Ухвала

від 02.03.2020 по справі 373/2052/19

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/2052/19

У Х В А Л А

02 березня 2020 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні в м. Переяславі заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 ,

встановив:

25.02.2020 адвокат ОСОБА_3 електронною поштою надіслав до суду заяву про відвід судді ОСОБА_4 , яку мотивує тим, що суддя є упередженою та зацікавленою в даній справі, оскільки 20.02.2020 постановила ухвалу про відмову в задоволенні його скарги про скасування підозри ОСОБА_5 , захисником якого він є в кримінальному провадженні.

У скарзі посилається на п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2019 вказуючи на те, що суддя має заявити про самовідвід якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі. Оскільки суддя відмовила у задоволенні скарги про скасування підозри ОСОБА_5 , то вона публічно проголосила своє відношення до підозрюваного та його підозри і ця обставина свідчить про її упередженість в справі.

Зважаючи на презумпцію невинуватості, що закріплена нормами міжнародного та національного права, зазначає про те, що суддя ОСОБА_4 не може вважатися неупередженою в даній справі, а тому має бути відведена від участі в справі.

Заявник, прокурор та суддя ОСОБА_4 про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Вирішуючи питання відводу по суті суд виходить з такого.

Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

У п. п. 49, 50, 52рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» від 09.11.2006(заява № 33949/02) зазначається, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

У пункті 5Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 р. наголошується, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до п. п. 1, 2, 6 ч. 7ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. суддя зобов`язаний, зокрема: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановленихзаконодавством у сфері запобігання корупції.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики України визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя заявляє про самовідвід від участі в розгляді справи у випадку неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини презумпція особистої неупередженості судді чинна, поки немає доказів протилежного.

Суд констатує, що слідчий суддя ОСОБА_4 в силу покладених на неї законом обов`язків здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Розгляд слідчим суддею клопотань, заяв та скарг під час досудового розслідування в межах одного кримінального провадження не свідчить про упередженість чи зацікавленість такого судді, оскільки виконання суддею своїх професійних обов`язків не є підставою для відводу.

У зв`язку з вищевикладеним, згідно ст. ст. 75, 81 КПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні заяви заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1