Рішення

від 27.06.2007 по справі 18/287

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/287

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 18/287                                                                                                         27.06.07 р.

За позовом:          ТОВ „Атомбудсервіс”;

До:                    Колективного виробничо-торгівельного взуттєвого підприємства „Київ”;

Про:                     стягнення 262 122,74 грн.

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Бобриньов В.В., представник, довіреність б/н від 10.05.2007 р.;

Від відповідача:            Андрійцов М.В., представник, довіреність №207 від 11.06.2007 р.;

                              Гуз І.К., представник, довіреність №184 від 31.05.2007 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 31.05.2007 р. до 27.06.2007 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 31.05.2007 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 257 971,97 грн. (241 632,00 грн. основного боргу + 16 339,97 грн. інфляційних втрат), 4 150,77 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 2 621,55 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представники останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача заперечують, у задоволенні позову просять відмовити, посилаючись на наведене нижче:

—між сторонами не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, а тому відповідач вважає договір №17/7 від 03.03.2006 р. неукладеним;

—відповідно до частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної  документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладено на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх;

—проектно-кошторисна документація розроблена та затверджена сторонами не була, у зв”язку з чим відповідач вважає, що сторони не визначили обсяг і зміст робіт та не склали на підставі вартості даного обсягу та змісту робіт кошторис, який би визначив ціну робіт;

—додаткова угода №1 від 19.04.2006 р. до договору, додаткова угода №2 від 26.09.2006 р. до договору, договірна ціна на демонтажні роботи на об'єкті за травень 2006 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2006 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2006 року, акти приймання виконаних робіт за вересень 2006 року, акт звіряння взаєморозрахунків на 07.12.2006 р. є недійсними, оскільки підписані з боку відповідача не уповноваженою особою. При цьому, відповідач наголошує на тому, що зазначені документи повинні бути підписані Головою правління та Заступником голови правління –фінансовим директором, а  підписані лише Головою правління відповідача.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами 03.03.2006 р. укладений договір №17/7 на проведення демонтажу, реконструкції, будівельно-монтажних робіт на об'єкті відповідача, що знаходиться за адресою:  м. Київ, вул. Січневого повстання, 34.

Відповідно до розділу 4 договору та додаткової угоди № 2 від 26.09.2006 р. до нього, сторонами визначено орієнтовну вартість робіт по договору, що складає:

—без ПДВ—720 063,67 грн.;

—ПДВ—144 012,73 грн.;

—разом—864 076,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 853, ст. 882 Цивільного кодексу України, розділів 5 та 6 договору відповідач зобов'язаний прийняти у позивача якісно виконані роботи, підписавши при цьому акти виконаних робіт форм КБ-2в та КБ-3 відповідальними представниками сторін, та провести з ним розрахунок за цим договором або негайно заявити про допущені в роботі недоліки.

Згідно з п. 5.1. розділу 5 «Порядок розрахунків»вищевказаного договору відповідач повинен був проводити оплату робіт на протязі 3-х днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі виконаних робіт.

На виконання умов договору позивачем були виконані роботи, про що свідчать  підписані уповноваженими особами сторін довідки про вартість виконаних робіт та акти приймання виконаних підрядних робіт за квітень, травень, вересень 2006 року  (типова форма № КБ-2в та КБ-3) на загальну суму  863 708,00 грн.

Так, позивачем були фактично виконані роботи в квітні 2006 року на суму 324 030,00 грн., в травні 2006 року на суму 298 046,40 грн., у вересні 2006 року на суму 241 632,00 грн.

Відповідач частково розрахувався за договором № 17/7 від 03.03.2006. Станом на 01.10.2006 р. відповідачем було оплачено позивачу за фактично виконані роботи кошти у розмірі 622 076,40 грн., про що свідчать виписки Київської міської філії АКБ „Укрсоцбанк” по особовому рахунку за 26.05.2006р., 16.06.2006р., 05.07.2006р., 19.07.2006р.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин вважається схваленим у разі, якщо особа вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Таким чином, Колективне виробничо-торгове взуттєве підприємство «Київ»своїми діями схвалило договір № 17/7 від 03.03.2006.

Станом на день слухання справи у судовому засіданні заборгованість відповідача перед позивачем складає 241 632,00 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем 26.04.2007 р. на адресу відповідача був направлений лист –вимога з проханням перерахувати на користь позивача заборгованість у розмірі 241 632,00 грн., який залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Наявна заборгованість підтверджується також актом взаємозвірки розрахунків станом на 07.12.2006 р.

За прострочку виконання зобов'язань позивачем нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 257 971,97 грн. та 4 150,77 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання відповідача на те, що договір №17/7 від 13.03.2005 р. є неукладеним є безпідставним, оскільки матеріали справи свідчать про те, що договір виконувався між сторонами. Відповідачем навіть була здійснена часткова оплата за виконані позивачем роботи.

Твердження відповідача про те, що додаткова угода №1 від 19.04.2006 р. до договору, додаткова угода №2 від 26.09.2006 р. до договору, договірна ціна на демонтажні роботи на об'єкті за травень 2006 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2006 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2006 року, акти приймання виконаних робіт за вересень 2006 року, акт звіряння взаєморозрахунків на 07.12.2006 р. є недійсними, оскільки підписані з боку відповідача не уповноваженою особою є недоцільними, оскільки зазначені документи підписані з боку відповідача Головою правління, а останній відповідно до статутів Колективного виробничо-торгового взуттєвого підприємства „Київ” та ТОВ „Підприємство „Київ” має право підпису документів підприємства.

Вина відповідача підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, а тому вимоги останнього підлягають задоволенню у повному обсязі.

Матеріалами справи встановлено, що  відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство „Київ” останнє є правонаступником Колективного виробничо-торгово взуттєвого підприємства „Київ”.

Статут ТОВ „Підприємство „Київ” затверджений рішенням Загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом №1 від 02.02.2007 р., та зареєстрований в державному реєстрі 06.03.2007 р.

Як визначено статтею 25 ГПК України, у разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Враховуючи вищезазначені обставини, господарський суд вважає за необхідне здійснити заміну Колективного виробничо-торгового взуттєвого підприємства „Київ” його правонаступником –Товариством з обмеженою відповідальністю „Підприємство „Київ”.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №7/253/07 не підлягає задоволенню, виходячи з наведеного нижче:

—ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.06.2007 р. порушено провадження у справі №7/253/07 за позовом ТОВ „Підприємство „Київ” до ТОВ „Атомбудсервіс” про визнання договору №17/7 від 13.03.2006 р. неукладеним та визнання недійсними укладених на його виконання правочинів;

—матеріалами справи підтверджується, що договір №17/7 від 13.03.2006 р. був прийнятий сторонами до виконання, про що свідчить підписані між сторонами довідки про вартість виконаних робіт та акти приймання виконаних підрядних робіт за квітень, травень, вересень 2006 року  (типова форма № КБ-2в та КБ-3) на загальну суму  863 708,00 грн.;

—відповідач частково розрахувався за договором № 17/7 від 03.03.2006., що підтверджується виписками Київської міської філії АКБ „Укрсоцбанк” по особовому рахунку за 26.05.2006р., 16.06.2006р., 05.07.2006р., 19.07.2006р.

Вищенаведені обставини дають змогу дійти до висновку про те, що сторонами були схвалені умови договору, а отже господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача.

Клопотання відповідача про призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи також не підлягає задоволенню, оскільки між сторонами підписані довідки про вартість виконаних робіт та акти приймання виконаних підрядних робіт за квітень, травень, вересень 2006 року  (типова форма № КБ-2в та КБ-3), в яких чітко визначена вартість виконаних позивачем на користь відповідача робіт, а тому господарський суд не вбачає доцільності проведення судової будівельно-технічної експертизи у даній справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 25, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Визначити процесуальним правонаступником Колективного виробничо-торгового взуттєвого підприємства „Київ” –Товариство з обмеженою відповідальністю „Підприємство „Київ”.

2.          Позов задовольнити повністю.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство „Київ” (інд. 01015, м. Київ, вул. Січневого повстання, 34, код ЄДРПОУ 00308146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Атомбудсервіс” (юридична адреса: інд. 71500, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Набережна, 26, кв. 167; фактична адреса: інд. 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 54, кв. 15; код ЄДРПОУ 30626610) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 257 971 (двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят одна) грн. 97 коп., 4 150 (чотири тисячі сто п'ятдесят) грн. 77 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 2 621 (дві тисячі шістсот двадцять одна) грн. 55 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко