Ухвала

від 04.05.2020 по справі 373/2052/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2020 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого - ОСОБА_3,

суддів - ОСОБА_4 ОСОБА_5

секретаря - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2020 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12019110240000555 від 22.11.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146, ч.2 ст.289 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

10 лютого 2020 року до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання представника потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_9 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019110240000555 від 22.11.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146, ч.2 ст.289 КК України, а саме:

- земельну ділянку, кадастровий номер 3223380800:07:004:0055, площею 2,6203 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- 7/100 часток цілісного майнового комплексу, що складається з корівника 6-М загальною площею 914,60 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1;

- транспортний засіб «Mercedes-Benz», номер шасі НОМЕР_1 державний номер НОМЕР_2;

- транспортний засіб «ГАЗ 664750», номер шасі НОМЕР_3 державний номер НОМЕР_4;

- транспортний засіб «Mitsubishi Pajero», номер шасі НОМЕР_5 державний номер НОМЕР_6;

- транспортний засіб «DAF FT 95 XF 480 12580», номер шасі НОМЕР_7 державний номер НОМЕР_8;

- транспортний засіб «УРАЛ 5557 10850», номер шасі НОМЕР_9 державний номер НОМЕР_10;

- транспортний засіб «Volkswagen Transporter 2461», номер шасі НОМЕР_5 державний номер НОМЕР_11;

- транспортний засіб «Chevrolet Niva 1690», номер шасі НОМЕР_12, державний номер НОМЕР_13.

Ухвалою слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2020 рокуклопотання задоволено частково. Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя послався на ч.6 ст.170 КПК України, оскільки накладення арешту на майно має на меті забезпечення цивільного позову, яка повинна бути спів мірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. При цьому зазначив про відсутність достовірних відомостей про зареєстровані за підозрюваним ОСОБА_1 транспортні засоби, інформація про які не посвідчена належним чином, а тому в цій частині в задоволенні клопотання було відмовлено.

На вказану ухвалу захисник підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_8. подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її необґрунтованою та незаконною у зв'язку з неповноту судового розгляду, а також невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що при розгляді клопотання не враховані вимоги ст.173 КПК України, оскільки підозра, вручена ОСОБА_1 є необґрунтованою та не відповідає матеріалам кримінального провадження, а кримінальне правопорушення, в якому підозрюється особа не є майновим, тобто матеріальна злочином не завдана матеріальна шкода. Також вважає необґрунтованими, недоведеними та не співмірними заявлені потерпілим цивільні вимоги. Наголошує, що володільцем майна не вчинено жодних дій, направлених на знищення, пошкодження, відчуження або приховання майна, таке майно перебуває у володінні ОСОБА_1 з часу внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а можливість безперешкодно розпоряджатися своїм майном не може бути доказом бажання його позбутися. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.

В судове засідання апеляційного суду захисник підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_8. не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Прокурор в судове засідання також не з'явився, однак надіслав до апеляційного суду листа, з якого вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019110240000555 від 22.11.2019 року завершено та щодо ОСОБА_1 обвинувальний акт скерований до суду. Також, в листі містилося прохання проводити апеляційний розгляд без участі прокурора у зв'язку із карантинними заходами.

Таким чином, ознайомившись з матеріалами клопотання, обговоривши доводи апеляційної скарги та взявши до уваги лист прокурора, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів провадження, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146, ч.2 ст.289 КК України, якими спричинено школу потерпілому, як моральну так і матеріальну. В результаті чого потерпілим було заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Оскільки арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1 накладено з метою забезпечення відшкодування шкоди, в разі визнання ОСОБА_1 винуватим за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, відповідно до ст.170 КПК України, існують підстави для тимчасового позбавлення права на відчуження вказаного майна.

У випадку, передбаченому ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається, серед іншого, з метою забезпечення відшкодування шкоди (цивільний позов) чи стягнення з юридичної отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою щодо якої здійснюється провадження.

Тому, розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_1, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості врученої ОСОБА_1 підозри, є безпідставними та необґрунтованими. На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину. Лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, що належить ОСОБА_1, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146, ч.2 ст.289 КК України, а саме на земельну ділянку, кадастровий номер 3223380800:07:004:0055, площею 2,6203 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та 7/100 часток цілісного майнового комплексу, що складається з корівника 6-М загальною площею 914,60 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Таким чином, ухвала слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2020 року, якою накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1, в рамках кримінального провадження №12019110240000555 від 22.11.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146, ч.2 ст.289 КК України, є законною та обґрунтованою, а тому з урахуванням того, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено, а обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 скерований до суду, підстав для скасування ухвали слідчого судді та задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_7, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12019110240000555 від 22.11.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146, ч.2 ст.289 КК України, а саме: на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що складається із земельної ділянки, кадастровий номер 3223380800:07:004:0055, площею 2,6203 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та 7/100 часток цілісного майнового комплексу, що складається з корівника 6-М загальною площею 914,60 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5