Рішення

від 16.02.2010 по справі 22/232

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківськ а, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.10 С права№ 22/232

За позовом: фізичної осо би - підприємця ОСОБА_1, м . Луцьк,

До відповідача: акціоне рного комерційного банку “Тр ансбанк”, м. Київ, в особі Захі дної регіональної філії АКБ “Трансбанк”, м. Львів,

Про спонукання до виконанн я договору та відшкодування 98438,27 грн..

Суддя Желік М.Б.

Секретар Дімітрова О.

За участю представників с торін:

Від позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 26.10.2009р)

Від відповідача - не з' явився

Суть спору: Позовну заяву подано фізичною особо ю - підприємцем ОСОБА_1, м . Луцьк, до акціонерного комер ційного банку “Трансбанк”, м . Київ, в особі Західної регіон альної філії АКБ “Трансбанк” , м. Львів, про зобов' язання в идати готівкові кошти в сумі 62965,20 грн., які знаходяться на по точному рахунку №НОМЕР_1 в ЗРФ АКБ “Трансбанк” у м. Львов і МФО 385435; стягнення 32943,57 грн. збит ків та 2530,07 грн. індексації.

Ухвалою господарського су ду Львівської області від 30.09.20 09 р. порушено провадження у сп раві та призначено розгляд н а 27.10.2009 р. Розгляд справи відкла дався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 27.10.2009 р., 03.11.2009 р., 03.1 2.2009 р., 12.01.2010 р., 26.01.2010 р., 09.02.2010 р..

Представникам сторін роз' яснювались їх права згідно с т. 22 ГПК України. У відповіднос ті до ст. 75 ГПК України справа с лухається за наявними у ній м атеріалами.

В судових засіданнях предс тавник позивача свої позовні вимоги підтримав, з мотивів, з азначених у позовній заяві. С твердив, зокрема, що 10.09.2008 р. між с торонами був укладений догов ір банківського рахунку №370064/1, згідно із п. 1.1. якого позивачу було відкрито поточний рахун ок №НОМЕР_1 у гривні, а відп овідач зобов' язався здійсн ювати розрахунково-касове об слуговування позивача. 15.08.2008 р. між позивачем та ТзОВ “Валек с” був укладений договір №2, за яким позивач виготовив мета леві ковані вироби. 24.02.2009 р. ТзОВ “Валекс” платіжним дорученн ям на вказаний рахунок перер ахувало позивачу 72240 грн., з яки х 26.02.2009 р. позивач зняв 10000 грн., зал ишивши на рахунку 62140 грн.. Пози вач звертався до відповідача 27.02.2009 р. за зняттям решти суми, од нак, така йому видана не була, а 02.03.2009 р. було введено тимчасов у адміністрацію банку. Тоді, 02 .03.2009 р. позивач платіжним доруч енням перерахував із залишку своїх коштів на рахунку на ко ристь фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_3 61735,15 грн., однак , таке розпорядження позивач а відповідач не виконав, що су перечить ст. 1074 ЦК України. Поси лається на те, що мораторій не звільняє відповідача від об ов' язку виконувати свої зоб ов' язання, що випливають з о бслуговування поточних раху нків клієнтів. У зв' язку із п ротиправними діями банку поз ивачу завдано збитків у форм і збільшення вартості товару на 25% за договором купівлі-про дажу від 12.02.2009 р., укладеним із фі зичною особою - підприємцем ОСОБА_3. Просить позов зад овольнити.

Представник відповідача п озов заперечив з мотивів, заз начених у відзиві, уточненні (поясненнях) до відзиву. Визна вши факт наявності залишку к оштів позивача на рахунку, зв ернення позивача за їх отрим анням та переказом, вважає, що згідно із п. 22.9 Закону України “Про платіжні системи та пер еказ коштів в Україні” банки виконують розрахункові доку менти в межах залишку грошей на рахунках платників, банк п овинен виконувати такі докум енти лише за наявності кошті в на кореспондентському раху нку банку. Таких коштів не бул о, у зв' язку із чим було призн ачено тимчасову адміністрац ію, введено мораторій, протяг ом якого не дозволяється нар ахування пені. Посилається н а відсутність між сторонами грошових зобов' язань. Проси ть у позові відмовити.

В судовому засіданні 16.02.2010р о голошено вступну та резолюти вну частину рішення, повний т екст рішення виготовлений та підписаний 23.02.2010р.

Розглянувши матеріали спр ави в їх сукупності, заслухав ши пояснення представників, створивши сторонам у відпові дності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України н еобхідні умови для встановле ння фактичних обставин справ и і правильного застосування законодавства, суд встанови в наступне.

10.09.2008 р. між позивачем (клієнт) та відповідачем (банк) був укл адений договір банківського рахунку №370064/1, згідно із п. 1.1. яко го банк відкриває клієнту ра хунок №НОМЕР_1, на підстав і заяви клієнта і наданих ним документів і здійснює розра хунково-касове обслуговуван ня, керуючись чинним законод авством, нормативно-правовим и актами НБУ, умовами договор у. Розрахунки за рахунком зді йснюються у межах залишку ко штів на рахунку на підставі р озрахункових документів, над аних клієнтом у банк (п. 2.1.). Обме ження прав клієнта щодо розп орядження грошовими коштами , які знаходяться на рахунку, н е допускається, крім випадкі в обмеження права уповноваже ними на це органами у порядку , передбаченому законодавств ом (п. 2.4.). Банк зобов' язаний зд ійснювати платежі клієнта то го ж дня на підставі наданих р озрахункових документів (п. 3.3 .3.); виконувати розрахункові д окументи відповідно до черго вості їх надходження і виклю чно в межах залишку грошових коштів на рахунку (3.3.11.) (позивач а, а не банку, про що стверджує відповідач). Згідно із п. 3.1.3. дог овору, банк має право відмови ти клієнту у здійсненні розр ахункових, касових чи інших о перацій лише за наявності фа ктів, які вказують на порушен ня клієнтом чинного законода вства, а також порядку оформл ення розрахункових та інших документів і термінів їх под ання. Клієнт має право вимага ти своєчасного і повного зді йснення розрахунків і інших обумовлених договором послу г (п. 3.2.3.). У разі порушення банко м розпорядження клієнта про перерахування грошових кошт ів з рахунку, банк несе відпов ідальність згідно із законод авством (п. 5.4.).

Згідно із п. 8.1. Закону Україн и “Про платіжні системи та пе реказ коштів в Україні”, банк зобов'язаний виконати доруч ення клієнта, що міститься в р озрахунковому документі, яки й надійшов протягом операцій ного часу банку, в день його на дходження. Відповідно до п. 22.9. вказаного закону, банки вико нують розрахункові документ и відповідно до черговості ї х надходження та виключно в м ежах залишку коштів на рахун ках платників, крім випадків надання платнику обслуговую чим його банком кредиту. У від повідності до п. 8.3. закону, за п орушення строків, встановлен их пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті , банк, що обслуговує платника , несе відповідальність, пере дбачену цим законом. Згідно і з ч. Ч. 1 - 3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов'язаний вчиняти для клі єнта операції, які передбаче ні для рахунків даного виду з аконом, банківськими правила ми та звичаями ділового обор оту, якщо інше не встановлено договором банківського раху нка. Банк зобов'язаний зараху вати грошові кошти, що надійш ли на рахунок клієнта, в день н адходження до банку відповід ного розрахункового докумен та, якщо інший строк не встано влений договором банківсько го рахунка або законом. Банк з обов'язаний за розпорядження м клієнта видати або перерах увати з його рахунка грошові кошти в день надходження до б анку відповідного розрахунк ового документа, якщо інший с трок не передбачений договор ом банківського рахунка або законом. При цьому, ст. 1074 ЦК Укр аїни встановлює єдину підста ву, за наявності якої допуска ється обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовим и коштами - обмеження права ро зпоряджання рахунком за ріше нням суду у випадках, встанов лених законом. Згідно із ч. 2 ст . 4 ЦК України, основним актом ц ивільного законодавства Укр аїни є ЦК України, а також інші закони України, але лише ті, я кі приймаються відповідно до Конституції України та ЦК Ук раїни у встановленому в ч. 2 ст . 4 ЦК України порядку. Відтак, н ормативні акти НБУ, на які пос илається відповідач, не мают ь вищої сили щодо норм законі в та не змінюють їх норм.

У відповідності до листа ві дповідача №2769/01 від 02.12.2009 р., стано м на 02.12.2009 р. залишок коштів на ра хунку позивача становить 63122,31 грн.. 15.08.2008 р. між позивачем та ТзО В “Валекс” був укладений дог овір №2, за яким позивач вигото вив металеві ковані вироби. 24. 02.2009 р. ТзОВ “Валекс” платіжним дорученням на вказаний раху нок перерахувало позивачу 72240 грн., з яких 26.02.2009 р. позивач зняв 10000 грн.. Як вбачається з банків ської виписки, залишок кошті в позивача на його рахунку ст ановив 62965,20 грн.. Зазначена обст авина відповідачем не запере чувалась, як і факти зверненн я позивача за їх отриманням т а переказом.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2009 р., до введення тимч асової адміністрації, позива ч оформив та подав відповіда чу грошовий чек ЛВ3409187 на отрим ання 62000 грн.. Твердження відпов ідача про те, що такий чек був поданий після закінчення опе раційного дня, не був доведен ий суду у встановленому поря дку належними доказами. Кошт и позивачу не були видані, що в изнано сторонами.

Посилання відповідача на в ідсутність грошей на кореспо ндентському рахунку банку та відсутність у цьому вини від повідача, не заслуговує на ув агу як таке, що не відповідає з аконодавству.

Відповідно до ст. 509 ЦК Україн и, зобов'язання є правовіднош енням, в якому сторона (боржни к) зобов'язана вчинити на кори сть другої сторони (кредитор а) певну дію (передати майно, в иконати роботу, надати послу ги, сплатити гроші тощо) або ут риматися від певної дії, а кре дитор має право вимагати від боржника виконання його обо в'язку. У відповідності до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним ч ином відповідно до умов дого вору та вимог актів цивільно го законодавства, а за відсут ності таких умов та вимог - від повідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зв ичайно ставляться. Договір є обов' язковим для виконання сторонами. Згідно із ст. 614 ЦК У країни, особа, яка порушила зо бов'язання, несе відповідаль ність за наявності її вини (ум ислу або необережності), якщо інше не встановлено договор ом або законом. Особа є невину ватою, якщо вона доведе, що вжи ла всіх залежних від неї захо дів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність св оєї вини доводить особа, яка п орушила зобов'язання. Однак, в раховуючи, що згідно із п. 3.1.1. до говору банківського рахунку банк має право використовув ати грошові кошти клієнта, га рантуючи при цьому його прав о безперешкодно розпоряджат ися ними, відповідачем у вста новленому порядку не доведен о відсутність його вини. Біль ше того, згідно із ст. 617 ЦК Укра їни, особа, яка порушила зобов 'язання, звільняється від від повідальності за порушення з обов'язання, якщо вона доведе , що це порушення сталося внас лідок випадку або непереборн ої сили. Не вважається випадк ом, зокрема, недодержання сво їх обов'язків контрагентом б оржника, відсутність на ринк у товарів, потрібних для вико нання зобов'язання, відсутні сть у боржника необхідних ко штів. Згідно із ст. 625 ЦК України , боржник не звільняється від відповідальності за неможли вість виконання ним грошовог о зобов' язання. Згідно із ст . 33 ГПК України, кожна сторона з обов' язана довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

12.02.2009 р. між позивачем (покупец ь) та фізичною особою - підпр иємцем ОСОБА_3 був укладен ий договір купівлі-продажу, з а яким позивач зобов' язався провести оплату згідно вист авленого рахунку протягом 20 к алендарних днів після отрима ння товару (п. 4.1.). При неоплаті з а отриманий товар у термін по над 50 календарних днів, вартіс ть отриманого товару зростає на 25%. Зазначений договір неді йсним не визнавався, доказів зворотнього суду не надано. З матеріалів справи вбачаєтьс я, що договір фактично викону вався сторонами. Зокрема, поз ивач отримав товар, що підтве рджується накладними, вжив у сіх передбачених законом зах одів до оплати шляхом поданн я на виконання відповідачу п латіжного доручення №1 від 02.03.2 009 р.. Відповідач визнав у відзи ві факт отримання такого пла тіжного доручення та його не виконання. Як вбачається з ма теріалів справи та підтвердж ується, зокрема, квитанціями до прибуткового касового ор деру, внаслідок невчасної оп лати вартість товару була оп лачена позивачем по ціні, збі льшеній на 25% - тобто на суму 15433,60 грн.; позивачем був сплачений штраф за таке порушення в сум і 12347,03 грн., а також частково спл ачено пеню в сумі 5162,94 грн., - усьо го на загальну суму 32943,57 грн.. Вр аховуючи вчасно вжиті позива чем заходи по оплаті коштів і з залишку, наявного на його ра хунку, посилання відповідача на відсутність складу право відношення щодо стягнення зб итків, не заслуговує на увагу .

Згідно із ст. 22 ЦК України, ос оба, якій завдано збитків у ре зультаті порушення її цивіль ного права, має право на їх від шкодування. Збитками є втрат и, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженн ям речі, а також витрати, які о соба зробила або мусить зроб ити для відновлення свого по рушеного права (реальні збит ки); доходи, які особа могла б р еально одержати за звичайних обставин, якби її право не бул о порушене (упущена вигода). Зб итки відшкодовуються у повно му обсязі, якщо договором або законом не передбачено відш кодування у меншому або біль шому розмірі.

Позивач також просить стяг нути з відповідача інфляційн і втрати відповідно до ч. 2 ст. 62 5 ЦК України з суми неповернут их йому відповідачем коштів - 62640,95 грн. на загальну суму 2530,07 г рн.

Однак, як вбачається з матер іалів справи та підтверджуєт ься листом НБУ від 02.03.2009 р. №47-412/4049, п остановою Правління НБУ від 28.02.2009 N 97 “Про призначення тимчас ової адміністрації в АКБ “Тр ансбанк”, з 02.03.2009 призначена тим часова адміністрація строко м на один рік та уведений мора торій на задоволення вимог к редиторів строком на шість м ісяців - з 02.03.2009 до 01.09.2009. Постаново ю Правління НБУ№519 від 01.09.2009 р. “П ро продовження мораторію на задоволення вимог кредиторі в Акціонерного комерцій ного банку “Трансбанк” та по становою НБУ №716 від 02.12.2009 р. дію м ораторію продовжено до 03.02.2010 р.. Постановою правління НБУ №43 в ід 03.02.2010 р. “Про продовження мор аторію на задоволення вимог кредиторів Акціонерного комерційного баку “Трансба нк” було продовжено мораторі й з 04.02.2010 р. по 01.03.2010 р. включно, крім зобов' язань банку за догово рами банківських вкладів (де позитів) та банківських раху нків фізичних осіб, а також зо бов' язань перед НБУ.

Зазначеним підтверджуєтьс я, що на дату звернення позива ча із чеком та настання обов' язку відповідача видати зазн ачені кошти, не було введено м ораторію. Жодних доказів ная вності передбачених законом чи договором підстав для зві льнення відповідача від тако го обов' язку суду не надано .

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 85 Закону Ук раїни “про банки і банківськ у діяльність” в редакції, чин ній на дату існування спірни х відносин, Національний бан к України має право введення мораторію на задоволення ви мог кредиторів під час здійс нення тимчасової адміністра ції, але на строк не більше шес ти місяців. Мораторій на задо волення вимог кредиторів пош ирюється на зобов'язання, стр оки виконання яких настали д о призначення тимчасової адм іністрації.

Протягом дії мораторію лиш е: 1) забороняється стягнення н а підставі виконавчих докуме нтів та інших документів, за я кими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються н еустойка (штраф, пеня), інші фі нансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'яз ань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язков их платежів). Інші дії протяго м мораторію не забороняються . Згідно із ч. 4 ст. 85 вказаного за кону у відповідній редакції, мораторій не поширюється на задоволення вимог кредиторі в, що виникли у зв'язку із зобо в'язаннями банку під час здій снення тимчасової адміністр ації банку.

Згідно із редакцією цієї ча стини статті 85, чинній на дату вирішення справи судом, прот ягом дії мораторію лише: 1) заб ороняється здійснювати стяг нення на підставі виконавчих документів та інших докумен тів, за якими здійснюється ст ягнення, та вжиття заходів, сп рямованих на забезпечення та кого стягнення відповідно до законодавства України; 2) не н араховуються неустойка (штра ф, пеня), інші фінансові (еконо мічні) санкції за невиконанн я чи неналежне виконання зоб ов'язань перед кредиторами т а зобов'язань щодо сплати под атків і зборів (обов'язкових п латежів). Інші дії не забороня ються і закон не містить на це посилання. Такі обмеження не можуть вводитись і підзакон ними нормативними актами всу переч нормам закону. Тому, тве рдження відповідача про те, щ о протягом дії мораторію бан к взагалі не відповідає за не виконання або несвоєчасне ви конання своїх зобов' язань, не ґрунтується на законі.

Відповідач посилається на Закон України N 1617-VI “Про внесен ня змін до деяких законодавч их актів України щодо особли востей проведення заходів з фінансового оздоровлення ба нків”, яким у новій редакції в икладено норму Закону Україн и “Про банки і банківську дія льність” щодо визначення мор аторію, як зупинення виконан ня банком зобов'язань перед к редиторами та зобов'язань що до сплати податків і зборів (о бов'язкових платежів) та зупи нення заходів, спрямованих н а забезпечення виконання цих зобов'язань. Однак, така норма не існувала на дату існуванн я спірних відносин та зверне ння позивача до відповідача за виконанням його зобов' яз ань, оскільки цей закон був пр ийнятий лише 24.07.2009 р., а опубліко ваний у Голосі України №144 від 05.08.2009 р..

Відтак, суд приходить до вис новку, що вимога позивача про стягнення з відповідача інф ляційних втрат за період мор аторію підпадає під обмеженн я, зазначене в п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України “Про банки і банківс ьку діяльність” та не підляг ає задоволенню.

Водночас, зобов' язання ві дповідача видати готівкові к ошти в сумі 62965,20 грн., які знаход яться на поточному рахунку № НОМЕР_1 в ЗРФ АКБ “Трансбан к” у м. Львові МФО 385435 виникло до уведення мораторію та не під падає під обмеження, зазначе ні у ст. 85 вказаного закону. Нор ми закону, зокрема, ЦК України , не звільняють відповідача в ід виконання такого свого об ов' язку, тим більше, з мотиві в відсутності коштів, надани х банку у розпорядження. З ана логічних підстав підлягає за доволенню і вимога позивача про стягнення збитків, завда ні протиправними діями банк у з невиконання умов договор у та вимог закону, які не обумо влені мораторієм.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 85 вказаног о закону, під час мораторію за бороняється лише здійснюват и стягнення на підставі вико навчих документів, що не пере шкоджає прийняттю судових рі шень про таке стягнення.

З урахуванням наведеного, к еруючись ст. ст. 33, 35 43, 75, 82, 84 ГПК Укр аїни, суд

вирішив:

1. Позов задовол ьнити частково.

2. Зобов' язати акціон ерний комерційний банк “Тран сбанк”, м. Київ, в особі Західн ої регіональної філії АКБ “Т рансбанк”, м. Львів, видати на користь фізичної особи - під приємця ОСОБА_1, м. Луцьк, го тівкові кошти в сумі 62965,20 грн., я кі знаходяться на поточному рахунку №НОМЕР_1 в ЗРФ АКБ “Трансбанк” у м. Львові МФО 38543 5.

3. Стягнути з акціонерн ого комерційного банку “Тран сбанк”, м. Київ, в особі Західн ої регіональної філії АКБ “Т рансбанк”, м. Львів, на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк, 32943,57 грн. зби тків.

4. Стягнути з акціонерн ого комерційного банку “Тран сбанк”, м. Київ, в особі Західн ої регіональної філії АКБ “Т рансбанк”, м. Львів, на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк, 329,44 грн. дер жавного мита та 236 грн. витрат н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу.

5. В частині решти вимог у позові відмовити.

6. Накази видати у відпо відності до ст. 116 ГПК України.

Суддя