Рішення

від 11.10.2019 по справі 912/1206/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2019 рокуСправа № 912/1206/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. при секретарі судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1206/19

за позовом Державного підприємства "Спецагролізинг", 01004,м. Київ, вул. Горького, 11

до відповідача Фермерського господарства "Перемога", 27133, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Семенасте,

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства аграрної політики та продовольства України, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24,

про стягнення 379 463,73 грн та вилучення майна

Представники:

від позивача - Мельников Д.О., представник згідно Витягу з ЄДР, в режимі відеоконференції;

від відповідача - Фільштейн В.Л., ордер серія КР №62422 від 10.06.2019 року, договір про надання правничої допомоги №1 від 10.06.2019 року, свідоцтво №189/н від 28.11.2005 року;

від 3-ї особи - участі не приймали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Спецагролізинг" (далі ДП "Спецагролізинг", позивач) до Фермерського господарства "Перемога" (далі ФГ "Перемога", відповідач) про стягнення 379463,73 грн та зобов`язання повернути майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем в порушення умов договору фінансового лізингу № 18/2015ДФЛ від 24.06.2015 систематично не проводяться розрахунки за предмет лізингу та позивачу за вимогою останнього вказаний предмет лізингу не повернуто.

Ухвалою від 11.05.2019 господарський суд залишив позовну заяву Державного підприємства "Спецагролізинг" без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, допущеним останнім при її поданні.

В межах строку, визначеного господарським судом, позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що 20.05.2019 подано до суду відповідні докази.

Ухвалою від 23.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 912/1206/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.06.2019, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

13.06.2019 від Фермерського господарства "Перемога" на адресу суду надійшов відзив на позов, згідно якого останній проти позову заперечує та просить в його задоволенні відмовити в повному обсязі з підстав того, що при передачі предмету договору не було передане свідоцтво про реєстрацію комбайну, що унеможливило використання техніки за призначенням в господарській діяльності. Одночасно були виявлені приховані дефекти двигуна та каркасу, що унеможливило його експлуатацію. Враховуючи зазначені обставини, відповідач звернувся до позивача з вимогою надати документи на отриманий комбайн КЗС 9-1 "Славутич" заводський № 1074 та внести зміни до умов договору у зв`язку із значними прихованими дефектами технічного стану техніки.

Незважаючи на те, що комбайн не міг бути використаний в господарській діяльності в зв`язку з відсутністю документів на нього, відповідач на виконання договору добросовісно здійснив сплату поточних лізингових платежів згідно графіка: 30.06.2015 в розмірі 24385,45 грн та 30.07.2015 в розмірі 20617,90 грн.

Відповідач зазначає, що в серпні 2015 року директор ДП "Спецагролізинг" Самченко А.А. повідомив про наміри розірвати договір фінансового лізингу № 18/2015-дфл в зв`язку з тим, що відносно приналежності комбайну, наданого у лізинг, порушено кримінальну справу. Позивач підтвердив свою пропозицію щодо розірвання укладеного договору та направив на адресу відповідача вимогу № 157 від 02.11.2015 про розірвання договору фінансового лізингу № 18/2015 дфл від 24.06.2015 та повернення майна, отриманого за цим договором. Згідно зазначеної вимоги позивача договір фінансового лізингу вважається припиненим з моменту отримання даної вимоги ФГ "Перемога".

В подальшому між сторонами відбувалась переписка з приводу передачі комбайну.

Окрім того, відповідачем заявлено у відзиві про застосування строку позовної давності.

Ухвалою від 19.06.2019 господарським судом продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 14.08.2019.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду від 12.08.2019 №51, враховуючи те, що суддя Глушков М.С., в провадженні якого перебуває справа № 912/1206/19, в період з 16 липня по 8 серпня 2019 року включно перебував у щорічній основній відпустці відповідно до наказів голови господарського суду № 173 від 27.06.2019 та № 195 від 11.07.2019, а також з 9 серпня 2019 року тимчасово непрацездатний, здійснено повторний автоматизований розподіл справи №912/1206/19, за результатами якого справу призначено судді Кабаковій В.Г.

Ухвалою від 12.08.2019 справу № 912/1206/19 прийнято до свого провадження; враховано, що підготовче засідання призначено на 14.08.2019 о 14:30 год.

17.07.2019 Державним підприємством "Спецагролізинг" подано до суду відповідь на відзив та письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 19.06.2018 щодо обставин припинення дії договору фінансового лізингу № 18/2015ДФЛО від 24.06.2015 за ініціативою позивача 02.11.2019. Позивач зазначає, що відповідач зобов`язаний повернути предмет лізингу на умовах та в спосіб, передбачений договором, проте свої зобов`язання відповідачем не виконано. Звернення з претензіями або вимогами щодо некомплектності предмета лізингу до позивача не надходили.

Позивач зазначає, що відповідачем вчинено дії на переривання строку позовної давності, що підтверджено листами №11 від 28.02.2017 та №39 від 28.07.2017.

Крім того, 17.07.2019 позивач подав до суду заяву від 12.07.2019 про сумніви з приводу достовірності доказу та витребування оригіналу доказу у відповідача, в якій повідомив суду, що ставить під сумнів відповідність поданої копії вимоги про розірвання договору та повернення майна від 02.11.2015 № 157 оригіналу та просить не брати до уваги при ухваленні рішення.

Крім того, 17.07.2019 позивач подав через канцелярію суду письмову заяву про зміну предмета позову від 12.07.2019, з доказами її направлення відповідачу та третій особі, відповідно до якої просить:

- стягнути з відповідача на користь позивача 316 216,95 грн основного боргу, 6 731,06 грн 3% річних, 14 546,78 грн пені, 41 968,94 грн інфляційних.

- вилучити у відповідача з передачею позивачу комбайн зернозбиральний КЗС-9-1 "Славутич" з жаткою та транспортним засобом візком, 2010 випуску, заводський номер 1074.

В підготовчому засіданні 14.08.2019 представник відповідача усно повідомив, що не заперечує щодо заяви позивача про зміну предмета позову.

26.07.2019 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву ДП "Спецагролізинг" з доказами їх направлення іншим учасникам справи.

Ухвалою суду від 14.08.2019 господарським судом прийнято заяву позивача про зміну предмету позову від 12.07.2019 до розгляду; зобов`язано відповідача у строк до наступного підготовчого засідання подати суду оригінал вимоги про розірвання договору та повернення майна за договором фінансового лізингу №18/2015-дфл від 24.06.2015 від 02.11.2015 № 157, адресованої позивачем відповідачу; оголошено перерву в підготовчому засіданні на 29.08.2019 о 09:00 год.

21.08.2018 від Фермерського господарства "Перемога" до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю його представника в засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 912/4687/16.

28.08.2019 на виконання ухвали суду від 14.08.2019 відповідачем подано заяву від 28.08.2019 про долучення до матеріалів справи копії вимоги ДП "Спецагролізинг" від 02.11.2015 №157 про розірвання договору та повернення майна за договором фінансового лізингу № 18/2015-фл від 24.06.2015, завірену приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Латушкіною О.О., а також оригінал повідомлення Новоукраїнського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області від 27.07.2019 про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019120230000422 від 17.06.2019 по факту викрадення матеріальних цінностей та документів, що стосуються відносин між ФГ "Перемога" з ДП "Спецагролізинг", у тому числі, зазначеної Вимоги, що виключає, за твердженням відповідача, подання зазначеного письмового доказу в оригіналі.

29.08.2019 ФГ "Перемога" подано до суду клопотання про долучення до справи письмових доказів з доказами направлення іншим учасникам справи, зокрема, Додаткової угоди №1 від 09.07.2015 до Договору фінансового лізингу № 18/2015-фл від 24.06.2015.

Крім того, 29.08.2019 ФГ "Перемога" подано до суду заяву про застосування строків позовної давності від 28.08.2019, відповідно до якої просить застосувати наслідки спливу позовної давності до позовних вимог ДП "Спецагролізинг" про стягнення основного боргу в сумі 316 216,95 грн, 3% річних в сумі 6731,06 грн, пені в сумі 14 546,78 грн, інфляційних втрат в сумі 41968,94 грн та відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою від 29.08.2019 господарський суд оголосив перерву в підготовчому засіданні у справі № 912/1206/19 на 16.09.2019 о 10:30 год., відклав вирішення питання щодо клопотання відповідача про долучення до справи письмових доказів до наступного засідання суду, зобов`язав позивача до 09.09.2019 надати суду: докази відмови відповідача повернути комбайн повноважному представнику позивача, направленого за наказом від 13.11.2017 та в якій формі виражена така відмова; звіт експерта про визначення ринкової вартості комбайну від 25.10.2017 та пояснення щодо місця огляду комбайну, а також пояснення щодо місця перебування комбайну (за наявності інформації); відповідача зобов`язав подати суду докази зберігання комбайну (договір, акт обстеження, повідомлення позивача про його місцезнаходження) та докази місця перебування комбайну; пояснення щодо обставин, за яких не повернуто комбайн представнику позивача 14-15.11.2017; пояснення щодо місця огляду комбайну експертом, яким надано звіт від 25.10.2017. Визнав явку представника відповідача в засідання суду 16.09.2019 обов`язковою із оригіналами доказів поданих суду разом з клопотанням від 28.08.2019.

29.08.2019 до суду позивачем на виконання вимог ухвали суду від 29.08.2019 надано звіт ТОВ "Р.ІМ" від 25.10.2017 № 17102501 про визначення ринкової вартості комбайна зернозбирального заводський номер 1074.

30.08.2019 Державним підприємством "Спецагролізинг" подано до суду наступні заяви:

- клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, яким просив суд оглянути речовий доказ комбайн зернозбиральний, що є предметом спору, за його місцезнаходженням в селі Семенасте Новоукраїнського району Кіровоградської області в господарстві відповідача;

- заяву, відповідно до якої просив застосувати до відповідача заходи процесуального примусу і накласти штраф в розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання процесуальних обов`язків, бездіяльності з метою перешкоджання судочинству та неподання доказів без поважних причин.

Крім того, 02.09.2019 позивачем подано до суду заперечення на клопотання (заяву) від 31.08.2019, за змістом якого позивач просить застосувати до відповідача та його представника адвоката Фільштейна В.Л. заходи процесуального примусу та накласти штраф.

13.09.2019 відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 29.08.2019 подано до суду письмові пояснення від 12.09.2019.

Крім того, 13.09.2019 відповідачем подано до суду заяву про поновлення строків на подання письмових доказів від 12.09.2019, відповідно до якої просив поновити пропущений строк на подання письмових доказів до матеріалів справи № 912/1206/19, зокрема додаткової угоди №1 від 09.07.2015 до Договору фінансового лізингу№18/2015-дфл від 24.06.2015, копії листа від 10.11.2015 № 28, копії фіскального чеку від 10.11.2015, опису вкладення до листа від 10.11.2015, рекомендованого повідомлення про вручення від 10.11.2015, копії листа від 20.01.2016 № 3, копії фіскального чеку від 20.01.2016, копії книги вхідної кореспонденції відповідача за 2015 рік, витягу з книги вихідної кореспонденції відповідача за 2015-2016 роки.

Ухвалою від 16.09.2019 господарським судом частково задоволено клопотання відповідача від 28.08.2019 (а.с. 160-161); не прийнято до розгляду як доказ у справі №912/1206/19 копію додаткової угоди №1 від 09.07.2015 до Договору фінансового лізингу№18/2015-дфл від 24.06.2015 (а.с. 162); долучено до матеріалів справи, в т.ч. раніше подані, копію листа від 10.11.2015 №28, копії фіскального чеку від 10.11.2015, опису вкладення до листа від 10.11.2015, рекомендованого повідомлення про вручення від 10.11.2015, копію листа від 20.01.2016 №3, копії фіскального чеку від 20.01.2016, витягу з книги вхідної кореспонденції відповідача за 2015 рік, витягу з книги вихідної кореспонденції відповідача за 2015-2016 роки, копії листа Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 27.07.2019. Відмовлено в задоволенні клопотання позивача від 30.08.2019 про огляд доказів за їх місцезнаходженням. Відмовлено в задоволенні клопотань позивача, викладених в заявах від 30.08.2019 та 31.08.2019, про застосування до відповідача та представника відповідача заходів процесуального примусу в порядку ст. 135 ГПК України. Закрито підготовче провадження та призначено справу № 912/1206/19 до судового розгляду по суті на 07.10.2019 об 11:30 год.

26.09.2019 позивачем подано суду:

- заяву про сумніви з приводу достовірності доказу та витребування оригіналу доказу у відповідача щодо документів долучених до матеріалів справи ухвалою суду від 16.09.2019;

- клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним - вимогу про розірвання договору та повернення майна від 02.11.2015 №157 в порядку ст. 91 ГПК України;

- додаткові пояснення у справі;

- клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним - документів долучених до матеріалів справи ухвалою суду від 16.09.2019 в порядку ст. 91 ГПК України.

07.10.2019 суд розпочав розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 07.10.2019 оголошено перерву до 11.10.2019 о 09:00 год.

11.10.2019 в судовому засіданні представники сторін підтримали раніше висловлені позиції.

Представником відповідача надано для огляду оригінали фіскального чеку № 007454 від 20.01.2016; опис вкладення до листа № 28 від 10.11.2015; повідомлення про вручення від 10.11.2015; додаткова угода № 1 від 24.06.2015; фіскальний чек № 5554 від 10.11.20154 лист від 11.09.2019 № 13/09 від ТДВ "Ремпродсервіс"; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_1 ; номерний знак НОМЕР_2 ; книга вхідної-вихідної кореспонденції ФГ "Перемога" за 2015 - 2019.

Представником позивача заявлено про необхідність залучення цих оригіналів до матеріалів справи, проти чого представник відповідача не заперечив.

Однак, суд вважає за необхідне повернути відповідачу свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_1 та номерний знак НОМЕР_2 .

Представник третьої особи в судові засідання не прибув, причини неявки не повідомив, повідомлений належним чином, будь-якої письмової позиції не надавав.

Суд розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, оцінив докази та

ВСТАНОВИВ:

24.06.2015 між ДП "Спецагролізинг" (Лізингодавець) та ФГ "Перемога" (Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу №18/2015-ДФЛ (далі - Договір, а.с. 12-22 т.1), за умовами якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк Предмет лізингу, вказаний у додатку № 1, а Лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах Договору (п. 1.1).

Згідно п. 1.2. Договору оплата лізингових платежів проводиться Лізингоодержувачем на рахунок Лізингодавця відповідно до Графіку сплати платежів, який є невід`ємною частиною договору (Додаток№2, графік).

Відповідно до п. 2.1. договору строк користування Лізингоодержувачем Предметом лізингу (строк лізингу) становить 60 (шістдесят) місяців з моменту підписання Сторонами Акту приймання - передачі предмету лізингу при умові належної сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів за користування предметом лізингу відповідно до умов цього договору.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

В Специфікації №1 від 24.06.2015 (додаток №1 до Договору) Сторони погодили умови щодо найменування майна, що є предметом лізингу, кількість та ціну договору (а.с 23)

Порядок проведення та розміри лізингових платежів Сторони визначили в Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 2 до Договору)(а.с. 24-25)

На виконання умов Договору сторонами підписано акт приймання передачі від 24.06.2016 майна до Договору фінансового лізингу № 18/2015-ДФЛ (а.с 26), згідно якого ДП "Спецагролізинг" (Лізингодавець) передано у лізинг, а ФГ "Перемога" (Лізингоодержувач) прийнято у лізинг Майно, що відповідає специфікації (додаток №3 до Договору).

Позивач зазначає, що всупереч взятих на себе договірних обов`язків, відповідач зобов`язання за договором виконує неналежно, припускається систематичного порушення умов договору в частині розрахунків та повернення предмету лізингу.

Під час обміну листами сторони дійшли згоди про дострокове розірвання договору, що має наслідком повернення предмету лізингу в обумовленому сторонами місці на умовах, передбачених розділом 10 договору.

Листом від 12.07.2017 № 195 ДП "Спецагролізинг" повідомило відповідачу дату, час та місце повернення предмету лізингу.

Листом від 28.07.2017 №39 відповідач підтвердив отримання вимоги ДП "Спецагролізинг" про повернення предмету лізингу iз зазначенням часу, місця i строків повернення предмету лізингу, проте відповідач жодних фактичних дій з пepeдaчi його позивачу не здійснив всупереч умовам договору. Окрім iншoгo, відповідач визнав припинення дії договору в порядку та на умовах, передбачених договором.

Листом від 10.10.2017 № 252, листом від 18.10.2017 № 256 ДП "Спецагролізинг" повідомило відповідачу відомості щодо суб`єкта оціночної діяльності для оцінки вартості предмету лiзингy на виконання умов укладеного сторонами договору (п. 10.5).

Листом від 24.10.2017 №15 відповідач визнав отримання звернення позивача про погодження суб`єкта оціночної діяльності та погодив його кандидатуру.

Суб`єкт оціночної діяльності оглянув предмет лізингу та склав звіт від 25.10.2017, з чого вбачається, що предмет лізингу був пред`явлений фізично існував та перебував у володінні відповідача, а також сторони розпочали процедуру повернення предмету лізингу у зв`язку з припиненням договору лізингу.

13.11.2017 наказом ДП "Спецагролізинг" призначена відповідальна особа за прийняття у відповідача предмету лізингу, складене посвідчення про відрядження Д. Станіславішина, видана Д. Станіславішину довіренсть від 30.11.2017 № 10 для прийняття від відповідача предмету лізингу. Проте відповідач протиправно та свавільно ухилився від повернення предмету лізингу, відмовився від повернення позивачу предмету лізингу, чим порушив умови повернення предмету лізингу, передбаченого домовленістю сторін у договорі. Kpiм того, відповідач розрахунків за час володіння та користування предметом лiзингy не провів.

Листом від 27.12.2017 № 298 ДП "Спецагролізинг" вчергове звернулось до відповідача з вимогою про повернення предмету лізингу згідно з умовами договору.

Відповідач вимогу проігнорував, предмет лізингу не повернув.

11.03.2019 ДП "Спецагролізинг" звернулось до відповідача з черговою вимогою повернути предмет лізингу в порядку та на умовах, передбачених договором.

Станом на 26.04.2019 предмет лізингу відповідачем не повернутий, розрахунки згідно з умовами договору не проведено.

Згідно з п. 4.13 договору датою виконання за договором вважається дата надходження грошових коштів на рахунок позивача.

Згідно з умовами договору відповідач зобов`язаний в строк від дня укладання договору до дня звернення з цим позовом сплатити на користь позивача 316 216,95 грн за основним зобов`язанням, в тому числі на відшкодування вартості предмету лізингу та комісія лізингодавця (розрахунок додається). Проте фактично відповідачем оплачено 45 003,35 грн за основним зобов`язанням в 2015 році, в тому числі на відшкодування вартості предмету лізингу та комісія лiзингoдaвця.

Отже, зазначає позивач, заборгованіть відповідача за основним зобов`язанням становить 316 216,95 грн.

Тому позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 379463,73 грн з урахуванням інфляційних, річних та пені, а також з вимогою про повернення комбайну.

Відповідачем підтверджено здійснення оплати в розмірі лише 45 003,35 грн.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до приписів статей 11, 525, 526, 629 ЦК України договір як підстава для виникнення цивільних прав та обов`язків є обов`язковим для виконання сторонами, і, за загальним правилом, сторони не мають права змінити умови відповідного зобов`язання в односторонньому порядку, а повинні виконувати його належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Згідно статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей встановлених цим параграфом та законом.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що лізингоодержувач зобов`язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі; надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів (частина 2 статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг").

За договором фінансового лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору.

Вартість предмета лізингу є викупною вартістю, обумовленою умовами договору.

На правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання позивачем як лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж, і за змістом частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його змін.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, наслідком розірвання договору є відсутність у позивача обов`язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність відповідача і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати. Тобто, у разі розірвання договору лізингу невнесена лізингоодержувачем у складі лізингових платежів покупна вартість об`єкту лізингу не підлягає стягненню з лізингоодержувача, у зв`язку з припиненням зустрічного зобов`язання лізингодавця по переданню у майбутньому об`єкта лізингу у власність.

Водночас, як вже було частково зазначено вище, лізинговий платіж складається не лише з покупної вартості об`єкту лізингу, але й винагороди лізингодавця за отримання та використання лізингоодержувачем об`єкта лізингу; комісій; покриття витрат, пов`язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених Договором лізингу.

В силу приписів статті 806 ЦК України та статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" на правовідносини, що склалися між сторонами з приводу користування об`єктом лізингу поширюються загальні положення про оренду (найм).

Частиною 1 статті 785 ЦК України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини 2 статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

З огляду на наведені положення статті 653, 785, 795 ЦК України, у разі якщо умови укладеного між сторонами у справі договору про фінансовий лізинг передбачають можливість нарахування лізингодавцем плати за користування об`єктом лізингу після закінчення або дострокового розірвання договору лізингу, то нарахування плати за фактичне користування об`єктом лізингу припиняється з моменту повернення лізингоодержувачем об`єкта лізингу лізингодавцю, та, відповідно, нарахування плати за фактичне користування об`єктом лізингу за відповідний період є правомірним.

За умови продовження фактичного користування об`єктом (предметом) лізингу після розірвання Договору лізингу колишнім лізингоодержувачем, ця особа звільняється від сплати лише покупної вартості об`єкту лізингу.

Відповідно до п. 16.1 Договору, даний договір може бути розірваний за згодою сторін.

Відповідно до п. 3.4.13, Лізингоодержувач зобов`язаний сплачувати лізингові платежі згідно Графіку з урахуванням п. 10.9 Договору до моменту укладання Акту повернення майна.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що в серпні 2015 року директор ДП "Спецагролізинг" Самченко А,А. повідомив про наміри розірвати договір лізингу в зв`язку з тим, що відносно приналежності комбайну, наданого відповідачу у лізинг, порушено кримінальну справу.

В листопаді 2015 року позивач підтвердив свою пропозицію щодо розірвання укладеного договору та направив на адресу відповідача вимогу № 157 від 02.11.2015 про розірвання договору фінансового лізингу № 18/2015 дфл від 24.06.2015 та повернення майна, отриманого за цим договором. Згідно зазначеної вимоги позивача, як вважає відповідач, договір фінансового лізингу вважається припиненим з моменту отримання даної вимоги ФГ "Перемога". У вимозі позивач зазначив також про те, що, фактично, ДП "Спецагролізинг" не мало права передавати в лізинг КЗС 9-1 "Славутич" заводський № 1074, яке попередньо було у користуванні ТОВ "ДПЗКУ-МТС", так як в рамках кримінального провадження за ч. 5 ст. 191 КК України відносно посадових осіб ДП "Спецагролізинг", ухвалою Печерського районного суду м. Києва в справі № 0757/311039-15к від 31.08.2015 року накладено арешт на зазначене майно (т. 1 а.с. 80).

Позивач категорично заперечив проти направлення відповідачу вимоги № 157 від 02.11.2015, її дійсності та доказів направлення. позивачем подано клопотання про виключення з числа доказів у господарській справі, як таких, що очевидно є недопустимими і через порушення порядку їх отримання судом і недостовірними з огляду на неможливість встановити дійсний зміст доказу шляхом дослідження оригіналу доказу, визнати недопустимим і недостовірним доказ - вимогу про розірвання договору та повернення майна від 02.11.2015 № 157 (т. 2 а.с. 64, 65).

З приводу направлення вимоги від 02.11.2015 № 157, судом встановлено таке.

Як зазначено вище, відповідачем до відзиву залучено вимогу про розірвання договору та повернення майна за договором фінансового лізингу № 18/2015-дфл від 24.06.2015 (т. 1 а.с. 80,81).

Ухвалою від 14.08.2019 було задоволено усне клопотання позивача про витребування оригіналу доказу та зобов`язано відповідача у строк до наступного підготовчого засідання подати суду оригінал вимоги про розірвання договору та повернення майна за договором фінансового лізингу № 18/2015-дфл від 24.06.2015 від 02.11.2015 №157.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем надано нотаріально засвідчену копію вимоги від 02.11.2015 (т. 1 а.с. 158) та повідомлення Новоукраїнського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області від 27.07.2019 про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні 12019120230000422 від 17.06.2019 по факту викрадення матеріальних цінностей та документів, що стосуються відносин сторін у справі, у тому числі зазначеної вимоги, що виключило можливість подання зазначеного письмового доказу в оригіналі (т. 1 а.с. 157- 159).

Як вбачається з листування сторін у справі, зокрема долучених позивачем листів відповідача від 28.07.2017 № 39 (т. 1 а.с. 28, 84), від 24.10.2017 № 15 (т. 1 а.с. 31) та листа від 28.02.2017 № 11 (т. 1 а.с. 83), відповідач нагадує позивачу про розірвання договору фінансового лізингу № 18/2015 ДФЛ від 24.06.2015 за ініціативою ДП "Спецагролізинг" 02.11.2015, про що сторони обмінялися відповідними листами.

Так відповідачем надано лист від 10.11.2015 № 28, згідно якого відповідач погодив розірвання договору в односторонньому порядку за бажанням лізингодавця згідно вимоги від 02.11.2015 (т. 1а.с. 81), часткові докази направлення якого надано на звороті, а потім до клопотання про долучення до справи письмових доказів (т. 1 а.с. 163 на звороті).

Ухвалою від 16.09.2019, суд долучив до матеріалів справи, в т.ч. раніше подані, копію листа від 10.11.2015 №28, копії фіскального чеку від 10.11.2015, опису вкладення до листа від 10.11.2015, рекомендованого повідомлення про вручення від 10.11.2015, копію листа від 20.01.2016 №3, копії фіскального чеку від 20.01.2016, витягу з книги вхідної кореспонденції відповідача за 2015 рік, витягу з книги вихідної кореспонденції відповідача за 2015-2016 роки (т. 1 а.с. 163 - 169).

Оригінали зазначених доказів оглянуто в судовому засіданні 11.10.2019.

З огляду на зміст ухвали суду від 16.09.2019, огляд оригіналів цих доказів, суд відхиляє клопотання позивача про визнання цих доказів недопустимими, неналежними, недостовірними (т. 2 а.с. 85, 86).

Відповідачем також надано лист від 20.01.2016 № 3 (т. 1 а.с. 82, докази направлення т. 1 а.с. 164 на звороті, оригінал чеку оглянуто в засіданні 11.10.2019), в якому також посилається на лист від 10.11.2015 № 28).

Таким чином, оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд приходить до висновку про те, що договір фінансового лізингу розірвано за згодою сторін з 10.11.2015, тому відсутні підстави вважати договір розірваним шляхом відмови позивача в односторонньому порядку з липня 2017 року.

Укладений між сторонами договір фінансового лізингу хоча і був достроково розірваний сторонами, однак в частині умов, які передбачали право позивача нарахувати, а відповідача сплатити плату за користування об`єктом лізингу після розірвання договору, залишились чинним до повернення комбайну.

Як було зазначено вище, у разі розірвання договору лізингу невнесена лізингоодержувачем у складі лізингових платежів покупна вартість об`єкту лізингу не підлягає стягненню з лізингоодержувача, у зв`язку з припиненням зустрічного зобов`язання лізингодавця по переданню у майбутньому об`єкта лізингу у власність.

Умовами договору не передбачено, що лізингові платежі згідно графіку після розірвання договору є платою за користуванням предмету лізингу.

Тому позовні вимоги в частині стягнення відшкодування частини вартості предмету лізингу з ПДВ в розмірі 277994,10 грн (за графіком) задоволенню не підлягають.

Однак, позовні вимоги в частині стягнення комісії лізингодавця в розмірі 38224,21 грн за період з липня 2016 року по листопад 2018 року підлягають задоволенню.

Відповідач заперечує позовні вимоги у зв`язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 4, 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Позов пред`явлено на початку травня 2019 року.

Періоди, за які просить стягнути заборгованість позивач починаються з липня 2016 року, тому строк позовної давності за цією вимогою позивачем не пропущено.

Позивачем також заявлено до стягнення згідно розрахунку (т. 1 а.с. 10) пеню у розмірі 6731,06 грн, 3% річних в розмірі 14546,78 грн, збитки від інфляції в розмірі 41968,94 грн.

За поясненнями представника позивача, в позові допущено технічну помилку, а саме зазначено, що розмір пені складає 14546,78 грн, що згідно розрахунку є 3% річних, і 3% річних - 6731,06, що фактично є нарахованою пенею. Тому суд виходить з складових суми боргу, які наведено у розрахунку.

Також за поясненнями представника позивача, період нарахування здійснено ним з наступного дня після дня, який зазначено в графіку, а останнім днем визначено 31.03.2019.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Так як судом задоволено позовні вимоги в частині стягнення комісії лізингодався, тому судом здійснено розрахунок збитків від інфляції та 3% річних саме на цю суму.

При розрахунку судом враховано вимоги п. 4.7 Договору, відповідно до якого сторони узгодили, що якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу , зазначеного в Графіку припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін) день.

Так, за розрахунком суду, здійсненого за допомогою програми "Ліга", розмір 3% річних складає 1999,15 грн, виходячи з такого розрахунку:

30.07.2016 сплата 3474,93 грн, тому з 30.07.2016 по 31.03.2019 - 278,35 грн

30.08.2016 сплата 3474,93 грн, тому з 31.08.2016 по 31.03.2019 - 269,23 грн

30.09.2016 сплата 3474,93 грн, тому з 01.10.2016 по 31.03.2019 - 260,41 грн

30.10.2016 сплата 3474,93 грн, тому з 29.10.2016 по 31.03.2019 - 252,43 грн

30.11.2016 сплата 3474,93 грн, тому з 01.12.2016 по 31.03.2019 - 243,03 грн

30.07.2017 сплата 2548,28 грн, тому з 29.07.2017 по 31.03.2019 - 127,97 грн

30.08.2017 сплата 2548,28 грн, тому з 31.08.2017 по 31.03.2019 - 121,06 грн

30.09.2017 сплата 2548,28 грн, тому з 30.09.2017 по 31.03.2019 - 114,78 грн

30.10.2017 сплата 2548,28 грн, тому з 31.10.2017 по 31.03.2019 - 108,28 грн

30.11.2017 сплата 2548,28 грн, тому з 01.12.2017 по 31.03.2019 - 101,79 грн

30.07.2018 сплата 1621,63 грн, тому з 31.07.2018 по 31.03.2019 - 32,52 грн

30.08.2018 сплата 1621,63 грн, тому з 31.08.2018 по 31.03.2019 - 28,39 грн

30.09.2018 сплата 1621,63 грн, тому з 29.09.2018 по 31.03.2019 - 24,52 грн

30.10.2018 сплата 1621,63 грн, тому з 31.10.2018 по 31.03.2019 - 20,26 грн

30.11.2018 сплата 1621,63 грн, тому з 01.12.2018 по 31.03.2019 - 16,13 грн

Так, за розрахунком суду, здійсненого за допомогою програми "Ліга", розмір інфляційних складає 8450,54 грн, виходячи з такого розрахунку:

30.07.2016 сплата 3474,93 грн, тому з 01.08.2016 по 31.03.2019 - 1284,47 грн

30.08.2016 сплата 3474,93 грн, тому з 01.09.2016 по 31.03.2019 - 1298,79 грн

30.09.2016 сплата 3474,93 грн, тому з 01.10.2016 по 31.03.2019 - 1214,39 грн

30.10.2016 сплата 3474,93 грн, тому з 01.11.2016 по 31.03.2019 - 1086,66 грн

30.11.2016 сплата 3474,93 грн, тому з 01.12.2016 по 31.03.2019 - 1006,01 грн

30.07.2017 сплата 2548,28 грн, тому з 01.08.2017 по 31.03.2019 - 462,62 грн

30.08.2017 сплата 2548,28 грн, тому з 01.09.2017 по 31.03.2019 - 465,63 грн

30.09.2017 сплата 2548,28 грн, тому з 01.10.2017 по 31.03.2019 - 406,54 грн

30.10.2017 сплата 2548,28 грн, тому з 01.11.2017 по 31.03.2019 - 371,50 грн

30.11.2017 сплата 2548,28 грн, тому з 01.12.2017 по 31.03.2019 - 345,46 грн

30.07.2018 сплата 1621,63 грн, тому з 01.08.2018 по 31.03.2019 - 137,61 грн

30.08.2018 сплата 1621,63 грн, тому з 01.09.2018 по 31.03.2019 - 137,61 грн

30.09.2018 сплата 1621,63 грн, тому з 01.10.2018 по 31.03.2019 - 104,80 грн

30.10.2018 сплата 1621,63 грн, тому з 01.11.2018 по 31.03.2019 - 75,94 грн

30.11.2018 сплата 1621,63 грн, тому з 01.12.2018 по 31.03.2019 - 52,51 грн

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. А пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).

Відповідно до п. 11.1 договору, за порушення строків сплати лізингових платежів та/або відшкодувань Лізингоодержувачем інших витрат лізингодавця, передбачених цим договором, Лізингоодержувач за кожен календарний день прострочення сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої на суму простроченого платежу.

За змістом приписів параграфу 2 глави 49 ЦК України особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі. Але відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік. Відтак, стягнути неустойку (зокрема і пеню незалежно від періоду її нарахування) можна лише у межах спеціальної позовної давності.

Відповідно до ч. 6 ст. 232, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з частиною першою статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього кодексу.

Так, за розрахунком суду, здійсненого за допомогою програми "Ліга", розмір пені складає 727,73 грн, виходячи з такого розрахунку:

30.09.2018 сплата 1621,63 грн, тому з 29.09.2018 по 29.03.2018 - 291,09 грн

30.10.2018 сплата 1621,63 грн, тому з 31.10.2018 по 31.03.2019 - 243,11

30.11.2018 сплата 1621,63 грн, тому з 01.12.2018 по 31.03.2019 - 193,53

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, інфляційних та пені підлягають частковому задоволенню.

Підстав для застосування строку позовної давності відсутні.

Стосовно вимоги позивача про повернення комбайна, суд враховує, що згідно п. 2.2. Договору в разі дострокового розірвання цього Договору або в разі закінчення строку користування Предметом лізингу Лізингоодержувач зобов`язаний повернути Предмет лізингу Лізингодавцю. При достроковому припиненні дії Договору Сторони укладають Акт повернення Предмету лізингу. Порядок повернення Предмета лізингу при достроковому припиненні дії Договору врегульований розділом 10 та іншими положеннями цього Договору.

За умовами Договору Лізингоодержувач зобов`язаний:

- за власні кошти в разі дострокового припинення дії Договору у строки, вказані Лізингодавцем, доставити предмет лізингу до визначеного Лізингодавцем місця передачі (п. 3.4.7 Договору);

- у разі дострокового розірвання цього Договору, та в інших випадках дострокового повернення Предмета лізингу, повернути Предмет лізингу у придатному для подальшою використання стані з урахуванням нормального фізичного зносу (п. 3.4.11).

- у разі дострокового припинення дії Договору та прийняття при цьому Лізингодавцем рішення про повернення майна, повернути з усіма його складовими частинами, обладнанням, документами та іншими приналежностями, отриманими згідно Актів в придатному для експлуатації стані. Майно повинне бути повернене у справному стані, а за ступенем зношеності повинне відповідати його фізичному зносу за час користування при нормальних умовах експлуатації. Повернення Майна не звільняє Лізингоодержувача від сплати всіх несплачених платежів до дати повернення Майна, передбачених Договором, в тому числі несплаченої суми штрафних санкцій і відшкодування заподіяної шкоди (п. 6.1.8 Договору).

Лізингоодержувач зобов`язаний у вказаний Лізингодавцем строк та за свій рахунок повернути Лізингодавцю Предмет лізингу у визначене Лізингодавцем місце разом з технічною і реєстраційною документацією в технічно справному та комплектному стані (п. 10.4 Договору).

Листами від 12.07.2017 № 195, 27.12.2017 № 298, 11.03.2019 № 058 позивач вимагав від відповідача повернення предмету лізингу.

Відповідач у відзиві зазначив, що при передачі предмету договору на умовах договору фінансового лізингу Державним підприємством не було передане свідоцтво про реєстрацію, що унеможливило використання техніки за призначенням в господарській діяльності. Одночасно були виявлені приховані дефекти двигуна та каркасу, що унеможливило його експлуатацію.

Враховуючи зазначені обставини, відповідач звернувся до позивача з вимогою надати документи на отриманий комбайн КЗС 9-1 "Славутич" заводський № 1074 та внести зміни до умов договору у зв`язку із значними прихованими дефектами технічного стану техніки.

Згідно п. 3.4.1 Лізингоодержувач зобов`язаний прийняти предмет лізингу, при цьому провести огляд предмета лізингу і в разі виявлення неусувних дефектів, що виключають експлуатацію предмета лізингу, вказати в акті про їх наявність. Якщо лізингоодержувач при підписанні акту не вказав про наявність неусувних недоліків вважається, що прийняття предмета лізингу відбулося без зауважень.

Наявність неусувних дефектів має бути підтверджена представниками уповноважених на те органів.

У п. 3.4.4 Договору зазначено, що в разі відсутності технічного паспорту та іншої документації, яка ідентифікує предмет лізингу, Лізингоодержувач за власний рахунок в десятиденний термін з моменту направлення вимоги цінним листом засобами поштового зв`язку , поновлює та передає документи лізингодавцю.

Пунктом 16.7 Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору всі втрати, передбачені цим договором, в тому числі щодо повернення майна на підставі розділу 10 цього договору здійснюються за рахунок лізингоодержувача.

Як вбачається зі змісту акту приймання-передачі майна, акт не містить будь-яких зауважень лізингоодержувача щодо будь-яких недоліків комбайну та відсутність документації.

Пунктом 3 акта визначено, що сторони підтверджують, що до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням майном.

Відтак, саме на відповідача покладається обов`язок по поверненню предмету лізингу.

Стосовно доводів відповідача щодо відсутності акта звірки та звіту про визначення ринкової вартості комбайна, то судом враховано, що матеріали справи містять Звіт про визначення ринкової вартості Комбайна зернозбирального КЗС-9-100010-55 (заводський 1074), що знаходиться на балансі ДП "Спецагролізинг" від 25.10.2017 (т. 1 а.с. 194 - 227).

Відповідачем у листі від 24.10.2017 № 15 у відповідь на лист позивача від 18.10.2017 погоджено суб`єкта оціночної діяльності, яким складено звіт (т. 1 а.с. 31).

Доказів направлення цього листа засобами поштового зв`язку відповідачем не надано. Як повідомлено сторонами між ними постійно велись переговори стосовно повернення комбайна.

Крім того представник позивача Станіславішин Д.А. був направлений до відповідача 15.11.2017, тобто після складання звіту.

Відповідач повідомив, що комбайн знаходиться на зберіганні у ТДВ "Ремпродсервіс" на підставі укладеного договору № 8.

У листі ТДВ "Ремпродсервіс" від 11.09.2019 № 13/09 повідомляється про те, що на території товариства за адресою м. Кропивницький, вул. Районна, 3 станом на 11.09.2019 та з 10.11.2015 знаходиться зернозбиральний комбайн КЗС 9-1 "Славутич" з жаткою та транспортним візком, 2010 року випуску, зав № 1074 у відповідності до договору оренди № 8 від 10.11.2015. Комбайн декілька раз оглядався представниками позивача, останній огляд відбувся в 2017 році.

Зазначені обставини в сукупності, наведені умови договору, наявність Свідоцтва про державну реєстрацію від 10.11.2017, свідчать про обов`язок і реальну можливість відповідачем виконати свій обов`язок по поверненню Комбайну, чого ним зроблено не було.

Відтак, позовні вимоги в частині вилучення у відповідача з передачею позивачу комбайну є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Наявність листування сторін з приводу повернення комбайну підтверджує переривання строку позовної давності, тому відсутні підстави для її застосування.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задвооленню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при пред`явленні позову сплачено судовий збір за подання вимоги про стягнення 379463,73 грн у розмірі 5691,96 грн. За подання вимоги про вилучення комбайну - 5036,91 грн виходячи із вартості комбайну згідно Звіту про визначення ринкової вартості.

Так як позовні вимоги в частині стягнення коштів задоволено у розмірі 49401,63 грн, тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 741,02 грн. За вимогу про вилучення комбайну судовй збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Перемога" (27133, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Семенасте, ідентифікаційний код 20651254) на користь Державного підприємства "Спецагролізинг" (01004, м. Київ, вул. Горького, 11, ідентифікаційний код 37118591) 38 224,21 грн основого боргу, 1 999,15 грн 3% річних, 727,73 грн пені, 8 450,54 грн інфляційних втрат, а також 5 777,93 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Вилучити у Фермерського господарства "Перемога" (27133, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Семенасте, ідентифікаційний код 20651254) з передачею Державному підприємству "Спецагролізинг" (01004, м. Київ, вул. Горького, 11, ідентифікаційний код 37118591) комбайн зернозбиральний КЗС-9-1 "Славутич" з жаткою та транспортним засобом візком, 2010 випуску, заводський номер 1074.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.10.2019.

Суддя В.Г. Кабакова