного законодавства дотримуватись постійно.

02.05.2019р. відповідачем винесено рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ДН2029/257/НП/АВ/ТД, яким вирішено призначити розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю на 14.05.2019р 09:00 годин.

14.05.2019р. відповідачем винесена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН 2029/257/НП/АВ/ТД-ФС/464, якою вирішено накласти на позивача штраф у розмірі 751 140,00 грн. на підставі частини 1 статті 21, частини 1,2 статті Кодексу законів про працю України.

Законність та обґрунтованість вищезазначеної постанови відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі статтею 259 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно із положеннями статті 1 Закону України Про охорону праці працівник це виключно та особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Визначення трудового договору міститься у статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

З аналізу зазначених норм вбачається, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Тобто, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Водночас, суд дослідивши матеріали справи встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ СПЕЦХІМ-КР та гр. ОСОБА_2 була укладена цивільно-правова угода № 2018/0037 від 14.05.2018 року, предметом якої було виконання робіт по облаштуванню системи обігріву резервуарів (ємності нержавіючі об`єм 20 куб.м. № 1 та № 2) в зимовий час згідно з кошторисом робіт. Термін виконання робіт - 10 календарних днів, з дати підписання договору. На виконання умов даної угоди, складено акт на виконання підрядних робіт від 22.05.2018 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ СПЕЦХІМ-КР та гр. ОСОБА_3 було укладено цивільно-правову угоду № 2018/0036 від 14.05.2018 року, предметом якої було виконання робіт по монтажу трубопроводу від резервуару до майданчика для навантаження спеціальної оливи ЕМОЛ марки Б згідно з кошторисом робіт. Термін виконання робіт - 10 календарних днів , з дати підписання договору. Крім того, між тим ж сторонами було укладено цивільно-правову угоду № 2018/0038 від 17.05.2018 року, предметом якої було виконання робіт по ремонту системи керування насосом НМШ згідно з кошторисом робіт. Термін виконання робіт - 10 календарних днів, з дати підписання договору. На виконання умов даних угод, складено акти на виконання підрядних робіт від 22.05.2018 року та 23.05.2018 року відповідно.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ СПЕЦХІМ-КР та гр. ОСОБА_4 було укладено цивільно-правову угоду № 2018/0039 від 17.05.2018 року, предметом якої було Виконання робіт по облаштуванню вуличної розетки для потреб обігріву лобового скла МАЗу АЕ25751А згідно з кошторисом робіт. Термін виконання робіт - 10 календарних днів, з дати підписання договору. Крім того, між тим ж сторонами було укладено цивільно-правову угоду № 2018/0041 від 21.05.2018 року, предметом якої було виконання робіт по облаштуванню МАЗа згідно змін до вимог перевезення небезпечних вантажів згідно з кошторисом робіт. Термін виконання робіт - 10 календарних днів, з дати підписання договору. На виконання умов даних угод, складено акти на виконання підрядних робіт від 23.05.2018 року та 29.05.2018 року відповідно.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ СПЕЦХІМ-КР та гр. ОСОБА_5 була укладена цивільно-правова угода № 2018/0040 від 17.05.2018 року, предметом якої було виконання робіт по облаштуванню системи безпеки технологічних трубопроводів резервуарів згідно з кошторисом робіт. Термін виконання робіт - 10 календарних днів, з дати підписання договору. На виконання умов даної угоди, складено акт на виконання підрядних робіт від 24.05.2018 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ СПЕЦХІМ-КР та гр. ОСОБА_6 була укладена цивільно-правова угода № 2018/0067 від 03.09.2018 року, предметом якої було виконання робіт по виготовленню та установці нової технологічної лінії для точного дозування компонентів згідно з кошторисом робіт. Термін виконання робіт - 10 календарних днів, з дати підписання договору. На виконання умов даної угоди, складено акт на виконання підрядних робіт від 14.09.2018 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ СПЕЦХІМ-КР та гр. ОСОБА_7 була укладена цивільно-правова угода № 2018/0068 від 03.09.2018 року, предметом якої було виконання по виготовленню та установці нової технологічної лінії для точного дозування компонентів згідно з кошторисом робіт. Термін виконання робіт - 10 календарних днів, з дати підписання договору. На виконання умов даної угоди, складено акт на виконання підрядних робіт від 14.09.2018 року.

Аналіз вищезазначених цивільно-правових угод та актів складних на виконання них свідчить про те, що послуги виконавців полягають у процесу праці, а не її результаті, оскільки ні договір ні акти не містять певного визначеного обсягу робіт та їх результату. Умови цивільно-правових угод не містять умов за якими визначаються та обраховується надання таких послуг, акти приймання-передачі наданих послуг також не містять відомостей щодо обрахунку наданих послуг, тобто відсутній факт обрахунку результату праці, який є предметом цивільно-правових угод.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем під час перевірки вірно встановлено, що правовідносини, які склалися між виконавцями та замовником за цими договорами є трудовими, оскільки передбачають виконання роботи на постійній основі та спрямовані на отримання процесу праці.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача на приюдиційність постанови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.08.2019 року у справі № 212/4092/19 про закриття справи у відношенні директора ТОВ СПЕЦХІМ-КР ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП з огляду на наступне.

За змістом ч. 3, 4 ст. 265 КЗпП України, штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачено також ч. 3 ст.41 КУпАП.

Відповідно до ч.1-3 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.41 КУпАП, порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, ч.2 ст.265 КЗпП України і ч.1 ст.265 КЗпП України з ч.1 ст. 41 КЗпП України передбачено відповідальність за порушення законодавства про працю у вигляді штрафу, зокрема, за порушення термінів та обсягів виплати заробітної плати.

Суд зазначає, що диспозиції ч.2 ст.265 КЗпП України та ч.1 ст.41 КУпАП в частині визначення правопорушення тотожні, а обставини, що послугували підставою їх встановлення - ідентичні.

Проте, ч.1 ст.265 КЗпП України з ч.1 ст. 41 КЗпП України, мали на меті запровадити штрафи для посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю за порушення вимог трудового законодавства, зокрема, встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі.

Тобто ключової відмінністю цих двох статей є суб`єктний склад правопорушення.

Завдяки цьому одночасно до відповідальності може бути притягнено юридичну особу як роботодавця (за ч.2 ст.265 КЗпП України) та посадову особу цієї юридичної особи (за ст.41 КУпАП, ч.1 ст.265 КЗпП України).

Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2018 року в справі №814/2156/16 з приводу аналогічних правовідносин дійшов висновку про те, що враховуючи вищенаведені ознаки, а також пріоритетність тлумачення, яке у найбільшій мірі відповідає інтересам людини, суд дійшов висновку, що юридична відповідальність за правопорушення, передбачені у ч.2 ст. 265 КЗпП України так само, як і правопорушення, передбачене у ч. 1,3 ст. 41 КУпАП, належить до адміністративної відповідальності.

Тобто, позивача який не є посадовою особою неможливо притягнути до адміністративної відповідальності згідно статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому, не притягнення посадової особи позивача до адміністративної відповідальності згідно статті 41 КУпАП не може ставитись в залежність для можливості притягнення позивача як юридичної особи до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 265 Кодексу законів про працю України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Під час розгляду справи позивачем не спростовано виявлених порушень, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦХІМ-КР" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови про накладення штрафу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 07 жовтня 2019 року.

Суддя О.В. Серьогіна