Ухвала

від 06.11.2019 по справі 910/15217/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.11.2019Справа № 910/15217/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши без виклику сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КОРПОРЕЙШН" (03148, м. Київ, ВУЛИЦЯ ПШЕНИЧНА, будинок 7А, код ЄДРПОУ 41366739) про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КОРПОРЕЙШН" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Державного підприємства "СЕТАМ"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "УМАНЬМІСЬКБУД" та 3) Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання недійсним правочину.

До позову Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КОРПОРЕЙШН" долучено заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить накласти арешт на нерухоме майно: нежитлова будівля (літ. А) загальною площею 724, 40 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Геофізиків 12; заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, державним та приватним нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції у сфері державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна: нежитлова будівля (літ. А), загальною площею 724, 40 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Геофізиків 12; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю УМАНЬМІСЬКБУД , код ЄДРПОУ: 40494369, володіти, користуватися та розпоряджатися нерухомим майном, а саме: нежитлова будівля (літера А.), загальною площею 724, 40 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Геофізиків 12.

Обґрунтовуючи звернення з даною заявою про забезпечення позову до суду, заявник зазначає, що Державним підприємством СЕТАМ порушено порядок проведення електронних торгів та безпідставно оголошено переможцем торгів Товариство з обмеженою відповідальністю "УМАНЬМІСЬКБУД" замість Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КОРПОРЕЙШН".

Як стверджує заявник, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до подальшого переоформлення права власності на вказане нерухоме майно, його обтяження тощо, що в свою чергу повністю нівелює саму суть вимог позивача та фактично унеможливить виконання рішення суду у даній справі у випадку задоволення позову.

Розглянувши подану заяву, оцінивши надані докази та доводи заявника, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Слід вказати, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши та надавши оцінку матеріалам позовної заяви та заяви про забезпечення позову в їх сукупності з огляду на вказані вище нормативні приписи, суд дійшов висновку про відхилення заявленої вимоги про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки позивачем в обґрунтування останнього не надано суду жодного належного та допустимого доказу підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, існування реальної загрози неможливості виконання рішення суду.

Також суд звертає увагу, що відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Крім того, в розумінні ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КОРПОРЕЙШН" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, заборони вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна та заборони володіти, користуватися та розпоряджатися нерухомим майном.

Відхиляючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КОРПОРЕЙШН" про забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст. 136, 140, 233 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КОРПОРЕЙШН" про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у визначеному розділом IV ГПК України порядку.

Дата підписання ухвали 06.11.2019

Суддя О.М.Ярмак