Постанова

від 16.03.2020 по справі 235/5555/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 березня 2020 року

м. Київ

справа № 235/5555/16-ц

провадження № 61-14971св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

представник заявника - ОСОБА_2 ,

особа дії якої оскаржуються - старший державний виконавець Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області Щегульна Ганна Олександрівна,

заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Донецької області від 23 січня 2018 року у складі колегії суддів: Мірути О. А., Жданової В. С., Новосядлової В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Міськрайонний відділ ДВС по Харківському району та місту Люботину ГТУЮ у Харківській області), заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Скаргу мотивував тим, що у провадженні старшого державного виконавця Міськрайонного відділу ДВС по Харківському району та місту Люботину ГТУЮ у Харківській області Щегульної Г. О. перебуває виконавче провадження

№ 54350018 з виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 лютого 2017 року про стягнення солідарно з

ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу у розмірі

3 742 833,00 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року зупинено виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 лютого

2017 року та ухвали апеляційного суду Донецької області від 07 червня

2017 року до закінчення касаційного провадження.

Посилаючись на те, що в порушення зазначеної ухвали суду, державний виконавець продовжив вчиняти виконавчі дії щодо примусового виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від

17 лютого 2017 року, просив: визнати дії старшого державного виконавця Міськрайонного відділу ДВС по Харківському району та місту Люботину ГТУЮ у Харківській області Щегульної Г. О. у виконавчому провадженні № 54350018 з виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 лютого 2017 року про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу у розмірі 3 742 833,00 грн за виконавчим листом № 2/235/39/17, вчинені у період з 04 вересня 2017 року по 22 вересня 2017 року неправомірними; скасувати постанову старшого державного виконавця Щегульної Г. О. від 18 вересня 2017 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 54350018 та визначення вартості описаного і арештованого рухомого майна вилученого за місцем проживання боржника ОСОБА_1 ; скасувати доручення старшого державного виконавця від 18 вересня 2017 року про проведення виконавчих дій за місцем проживання боржника ОСОБА_1 ; скасувати постанову старшого державного виконавця Щегульної Г. О. від

18 вересня 2017 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні; зобов`язати старшого державного виконавця відкликати звернення до голови Харківської районної адміністрації Раїні Ю . І. від

11 вересня 2017 року про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від

25 жовтня 2017 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що старший державний виконавець Міськрайонного відділу ДВС по Харківському району та місту Люботину ГТУЮ у Харківській області Щегульна Г. О. діяла в межах повноважень визначених Законом України Про виконавче провадження , яким зокрема не передбачено обов`язку державного виконавця перевіряти факт оскарження боржником судових рішень, які перебувають на примусовому виконанні. Обов`язок повідомити державного виконавця про обставини, які обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій покладено на сторони виконавчого провадження.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 23 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня

2017 року скасовано, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, однак допустив порушення норм процесуального права розглянувши скаргу на дії державного виконавця за відсутності ОСОБА_1 та його представника, не повідомлених належним чином про дату, час і місце розгляду справи, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. Встановивши, що про обставини, які зумовлюють обов`язкове зупинення виконавчого провадження заявник повідомив державного виконавця

29 вересня 2017 року, і в цей же день державний виконавець зупинив вчинення виконавчих дій, апеляційний суд дійшов висновку, що державний виконавець діяв у межах повноважень та обов`язків визначених Законом України Про виконавче провадження , а тому відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 .

Узагальнені доводи касаційної скарги

У березні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у якій заявник просить скасувати ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2017 року та постанову Донецького апеляційного суду від 23 січня 2018 року, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суди не врахували, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року було зупинено виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 лютого 2017 року та ухвали апеляційного суду Донецької області від 07 червня 2017 року до закінчення касаційного провадження. Оскільки доступ до судових рішень є вільним, державний виконавець Міськрайонного відділу ДВС по Харківському району та місту Люботину ГТУЮ у Харківській області Щегульна Г. О. зобов`язана була перевірити відомості Єдиного державного реєстру судових рішень щодо оскарження судового рішення, що перебуває на примусовому виконанні та зупинити його виконання. Натомість суди дійшли помилкових висновків, що державний виконавець діяла у межах повноважень та обов`язків, визначених Законом України Про виконавче провадження .

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з статтею 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 07 червня 2017 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму позики у розмірі 3 727 500,00 грн, що станом на 30 серпня 2016 року еквівалентно 150 000,00 доларів США, один відсоток від простроченої суми у розмірі 11 888,02 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою старшого державного виконавця Міськрайонного відділу ДВС по Харківському району та місту Люботину ГТУЮ у Харківській області від 20 липня 2017 року Щегульної Г. О. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/235/39/17, виданого 27 червня 2017 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області.

Постановою старшого державного виконавця Міськрайонного відділу ДВС по Харківському району та місту Люботину ГТУЮ у Харківській області

Щегульної Г. О. від 26 липня 2017 року накладено арешт на грошові кошти боржника.

Постановою старшого державного виконавця Міськрайонного відділу ДВС по Харківському району та місту Люботину ГТУЮ у Харківській області

Щегульної Г. О. від 18 вересня 2017 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ Альянс для визначення вартості земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою старшого державного виконавця Міськрайонного відділу ДВС по Харківському району та місту Люботину ГТУЮ у Харківській області

Щегульної Г. О. від 18 вересня 2017 року призначено суб`єкта оціночної діяльності -ТОВ Альянс для визначення вартості описаного й арештованого майна рухомого майна.

Постановою старшого державного виконавця Міськрайонного відділу ДВС по Харківському району та місту Люботину ГТУЮ у Харківській області

Щегульної Г. О. від 18 вересня 2017 року винесено доручення про проведення виконавчих дій за місцем проживання боржника ОСОБА_1 , а саме здійснення перевірки майнового стану боржника.

18 вересня 2017 року старший державний виконавець Міськрайонного відділу ДВС по Харківському району та місту Люботину ГТУЮ у Харківській області Щегульна Г. О. звернулася до Харківської районної адміністрації про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника.

22 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до старшого державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області Щегульної Г. О. із заявою про зупинення виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від

17 лютого 2017 року на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року.

Постановою від 22 вересня 2017 року старшого державного виконавця Міськрайонного відділу ДВС по Харківському району та місту Люботину ГТУЮ у Харківській області Щегульної Г. О. зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 2/235/39/17, виданого 27 червня 2017 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Частиною п`ятою статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Зазначене конституційне положення відображено також у статті 18 ЦПК України, відповідно до частини першої якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом частини першої та другої статті 450 ЦПК України скарга на дії державного виконавця розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження , зараз і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом частини першої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки

Частиною четвертою статті 19 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що сторони виконавчого провадження зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа (пункт 2 частини першої статті 34 Закону України Про виконавче провадження ).

Таким чином, в силу наведених положень Закону України Про виконавче провадження до обов`язків державного виконавця не входить перевірка Єдиного державного реєстру судових рішень з приводу можливого оскарження боржником судових рішень , які стосуються виконавчого провадження. Обов`язок повідомити державного виконавця про обставини, які обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій покладено на сторони виконавчого провадження, які в цьому питанні є заінтересованими особами і повинні відповідально користуватися своїми правами та обов`язками, а не перекладати їх на державного виконавця, який при вчиненні виконавчих дій зобов`язаний діяти об`єктивно і неупереджено по відношенню до обох сторін виконавчого провадження.

Дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_8 , оскільки після повідомлення боржником про обставини, що обумовлюють обов`язкове зупинення виконавчих дій, державний виконавець в той же день виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 2/235/39/17, виданого 27 червня 2017 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що оскаржуване судове рішення є законними та обгрунтованими, доводи касаційної скарги правильність висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Донецької області від 23 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак