Ухвала

від 21.12.2020 по справі 357/6066/16-к

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/6066/16-к

1-кп/357/128/20

Категорія 98

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року м. Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судового засідання № 1 в м. Біла Церква Київської області клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 та захисника - адвоката ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 12012100030000947, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.12.2012 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України,

про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області: ОСОБА_6 ,

перекладач: ОСОБА_7 ,

потерпілий: ОСОБА_8 ,

представник потерпілого адвокат: ОСОБА_9 ,

захисники-адвокати: ОСОБА_10 , ОСОБА_4 ,

обвинувачені: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ,

У С Т А Н О В И В:

В провадження судді надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12012100030000947 від 18.12.2012 відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_5 обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, відповідно до протоколу № 1 установчих зборів учасників ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД» від 5.07.2002 фірмою «Разаг Калає Тебріз», зареєстрованою на території Ісламської Республіки Іран та товариством з обмеженою відповідальністю «Тамірлан», зареєстрованим на території України, було прийнято рішення про створення ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД», директором якого було призначено ОСОБА_3

17.07.2002 за № 84 ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД» зареєстровано відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради за юридичною адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Славіна, 48 кв, 109.

ОСОБА_3 , обіймаючи посаду директора ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД», і одночасно перебуваючи на посаді директора ТОВ «Тамірлан», яке є засновником ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД» вступивши в злочинну змову з директором азербайджанського підприємства «В.Г.Т.» ОСОБА_5 , протягом 2003-2006 років, з метою протиправного шахрайського заволодіння правом на майно підприємства, а саме часткою Іранської фірми «Разаг Калає Тебріз» в статутному фонді ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД», шляхом обману, який виразився у підробці низки протоколів загальних зборів засновників ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД» про зменшення частки Іранської фірми «Разаг Калає Тебріз» в статутному фонді ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД» на користь Азербайджанського підприємства «В.Г.Т.», та подання їх до Білоцерківського відділу реєстрації підприємств, заволоділи правом на майно підприємства, а саме часткою Іранської фірми «Разаг Калає Тебріз» в статутному фонді ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД».

Так, з цією метою 07.10.2003, ОСОБА_3 перебуваючи в офісному приміщенні ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД» за адресою: м. Біла Церква, вул. Славіна, 48, кв. 109, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 з метою протиправного придбання права на майно (шахрайство), а саме часткою Іранської фірми «Разаг Калає Тебріз» в статутному фонді ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД», підробили протокол № 16 від 06.10.2003 та №17 від 07.10.2003 загальних зборів учасників ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД», в який внесли завідомо неправдиву інформацію про те, що на момент його укладання були присутні учасники, які мають спільно 100% частки в уставному фонді ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД», та одним із учасників вказаних зборів нібито був представник фірми «Разаг Калає Тебріз» ОСОБА_8 , однак встановлено, що останній у вказаних зборах участі не приймав, згоди на відчуження частки фірми «Разаг Калає Тебріз» в уставному фонді ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД» азербайджанському підприємству «В.Г.Т.» не надавав, що підтверджується протоколом огляду закордонного паспорту та показами ОСОБА_8 .

В цей час ОСОБА_3 та ОСОБА_5 поставили свої підписи як учасники загальних зборів учасників які спільно мають 100% частки в уставному фонді ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД», при цьому у вказаних протоколах № 16 від 06.10.2003 та № 17 від 07.10.2003 нібито також поставив свій підпис генеральний директор фірми «Раззаг Калає Тебріз» ОСОБА_8 , але відповідно до висновку експерта № 352 від 17.03.2006 підписи в графі «Голова зборів Джавад Багерзаде Карімі» в протоколах № 16 від 06.10.2003 та № 17 від 07.10.2003 загальних зборів учасників ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД» виконані не ОСОБА_8 .

Після цього ОСОБА_3 з метою проведення змін в уставному фонді вказаного підприємства, поставила у вказаному протоколі відбиток печатки ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД», яка знаходилась у неї чим фактично засвідчила завідомо підроблений протокол.

07.10.2003 ОСОБА_3 діючи відповідно до заздалегідь розробленого з ОСОБА_5 злочинного плану, з метою доведення злочину до кінця, усвідомлюючи значення своїх злочинних дій, прибула до Білоцерківського відділу реєстрації підприємств, де з метою проведення змін в уставному фонді та відчуженні частки Іранської фірми «Разаг Калає Тебріз» в статному фонді ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД», подала для реєстрації завідомо підроблені протоколи № 16 від 06.10.2003 та № 17 від 07.10.2003 загальних зборів учасників ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД».

16.10.2003 Реєстраційною службою Білоцерківського відділу реєстрації підприємств вказані зміни були внесені, та таким чином ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою злочинною змовою між собою, шляхом обману протиправно заволоділи правом на майно Іранської фірми «Разаг Калає Тебріз» (шахрайство), яке виразився у підробці протоколів загальних зборів учасників ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД», що призвело до зміни частки Іранської фірми «Разаг Калає Тебріз» в статному фонді підприємства ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД» на користь Азербайджанського підприємства «В.Г.Т.» внаслідок чого Іранській фірмі «Разаг Калає Тебріз» було завдано матеріальні шкоди в особливо великих розмірах на суму 570 000 доларів США, що становить на час вчинення злочину 3 045 395 гривень, яка в 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Відповідно до висновку експерта № 352 від 17.03.2006 підписи в графі «Голова зборів Джавад Багерзаде Карімі» в протоколах № 16 від 06.10.2003 та № 17 від 07.10.2003 загальних зборів учасників ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД» в графі «Генеральний директор фірми «Раззаг Калає Тебріз» Джавад Багерзаде Карімі», в заяві про внесення змін до установчого договору ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД» та установчому договорі ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД» за 2003 рік виконані не ОСОБА_8 .

Відповідно до висновку експерта № 330 від 11.07.2006 підписи в графах «Голова товариства» та «від компанії «В.Г.Т.» генеральний директор ОСОБА_5 » протоколу № 17 від 07.10.2003 загальних зборів учасників ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД» виконані ОСОБА_5 .

Відповідно до висновку експерта № 329 від 11.07.2006 підписи в графі «Секретар ОСОБА_3 » в протоколах №16 від 06.10.2003 та № 17 від 07.10.2003 загальних зборів учасників ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД», в графі «Директор ТОВ «Тамірлан» ОСОБА_3 » в заяві про внесення змін до установчого договору ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД» та установчому договорі ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД» за 2003 рік виконані ОСОБА_3 .

Крім цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обвинувачуються у тому, що 04.04.2005 з метою протиправного придбання права на майно (шахрайство), а саме часткою Іранської фірми «Разаг Калає Тебріз» в уставному фонді ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД», шляхом підробки протоколу № 27 від 04.04.2005 загальних зборів учасників ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД» та виключення Іранської фірми «Разаг Калає Тебріз» із складу засновників ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД», перебуваючи в офісному приміщенні ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД», за адресою: м. Біла Церква, вул. Славіна, 48 кв. 109, діючи повторно, підробили протокол № 27 загальних зборів учасників ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД» від 04.04.2005 в який внесли завідомо неправдиву інформацію щодо надання згоди Іранської фірми «Разаг Калає Тебріз» в особі її представника ОСОБА_5 , про вихід зі складу засновників ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД» та передачу частки фірми «Разаг Калає Тебріз» у формі обладнання Азербайджанському підприємству «В.Г.Т.» в особі ОСОБА_5 хоча останній не був уповноважений виступати та діяти від імені Іранської фірми «Разаг Калає Тебріз».

Підписавши вищезазначений підроблений протокол, ОСОБА_3 з метою проведення змін в уставному фонді, поставила у вказаному протоколі відбиток печатки TOB СІУП «БЕГЛЕНД», яка знаходилась у неї чим фактично засвідчила завідомо підроблений протокол.

07.04.2005 ОСОБА_3 діючи заздалегідь розробленого з ОСОБА_5 злочинного плану, з метою доведення злочину до кінця, усвідомлюючи значення своїх злочинних дій, прибула до Білоцерківського відділу реєстрації підприємств, де з метою проведення реєстрації змін в ставному фонді та відчуженні частки Іранської фірми «Разаг Калає Тебріз» в статутному фонді ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД», подала для реєстрації завідомо підроблений протокол № 27 від 04.04.2005 загальних зборів учасників, під час якого було прийнято рішення, а саме надано згоду Іранської фірми «Разаг Калає Тебріз» в особі її представника ОСОБА_5 , про вихід зі складу засновників ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД» та передачу частки фірми «Разаг Калає Тебріз» у формі обладнання Азербайджанському підприємству «В.Г.Т.» в особі ОСОБА_5 хоча останній не був уповноважений виступати та діяти від імені Іранської фірми «Разаг Калає Тебріз».

В цей же день Реєстраційною службою Білоцерківського відділу реєстрації підприємств зазначені вище зміни були внесені, внаслідок чого Іранська фірма «Разаг Калає Тебріз» була виключена зі складу засновників ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД», а її частка в статному фонді була передана ОСОБА_5 , який як директор представляв Азербайджанське підприємство «В.Г.Т.» вніс її до статутного фонду ТОВ СІУП «БЕГЛЕНД», внаслідок чого Іранській фірмі «Разаг Калає Тебріз» було завдано матеріальні шкоди в особливо великих розмірах на суму 428 008 доларів США, що становить на час вчинення злочину 2 286 761 гривень, яка в 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Відповідно до висновку експерта № 696 від 05.11.2009 підпис в графі «Секретар ОСОБА_3 » в протоколі № 27 від 04.04.2005 виконаний ОСОБА_3 , підпис в графі «Голова зборів ОСОБА_5 » в протоколі № 27 від 04.04.2005 ймовірно виконаний ОСОБА_5 , відтиск печатки в протоколі № 27 від 1.04.2005 нанесений печаткою ТОВ СІУП «Бегленд».

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України, а саме у противоправному придбанні права на майно (шахрайство), вчинене шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України у противоправному придбанні права на майно (шахрайство), вчинене шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

В судовому засіданні захисником адвокатом ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 заявлені клопотання про звільнення обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В обґрунтування заявлених клопотань захисник та обвинувачені зазначили, що вчинені злочини, які інкримінуються обвинуваченим, мали місце з 07.10.2003 по 04.04.2005, тобто минуло п`ятнадцять років, враховуючи, що злочини за ч. 4 ст. 190 КК України в яких обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відносяться до особливо тяжких злочинів, за який встановлений строк давності п`ятнадцять років.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтримав заявлене клопотання свого захисника та зазначив, що йому цілком і повністю зрозуміла підстава звільнення від кримінальної відповідальності, у порядку ст. 49 КК України та він надає свою згоду на таке його звільнення у рамках указаного кримінального провадження, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Одночасно наполягав, що вину в інкримінованих злочинах за ч. 4 ст. 190 КК України він не визнає в повному обсязі та зазначив, що йому зрозумілі суть обвинувачення та підстава звільнення від кримінальної відповідальності, яка не означає його виправдання чи визнання його невинним, тобто що ця підстава не є реабілітуючою.

Обвинувачена ОСОБА_3 також підтримала заявлене клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності, у порядку ст. 49 КК України, наполягала, що вину в інкримінованих злочинах, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України вона не визнає повністю, але остання надає свою згоду на таке звільнення, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та зазначила, що їй зрозумілі суть обвинувачення та підстава звільнення від кримінальної відповідальності, яка не означає її виправдання чи визнання її невинною, тобто що ця підстава не є реабілітуючою.

Захисники - адвокати ОСОБА_10 та ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали також заявлені клопотання та просили їх задовольнити з підстав зазначених в них.

Прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 вважала за необхідне дане клопотання задовольнити в зв`язку з наявності правових підстав регламентованих ст. 49 КК України.

Потерпілий ОСОБА_8 та його представник ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотань обвинувачених, просили призначити справу до судового розгляду, прийняти їх цивільний позов до розгляду та продовжити розгляд кримінального провадження відносно обвинувачених у загальному порядку.

Суд, заслухавши думки сторін, вивчивши наявні матеріали, приходить до наступного.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно з пунктом 1 частини 2 статті 284 наведеного Кодексу кримінальне провадження закривається судом, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, яким, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КПК України, є законодавчі акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність (Кримінальний кодекс України та закон України про кримінальні проступки), судом (ч. 1 ст. 286 КПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ятнадцять років у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Згідно з ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції від 31.03.2005), за вчинення цих злочинів передбачена кримінальна відповідальність у вигляді від п`яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, тобто в силу норм ст. 12 КК України, цей злочин є особливо тяжким злочином.

Аналізуючи питання строків у цьому провадженні судом ураховується факти встановлені в обвинуваченні, з якого вбачається, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обвинувачуються в тому, що своїми умисними діями, які виразилися у протиправному придбанні права на майно (шахрайство), вчинене шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно, в особливо великих розмірах, вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 190 КК України.

Тим самим, судом установлено, що провадження стосується подій, які мали місце у у період з 07.10.2003 по 04.04.2005.

Відповідно з дня вчинення злочинів, а саме з 04.04.2005 минуло п`ятнадцять років, а строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказані злочини не зупинявся та не переривався.

Отже, відповідно до статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Оскільки судом установлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів строк притягнення до кримінальної відповідальності за які сплив, переривання перебігу давності не було, від слідства або суду обвинувачені не ухилялися, обчислення строків давності є правильним, обвинувачені не заперечували проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав і дали згоду на звільнення їх від кримінальної відповідальності - клопотання про звільнення підлягає задоволенню, особи - звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження -закриттю.

Також судом ураховується те, що Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у постанові від 26.03.2020 року у справі № 730/67/16-к указав, що передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Наведені Верховним Судом умови, судом було дотримано, а тому суд не пов`язує в цій справі таке звільнення із фактом визнанням обвинуваченими своєї винуватості у вчиненні злочинів, або ж з фактом його відсутності.

За таких обставин, беручи до уваги наведене, суд вважає, що клопотання обвинувачених та захисників підлягає задоволенню зі звільненням ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України, та із закриттям даного кримінального провадження.

Під час підготовчого судового засідання був поданий цивільний позов представником цивільного позивача/потерпілого адвокатом ОСОБА_9 в інтересах цивільного позивача/потерпілого ОСОБА_12 до цивільних відповідачів/обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення завданої матеріальної шкоди, упущеної вигоди та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм Кримінального процесуального Кодексу, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження, як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити в порядку цивільного судочинства.

Крім цього відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Отже, накладений арешт постановою слідчого від 13.05.2009 на автомобіль «TOYOTA Avalon» державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 підлягає скасуванню.

Крім цього, накладений арешт ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.08.2015 на земельну ділянку для індивідуального садівництва, що розташована на території Фурсівської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області під кадастровим номером: 3220488300:05:004:0125 вартістю 78 300 гривень; земельну ділянку для індивідуального садівництва, що розташована на території Фурсівської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області під кадастровим номером: 3220488300:05:004:0113 вартістю 78 300 гривень; земельну ділянку для індивідуального садівництва, що розташована на території Фурсівської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області під кадастровим номером: 3220488300:05:004:0112 вартістю 78 300 гривень; земельну ділянку 75,74, що розташована на території садівницького товариства «Меблевик», Київська область м. Біла Церква під кадастровим номером: 3220488300:06:009:0140 вартістю 118 000 гривень; гаражне приміщення, що розташоване за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Шилівська, 36а, автогаражний кооператив, гараж № НОМЕР_2 , майданчик 3, сектор 3, які належать на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також арешт накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.10.2015 на корпоративні права в господарських товариствах, що належать на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: з 28,25 відсотків у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю спільне Ірано-українського підприємства «Бегленд» (КОД ЄДРПОУ 32123827, адреса: Київська область м. Біла Церква вул. Славіна, 48 кв.109); з 34 відсотків у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерлан» (КОД ЄДРПОУ 23577222, адреса: Київська область м. Біла Церква вул. Славіна, 48 кв.109) підлягають скасуванню.

Також накладений арешт постановою слідчого від 13.05.2009 на транспортні засоби «TOYOTA Avalon» державний номерний знак НОМЕР_3 ; «ВАЗ-21104» державний номерний знак НОМЕР_4 ; «TOYOTA Camry» державний номерний знак НОМЕР_5 ; «TOYOTA Camry» державний номерний знак НОМЕР_6 ; причіп «SCHMITZ» державний номерний знак НОМЕР_7 ; «ВАЗ-21061» державний номерний знак НОМЕР_8 ; «МАЗ 9397» державний номерний знак НОМЕР_9 ; «МАN 19.372» державний номерний знак НОМЕР_10 , які належать товариству з обмеженою відповідальністю спільне Ірано-Українське підприємство «Бегленд» код ЄДРПОУ 32123827, підлягає скасуванню.

За ч.11 ст.182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернута в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Тобто, утримання коштів застави у відсутність законної підстави для цього (скасування ухвали слідчого судді), порушує право власності заставодавця, внаслідок чого він позбавлений змоги реалізувати свої права на користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Відтак, у зв`язку з припинення дій запобіжних заходів у вигляді застави відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , суд проходить до висновку про можливість повернення заставодавцю ОСОБА_13 внесених ним в якості застави грошових коштів за обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

У даному кримінальному провадженні відсутні судові витрати та речові докази, тому питання щодо цього судом не вирішується.

З цих підстав та керуючись ст. ст. 44, 49 КК України, ст. ст. 1-29, 284, 314, 369-372, 376 КПК України, суд

П О С ТА Н О В И В :

Клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення останнього від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнити від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.12.2012 за № 12012100030000947, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення останньої від кримінальної відповідальності задовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.12.2012 за № 12012100030000947, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження № 12012100030000947, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.12.2012 відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 190 КК України, - закрити.

Цивільний позов ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_12 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, упущеної вигоди та моральної шкоди, завданої в наслідок вчинення злочину залишити без розгляду.

Арешт майна на автомобіль «TOYOTA Avalon» державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , накладений постановою слідчого від 13.05.2009 скасувати.

Заставу у розмірі 100 000,00 (сто тисяч) гривень, що внесена за підозрюваного ОСОБА_5 по квитанції № 000111 на підставі постанови від 13.05.2009 начальника відділення розслідування економічних злочинів СУ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_14 , - повернути заставодавцю ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця Урус-Мартинівського району, Чечено-Інгушетії, Росія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасова посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_11 виданої 17.02.2005.

Арешт майна на земельну ділянку для індивідуального садівництва, що розташована на території Фурсівської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області під кадастровим номером: 3220488300:05:004:0125 вартістю 78 300 гривень; земельну ділянку для індивідуального садівництва, що розташована на території Фурсівської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області під кадастровим номером: 3220488300:05:004:0113 вартістю 78 300 гривень; земельну ділянку для індивідуального садівництва, що розташована на території Фурсівської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області під кадастровим номером: 3220488300:05:004:0112 вартістю 78 300 гривень; земельну ділянку 75,74, що розташована на території садівницького товариства «Меблевик», Київська область м. Біла Церква під кадастровим номером: 3220488300:06:009:0140 вартістю 118 000 гривень; гаражне приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , авто гаражний кооператив, гараж № НОМЕР_2 , майданчик 3, сектор 3, які належать на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.08.2015, - скасувати.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.10.2015 на корпоративні права в господарських товариствах, що належать на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: з 28,25 відсотків у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю спільне Ірано-українського підприємства «Бегленд» (КОД ЄДРПОУ 32123827, адреса: Київська область м. Біла Церква вул. Славіна, 48 кв.109); з 34 відсотків у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерлан» (КОД ЄДРПОУ 23577222, адреса: Київська область м. Біла Церква вул. Славіна, 48 кв.109) - скасувати.

Заставу у розмірі 100 000,00 (сто тисяч) гривень, що внесена за підозрювану ОСОБА_3 по квитанції № 000110 на підставі постанови від 13.05.2009 начальника відділення розслідування економічних злочинів СУ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_14 , - повернути заставодавцю ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця Урус-Мартинівського району, Чечено-Інгушетії, Росія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасова посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_11 виданої 17.02.2005.

Арешт майна на транспортні засоби «TOYOTA Avalon» державний номерний знак НОМЕР_3 ; «ВАЗ-21104» державний номерний знак НОМЕР_4 ; «TOYOTA Camry» державний номерний знак НОМЕР_5 ; «TOYOTA Camry» державний номерний знак НОМЕР_6 ; причіп «SCHMITZ» державний номерний знак НОМЕР_7 ; «ВАЗ-21061» державний номерний знак НОМЕР_8 ; «МАЗ 9397» державний номерний знак НОМЕР_9 ; «МАN 19.372» державний номерний знак НОМЕР_10 , які належать товариству з обмеженою відповідальністю спільне Ірано-Українське підприємство «Бегленд» код ЄДРПОУ 32123827, накладений постановою слідчого від 13.05.2009, - скасувати.

Копію ухвали вручити учасникам процесу.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1