Ухвала

від 12.05.2020 по справі 373/2052/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/1784/2020 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2020 року,

за участю:

представника цивільного позивача ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20.02.2020 року задоволено частково клопотання представника потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 про арешт майна в кримінальному провадженні № 12019110240000555 від 22.11.2019 року та накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборонивши йому розпоряджатися наступним транспортними засобами:

- Транспортним засобом «CHEVROLET NIVA», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2 ;

- Транспортним засобом «ВАЗ 210994-20», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_3 ;

- Транспортним засобом «ВАЗ 210994», 1995 року випуску, державний номер НОМЕР_4 ;

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20.02.2020 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, представник зазначає, що ухвала слідчого судді незаконна та необґрунтована, а відтак, на його думку, підлягає скасуванню через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

На думку апелянта, при постановленні оскаржуваної ухвали, слідчий суддя хибно дійшов висновку про достатність підстав для накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_6 , а його правова позиція ґрунтувалася односторонньо, лише на доводах, викладених у своєму клопотанні цивільним позивачем та органом досудового розслідування.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею не прийнято до уваги, що клопотання не містить ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, оскільки власником майна не вчинено жодних дій, направлених на знищення, пошкодження, відчуження або переховування вказаного майна. Майно ОСОБА_6 перебуває у його володінні з часу внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, вказаним майном він користується постійно, а наявність можливості безперешкодно розпоряджатися своїм майном не може бути доказом бажання його позбутися.

На думку адвоката, слідчим суддею не враховані вимоги ст. 173 КПК України, необґрунтованість підозри, яка суперечить зібраним у кримінальному провадженні доказам та ґрунтується на домислах і припущеннях.

Крім того, вказаним кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 матеріальна шкода не завдана.

Щодо цивільного позову, адвокат зазначає, що останній є необґрунтованим, а заявлені цивільні вимоги не відповідають наданим доказам та не підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а заявлені позовні вимоги не співмірні із завданою шкодою.

В судове засідання у справі прокурор та представник власника майна не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційного провадження. Тому, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутністю прокурора та представника власника майна, оскільки це не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника цивільного позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність оскаржуваної ухвали та просив залишити її без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до матеріалів провадження, 22.11.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою потерпілого ОСОБА_9 було внесено відомості про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, яке полягало в тому, що 21.11.2019 року, близько 11 год. троє невідомих йому чоловіків, серед яких він потім впізнав ОСОБА_6 , незаконно позбавили його волі та заподіяли тілесних ушкоджень.

23.11.2019 року слідчим вручено ОСОБА_6 письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146 та ч.2 ст. 127 КК України.

10.12.2019 року слідчим вручено ОСОБА_6 письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

Органом досудового розслідування зазначено, що 21.11.2019 року ОСОБА_6 та дві невстановлені особи застосували до ОСОБА_9 балончик із сильнодійочою сльозогінною речовиною, розпиливши його вміст в очі потерпілого, нанесли численні удари в область голови та тулуба та, одягнувши на руки металеві кайданки, вивезли в багажнику легкового автомобіля на поле, де катувати його понад одну годину. Зокрема, ОСОБА_6 зняв з ОСОБА_9 одяг та пристроєм зовні схожим на газову лампу палив шкіру в області паху, стегон та ніг потерпілого, наносив удари дерев`яною палицею, яку також погрожував ввести в анальний отвір. Домігшись від потерпілого бажаного зізнання, його відпустили додому.

Одразу після події ОСОБА_9 був доставлений каретою швидкої допомоги з дому до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а наступного дня 22.11.2019 року - госпіталізований до Центру ЩЛХ Київської обласної клінічної лікарні.

07.02.2020 року потерпілий ОСОБА_9 через свого представника подав до слідчого органу цивільний позов з додатками, де просить стягнути з ОСОБА_6 завдану кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в розмірі 71927,51 грн. та моральну шкоду в розмірі 2 000000 грн.

Постановою слідчого СВ Переяслав-Хмельницького ВП від 07.02.2020 року потерпілого ОСОБА_9 залучено до участі у кримінальному провадженні № 12019110240000555, як цивільного позивача.

Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №90616/105503/1123 ОСОБА_9 , проходив стаціонарне лікування у Київській обласній клінічній лікарні з 22.11.2019 року по 29.11.2019 року, де йому поставлено наступний діагноз: ЗЧМТ; струс головного мозку; забійна рана лівої лобно-скроневої ділянки; травматичний злам нижньої щелепи в ділянці тіла між зубами 31, 32 та правого кута зі зміщенням уламків; підокістний травматичний злам лівого виросткового відростка без зміщення; травматичний злам нижньої стінки правої орбіти; термічний опік паяльною лампою II ст. S=3,5% правого стегна; різані рани обох верхніх та нижніх кінцівок; посттравматичний середній отит справа; перелом передньої, латеральної, верхньої стінок правої гайморової пазухи; контузія правого очного яблука; субкон`юктивальний крововилив правого ока.

Ухвалою слідчого судді від 12.02.2020 року було частково задоволено клопотання представника потерпілого та накладено арешт на нерухоме майно підозрюваного в рахунок забезпечення цивільного позову.

Виходячи з загальновідомих цін на земельну ділянку сільськогосподарського призначення та вартості приміщень розпайованого майна, таке забезпечення є недостатнім для відшкодування шкоди потерпілому у розмірі, заявленому ним в цивільному позові.

За даними довідки Територіального сервісного центру № 3248 (ТСЦ № 3248) за № 31/10-76 від 14.02.2020, наданої на запит слідчого Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 , згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів за ОСОБА_6 , зареєстровані наступні транспортні засоби: «VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2461», 2007 року виготовлення, знятий з обліку для реєстрації 01.04.2018 року, н/з транзит 11ІМ0837; «CHEVROLET NIVA 1690», 2007 року виготовлення, номерний знак НОМЕР_2 ; «ВАЗ 210994-20», 2008 року виготовлення, номерний знак НОМЕР_3 ; «ВАЗ 21099», 1995 року виготовлення, номерний знак НОМЕР_4 .

18.02.2020 року представник потерпілого (цивільного позивача) адвокат ОСОБА_8 звернувся в інтересах потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_9 до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області з клопотанням про арешт майна.

Ухвалою слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20.02.2020 року задоволено частково клопотання представника потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 про арешт майна в кримінальному провадженні № 12019110240000555 від 22.11.2019 року та накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборонивши йому розпоряджатися наступним транспортними засобами:

- Транспортним засобом «CHEVROLET NIVA», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2 ;

- Транспортним засобом «ВАЗ 210994-20», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_3 ;

- Транспортним засобом «ВАЗ 210994», 1995 року випуску, державний номер НОМЕР_4 ;

Задовольняючи частково дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12019110240000555, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав доводи прокурора ОСОБА_11 , дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно, з огляду на те, що існує необхідність у даному заходу забезпечення кримінального провадження з метою забезпечення цивільного позову.

З таким рішенням слідчого судді колегія судді погоджується з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний позивач має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України,при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема:правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з клопотанняпредставника потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_8 в інтересах цивільного позивача ОСОБА_9 , останній просить накласти арешт з метою забезпечення цивільного позову в кримінальному провадженні № 12019110240000555 від 22.11.2019 року.

Разом з тим, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, представник цивільного позивача долучив до матеріалів клопотання цивільний позов в порядку ст. 128 КПК України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, відповідно до якого просить стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 71927 грн. 51 коп., заподіяну моральну шкоду в розмірі 2000000 грн 00 коп. та понесені ним судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Згідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно витягу з ЄРДР від 22.11.2019 року, ОСОБА_9 визнаний потерпілим у кримінальному провадженні № 12019110240000555.

Крім того, відповідно до постанови слідчого СВ Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області від 07.02.2020 року про залучення цивільного позивача, залучено до участі у досудовому розслідуванні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110240000555 від 22.11.2019, як цивільного позивача потерпілого ОСОБА_9 та його представника адвоката ОСОБА_8 .

Відповідно до матеріалів провадження, 23.11.2019 року слідчим СВ Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 повідомлено ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_6 з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільного позову).

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання органу досудового розслідування, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2020 року, якою задоволено частково клопотання представника потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 про арешт майна в кримінальному провадженні № 12019110240000555 від 22.11.2019 року та накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з забороною розпоряджатися наступним транспортними засобами:

- Транспортним засобом «CHEVROLET NIVA», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2 ;

- Транспортним засобом «ВАЗ 210994-20», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_3 ;

Транспортним засобом «ВАЗ 210994», 1995 року випуску, державний номер НОМЕР_4 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4