Постанова

від 22.01.2020 по справі 175/860/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 січня 2020 року

м. Київ

справа № 175/860/19

провадження № 61-18390св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Снігура Анатолія Степановича, на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2019 року у складі судді Озерянської Ж. М. й постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С., та на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2019 року й постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики у розмірі 64 000 доларів США, що станом на день укладення договору за курсом Національного банку України, складало 1 729 280 грн.

Разом з позовною заявою до суду було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив вжити заходи по забезпеченню позову та до розгляду справи по суті накласти арешт на об`єкти нерухомого майна відповідача ОСОБА_2 : житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ; приміщення диспетчерської, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; приміщення механічної майстерні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; приміщення кузні-плотні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; будівля автогаража, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що у разі невжиття вказаних заходів забезпечення позову може бути ускладнено чи неможливе виконання рішення суду, оскільки відповідач може їх відчужити.

У березні 2019 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2019 року, а також повернення позовної заяви.

Заява мотивована тим, що частина майна, на яке судом накладено арешт, належить іншим особам. Крім того, суд не звернув увагу та не перевірив, що вартість майна, на яке було накладено арешт, не співмірна з розміром позовних вимог.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2019 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Снігура А. С. задоволено.

Накладено арешт на нерухоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 581129412214), загальною площею 229,0 кв.м., житловою площею 72,5 кв.м. на земельній ділянці загальною площею 0,154 га (кадастровий номер 1221486200:05:011:0022), який на праві власності належить ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , до виконання рішення суду.

Накладено арешт на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 ) (реєстраційний номер об`єкта 15174931), загальною площею 67,1 кв.м., житловою площею 38,4 кв.м., яке на праві власності належить ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , до виконання рішення суду.

Накладено арешт на нерухоме майно: приміщення диспетчерської, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта 5240027), загальною площею 44,0 кв.м., яке на праві власності належить ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , до виконання рішення суду.

Накладено арешт на нерухоме майно: приміщення мехмайстерні, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта 5240167), загальною площею 389,3 кв.м., яке на праві власності належить ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , до виконання рішення суду.

Накладено арешт на нерухоме майно: приміщення кузні-плотня, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта 5240304), загальною площею 205,0 кв.м., яке на праві власності належить ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , до виконання рішення суду.

Накладено арешт на нерухоме майно: будівля автогаража, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта 5239667), загальною площею 475,9 кв.м., яке на праві власності належить ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , до виконання рішення суду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що існують достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2019 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково.

Скасовано арешт на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 ) (реєстраційний номер об`єкта 15174931), загальною площею 67,1 кв.м., житловою площею 38,4 кв.м., яке на праві власності належить ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2019 року.

Скасовано арешт на нерухоме майно: приміщення диспетчерської, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта 5240027), загальною площею 44,0 кв.м., яке на праві власності належить ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2019 року.

Скасовано арешт на нерухоме майно: будівля автогаража, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта 5239667), загальною площею 475,9 кв.м., яке на праві власності належить ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2019 року.

Скасовано арешт на нерухоме майно : приміщення мехмайстерні, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта 5240167), загальною площею 389,3 кв.м., приміщення кузні-плотня, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта 5240304), загальною площею 205,0 кв.м., накладений ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2019 року.

У скасуванні арешту, накладеного на нерухоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 581129412214), загальною площею 229,0 кв.м., житловою площею 72,5 кв.м. на земельній ділянці загальною площею 0,154 га (кадастровий номер 1221486200:05:011:0022) відмовлено.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про повернення позовної заяви відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції наклав арешт на майно, яке відповідачу не належить.

При цьому, підстав для зняття арешту на майно, яке належить відповідачу, суд не знайшов, погодившись з висновками районного суду щодо ризиків невиконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2019 року скасовано в частині скасування арешту.

Клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в частині скасування арешту, накладеного на нерухоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 581129412214), загальною площею 229,0 кв.м., житловою площею 72,5 кв.м. на земельній ділянці загальною площею 0,154 га (кадастровий номер 1221486200:05:011:0022) задоволено.

Скасовано арешт, накладений на нерухоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 581129412214), загальною площею 229,0 кв.м., житловою площею 72,5 кв.м. на земельній ділянці загальною площею 0,154 га (кадастровий номер 1221486200:05:011:0022).

В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що заява адвоката позивача про забезпечення позову не є вмотивованою та такою яка не обґрунтована належними доказами, не наведено жодних доказів, що існує реальна загроза невиконання рішення суду у разі задоволення позову.

Крім того, вжиті заходи забезпечення є неспівмірними із заявленими позовними вимогами.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 задоволено частково.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2019 року скасовано.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки на даний час ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2019 року та постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року скасовані заходи забезпечення позову, тому і оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У жовтні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Снігур А. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року про часткове задоволення апеляційних скарг ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову та скасування ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2019 року.

У жовтні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Снігур А. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову та скасування ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2019 року в частині скасування арешту.

Постанова апеляційного суду в частині відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про повернення позовної заяви учасниками процесу не оскаржується, тому відповідно до положення частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не перевіряється.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційні скарги

Касаційна скарга, подана на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року, якою переглядалася ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2019 року, мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що заява про забезпечення позову була обґрунтованою.

Крім того, апеляційний суд помилково скасував ухвалу районного суду тільки на підставі того, що заходи забезпечення позову вже було знято на підставі його ж судового рішення.

Касаційна скарга, подана на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року, якою переглядалася ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2019 року, мотивована тим, що апеляційний суд помилково вважав, що є підстави для зняття заходів забезпечення позову у вигляді арешту на нерухоме майно, оскільки відповідач вніс до розписки недостовірні дані, що може свідчити про те, що він хоче уникнути відповідальності та буде вчиняти перешкоди при виконанні рішення суду.

Вказує, що резолютивна частині постанови є суперечливою, оскільки апеляційний суд скасував рішення районного суду в частині скасування арешту, при цьому по тексту постанови мотивував своє рішення протилежно.

Помилковим є й висновок суду про неспівмірність ціни арештованого майна, а саме нерухомого майна: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 581129412214), загальною площею 229,0 кв.м., житловою площею 72,5 кв.м. на земельній ділянці загальною площею 0,154 га (кадастровий номер 1221486200:05:011:0022), з ціною позову, оскільки відповідач не надав відповідних даних суду.

Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги

У листопаді 2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Баранікова М. М., подала до Верховного Суду відзиви на касаційні скарги, в яких вказує, що висновки апеляційного суду щодо питаннь, які розглядалися, є законними та обґрунтованими, оскільки позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження реального існування ризиків утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову. Просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги представник ОСОБА_1 - адвоката Снігура А. С., підлягають частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення суду апеляційної інстанції не відповідають.

Щодо постанови Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року, якою переглядалася ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2019 року щодо забезпечення позову

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Скасовуючи ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2019 року, апеляційний суд виходив тільки з того, що ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2019 року та постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року скасовані заходи забезпечення позову, вжиті оскаржуваною ухвалою, тому і вона підлягає скасуванню.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна, оскільки він є передчасним та зробленим з порушенням норм процесуального права.

Апеляційний суд фактично самоусунувся від розгляду апеляційної скарги, взагалі не перевіряючи ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2019 року на предмет законності та обґрунтованості на час її постановлення. Саме по собі скасування заходів забезпечення позову за клопотанням відповідача у порядку, встановленому статтею 158 ЦПК України, судом, який такі заходи вжив, не є безумовною підставою для скасування ухвали про забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції не перевіряв доводів заяви про забезпечення позову по суті, не встановлював наявність чи відсутність підстав для її задоволення, обставин, які дають обґрунтовані підстави вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду тощо.

Апеляційний розгляд справи за апеляційними скаргами ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2019 року щодо забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики фактично проведено не було.

Крім того, скасувавши ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2019 року, суд апеляційної інстанції взагалі не ухвалив жодного рішення по суті питання.

За таких обставин, оскаржувана постанова Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року, якою переглядалася ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2019 року, не може вважатися законною та обґрунтованою, оскільки не відповідає положенням статті 263 ЦПК України.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки апеляційний перегляд судового рішення суду першої інстанції апеляційним судом фактично не проведено, то суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості розглянути питання по суті спору, так як у касаційному порядку підлягають розгляду касаційні скарги на ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, тому питання необхідно передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо постанови Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року, якою переглядалася ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2019 року щодо скасування заходів забезпечення позову

Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Встановивши, що частина нерухомого майна, на яке було накладено арешт ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2019 року, належить не відповідачу, а іншим особам, а саме: квартира АДРЕСА_2 ) (реєстраційний номер об`єкта 15174931), загальною площею 67,1 кв. м, житловою площею 38,4 кв. м; приміщення диспетчерської, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта 5240027), загальною площею 44,0 кв. м; будівля автогаража, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта 5239667), загальною площею 475,9 кв. м; приміщення мехмайстерні, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта 5240167), загальною площею 389,3 кв. м, приміщення кузні-плотні, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта 5240304), загальною площею 205,0 кв.м, суд першої інстанції обґрунтовано скасував накладений на це майно арешт.

Апеляційний суд у мотивувальній частині свого судового рішення фактично погодився з висновками суду першої інстанції в указаній частині, проте в резолютивній частині дійшов протилежних висновків та безпідставно скасував ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2019 року в частині скасування арешту, ніяк не обґрунтувавши таке своє рішення.

Отже, вирішуючи питання про скасування заходів забезпечення позову в частині накладеного арешту на вказане нерухоме майно, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 158, 263-265 ЦПК України правильно встановив обставини справи, дійшовши обґрунтованого висновку про задоволення відповідної заяви сторони відповідача, оскільки це майно належить іншим особам, а суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду, яке відповідає закону.

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Скасовуючи судове рішення районного суду в частині відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в частині скасування арешту, накладеного на нерухоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 581129412214), загальною площею 229,0 кв. м, житловою площею 72,5 кв. м на земельній ділянці загальною площею 0,154 га (кадастровий номер 1221486200:05:011:0022), та задовольняючи його заяву у цій частині, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що у матеріалах заяви про забезпечення позову жодні докази, які б вказували на вчинення ОСОБА_2 дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад вчинення підготовчих дій щодо реалізації майна, відсутні. Апеляційний суд правильно вказав, що сама лише потенційна можливість ухилення від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для продовження дії застосованих заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, постанову апеляційного суду в указаній частині слід залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду в цій частині не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

При цьому, крім вказаних підстав для задоволення клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову в цій частині, апеляційний суд також послався на неспівмірність вжитого заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимоги, проте вказаний висновок суду зроблений виключно на поясненнях заявника, оскільки жодною із сторін не надано доказів щодо вартості вказаного об`єкту нерухомого майна.

Крім того, апеляційний суд помилково додатково обґрунтував своє судове рішення у цій частині тим, що вказаний будинок є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , оскільки вказане питання не є предметом розгляду у даній справі.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову апеляційного суду в зазначеній частині, виключивши з її мотивувальної частини висновки щодо неспівмірності арешту житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з заявленими позовними вимогами, а також щодо віднесення цього нерухомого майна до спільної сумісної власності подружжя.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 411, 412, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Снігура Анатолія Степановича - задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року, якою переглянуто ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2019 року, скасувати та передати питання на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року в частині скасування ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2019 року в частині скасування арешту скасувати.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2019 року в частині, в якій скасовано арешт на нерухоме майно, залишити в силі.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року в мотивувальній частині змінити, виключивши з неї висновки щодо неспівмірності вжитого заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимоги ОСОБА_1 та щодо того, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 581129412214), загальною площею 229,0 кв. м, житловою площею 72,5 кв. м на земельній ділянці загальною площею 0,154 га (кадастровий номер 1221486200:05:011:0022) є спільним сумісним майном подружжя.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року в частині задоволення клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову та скасування арешту, накладеного на нерухоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 581129412214), загальною площею 229,0 кв. м, житловою площею 72,5 кв. м на земельній ділянці загальною площею 0,154 га (кадастровий номер 1221486200:05:011:0022), залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Кривцова Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк