Ухвала

від 12.03.2020 по справі 373/2052/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 12 березня 2020 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2020 року,

за участі: прокурора захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 23 листопада 2019 року у кримінальному провадженні № 12019110240000555.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2020 року та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру від 23 листопада 2019 року ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12019110240000555 та зобов`язати службову особу прокуратури внести відповідні відомості до ЄРДР.

Автор апеляційної скарги вважає ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Так, на переконання захисника стороною обвинувачення не додано жодного вагомого доказу винуватості ОСОБА_6 , повідомлення про підозру ґрунтується виключно на показаннях потерпілого, який згідно його показань перебуває у неприязних відносинах з підозрюваним, та показаннях свідка ОСОБА_8 , яка є дружиною потерпілого і не була безпосереднім очевидцем подій які інкримінуються ОСОБА_6 . При цьому, зазначає, що повідомлення про підозру не конкретизоване, слідством не встановлено часу вчинення кримінального правопорушення, його місця, осіб за попередньою змовою з якими ОСОБА_6 , інкримінують вчинення протиправних дій, знаряддя вчинення кримінальних правопорушень.

Звертає захисник увагу на те, що слідством не встановлено об`єктивну та суб`єктивну складову кримінальних правопорушень інкримінованих ОСОБА_6 . Зокрема, підозра не містить посилання на те, що кримінальні правопорушення вчинювалися саме за попередньою змовою групою осіб, натомість в тексті підозри присутні твердження, що кримінальні правопорушення вчинювалися лише групою осіб, тобто без попередньої змови. Також звертає увагу, що дії учасників кримінальних правопорушень не конкретизовані, слідство обмежується лише, загальними фразами та формулюванням « ОСОБА_6 , з двома невстановленими особами», а які конкретні дії вчинювали ці особи незрозуміло.

Акцентує сторона захисту увагу на тому, що текст підозри містить обставини, які вже були попередньо кваліфіковані за ч. 2 ст. 146 КК України та не можуть бути повторно кваліфіковані за ч. 2 ст. 127 КК України.

З огляду на викладене захисник уважає, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні згаданих кримінальних правопорушень є необґрунтованою та неконкретизованою, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Підозрюваний у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був завчасно проінформований, клопотань про відкладення судового засідання від нього та інших учасників провадження не надійшло, у зв`язку з чим колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за відсутності підозрюваного, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2ст. 309 КПК Українипід час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Норми щодо повідомлення про підозру регулюютьсяГлавою 22 КПК України.

Зокрема, частинами 1-3ст. 276 КПК Українивизначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов`язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.

Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

За змістомст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Зазначені вимоги закону слідчим дотримані в повному обсязі.

Як убачається з матеріалів судового провадження, 23 листопада 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні за попередньою змовою групою осіб незаконного позбавлення волі, та катуванні, тобто умисному заподіянні сильного фізичного болю та фізичного і морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього відомості чи визнання, та з метою покарати за його дії, скоєні ним, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України.

14 лютого 2020 року захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області зі скаргою на згадане повідомлення про підозру.

Ухвалою слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2020 року у задоволені вказаної скарги захисника відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення, слідчий суддя зазначив, що прокурором відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України надані достатні на даній стадії процесу докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

З матеріалів судового провадження убачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні згаданих кримінальних правопорушень, здійснено в порядку, передбаченому КПК України, і за своїм змістом воно повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК України та містить усі необхідні відомості.

При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6 підозри, колегія суддів виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, колегія суддів вбачає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, на момент прийняття оскаржуваного рішення присутня, всупереч доводам апеляційної скарги.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Доводи сторони захисту щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_6 , підлягають оцінці під час розгляду кримінального провадження по суті.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та фактично зводяться до оцінки винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінальних правопорушень.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, без задоволення.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2020 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 23 листопада 2019 року у кримінальному провадженні № 12019110240000555, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1727/2020 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1