Постанова

від 13.02.2020 по справі 922/1708/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2020 р. Справа № 922/1708/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В. , суддя Тарасова І.В. , суддя Фоміна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Кладька А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Батискаф" (вх.№3754 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 11.11.2019 (рішення ухвалено суддею Калініченко Н.В. у приміщенні господарського суду Харківської області 11.11.2019 о 12:21 год.; повне рішення складено 19.11.2019) у справі № 922/1708/18

за позовом Акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Батискаф", м. Харків,

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2018 року Акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Батискаф" нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ. "Р-5", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Конєва, будинок 4 (чотири), загальною площею 537,8 м2, у зв'язку з уточненням при поточній інвентаризації змінилась нумерація приміщень та їх площа з "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ. "Р-5" загальною площею 537,8 м2" на "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в літ. "Р-5" загальною площею 565,7 м2 та повернути їх у власність позивача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.10.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2019, в позові відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 11.07.2019 касаційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Шевченка О.В. задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 та рішення господарського суду Харківської області від 25.10.2018 у справі № 922/1708/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду Харківської області від 11.11.2019 позовні вимоги задоволено. Витребувано майно, а саме: нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ. "Р-5", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Конєва, буд. 4 загальною площею 537,8 м2 у зв'язку з уточненням при поточній інвентаризації змінилась нумерація приміщень та їх площа з "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ. "Р-5" загальною площею 537,8 м2" на "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в літ. "Р-5" загальною площею 565,7 м2 з чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Батискаф" та повернуто його у власність акціонерного товариства "ВТБ Банк". Стягнуто з ТОВ "Батискаф" на користь акціонерного товариства "ВТБ Банк" 32635,50 грн. судового збору.

Суд першої інстанції зазначив, що Вищим адміністративним судом України було встановлено факт протиправних дій Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" по скасуванню реєстрації права власності на спірні нежитлові приміщення, що свідчить про вибуття спірного майна з володіння законного власника - позивача, з порушенням вимог чинного законодавства, та поза його волею; власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача; як було встановлено, право власності на спірне нерухоме майно перейшло до відповідача, ТОВ "Батискаф", на підставі договорів купівлі-продажу, укладених у 2015 році.

Відповідач із рішенням не погодився, подав до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, в якому відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт зазначає, що на момент укладення договорів купівлі-продажу спірного майна від 23.09.2015, продавець, ТОВ "Комфорт Техніка", свідчив, що нежитлові приміщення нікому іншому не продані, не подаровані, не заставлені тощо (п.3.1 договорів купівлі-продажу); відповідач є законним власником відповідного майна, тоді як позивачем не надано жодного підтвердження щодо права власності на це майно; ТОВ "Горизонт" у 2009 році виступало як поручитель за кредитним договором кредитора ТОВ "Горизонт КЦ" із ВАТ "ВТБ Банк", предметом іпотеки за яким виступало нерухоме майно, що було відчужено від ТОВ "Горизонт" до ТОВ "Комфорт Техніка" і надалі до ТОВ "Батискаф", однак у зв'язку з банкрутством і подальшою ліквідацією ТОВ "Горизонт КЦ", на думку апелянта, припинилося і його зобов'язання перед банком і, як наслідок, припинилися договори іпотеки, що забезпечували кредитні зобов'язання; з 03.12.2015 по теперішній час позивач не вчинив жодних дій щодо відновлення прав власності на нерухоме майно; надана позивачем постанова Вищого адміністративного суду України від 03.12.2015 у справі № К/800/18334/13, так само як і інші судові рішення, на які посилається позивач, не підтверджує прав власності позивача на спірне майно, а також не свідчить про те, що майно вибуло з володіння власника не з його волі; рішення щодо вибуття майна з володіння власника було ухвалене не судом, а органом реєстрації майнових прав; на даний час поновлення права власності банку на майно чи нова реєстрація неможливі через припинення договору іпотеки та ліквідацію боржника, за зобов'язаннями якого спірне майно було надано в іпотеку.

15.01.2020 позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що судом першої інстанції вірно застосовано ст. 387, ст. 388 Цивільного кодексу України до даних правовідносин, стверджує, що припинення кредитного договору у зв'язку з банкрутством та ліквідацією ТОВ Горизонт КЦ , в забезпечення виконання зобов'язань якого було укладено іпотечний договір, не є підставою для припинення зобов'язань за іпотечним договором, оскільки позивач до припинення кредитних договорів реалізував право звернення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нерухоме майно - предмет іпотеки в порядку статей 36, 37 Закону України Про іпотеку . Також позивач вважає, що судові рішення, на які посилається апелянт (рішення господарського суду Харківської області по справі №57/178-10 та від 01.11.2011 у справі № 61/206-10) не мають преюдиційного характеру. Позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

В судовому засіданні 21.01.2020 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та викладенні в ній доводи, просив її задовольнити та скасувати оскаржуване рішення і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області без змін.

21.01.2020 у судовому засіданні винесено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву до 13.02.2020 о 14:30 год.

10.02.2020 представник АТ ВТБ Банк подав пояснення, в яких зазначає, що спірні приміщення були предметом іпотечного договору № 15.08-08/09ДІ02 від 10.08.2009, підтримує правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, а також посилається на висновки постанови Верховного Суду у справі № 922/1707/18 від 13.08.2019.

У судовому засіданні 13.02.2020 представники сторін підтримали викладену ними письмово правову позицію.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.

У відповідності до вимог ст. 282 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2009 між відкритим Акціонерним товариством "ВТБ Банк" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "ВТБ Банк") (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Горизонт" (іпотекодавець, майновий поручитель) було укладено іпотечний договір № 15.08-08/09-ДІ02 (т.1 а.с.19-22) з метою забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт КЦ" (позичальник) за кредитним договором №15.08-08/09-СК від 10.08.2009.

За умовами п. 1.3 договору, іпотекодавець передає іпотекодержателю в наступну іпотеку нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ. "Р-5", що знаходяться за адресою: місто Харків, вулиця Конєва, будинок 4, які належать йому на праві власності і на які відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. Загальна площа нежитлових приміщень складає 537,8 кв. м. (у зв'язку з уточненням при поточній інвентаризації змінилася нумерація приміщень та їх площа з нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ. Р-5 загальною площею 537,8 кв.м. на нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в літ. Р-5 загальною площею 565,7 кв. м. ), надалі - предмет іпотеки.

Відповідно до п. 4.1. договору, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за кредитними договорами у повному обсязі, включаючи сплату основної суми боргу, неустойки, процентів та інших платежів, витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і звернення стягнення на предмет іпотеки, збитків, завданих порушенням основного зобов'язання та/або цього договору іпотеки.

25.02.2011 право власності на предмет іпотеки було зареєстровано Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" за Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" на підставі іпотечного договору №15.08-08/09-ДІ02 від 10.08.2009 (т.1 а.с.23).

Прокуратурою м. Харкова проведено перевірку за зверненням ТОВ "Горизонт" щодо неправомірних дій співробітників комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" під час проведення технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться по вул. Кокчетавській, 12 та вул. Конєва, 4 у м. Харкові за ПАТ "ВТБ Банк". В ході перевірки встановлено порушення п. 3.9. Тимчасового положення "Про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", п. 3.1. Інструкції "Про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна", ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

17.05.2011 заступником прокурора м. Харкова були винесені протести на рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна № 1280, 1282, 1283, 1288, яким від директора комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" вимагалось скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 25.02.2011 про реєстрацію за публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" права власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в нежитловій будівлі літ. "Р-5" площею 565,7 м2 по вул. Конєва, 4 та нежитлові приміщення підвалу № 1-11 площею 157,2 м2, 1-го поверху № 1-16, 40, 41, 2-го поверху № 17-39 площею 379,9 м2 в літ. "А-2" та нежитлову будівлю літ. "В-1" площею 258,2 м2 по вул. Кокчетавська, 12.

Згідно з відповіддю КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", за зазначеними протестами заступника прокурора м. Харкова реєстрацію права власності на наведені нежитлові приміщення за ПАТ "ВТБ Банк" було скасовано (дані обставини встановлені в постанові ВАСУ від 03.12.2015 у справі №К/800/18334/13).

У березні 2011 року ТОВ "Горизонт" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", в якому просило: визнати протиправними дії комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" щодо державної реєстрації за публічним акціонерним товариством ВТБ Банк права власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення літ. В-1, загальною площею 251,2 кв. м.; нежитлові приміщення 1-го поверху №1-16, 40, 41; 2-го поверху № 17-39 в літ. А-2 загальною площею 376,7 кв. м.; нежитлові приміщення підвалу № 1-11 загальною площею 157,2 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кокчетавська, 12; нежитлові приміщення № 106-121, І в літ. Р-5 4-го поверху загальною площею 537,8 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Конєва, 4; зобов'язати комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, зареєстроване за Публічним акціонерним товариством ВТБ Банк: нежитлові приміщення літ. В-1 загальною площею 251,2 кв. м.; нежитлові приміщення 1-го поверху №1-16, 40, 41; 2-го поверху №17-39 в літ. А-2 загальної площею 376,7 кв. м.; нежитлові приміщення підвалу №1-11 загальною площею 157,2 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кокчетавська, 12; нежитлові приміщення №106-121 в літ. Р-5 4-го поверху загальною площею 537,8 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Конєва, 4; зобов'язати комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" поновити запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за товариством з обмеженою відповідальністю "Горизонт" (код 30589642): нежитлові приміщення літ. В-1 загальною площею 251,2 кв.м.; нежитлові приміщення 1-го поверху №1-16, 40, 41; 2-го поверху №17-39 в літ. А-2 загальної площею 376,7 кв. м.; нежитлові приміщення підвалу №1-11 загальною площею 157,2 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кокчетавська, 12; нежитлові приміщення №106-121 в літ. Р-5 4-го поверху загальною площею 537,8 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Конєва, 4.

18.04.2011 постановою Харківського окружного адміністративного суду у справі №2а-2385/11/2070 вказаний адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" до Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (третя особа - Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк), задоволено частково. Визнано протиправними дії Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" щодо державної реєстрації за Публічним акціонерним товариством ВТБ Банк права власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення, літ. В-1, загальною площею 251,2 кв. м.; нежитлові приміщення 1-го поверху №1-16, 40, 41; 2-го поверху №17-39 в літ. "А-2", загальною площею 376,7 кв. м.; нежитлові приміщення підвалу №1-11, загальною площею 157 2 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кокчетавська, 12, та на нерухоме майно: нежитлові приміщення №106-121,1 в літ. "Р-5" 4-го поверху, загальною площею 537,8 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Конєва, 4. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено (т.1 а.с.24-29).

17.10.2011 постановою Харківського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-2385/11/2070 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04. 2011 задоволено частково. Скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 в частині задоволення адміністративного позову та в цій частині прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову ТОВ "Горизонт". В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 залишено без змін (т.1 а.с.30-35).

26.06.2012 ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № 2а-2385/11/2070 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011 року залишено без змін (т.1 а.с.36-40).

У червні 2011 року Відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" в якому просило:

- визнати протиправними дії Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" по скасуванню реєстрації права власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в нежитловій будівлі літ. "Р-5"площею 565,7 кв. м. по вул. Конєва, 4 та нежитлові приміщення підвалу № 1-11 площею 157,2 кв. м., 1-го поверху № 1-16,40,41, 2-го поверху № 17-39 площею 379,9 кв. м. в літ. "А-2"та нежитлову будівлю літ. "В-1"площею 258.2 кв. м. по вул. Кокчетавській, 12 за Публічним акціонерним товариством "ВТБ "Банк" на підставі протестів заступника прокурора м. Харкова від 17 травня 2011 року № 1283, від 17 травня 2011 року № 1280, від 17 травня 2011 року № 1282 та від 17 травня 2011 року № 1288.

- зобов'язати Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" внести до Реєстру прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію за Публічним акціонерним товариством "ВТБ "Банк" права власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І,ІІа в нежитловій будівлі літ. "Р-5"площею 565,7 кв. м. по вул. Конєва, 4 та нежитлові приміщення підвалу № 1-11 площею 157,2 кв. м., 1-го поверху № 1-16, 40, 41, 2-го поверху № 17-39 площею 379,9 кв. м. в літ. "А-2"та нежитлову будівлю літ. "В-1"площею 258.2 кв. м. по вул. Кокчетавській, 12.

19.08.2011 постановою Харківського окружного адміністративного суду у справі № 2а-6586/11/2070 в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі (т.1 а.с.41-44).

08.11.2011 ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-6586/11/2070 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2011 залишено без змін (т.1 а.с.45-48).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.12.2012 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011 залишено без змін.

05.03.2013 постановою Верховного Суду України ухвалу Вищого адміністративного суду України від 06.12.2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до цього ж суду.

03.12.2015 постановою Вищого адміністративного суду України постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011 - скасовано. Ухвалено нову постанову. Позов Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Харківська регіональна дирекція" задоволено частково. Визнано протиправними дії Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" по скасуванню реєстрації права власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в нежитловій будівлі літ. "Р-5" площею 565,7 м2 по вул. Конєва, 4 та нежитлові приміщення підвалу № 1-11 площею 157,2 м2, 1-го поверху № 1-16, 40, 41, 2-го поверху № 17-39 площею 379,9 м2 в літ. "А-2" та нежитлову будівлю літ. "В-1" площею 258.2 м2 по вул. Кокчетавській, 12 за Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" на підставі протестів заступника прокурора м. Харкова від 17 травня 2011 року № 1283, від 17 травня 2011 року № 1280, від 17.05.2011 року № 1282 та від 17 травня 2011 року № 1288. В іншій частині позовних вимог (щодо зобов'язання КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації внести до Реєстру прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію за Публічним акціонерним товариством ВТБ Банк права власності на вищевказані нежитлові приміщення) відмовлено з тих підстав, що Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, який здійснює вищезазначені функції, не залучався до участі у справі (т.1 а.с.49-52).

Також, як свідчать матеріали справи, у серпні 2010 року ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Харківська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" про стягнення заборгованості за кредитним договором №15.09-19/09-СК від 10.08.2009 в сумі 4916297,77 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене відповідно до іпотечного договору № 15.08-08/09-ДІ01 від 10.08.2009 нерухоме майно (згідно переліку), а також про звернення стягнення на заставлене відповідно до Іпотечного договору № 15.08-08/09-ДІ02 від 10 серпня 2009 року нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ."Р-5", загальною площею 537,8 кв. м.(у зв'язку з уточненням при поточній інвентаризації змінилася нумерація приміщень та їх площа: з "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121,І в літ."Р-5", загальною площею 537,8 кв. м." на "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121,122 а, 123 а, 124 а, 187-201, І, ІІа в літ."Р-5", загальною площею 565,7 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Конєва, б. 4 та належить ТОВ "Горизонт" на праві власності.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.01.2011 у справі №61/206-10 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд Харківської області зазначив, що відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 09.02.2010 по справі № Б-24/22-10 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Горизонт КЦ" було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; постановою господарського суду Харківської області від 18.02.2010 у справі №Б-24/22 ТОВ "Горизонт КЦ" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Із матеріалів справи також вбачається, що іпотекодавцем, ТОВ "Горизонт", заставлене майно було відчужено. Зокрема, станом на 23.09.2015 володільцем нежитлових приміщень по вул. Конєва, б.4, було ТОВ "Комфорт Техніка", яке уклало з ТОВ "Батискаф" (покупцем) договори купівлі-продажу від 23.09.2015, які посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. та зареєстровані в реєстрі за № 3620,№ 3628, № 3624 (т. 1 а.с.103-105).

У червні 2018 року Акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом у даній справі №922/1708/18 про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Батискаф" вищезазначеного нерухомого майна та повернення його у власність позивача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.10.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2019, в позові відмовлено повністю.

Постановою Верховного Cуду від 11.07.2019 касаційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Шевченка О.В. задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 та рішення господарського суду Харківської області від 25.10.2018 у справі №922/1708/18, скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд у вказаній постанові навів висновки щодо застосування норм права, які підлягають врахуванню згідно з ч.4 ст.236 ГПК України, та вказівки, що є обов'язковими під час нового розгляду справи в силу приписів ч. 1 ст. 316 ГПК України.

А саме, суд касаційної інстанції дійшов наступних висновків:

- оскільки у справі, яка переглядається, рішенням суду встановлено протиправність дій БТІ по скасуванню реєстрації права власності на приміщення, на підставі яких воно було вилучено з володіння позивача, то слід вважати, що майно вибуло з володіння власника поза його волею і він вправі витребувати його від добросовісного набувача за правилами статті 388 ЦК України (п.6.10 постанови);

- відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; будь-які забезпечувальні зобов`язання, які випливають з основного зобов`язання, не повинні припиняти свою дію у разі, якщо основне зобов`язання залишилося невиконаним (п.6.12 постанови);

- сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання кредитного договору боржником (п.6.16 постанови);

- судами попередніх інстанцій у справі, яка розглядається, не встановлено того факту, що за умовами договору іпотеки мала місце домовленість про звільнення іпотекодавця від ризиків, пов`язаних із невиконанням зобов`язання боржником унаслідок його банкрутства з подальшим виключенням із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (п.6.17 постанови);

- отже, як наслідок, держава не забезпечила виконання свого зобов'язання гарантувати заявнику ефективне користування своїм правом власності, гарантованим статтею 1 Протоколу № 1, тому у судів не було правових підстав відмовляти позивачу у позові, а доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, не знайшли підтвердження (п.6.21 постанови).

Разом з тим, Верховний Суд вказав, що судами не досліджувався на підставі наданих доказів розмір приміщення, який позивач набув у встановленому законом порядку, та розмір, який ним заявлений у позові; отже, суди припустилися порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (п.6.17, 6.23 постанови) - фактично, відповідне стало підставою для направлення справи на новий розгляд.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.11.2019 у даній справі позовні вимоги задоволено - з наведених вище підстав.

Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, колегія суддів погоджується з ними з огляду на наступне.

Як було встановлено вище, предметом нового розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, заявлена в порядку ст.388 Цивільного кодексу України, про витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Батискаф" нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення 4-го поверху №106-121, І в літ. "Р-5", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Конєва, будинок 4 (чотири) , загальною площею 537,8 м2, у зв`язку з уточненням при поточній інвентаризації змінилась нумерація приміщень та їх площа з "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ. "Р-5" загальною площею 537,8 м2" на "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в літ. "Р-5" загальною площею 565,7 м2 та повернути їх у власність позивача.

Згідно з частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, в ході розгляду відповідного позову позивач має підтвердити насамперед наявність у нього права власності на спірне майно.

В апеляційній скарзі відповідач заперечує щодо наявності такого права у Акціонерного товариства "ВТБ Банк", зазначаючи, що право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за ТОВ "Комфорт Техніка", у якого відповідач придбав відповідне майно як добросовісний набувач - тоді як жодним рішенням суду не було визнано право власності на спірне нерухоме майно за позивачем та жодним рішенням суду не було скасовано реєстрацію прав власності на це майно, натомість, як вбачається з постанови Вищого адміністративного суду України від 03.12.2015, ПАТ "ВТБ Банк" було відмовлено в частині позовних вимог щодо зобов'язання КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації внести до Реєстру прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію за Публічним акціонерним товариством ВТБ Банк права власності на спірні нежитлові приміщення.

Проте, згідно зі статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18.

Як було встановлено місцевим господарським судом в ході розгляду справи та не спростовано апелянтом, 25.02.2011 право власності на предмет іпотеки було зареєстровано Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" за Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" на підставі іпотечного договору №15.08-08/09-ДІ02 від 10.08.2009.

Тобто право власності на спірне майно набуто позивачем на підставі договору іпотеки, у відповідності до п.1 ч.2 ст.11, ч.1 ст.328 ЦК України. Тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що право власності на відповідне майно не було визнано за позивачем судовим рішенням та на неможливість у зв'язку з цим застосувати ст.388 ЦК України, колегія суддів вважає безпідставними і такими, що не узгоджуються з приписами вищевказаних норм ЦК України.

У подальшому реєстрацію права власності на наведені вище нежитлові приміщення за Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" було скасовано на підставі протестів прокурора, але за результатами розгляду адміністративної справи № Начало формы

2а-6586/11/2070, постановою Вищого адміністративного суду України 03.12.2015 визнано протиправними дії КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" щодо скасування реєстрації права власності - тобто фактично відновлено становище, яке існувало до порушення прав ПАТ "ВТБ Банк", допущеного шляхом скасування реєстрації за ним права власності на спірне майно.

Конец формы

Посилання апелянта на ту обставину, що вищезазначеною постановою Вищого адміністративного суду України відмовлено в позові в частині вимог про зобов'язання КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації внести до Реєстру прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію за Публічним акціонерним товариством "ВТБ "Банк" права власності на спірне майно - колегія суддів також не визнає належними аргументами, оскільки, як вбачається із мотивувальної частини вказаної постанови, у позові в цій частині відмовлено з тих підстав, що Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, який здійснює вищезазначені функції, не залучався до участі у справі (а не з підстав відсутності у ПАТ "ВТБ Банк" права власності на відповідне нерухоме майно).

Апелянт наполягає на тому, що зобов'язання ТОВ "Горизонт КЦ", забезпечені заставою ТОВ "Горизонт КЦ", припинилися у зв'язку з ліквідацією вказаного товариства у процедурі банкрутства, отже, відповідні зобов'язання ТОВ "Горизонт" як заставодавця також є припиненими в силу вимог ч.1 ст.593 ЦК України, а тому, на думку заявника скарги, банк як кредитор втрачає своє право вимоги до відповідача як заставодавця.

В обґрунтування вказаного твердження апелянт посилається на обставини, встановлені у рішеннях господарського суду Харківської області від 01.11.2011 у справі №61/206-10, від 09.11.2011 у справі №57/178-10.

А саме, у рішенні господарського суду Харківської області від 01.11.2011 у справі №61/206-10 зазначено, що позичальник - ТОВ Горизонт КЦ , за кредитним зобов'язанням якого було укладено іпотечні договори від 10.08.2009 із ТОВ Горизонт - є припиненим, про що 28.07.2011 зроблено запис в Єдиному державному реєстрі, на підставі ухвали господарського суду Харківської області по справі № Б-24/22-10 від 13.07.2011 про ліквідацію ТОВ Горизонт КЦ і зобов'язання ТОВ Горизонт КЦ перед Банком за кредитним договором №15.08-08/09-СК від 10.08.2009, є такими, що припинились.

Що стосується рішення від 09.11.2011 у справі №57/178-10, то у вказаній справі господарський суд з аналогічних підстав відмовив ПАТ "ВТБ Банк" у позові про звернення стягнення на нерухоме майно за адресою: м. Харків, вул. Кокчетавська, 12, яке не є предметом спору в даній справі №922/1708/18, отже, посилання на вказане рішення колегія суддів не вважає належними аргументами.

Тобто, вищевказаними рішеннями було відмовлено у зверненні стягнення на майно іпотекодавця, ТОВ Горизонт , на виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором - ТОВ Горизонт КЦ .

Із матеріалів справи вбачається, що, із посиланням на рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2011 у справі №61/206-10, аналогічний висновок - про те, що у зв'язку з банкрутством та подальшою ліквідацією кредитора ТОВ "Горизонт КЦ", припинилось і його зобов'язання перед банком і як наслідок, припинились договори іпотек, що забезпечували кредитні зобов'язання - було зроблено господарським судом Харківської області у рішенні від 25.10.2018 в даній справі №922/1708/18, залишеному без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2019, яким у задоволенні позову було відмовлено.

Однак вказані судові рішення було скасовано Верховним Судом, який у постанові від 11.07.2019 у даній справі зазначив, що будь-які забезпечувальні зобов`язання, які випливають з основного зобов`язання, не повинні припиняти свою дію у разі, якщо основне зобов`язання залишилося невиконаним; сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання кредитного договору боржником; судами попередніх інстанцій у справі, яка розглядається, не встановлено того факту, що за умовами договору іпотеки мала місце домовленість про звільнення іпотекодавця від ризиків, пов`язаних із невиконанням зобов`язання боржником унаслідок його банкрутства з подальшим виключенням із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході нового розгляду справи господарським судом також не було встановлено наявності будь-яких підстав для звільнення іпотекодавця (володільця майна) від вищевказаних ризиків.

А тому, з урахуванням приписів з ч.4 ст.236 ГПК України, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду - із посиланням на ст. 589, 599 ЦК України, ст. 11 Закону України "Про іпотеку" (в редакції станом на день укладення договору іпотеки), а також на правову позицію Верховного Суду - про те, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання кредитного договору боржником, та, відповідно, про необгрунтованість посилань відповідача на рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2011 у справі №61/206-10, від 09.11.2011 у справі №57/178-10.

В ході апеляційного провадження вищевказаних висновків заявником скарги не спростовано.

Колегія суддів додатково враховує, що відповідну правову позицію викладено також у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 у справі № 922/1707/18 (в якій предметом аналогічного спору є нежитлові приміщення за адресою: м.Харків, вул.Кокчетавська, 12).

В апеляційній скарзі заявник також заперечує проти висновку місцевого господарського суду щодо вибуття спірного майна з володіння позивача не з його волі, вказуючи, що із постанови Вищого адміністративного суду України від 03.12.2015 № Начало формы

2а-6586/11/2070, на яку послався суд в оскаржуваному рішенні, таких обставин не вбачається.

Однак вищенаведені твердження колегія суддів вважає такими, що суперечать змісту постанови Вищого адміністративного суду України від 03.12.2015 № Начало формы

2а-6586/11/2070, оскільки саме встановлення судом протиправності дій КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" щодо скасування реєстрації права власності на спірне нерухоме майно беззаперечно свідчить про вибуття такого майна з володіння власника поза волею останнього.

У постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у даній справі №922/1708/18 також зазначено, що майно вибуло з володіння власника поза його волею і він вправі витребувати його від добросовісного набувача за правилами статті 388 ЦК України.

За таких обставин, посилання апелянта на постанову Верховного Суду України від 11.12.2012 у справі №56/68 та на постанову Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №910/8903/16 (тобто в інших справах, правовідносини в яких не є подібними до даної справи №922/1708/18) суд апеляційної інстанції не визнає обґрунтованими.

Отже, твердження відповідача про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин ст.388 ЦК України не знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження.

Як уже зазначалося, Верховний Суд у постанові від 11.07.2019 у даній справі №922/1708/18 вказав, що судами не досліджувався на підставі наданих доказів розмір приміщення, який позивач набув у встановленому законом порядку, та розмір, який ним заявлений у позові.

На виконання зазначеної вказівки, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 316 ГПК України, місцевий господарський суд дослідив відповідні обставини та зазначив в оскаржуваному рішенні про наступне.

Зі змісту сукупності доказів, а саме, іпотечного договору № 15.08-08/09-ДІ02 від 10.08.2009 та договорів купівлі-продажу від 23.09.2015, які посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. та зареєстровані в реєстрі за № 3620,№ 3628,№ 3624, вбачається, що ці докази у своїй сукупності дають змогу ідентифікувати спірне майно та дійти до висновку про те, що майно, яке позивач просить витребувати від відповідача, є саме тим майном, яке було передано позивачу за вищезазначеним договором іпотеки.

Так, загальна площа нежитлових приміщень № 107-113, 115, 115а, 116-121, 187-189, 191, 193-195, 195а, 196-201 4-го поверху площею 429,1 кв. м. в літ "Р-5"; № 106, 114, 122а, 124а, 192, І, ІІа 4-го поверху площею 123,2 кв. м. в літ "Р-5"; № 123а 4-го поверху площею 13,4 кв. м. в літ "Р-5", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Конєва, буд. 4, що були предметом договорів купівлі-продажу від 23.09.2015, які посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. та зареєстровані в реєстрі за № 3620, № 3628, № 3624, складає 565,7 кв. м. (429,1 кв. м. + 123,2 кв. м. + 13,4 кв. м.), що підтверджує той факт, що саме зазначене нерухоме майно є предметом іпотеки, загальна площа, якого згідно п. 1.3 договору іпотеки складає 565,7 кв. м.

З огляду на викладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав щодо задоволення позовних вимог про витребування майна, а саме: нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ. "Р-5", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Конєва, буд. 4 загальною площею 537,8 м2 у зв'язку з уточненням при поточній інвентаризації змінилась нумерація приміщень та їх площа з "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, І в літ. "Р-5" загальною площею 537,8 м2" на "нежитлові приміщення 4-го поверху № 106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, І, ІІа в літ. "Р-5" загальною площею 565,7 кв.м. з чужого володіння відповідача та повернення його (майна) у власність позивача.

В ході апеляційного провадження представником позивача також було надано пояснення, з яких вбачається, що розбіжність у нумерації приміщень виникла внаслідок уточнень при поточній інвентаризації і що позивач просить витребувати у відповідача саме ті нежитлові приміщення, які є предметом іпотеки і на теперішній час перебувають у володінні ТОВ "Батискаф".

Із матеріалів справи вбачається, що нумерацію нежитлових приміщень, які є предметом позову, у позовній заяві (т.1, а.с.11) наведено саме в такій редакції, як і в п.1.3 іпотечного договору № 15.08-08/09-ДІ02 від 10.08.2009 (т.1, а.с.19).

Відповідних обставин відповідачем також не спростовано в суді першої та апеляційної інстанції.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного і правового обґрунтування та не доведені належними доказами, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської від 11.11.2019 у справі №922/1708/18 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

За результатами апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Батискаф" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.11.2019 у справі №922/1708/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.02.2020

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя І.В. Тарасова

Суддя В.О. Фоміна