Рішення

від 22.03.2010 по справі 2-52

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                Справа 2-52/2010 р.

                                                          РІШЕННЯ

                                       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     22 березня 2010 року.                                                                                     м. Валки.

 Валківський районний суд Харківської області у складі головуючого

судді                                                        Бондаренко В.М.

при секретарі                                          Неділько І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом Валківського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 і уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Заммира» про визнання договору оренди землі №21 від 04 квітня 2006 року недійсним, про вилучення земельної ділянки №161 і повернення її власнику,

                                                                ВСТАНОВИВ:

Валківський міжрайонний прокурор Харківської області звернувся до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ СП «Заммира», у якій вказує, що 04 квітня 2006 року між ТОВ СП «Заммира» і ОСОБА_1 був складений договір №21 оренди земельної ділянки №161 площею 5.04 га, яка знаходиться на території Заміської сільської ради Валківського району Харківської області і належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ХР №001161. Цей договір належним чином не оформлений, ТОВ СП «Заммира» не зареєструвало його належним чином в органах реєстрації нерухомості, але з 2006 року користується земельною ділянкою. Виходячи з того, що договір оренди належним чином не оформлений, прокурор просив суд визнати його недійсним, заборонити ТОВ СП «Заммира» користування земельною ділянкою №161  і вилучити її з користування ТОВ СП «Заммира».

26 січня 2010 року ОСОБА_1. звернулася до суду з уточненою позовною заявою, у якій вказує, що вона повністю підтримує позов Валківського міжрайонного прокурора в її інтересах до ТОВ СП «Заммира», але просить встановити нікчемність договору №21 від 04 квітня 2006 року між нею і відповідачем з застосуванням наслідків нікчемності договору,  вилучити  земельну ділянку з користування відповідача і повернути їй.

02 березня 2010 року Валківський міжрайонний прокурор подав до суду уточнення до позовної заяви, у якому просить встановити нікчемність договору №21 оренди земельної ділянки №161 від 04 квітня 2006 року. В останній частині позовні вимоги такі ж, які вказані в основній позовній заяві.

В судовому засіданні прокурор і представник ОСОБА_1 підтримали позов з врахування його уточнень і просили встановити нікчемність договору №21 оренди земельної ділянки №161 і застосувати наслідки нікчемності договору, зокрема заборонити ТОВ СП «Заммира» використовувати земельну ділянку і повернути її ОСОБА_1

Представник відповідача, не оспорюючи нікчемності договору, у попередньому судовому засіданні позов не визнав і пояснив суду, що, на його думку, прокурор не має права звертатися до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1, а ОСОБА_1, звернувшись до суду з уточненням до позовної заяви прокурора в її інтересах, не сплатила судових витрат по справі. Для участі у судовому засіданні при розгляді справи 22 березня 2010 року представник ТОВ СП «Заммира» не з’явився, хоча належним чином про час і місце розгляду справи був повідомлений, про що свідчить його особистий підпис у явочному листі. Про причину неявки в судове засідання не повідомив. Відповідно до частини 4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Тому суд вирішує справу на підставі доказів, які є у справі. При цьому суд бере до уваги те, що відповідач надав суду докази, якими обґрунтовує невизнання позову. Це довідка №32 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копія статуту підприємства та копія рішення зборів учасників ТОВ СП «Заммира» від 13 лютого 2006 року.

Вислухавши пояснення прокурора, представника ОСОБА_1, які підтримали позов, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки договір оренди землі між ТОВ СП «Заммира» і ОСОБА_1 №21 від 04 квітня 2006 року не відповідає вимогам закону, які є обов’язковими для укладення такого договору.  

Відповідно до частини 2 ст. 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Частиною 3 ст. 125 Земельного Кодексу України встановлено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Статтею 20 Закону України №161-ХІУ від 6 жовтня 1998 рок «Про оренду землі» встановлено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, а ст. 18 цього ж Закону встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Частиною І ст. 210 ЦК України встановлено, що угода підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом, і така угода вважається укладеною з моменту її державної реєстрації. А договір оренди між ТОВ СП «Заммира» і ОСОБА_1 не був зареєстрований належним чином. Відповідно до частини 2 ст. 215 ЦК України недійсною є угода, якщо її недійсність встановлена законом (нікчемна угода). У цьому випадку визнання такої угоди недійсною судом не потрібно. Законом встановлено, що договір оренди землі підлягає обов’язковій державній реєстрації.

 При вирішенні спору суд враховує те, що ТОВ СП «Заммира» одержало у користування земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1, хоча правові підстави для цього відсутні. Це свідчить про порушення відповідачем вимог частини 1 ст. 203 ЦК України, відповідно до якої зміст угоди не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним принципам суспільства. Порушення полягають у тому, що договір оренди не був зареєстрований у встановленому законом порядку, а ТОВ СП «Заммира» почало використовувати земельну ділянку всупереч вказаним Законам України і на сьогодні протиправно продовжує користуватися нею. Суд враховує також те, що Валківським міжрайонним прокурором і ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги. Позовні вимоги полягають у встановленні нікчемності договору оренди землі №21 від 04 квітня 2006 року між ТОВ СП «Заммира» і ОСОБА_1 з застосуванням наслідків нікчемного договору. Такими наслідками визначена заборона подальшого використання земельної ділянки ТОВ СП «Заммира», вилучення її у відповідача і передача ОСОБА_1 Про застосування інших наслідків у позовних заявах питання не поставлене. Тому суд вирішує справу в межах позовних вимог., не торкаючись положень статей 1212 і 1214 ЦК України.

При вирішенні справу суд керується роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, які він дав судам у Постанові №9 Пленуму від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». В п. 5 цієї Постанови Пленуму Верховного Суду України вказано, що суди розглядають справи за позовами: про визнання правочинів недійсними і про застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків нікчемного правочину.

Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред’являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмовляє в цьому.

У даному випадку є спір стосовно законності договору оренди землі і стосовно позовних вимог про заборону користуватися земельною ділянкою, про її вилучення у відповідача і про повернення  ОСОБА_1

Заперечення представника відповідача проти позову, зокрема в тому, що прокурор не вправі пред’являти цей позов, суд не приймає до уваги, оскільки Конституцією України і Законом України «Про прокуратуру» прокурору надано право пред’являти позови в судах на захист інтересів громадян. Прокурор самостійно обґрунтовує підстави пред’явлення позову.  

Витрати по страві: судовий збір і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді суд у відповідності до частини 3 ст. 88 ЦПК України покладає на відповідача.

Керуючись статтями 125, 126 ЗК України, 18, 20, 21 Закону України «Про оренду землі», 203, 210, 215, 216 ЦК України, статтями 10, 11, 60, 84, 88, 212-215, 218  ЦПК України, суд

                                                           ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити нікчемність договору оренди землі №21 від 04 квітня 2006 року, укладеного між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Заммира».

Вилучити з користування ТОВ СП «Заммира» земельну ділянку №161, яка знаходиться на території Заміської сільської ради Валківського району Харківської області, і повернути її ОСОБА_1.

Заборонити ТОВ СП «Заммира» використовувати земельну ділянку №161, яка знаходиться на території Заміської сільської ради Валківського району Харківської області і належить ОСОБА_1

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Заммира» (код 34236520, банківський рахунок 26003819351841 в АКУ Східно-Україна банк «Грант» м. Харків, МФО 351607) на користь держави судові витрати в сумі 51 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді 120 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Валківський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку частини 4 ст. 295 ЦПК України.  

Суддя: