Рішення

від 11.11.2019 по справі 922/1708/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1708/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Казмерчук М.Т.

за участю представників:

позивача - Сербінов Олександр Вадимович, довіреність № 61 від 03.05.2019 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ХВ № 002287 від 14.11.2018 року,

відповідача - Житєньова Катерина Євгенівна, довіреність № 35 від 01 червня 2018 року, ордер № 1613 серія ХВ № 000023 від 19.08.2019 року,

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Батискаф", м. Харків про витребування майна з чужого незаконного володіння здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 9221708/18

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Батискаф" нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ. "Р-5", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 537,8 м2, у зв`язку з уточненням при поточній інвентаризації змінилась нумерація приміщень та їх площа з "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ. "Р-5" загальною площею 537,8 м2" на "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в літ. "Р-5" загальною площею 565,7 м2 та повернути їх у власність позивача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28 березня 2019, в позові відмовлено повністю.

Постановою Верховного суду від 11 липня 2019 року касаційну скаргу акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Шевченка О.В. задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 28 березня 2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2018 року у справі № 922/1708/18, скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2019 року визначено склад суду для розгляду даної справи - суддя Калініченко Н.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 серпня 2019 року призначено справу № 922/1708/18 в порядку загального позовного провадження. Почато у справі № 922/1708/18 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 27 серпня 2019 року. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяв. Водночас, згідно з наказом виконуючого обов`язки голови господарського суду Харківської області від 14 серпня 2019 року № 228-в, суддя Калініченко Н.В. 27 серпня 2019 року перебуватиме у відпустці, що унеможливлює розгляд справи у цей день. Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 серпня 2019 року підготовче засідання у справі № 922/1708/18 призначено на 28 серпня 2019 року. Протокольними ухвалами суду від 28 серпня 2019 року долучено відзив відповідача до матеріалів справи; долучено клопотання представника позивача щодо відкладення підготовчого засідання; визнано причину першої неявки представника позивача поважною, через зайнятість в іншому судовому засіданні; встановлено позивачеві строк до 03 вересня 2019 року для подання відповіді на відзив, а відповідачеві встановлено строк до 10 вересня 2019 року для подання заперечень; відкладено підготовче засідання на 16 вересня 2019 року. Протокольними ухвалами від 16 вересня 2019 року задоволено усне клопотання представника позивач щодо надання строку на реалізацію права на подання відповіді на відзив; відкладено підготовче засідання на 30 вересня 2019 року. Протокольною ухвалою від 30 вересня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 жовтня 2019 року. 16 жовтня 2019 року суд розпочав розгляд справи по суті. Протокольними ухвалами від 16 жовтня 2019 року долучено до матеріалів справи клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи; задоволено клопотання представника позивача і відкладено розгляд справи на 04 листопада 2019 року. Протокольною ухвалою від 04 листопада 2019 року оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду справи по суті на 11 листопада 2019 року. 11 листопада 2019 року у судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

10 серпня 2009 року між відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" (правонаступником якого є акціонерне товариство "ВТБ Банк") (іпотекодержатель, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Горизонт" (іпотекодавець, майновий поручитель) було укладено іпотечний договір № 15.08-08/09-ДІ02, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шевченко В.Ю., з метою забезпечення виконання зобов`язань товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт КЦ" (позичальник) за кредитним договором № 15.08-08/09-СК від 10 серпня 2009 року.

За умовами п. 1.3 договору, іпотекодавець передав іпотекодержателя в наступну іпотеку нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ. "Р-5", що знаходяться за адресою: м АДРЕСА_1 , вул. Конєва, буд. 4 загальною площею 537,8 м2 у зв`язку з уточненням при поточній інвентаризації змінилась нумерація приміщень та їх площа з "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ. "Р-5" загальною площею 537,8 м2" на "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в літ. "Р-5" загальною площею 565,7 м2 (предмет іпотеки).

Відповідно до п. 4.1 договору, іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити свої вимоги за кредитним договором в повному обсязі, включаючи сплату основної суми боргу, неустойки, процентів та інших платежів, витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги і звернення стягнення на предмет іпотеки, збитки завдані порушенням основного зобов`язання.

25 лютого 2011 року право власності на предмет іпотеки було зареєстровано в Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" за відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" на підставі іпотечного договору № 15.08-08/09-ДІ02 від 10.08.2009 року.

Прокуратурою м. Харкова проведено перевірку за зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" щодо неправомірних дій співробітників комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" під час проведення технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 за публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк". В ході перевірки встановлено порушення п. 3.9. Тимчасового положення "Про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", п. 3.1. Інструкції "Про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна", ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

17 травня 2011 року заступником прокурора м. Харкова були винесені протести на рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна № 1280, 1282, 1283, 1288, яким від директора комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" вимагалось скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 25 лютого 2011 року про реєстрацію за публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" права власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в нежитловій будівлі літ. "Р-5" площею 565,7 м2 по вул АДРЕСА_3 Конєва, 4 та нежитлові приміщення підвалу № 1-11 площею 157,2 м2, 1-го поверху № 1-16, 40, 41, 2-го поверху № 17-39 площею 379,9 м2 в літ. "А-2" та нежитлову будівлю літ. "В-1" площею 258,2 м2 по АДРЕСА_2 , 12.

Згідно відповіді комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", за зазначеними протестами заступника прокурора м. Харкова реєстрацію права власності на наведені нежитлові приміщення за ПАТ "ВТБ Банк" було скасовано.

В березні 2011 року ТОВ «Горизонт» , звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» , в якому просило:

визнати протиправними дії комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» щодо державної реєстрації за публічним акціонерним товариством ВТБ Банк права власності на нерухоме майно:

- нежитлові приміщення літ. В-1, загальною площею 251,2 кв. м.; нежитлові приміщення 1-го поверху №1-16, 40, 41; 2-го поверху № 17-39 в літ. А-2 загальною площею 376,7 кв. м.; нежитлові приміщення підвалу № 1-11 загальною площею 157,2 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кокчетавська, 12;

- нежитлові приміщення № 106-121, І в літ. Р-5 4-го поверху загальною площею 537,8 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Конєва, 4;

зобов`язати комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, зареєстроване за публічним акціонерним товариством ВТБ Банк:

- нежитлові приміщення літ. В-1 загальною площею 251,2 кв. м.; нежитлові приміщення 1-го поверху №1-16, 40, 41; 2-го поверху №17-39 в літ. А-2 загальної площею 376,7 кв. м.; нежитлові приміщення підвалу №1-11 загальною площею 157,2 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кокчетавська, 12;

- нежитлові приміщення №106-121 в літ. Р-5 4-го поверху загальною площею 537,8 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Конєва, 4;

зобов`язати комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» поновити запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за товариством з обмеженою відповідальністю «Горизонт» (код 30589642):

- нежитлові приміщення літ. В-1 загальною площею 251,2 кв.м.; нежитлові приміщення 1-го поверху №1-16, 40, 41; 2-го поверху №17-39 в літ. А-2 загальної площею 376,7 кв. м.; нежитлові приміщення підвалу №1-11 загальною площею 157,2 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кокчетавська, 12;

- нежитлові приміщення №106-121 в літ. Р-5 4-го поверху загальною площею 537,8 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Конєва, 4.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» при державній реєстрації за публічним акціонерним товариством ВТБ Банк прав власності на нерухоме майно було порушено порядок реєстрації прав власності, передбачений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, оскільки відповідачем не перевірено відповідність заявлених з боку ПАТ ВТБ Банк прав на предмет іпотеки і поданих документів для вчинення реєстраційних дій вимогам законодавства.

18.04.2011 року, постановою Харківського окружного адміністративного суду у справі № 2а-2385/11/2070, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт» до комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» , третя особа відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк, задоволено частково. Визнано протиправними дії комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» щодо державної реєстрації за публічним акціонерним товариством ВТБ Банк права власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення, літ. В-1, загальною площею 251,2 кв. м.; нежитлові приміщення 1-го поверху №1-16, 40, 41; 2-го поверху №17-39 в літ. «А-2» , загальною площею 376,7 кв. м.; нежитлові приміщення підвалу №1-11, загальною площею 157 2 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кокчетавська АДРЕСА_4 12, та на нерухоме майно: нежитлові приміщення №106-121,1 в літ. «Р-5» 4-го поверху, загальною площею 537,8 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Конєва, 4. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

17 жовтня 2011 року, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду, у справі № 2а- 2385/11/2070 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року задоволено частково. Скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року в частині задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт» про визнання протиправними дії комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» щодо державної реєстрації за публічним акціонерним товариством ВТБ Банк права власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення, літ. В-1, загальною площею 251,2 кв. м.; нежитлові приміщення 1-го поверху №1-16, 40, 41; 2-го поверху №17-39 в літ. «А-2» , загальною площею 376,7 кв. м.; нежитлові приміщення підвалу №1-11, загальною площею 157 2 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , та на нерухоме майно: нежитлові приміщення №106-121,1 в літ. «Р-5» 4-го поверху, загальною площею 537,8 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Конєва, 4. В цій частині прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт» . В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року залишено без змін.

26 червня 2012 року, ухвалою Вищого адміністративного суду України, у справі № 2а-2385/11/2070 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011 року залишено без змін.

В червні 2011 року відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" в якому просило:

- визнати протиправними дії Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (м. Харків, пл. Рози Люксембург, 5, код ЄДРПОУ 03355057) по скасуванню реєстрації права власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в нежитловій будівлі літ. «Р-5»площею 565,7 кв. м. по вул. Конєва, 4 та нежитлові приміщення підвалу № 1-11 площею 157,2 кв. м., 1-го поверху № 1-16,40,41, 2-го поверху № 17-39 площею 379,9 кв. м. в літ. «А-2»та нежитлову будівлю літ. «В-1»площею 258.2 кв. м. по вул. Кокчетавській, 12 за Публічним акціонерним товариством «ВТБ «Банк» на підставі протестів заступника прокурора м. Харкова від 17 травня 2011 року № 1283, від 17 травня 2011 року № 1280, від 17 травня 2011 року № 1282 та від 17 травня 2011 року № 1288.

- зобов`язати Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» внести до Реєстру прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію за Публічним акціонерним товариством «ВТБ «Банк» права власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І,ІІа в нежитловій будівлі літ. «Р-5»площею 565,7 кв. м. по вул. Конєва, 4 та нежитлові приміщення підвалу № 1-11 площею 157,2 кв. м., 1-го поверху № 1-16, 40, 41, 2-го поверху № 17-39 площею 379,9 кв. м. в літ. «А-2»та нежитлову будівлю літ. «В-1»площею 258.2 кв. м. по АДРЕСА_2 , 12.

19 серпня 2011 року, постановою Харківського окружного адміністративного суду, у справі № 2а-6586/11/2070 в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

08 листопада 2011 року, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, у справі № 2а-6586/11/2070 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2011 року залишено без змін.

06 грудня 2012 року, ухвалою Вищого адміністративного суду України, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року залишено без змін.

05 березня 2013 року, постановою Верховного суду України, ухвалу Вищого адміністративного суд України від 06 грудня 2012 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до цього ж суду.

03 грудня 2015 року, постановою Вищого адміністративного суду України, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року - скасовано. Ухвалено нову постанову. Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Відділення «Харківська регіональна дирекція» задоволено частково. Визнано протиправними дії Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» по скасуванню реєстрації права власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в нежитловій будівлі літ. «Р-5» площею 565,7 м2 по вул АДРЕСА_3 Конєва, 4 та нежитлові приміщення підвалу № 1-11 площею 157,2 м2, 1-го поверху № 1-16, 40, 41, 2-го поверху № 17-39 площею 379,9 м2 в літ. «А-2» та нежитлову будівлю літ. «В-1» площею 258.2 м2 по вул. Кокчетавській, 12 за Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» на підставі протестів заступника прокурора м. Харкова від 17 травня 2011 року № 1283, від 17 травня 2011 року № 1280, від 17.05.2011 року № 1282 та від 17 травня 2011 року № 1288. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

У червні 2018 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Батискаф" нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ. "Р-5", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ) , загальною площею 537,8 м2, у зв`язку з уточненням при поточній інвентаризації змінилась нумерація приміщень та їх площа з "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ. "Р-5" загальною площею 537,8 м2" на "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в літ. "Р-5" загальною площею 565,7 м2 та повернути їх у власність позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані нежитлові приміщення вибули з володіння позивача поза його волею, внаслідок певних дій відповідних осіб, що встановлено рішенням суду в іншій справі, а тому приміщення підлягають витребуванню від відповідача, оскільки вони були відчужені саме йому особою, яка не мала на це законних підстав.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.10.2018 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2019, в позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не подано доказів зареєстрованого за ним права власності на приміщення на момент звернення з позовом до суду.

Суд апеляційної інстанції, погодившись із висновками місцевого господарського суду, свою постанову мотивував тим, що вимоги публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт КЦ» про визнання майнових вимог вих. № 854/400-08-2 від 10 березня 2010 року, де він просив визнати себе кредитором першої черги у справі про банкрутство ТОВ «Горизонт КЦ» та задовольнити грошові вимоги Банка за кредитним договором № 15.08-08/09-СК від 10 серпня 2009 року у розмірі 4 977 520,90 грн. були частково визнані, а саме в сумі 4 916 297,77 грн. і платіжними дорученнями № 4 від 27 вересня 2010 року та № 14 від 17 грудня 2010 року в ході ліквідаційної процедури на рахунок позивача було перераховано 519 980,67 грн., як погашення заявлених вимог кредитора, тому за рахунок реалізованого майна боржником були погашені частково вимоги кредитора ПАТ «ВТБ Банк» . Дані обставини, як зазначено цим судом, також підтверджені ухвалою Господарського суду Харківської області від 13 липня 2011 року по справі № Б-24/22-10, якою було затверджено звіт ліквідатора та ліквідовано ТОВ «Горизонт КЦ» , провадження по справі припинено. Тому, за висновками апеляційного суду, вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними (ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ). Крім того, суд апеляційної інстанції, вказавши на те, що в межах справи № 61/206-10 були визнані необґрунтованими позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 15.08-08/09-ДІ01 від 10 серпня 2009 року та за іпотечним договором № 15.08-08/09-ДІ02 від 10 серпня 2009 у розмірі 4 916 297,77 грн. через що було відмовлено у їх задоволенні, послався на те, що оскільки зобов`язання, забезпечене заставою, є припиненим, дійшов висновку про те, що припинилося і зобов`язання відповідача, забезпечене іпотекою, пославшись на практику Європейського суду з прав людини (від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдинг" проти України", від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії") про те, що якщо існує усталена судова практика конвенційних органів щодо певних обставин та наслідків.

Постановою Верховного суду від 11 липня 2019 року касаційну скаргу акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Шевченка О.В. задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 28 березня 2019 року та рішення Господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2018 року у справі № 922/1708/18, скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи постанову Східного апеляційного господарського суду від 28 березня 2019 року та рішення Господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2018 року у справі № 922/1708/18, та передаючи справу на новий розгляд до Господарського суду Харківської області, Верховний суду надав висновки, які є обов`язковими під час нового розгляду справи.

Зокрема, Верховний суду зазначив, що судами не досліджувався на підставі наданих доказів розмір приміщення, який позивач набув у встановленому законом порядку, та розмір, який ним заявлений у позові.

У силу приписів частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Отже, предметом нового розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Батискаф" нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення 4-го поверху №106-121, І в літ. "Р-5", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Конєва, будинок 4 (чотири) , загальною площею 537,8 м2, у зв`язку з уточненням при поточній інвентаризації змінилась нумерація приміщень та їх площа з "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ. "Р-5" загальною площею 537,8 м2" на "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в літ. "Р-5" загальною площею 565,7 м2 та повернути їх у власність позивача.7.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Згідно з частиною першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки постановою Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2015 у справі № 2а-6586/11/2070 встановлено незаконність дій КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" щодо скасування реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за позивачем, а правомірність реєстрації права власності позивача на спірне нерухоме майно підтверджується також постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року у справі № 2а-2385/11/2070, яка набрала законної сили, спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника - АТ «ВТБ Банк» поза його волею і позивач вправі витребувати його від добросовісного набувача в порядку, встановленому частиною першою статті 388 ЦК України.

Як свідчать матеріали справи, у серпні 2010 року ПАТ «ВТБ Банк» в особі відділення "Харківська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 15.09-19/09-СК від 10 серпня 2009 року в сумі 4 916 297,77 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене відповідно до іпотечного договору № 15.08-08/09-ДІ01 від 10 серпня 2009 року нерухоме майно (згідно переліку), а також про звернення стягнення на заставлене відповідно до Іпотечного договору № 15.08-08/09-ДІ02 від 10 серпня 2009 року нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ."Р-5", загальною площею 537,8 кв. м.(у зв`язку з уточненням при поточній інвентаризації змінилася нумерація приміщень та їх площа: з "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121,І в літ."Р-5", загальною площею 537,8 кв. м." на "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121,122 а, 123 а, 124 а, 187-201, І, ІІа в літ."Р-5", загальною площею 565,7 кв.м.), що знаходиться за адресую: АДРЕСА_1 та належить ТОВ "Горизонт" на праві власності.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01 листопада 2011 року у справі № 61/206-10 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову господарським судом Харківської області зазначено, що відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від 09 лютого 2010 року по справі № Б-24/22-10 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Горизонт КЦ» було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Харківської області від 18 лютого 2010 року по справі № Б-24/22 ТОВ «Горизонт КЦ» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

За частиною першою статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Припинення кредитного договору у зв`язку з банкрутством та ліквідацією позичальника - ТОВ "Горизонт КЦ", в забезпечення виконання зобов`язань якого було укладено іпотечний договір, не є підставою для припинення зобов`язань за іпотечним договором, оскільки позивач до припинення кредитних договорів реалізував право звернення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нерухоме майно - предмет іпотеки в порядку статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» .

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на положення частини 1 статті 589 ЦК України правовим наслідком невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, є виникнення у заставодержателя права звернення стягнення на предмет застави.

Закон України "Про іпотеку" є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна -іпотеки.

Стаття 1 Закону України «Про іпотеку» (в редакції станом на день укладення договору іпотеки) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про іпотеку» (в редакції станом на день укладення договору іпотеки) майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 910/9943/17, від 13 березня 2018 року у справі № 910/8698/17 та у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 2011/16284/12, від 20 червня 2018 року у справі № 381/3209/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 464/4703/14-ц.

За таких обставин, рішення Господарського суду Харківської області від 01 листопада 2011 року у справі № 61/206-10 та від 09 листопада 2011 року у справі № 57/178-10 не можуть вплинути на висновки щодо правомірності набуття позивачем права власності на спірне нерухоме майно станом на дату реєстрації права власності 25 лютого 2011 року державним реєстратором КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації".

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, зокрема стаття 1 Першого протоколу до неї (1952 року), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до частини 4 статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

В статті 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).

Крім того, статтею 392 Цивільного кодексу України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові, а саме на підставі виконавчого напису нотаріуса та відповідно до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Підставою звернення позивача до суду з позовом, в порядку статті 387 Цивільного кодексу України, стала постанова Вищого адміністративного суду України за якою визнано протиправними дії Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» по скасуванню реєстрації права власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в нежитловій будівлі літ. «Р-5» площею 565,7 м2 по вул АДРЕСА_3 Конєва, 4 та нежитлові приміщення підвалу № 1-11 площею 157,2 м2, 1-го поверху № 1-16, 40, 41, 2-го поверху № 17-39 площею 379,9 м2 в літ. «А-2» та нежитлову будівлю літ. «В-1» площею 258.2 м2 по вул. Кокчетавській, 12 за Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» на підставі протестів заступника прокурора м. Харкова від 17 травня 2011 року № 1283, від 17 травня 2011 року № 1280, від 17 травня 2011 року № 1282 та від 17 травня 2011 року № 1288.

Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Приписами статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У відповідності з вимогами статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Виходячи з аналізу статей 387, 388 Цивільного кодексу України, власник майна має право звернутися до суду з вимогою про захист права власності шляхом витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Предмет доказування у справах за таким позовом становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. Власник вправі витребувати своє майно від особи, в якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні. Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності в позивача суб`єктивного матеріального права на витребування майна з чужого незаконного володіння, він повинен надати суду відповідні належні докази, що підтверджують його право на зазначене майно.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Тобто, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Отже, в ході розгляду віндикаційного позову позивач має підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача, на підставі частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло із його володіння. Вказана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

В даному випадку, спірне майно вибуло з власності позивача через винесення 17 травня 2011 року заступником прокурора м. Харкова протестів на рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна № 1280, 1282, 1283, 1288, яким від директора комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" вимагалось скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 25.02.2011 року про реєстрацію за публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" права власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в нежитловій будівлі літ. "Р-5" площею 565,7 м2 по вул. Конєва, 4 та нежитлові приміщення підвалу № 1-11 площею 157,2 м2, 1-го поверху № 1-16, 40, 41, 2-го поверху № 17-39 площею 379,9 м2 в літ. "А-2" та нежитлову будівлю літ. "В-1" площею 258,2 м2 по вул. Кокчетавська, 12.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 20 цього Закону (в редакції чинній станом на дату подання прокурором протесту, а саме 17.05.2011 року) встановлено, що при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право, зокрема, опротестовувати акти Прем`єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також рішення і дії посадових осіб.

За статтею 21 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції діючий станом на 17.05.2011 року) протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов`язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

Як про це вже було позначено вище, згідно відповіді комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", за зазначеними протестами заступника прокурора м. Харкова реєстрацію права власності на наведені нежитлові приміщення за ПАТ "ВТБ Банк" було скасовано.

Надалі, позивач звернувся до адміністративного суду із позовними вимогами, в тому числі про визнання протиправними дії Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» по скасуванню реєстрації права власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в нежитловій будівлі літ. «Р-5» площею 565,7 м2 по вул. Конєва, 4 та нежитлові приміщення підвалу № 1-11 площею 157,2 м2, 1-го поверху № 1-16, 40, 41, 2-го поверху № 17-39 площею 379,9 м2 в літ. «А-2» та нежитлову будівлю літ. «В-1» площею 258.2 м2 по вул. Кокчетавській, 12 за Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» на підставі протестів заступника прокурора м. Харкова від 17 травня 2011 року № 1283, від 17 травня 2011 року № 1280, від 17 травня 2011 року № 1282 та від 17 травня 2011 року № 1288.

03 грудня 2015 року, постановою Вищого адміністративного суду України, визнано протиправними дії Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» по скасуванню реєстрації права власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в нежитловій будівлі літ. «Р-5» площею 565,7 м2 по вул. Конєва, 4 та нежитлові приміщення підвалу № 1-11 площею 157,2 м2, 1-го поверху № 1-16, 40, 41, 2-го поверху № 17-39 площею 379,9 м2 в літ. «А-2» та нежитлову будівлю літ. «В-1» площею 258.2 м2 по вул. Кокчетавській, 12 за Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» на підставі протестів заступника прокурора м. Харкова від 17 травня 2011 року № 1283, від 17травня 2011 року № 1280, від 17 травня 2011 року № 1282 та від 17 травня 2011 року № 1288.

З урахуванням того, що Вищим господарським Судом України було встановлено факт протиправних дій Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» по скасуванню реєстрації права власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в нежитловій будівлі літ. «Р-5» площею 565,7 м2 по вул. Конєва, 4, що свідчить про вибуття спірного майна з володіння законного власника - позивача, з порушенням вимог чинного законодавства, та поза його волею, вказані обставини не потребують доказування у даній справі в порядку частини 4 статті 75 ГПК України.

Тобто, в даному випадку, з 09 грудня 2015 року (наступний день з моменту набрання законної сили постанови Вищого адміністративного суду України) винесені заступником прокурора м. Харкова протести від 17 травня 2011 року № 1283, від 17 травня 2011 року № 1280, від 17 травня 2011 року № 1282 та від 17 травня 2011 року № 1288 не породжують жодних правових наслідків та відповідно, право власності на предмет іпотеки, рахується за позивачем.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Як було встановлено, право власності на спірне нерухоме майно перейшло від ТОВ "Комфорт" до ТОВ "Батискаф" на підставі договорів купівлі-продажу від 03 вересня 2015 року, які посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. та зареєстровані в реєстрі за № 3620,№ 3628, № 3624.

За п. 1.1 вище вказаних договорів купівлі-продажу відповідач прийняв у власність нежитлові приміщення № 107-113, 115, 115а, 116-121, 187-189, 191, 193-195, 195а, 196-201 4-го поверху площею 429,1 кв. м. в літ «Р-5» ; № 106, 114, 122а, 124а, 192, І, ІІа 4-го поверху площею 123,2 кв. м. в літ «Р-5» ; №123а 4-го поверху площею 13,4 кв. м. в літ «Р-5» , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які були візуально оглянуті відповідачем до підписання договору.

Інших ідентифікуючих номерів нежитлових приміщень, що були предметом договорів купівлі-продажу за № 3620,№ 3628,№ 3624, умови договору не містять. Доказів, які б беззаперечно підтверджували наявність іншої нумерації спірних нежитлових приміщень на даний час, в матеріалах справи відсутні.

В силу приписів п.п.1, 2 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції на момент укладення договорів купівлі-продажу від 03 вересня 2015 року), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, Законом України "Про державну реєстрацію прав на об`єкти нерухомого майна" передбачалась державна реєстрація прав на нерухоме майно, як офіційне визнання та підтвердження державою факту речового права на нерухоме майно.

В матеріалах справи наявні витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 вересня 2015 року № 44342787, № 44347792, № 44345447 про реєстрацію права власності, за змістом яких вбачається, що відповідач є власником нежитлових приміщень № 107-113, 115, 115а, 116-121, 187-189, 191, 193-195, 195а, 196-201 4-го поверху площею 429,1 кв. м. в літ «Р-5» ; № 106, 114, 122а, 124а, 192, І, ІІа 4-го поверху площею 123,2 кв. м. в літ «Р-5» ; №123а 4-го поверху площею 13,4 кв. м. в літ «Р-5» , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 вул. Конєва, АДРЕСА_5 . 4.

При цьому, згідно правової позиції Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними.

За вказаного та враховуючи встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що позивач належними засобами доказування довів вибуття спірних нежитлових приміщень з його власності поза його волею, в результаті укладення договорів купівлі-продажу від 03 вересня 2015 року, які посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. та зареєстровані в реєстрі за № 3620,№ 3628,№ 3624.

В той же час, дослідивши іпотечний договір № 15.08-08/09-ДІ02 від 10 серпня 2009 року та договори купівлі-продажу від 03 вересня 2015 року, які посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. та зареєстровані в реєстрі за № 3620,№ 3628,№ 3624, суд приходить до висновку, що ці докази у своїй сукупності дають змогу ідентифікувати спірне майно та дійти до висновку про те, що майно, яке позивач просить витребувати від відповідача, є саме тим майном, яке було передано позивачу за вищезазначеним договором іпотеки.

Так, загальна площа нежитлових приміщень № 107-113, 115, 115а, 116-121, 187-189, 191, 193-195, 195а, 196-201 4-го поверху площею 429,1 кв. м. в літ «Р-5» ; № 106, 114, 122а, 124а, 192, І, ІІа 4-го поверху площею 123,2 кв. м. в літ «Р-5» ; № 123а 4-го поверху площею 13,4 кв. м. в літ «Р-5» , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 вул АДРЕСА_1 , що були предметом договорів купівлі-продажу від 03 вересня 2015 року, які посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. та зареєстровані в реєстрі за № 3620, № 3628, № 3624, складає 565,7 кв. м. (429,1 кв. м. + 123,2 кв. м. + 13,4 кв. м.), що підтверджує той факт, що саме зазначене нерухоме майно є предметом іпотеки, загальна площа, якого згідно п. 1.3 договору іпотеки складає 565,7 кв. м.

Вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення такого спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Господарський суд, відповідно до статті 86 ГПК, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини у їх сукупності, суд, дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав щодо задоволення позовних вимог про витребування майна, а саме: нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ. "Р-5", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . 4 загальною площею 537,8 м2 у зв`язку з уточненням при поточній інвентаризації змінилась нумерація приміщень та їх площа з "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ. "Р-5" загальною площею 537,8 м2" на "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в літ. "Р-5" загальною площею 565,7 кв.м. з чужого володіння відповідача та повернення його (майна) у власність позивача.

Судові витрати, сплачені позивачем при поданні позову в вигляді судового збору, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241, 316 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Витребувати майно, а саме: нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ. "Р-5", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вул. Конєва, АДРЕСА_5 . 4 загальною площею 537,8 м2 у зв`язку з уточненням при поточній інвентаризації змінилась нумерація приміщень та їх площа з "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ. "Р-5" загальною площею 537,8 м2" на "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в літ. "Р-5" загальною площею 565,7 м2 з чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Батискаф" (61050, м. Харків, просп. Московський, 51, ідентифікаційний код юридичної особи 25192348) та повернення його у власність акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, бул. Т. Шевченко/вул. Пушкінська, 8/26, ідентифікаційний код юридичної особи 14359319).

Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю "Батискаф" (61050, м. Харків, просп. Московський, 51, ідентифікаційний код юридичної особи 25192348) на користь акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, бул. Т. Шевченко/вул. Пушкінська, 8/26, ідентифікаційний код юридичної особи 14359319) 32 635,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "19" листопада 2019 р.

Суддя Н.В. Калініченко

Справа № 922/1708/18