Ухвала

від 20.02.2020 по справі 415/1167/20

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

415/1167/20

2/415/781/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Калмикова Ю.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 надав заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви зазначив, що згідно п.1 договору позивач надав відповідачу у борг 1240790 (один мільйон двісті сорок тисяч сімсот дев`яносто) гривень, а відповідач зобов`язався повернути борг на умовах зазначеного договору. Кінцевим терміном повернення боргу було 02 квітня 2018 року. Однак у встановлений строк відповідач борг не повернув, хоча постійно обіцяв це зробити.

Незважаючи на неодноразові звернення позивача, відповідач до даного часу заборгованість не сплатив. Згідно з даних Єдиного державною реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( копія даних додається) на даний час ОСОБА_2 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю, до статутного капіталу якого останнім внесено 126650,26 грн. Інших відомостей про наявність у відповідача значних грошових коштів чи майна за рахунок яких можна б було в разі задоволення позовних вимог за вищезазначеним позовом, немає.

Зважаючи на вищевикладене та на те, що відповідач не має наміру сплатити заборгованість добровільно, ОСОБА_1 вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, так як відповідач до вирішення справи за його позовом може продати чи іншим способом відступити свою частку.

На підставі викладеного, просив суд забезпечити його позов шляхом накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_2 , а саме на його частку у розмірі 126650,26 грн.у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство Аметист (ідентифікаційний номер 13550587, місце знаходження: 12101, Житомирська область, Хорошівський район, смт. Володарськ-Волинський, вул.. Карла Маркса, буд. 10), та заборонити державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження таких корпоративних прав до набрання чинності рішення суду за його позовом.

Розглянувши клопотання про забезпеч ення позову, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову та і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 167 ГК України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається в статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув.

Натомість спір у даній справі виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно не виконання умов договору позики грошових коштів.

Тобто відносини, які виникли між сторонами спору, за своєю правовою природою не є корпоративними відносинами щодо володіння, користування та розпорядження корпоративними правами ТОВ Мале підприємство Аметист , не стосуються прав та обов`язків відповідача стосовно його участі у діяльності та управлінні ТОВ Мале підприємство Аметист .

Враховуючи вищезазначене, матеріально правові вимоги позивача, ознаки предмета позову, зміст позовної заяви, оскільки позивачем не доведено наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення, які він просить застосувати, може утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання судового рішення, накладення арешту на корпоративні права не є спів розмірним до заявлених позовних вимог, та в подальшому може тягнути за собою втручання в господарську діяльність зазначених вище суб`єктів господарювання, тому суд вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст.149-153,260, 261, 353 -355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову , відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА