Вирок

від 24.10.2007 по справі 1-82/2007

ЩОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-82/2007р

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2007 року. Щорський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Шаповал З.О.

при секретарі - Скорій Л.О.

з участю прокурора - Афоніна М.О.

підсудного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Щорсі кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, військовозобов'язаного, неодруженого, судимого:

1) 10.12.2001 року Куликівським районним судом Чернігівської області за ст.. 185 ч. 2 КК України до 2 років обмеження волі.

2) 24.11.2005 року Фастівським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст. 186 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 04.04.2007 року умовно достроково на 1 рік 1 місяць 15 днів.

за ст. 185 ч. 2 КК України -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2007 року, близько 11-00 год., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до двору господарства своєї сестри ОСОБА_2, розташованого в АДРЕСА_2. Помітивши у дворі, велосипед марки «Мінськ-Аіст», вартістю 240 грн. 50 коп., який належить ОСОБА_3 та велосипед марки «Ардіс-Сантана» вартістю 370 грн. 50 коп., який належить ОСОБА_4, він таємно їх викрав, заподіявши потерпілим майнову шкоду на суму 611 грн.00 коп.

Допитаний в якості обвинуваченого на досудовому слідстві так і в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що 1.07.2007 року вранці він перебував в нетверезому стані та зайшов до своєї сестри, щоб їхати в ліс по ягоди. В дворі за будинком стояли два велосипеди і сестра попередила, що то чужі велосипеди, щоб він їх не трогав. Оскільки машина зламалась, і в ліс він не поїхав, то пішов на вокзал де зайшов в кафе «Десяточка» та з незнайомим раніше йому ОСОБА_5 пив пиво. В розмові з ОСОБА_5 мова зайшла за спільних знайомих, що мешкали не то в с Гвоздиківці, чи в с Носівці. Вони вирішили туди з»їздити. З цією метою він пішов до своєї сестри ОСОБА_2, але по дорозі передумував їхати, тому вирішив забрати свою сумку, та поїхати в с. Н.Млини додому, Вдома у сестри нікого не було, тому він сумку не забрав, а взяв два велосипеди, що стояли за будинком, та пішов на вокзал до кафе «Десяточка». Його знайомого вже не було, тому він розвернувся та повів велосипеди додому. За вокзалом на перехресті доріг присів біля дороги та задрімав і в цей час був затриманий працівниками міліції. Від показів, даних 1.07.2007 року на (а.с.6) він відмовляється, оскільки він та той час перебував в стані алкогольного сп»яніння і дав неправдиві покази. Велосипеди він не крав і не продавав, а мав намір повернути в господарство сестри ОСОБА_2.

Допитані в якості потерпілих в судовому засіданні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що їхні діти їздили в ліс с.Еліне по ягоди зі Щорса автомобілем. Велосипеди марки «Ардіс-Сантана» та марки «Мінськ-Аіст», . залишали в господарстві їхньої знайомої ОСОБА_2. 1 липня 2007 року діти десь біля 4-30 годин виїхали з дому, велосипеди залишили за будинком ОСОБА_2

та не замикали їх на ланцюжок безпеки. Повернулись близько 17-30 год. та виявили, що велосипедів немає, тому пішки повернулись в с.Займище Щорського району. Після чого вони написали заяву до Щорського РВ УМВС та через деякий час їм повідомили, що на вокзалі затримано чоловіка з їхніми велосипедами. Претензій матеріального та морального характеру вони до підсудного не мають. Просять визначити міру покарання на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він являється працівником міліції і 1.07.2007 року був черговим в складі слідчо-оперативної групи. Йому зателефонував незнайомий чоловік та повідомив, що по вокзалу ходить чоловік та пропонує купити два велосипеди по ціні 100 та 150 грн. Він викликав працівників Щорського РВ УМВС та розшукали вже його на перехресті доріг Володарського, Шевченко. Як виявилось, то був ОСОБА_1, якого він знав, бо затримував вже раніше. Він був вдягнений в червону футболку та чорні окуляри, та дрімав на узбіччі дороги і біля його були два велосипеди. Спочатку підсудний пояснив, що взяв велосипеди у батька чоловіка його сестри, але коли свідок сходив додому до сестри ОСОБА_2, то з»ясувалось, що той ніяких велосипедів нікому не давав, але дзвонила мати підсудного і сказала, що до них поїхав підсудний, тому просила не залишати дім без нагляду аби той чого не вкрав. Після чого підсудний пояснив, що вкрав дані велосипеди з метою їх подальшого продажу.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він працює таксистом. Влітку зі сторони кафе «Десяточка» до групи таксистів підходив чоловік вдягнений в червону футболку та чорні окуляри та пропонував купити два велосипеди, один з яких спортивний, він ще перепитав, що мабуть, крадені. На що підсудний відповів, що ні, але ніхто не погодився їх купувати.

Свідок ОСОБА_2 пояснила, що 1.07.2007 року до неї додому прийшов її брат ОСОБА_1. Хотів їхати з ними в ліс по ягоди, оскільки він перебував в нетверезому стані вони не захотіли його брати з собою. Свідок сказала, що їхні велосипеди несправні, а два велосипеди чужі. Брат пішов в своїх справах, а вони поїхали в ліс по ягоди. Ввечері стало відомо, що велосипеди залишили діти з Займища і ніби-то брат їх вкрав.

Хоча підсудний свою вину в скоєному злочині не визнав, але доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів. Протоколом огляду місця події (а.с.4), згідно якого в господарстві ОСОБА_2 відсутні велосипеди, які належать ОСОБА_4 та ОСОБА_3, протоколом виявлення та вилучення ( а.с.5), згідно якого у ОСОБА_1 були вилучені викрадені велосипеди, висновком товарознавчої експертизи ( а.с 51), згідно якого вартість викрадених ОСОБА_1 двох велосипедів складає 611 грн., показами потерпілих та свідків даних в судовому засіданні.

Судом детально перевірена і обґрунтовано визнана такою, що не відповідає дійсності, версія ОСОБА_1, що він взяв два велосипеди, щоб з»їздити в с.Гвоздиківку та повернути назад. Із показів свідка ОСОБА_5 (а.с.67 ) оголошених в судовому засіданні встановлено, що він не знає в даній місцевості нікого, окрім своєї співмешканки і не міг пропонувати їхати до с Гвоздиківки. Свідок ОСОБА_7 пояснив, що чоловік у червоній футболці та чорних окулярах пропонував таксистам купити у нього два велосипеди, один з яких був спортивний. Свідок ОСОБА_6 пояснив, що на момент затримання підсудного він був вдягнений в червону футболку та чорні окуляри. У нього було вилучено два велосипеди один з яких спротивний марки «Ардіс-Сантана». На момент затримання підсудний пояснював, що велосипеди мав намір продати. Свідок ОСОБА_2- сестра підсудного підтвердила, що вона попереджала, що у дворі знаходиться два чужі велосипеди. Хоча підсудний посилається, що висновок експерта не відповідає дійсності, оскільки спортивний велосипед марки «Ардіс-Сантана» не може коштувати 370 грн.50 коп., але з цими доводами погодитись неможна, оскільки судово-товарознавча експертиза виконана експертом, який попереджений про кримінальну відповідальність. Таким чином версія підсудного про те, що він не крав велосипедів спростовується вищезазначеними доказами і є такою, що направлена на ухилення від кримінального покарання.

Дослідивши в сукупності всі докази суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна( крадіжці двох велосипедів), вчинена повторна.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 є рецидив злочинів та вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння. .

Обставин, що пом»якшують покарання підсудного судом не встановлено.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, конкретні обставини його вчинення, кількість вартість та значимість викраденого майна для потерпілих, все викрадене повернуте потерпілим, претензій матеріального та морального характера до підсудного немає, особу підсудного який негативно характеризується за місцем проживання, раніше засуджувався за ряд аналогічних злочинів, новий злочин скоїв в період умовно-дострокового звільнення, працездатний, але ніде не працював, має молодий вік, наявність обтяжуючих та відсутність пом"якшуючих обставини, а також інші обставини, у зв»язку з чим суд приходить до висновку, що підсудному ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах передбаченого санкцією ст. 185 ч.2 КК України, з частковим приєднанням невідбутого покарання за попереднім вироком суду від 24.11.2005 року Фастівського міськрайсуда Київської області, оскільки його виправлення неможливе від ізоляції від суспільства.

За таких обставин запобіжний захід підсудному слід залишити попередній - тримання

під вартою.

По справі є речові докази- два велосипеди «Мінськ-Аіст», що належить потерпілій ОСОБА_3 та «Ардіс-Сантана», що належить потерпілій ОСОБА_4 та передані їм під зберігальну розписку- залишити в їх користуванні.

По справі на проведення товарознавчої експертизи витрачені кошти в розмірі 250 грн.40 коп. (а.с.55), тому ці судові витрати підлягають стягненню з підсудного на користь експертної установи КНДІСЕ в Чернігівській області бо підсудний визнається винним у скоєнні злочину, пов"язаного з крадіжкою чужого майна.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст. ст. 323- 324 КПК України, суд , -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним за ст.185 ч.2 КК України і призначити йому - 1(один) рік позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Фастівського міськрайсуда Київської області від 24.11.2005 року і остаточно до відбування засудженому ОСОБА_1 призначити- 2 (два) роки позбавлення волі.

Початок відбування покарання засудженосу ОСОБА_1 відраховувати з часу його затримання у порядку ст.115 КПК України, тобто 4 липня 2007 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь КНДІСЕ в Чернігівській області 250 грн.40 коп. за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити той же - тримання під вартою. На вирок може бути подано апеляцію через Щорський районний суд до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, а засудженим ОСОБА_1 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.