Ухвала

від 27.11.2019 по справі 357/6066/16-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 357/6066/16-к

провадження № 51- 5848 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

вивчивши матеріали касаційної скарги захисника засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року,

встановив:

Як убачається з наданих до касаційної скарги оскаржуваних судових рішень, вироком Білоцерківського районного суду Київської області від 31 травня 2019 року визнано винуватими та засуджено:

ОСОБА_4 :

- за ч. 1 ст. 222 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавлення права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на один рік;

- за ч. 2 ст. 222 КК до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на два роки;

- за ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на один рік; звільнено останню від призначеного покарання за частинами 1, 2 ст. 222, ч. 1 ст. 366 КК на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК;

ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на один рік; звільнено останнього від призначеного покарання за частинами 1, 2 ст. 222, ч. 1 ст. 366 КК на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК.

Цим же вироком виправдано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року вказаний вирок у частині виправдання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК скасовано та призначено в цій частині новий розгляд в суді першої інстанції, в іншій частині вирок залишено без змін.

У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд зазначених судових рішень та їх скасування судом касаційної інстанції на підставах, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК касаційний суд дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог вказаної статті.

Відповідно до положень ст. 424 КПК у касаційному порядку до Верховного Суду можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку лише у випадку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала Київськогоапеляційного суду від 24 вересня2019 року про скасування в частині виправдання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК вироку Білоцерківського районного суду Київської області від 31 травня 2019 року та призначення в цій частині нового розгляду в суді першої інстанції не перешкоджає подальшому провадженню, оскільки постановлене цим судом при новому розгляді справи рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному та касаційному порядках.

За таких обставин оскаржувана адвокатом ОСОБА_6 в цій частині ухвала апеляційного суду не може бути предметом перегляду в суді касаційної інстанції.

Окрім цього, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі вказується обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. В обґрунтуванні обов`язково слід навести мотиви, чому особа вважає рішення незаконним, тобто в чому полягає неправильність застосування норм матеріального і/або процесуального права.

Проте наведених положень процесуального закону захисником не дотримано. Зокрема, у скарзі не наведено обґрунтування допущення судами першої та апеляційної інстанцій таких порушень норм процесуального права, які вплинули на прийняті посуті судові рішення, івідповідно до ст. 412 КПК тягнуть за собою обов`язкове скасування вироку та ухвали на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.

Крім того, адвокат ОСОБА_6 , посилаючись на відмову в задоволенні судом апеляційної інстанції, як зазначено в його касаційній скарзі, клопотання про повторне дослідження доказів як на істотне порушення цим судом вимог кримінального процесуального закону, не вказує, як саме дана обставина перешкодила чи могла перешкодити цьому суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, з огляду на положення статей 404, 412 КПК.

Окрім цього,в касаційній скарзі захисник наводить доводи, що за своїм змістом стосуються неповноти судового розгляду, невідповідності висновків судів, викладених у судових рішеннях, фактичним обставинам кримінального провадження, та правової оцінки доказів наданої судами першої та апеляційної інстанцій, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом касаційної перевірки.

Також адвокат ОСОБА_6 , ставлячи вимогу перед судом касаційної інстанції про скасування оспорюваних судових рішень, просить призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, що не узгоджується з положеннями ст. 436 КПК щодо повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись частин 1, 2 ст. 424, ч. 1 ст. 429, 441 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року залишити без руху та надати йому строк для усунення вказаних недоліків упродовж п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити останньому, що у разі неусунення недоліків в установлений строк скарга буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3