Рішення

від 02.03.2020 по справі 525/938/19

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/938/19

Провадження № 2/525/33/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2020 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі головуючого-судді Хоролець В.В., при секретарі Хоменко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Полтаваобленерго в особі Новосанжарської філії АТ Полтаваобленерго до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не обліковану енергію, -

в с т а н о в и в:

З позову Акціонерного товариства Полтаваобленерго в особі Новосанжарської філії АТ Полтаваобленерго вбачається, що 23 січня 2017 року під час контрольного огляду та технічної перевірки електроустановки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 представниками Новосанжарської філії АТ Полтаваобленерго було виявлено порушення п.48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №1357 (чинні на момент вчинення правопорушення) та п.3.1.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562, а саме, самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не є власністю електропостачальника відкритою проводкою поза електролічильником, підключення розетки, минаючи електролічильник. Під час проведення контрольного огляду лічильника виявити дане порушення контролери не мали можливості. Порушення було виявлено із застосуванням електровимірювальних кліщів, інвентарний номер 32002941 та штангенциркуля, інвентарний номер 33001531.

Позивач вказує, що на підставі п. 53 ПКЕЕН, на місці виявлення порушення ПКЕЕН представниками АТ Полтаваобленерго за участю ОСОБА_1 було оформлено Акт про порушення №00005415 від 23.01.2017 року в двох примірниках. Вказаний Акт порушення було підписано трьома уповноваженими представниками АТ ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , споживачем ОСОБА_1 ; при цьому, як зазначає позивач у справі, від свідків споживач ОСОБА_1 відмовилася.

Відповідно до пункту 53 Правил, на підставі Акту порушення, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг не облікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків.

Також з доводів позовної заяви вбачається, що 24.01.2017 року в порядку, передбаченому п.53 ПКЕЕН, на підставі Акту про порушення №00005415 від 23.01.2017 року, представниками постачальника електричної енергії під час засідання комісії з розгляду актів про порушення, керуючись п.п. 1.1,1.2, 3.1, 3.2, 3.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562 було визначено обсяг не облікованої електричної енергії та суму завданих збитків в розмірі 29085 грн. 81 коп. Як вказує позивач у доводах позовної заяви, порушення Правил КЕЕН з боку ОСОБА_1 підпадає під пп.6 п.3.1 Методики, а саме - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника . В даному випадку був самовільно підключений житловий будинок, який згідно довідок Супротивнобалківської сільської ради від 26 липня 2018 року за № 160 , від 17 лютого 2017 року за № 2-28/56 та від 10 грудня 2018 року за № 02-12/446, належить відповідачу і в якому відповідач фактично проживає з січня 2008 року.

Позивач також зазначає, що нарахування було здійснене за період з 23.01.2014 року по 23.01.2017 року, виходячи із вимог пп. а п.3.3 Методики про те, що якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання не облікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатація до дати виявлення порушення не проводилось) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки. ОСОБА_1 на засіданні комісії з розгляду актів про порушенню була присутня. Розрахунковий документ для оплати відповідачеві було надіслано по пошті, що підтверджується її підписом в бланку повідомлення. Відповідач ОСОБА_1 , як зазначає позивач у справі, порушуючи п.42 ПКЕЕН, не виконав зобов`язання щодо оплати за електричну енергію, не обліковану внаслідок порушення споживачем вищевказаних Правил та не сплатила вказану заборгованість, при цьому, на неодноразові вимоги та пропозиції сплатити вищевказану заборгованість боржник не реагував.

Посилаючись на вищевикладені обставини, норми Закону України Про електроенергетику , Правила користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №1357, позивач Акціонерне товариство Полтаваобленерго в особі Новосанжарської філії АТ Полтаваобленерго звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце реєстрації АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства Полтаваобленерго заборгованість за не обліковану електричну енергію згідно рішення комісії з розгляду Акта про порушення №00005415 від 23.01.2017 року, оформлене у вигляді протоколу від 24.01.2017 року за №240 в сумі 29085 грн. 81 коп. та судові витрати по справі (судовий збір) в сумі 1921 грн. (а.с.а.с.2-3).

З довідки виконавчого комітету Якимівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 06.09.2019 року № 1454 вбачається, що за відомостями про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади, Єдиному державному демографічному реєстрі, громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.35).

Загальне позовне провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 13.09.2019 року (а.с.36) і підготовче засідання призначено на 20.11.2019 року.

Відповідачу ОСОБА_1 за місцем її реєстрації проживання ( АДРЕСА_2 ) та місцем фактичного проживання, яке вбачається з матеріалів позовної заяви ( АДРЕСА_1 ) була направлена копія позовної заяви та доданих до неї документів, однак поштова кореспонденція їй не вручена, оскільки з відмітки вузла поштового зв`язку вбачається, що ОСОБА_1 за місцем реєстрації є інші причини, які не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення (а.с.44), а за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 - за закінченням встановленого терміну зберігання. Однак, враховуючи положення ч.ч.7,8 ст.128 ЦПК України та те, що вона за місцем реєстрації не проживає, повинна вважатися такою, що належним чином сповіщена про день і час проведення підготовчого засідання у справі.

20.11.2019 року стороною позивача у справі до суду подані додаткові письмові пояснення по справі з відповідними додатками, які приєднані до матеріалів справи (а.с.а.с.45-57).

Підготовче засідання у справі проведено 20.11.2019 року і судовий розгляд справи призначений на 19.12.2019 року (а.с.а.с.58-59).

Згідно ч.7 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців- за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з цим, відповідно до положень ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

В судове засідання 19.12.2019 року відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання в АДРЕСА_2 вона не проживає і судові повістки не отримує (а.с.а.с.72-73), також вона за адресою останнього місця фактичного проживання в АДРЕСА_1 судову повістку не отримала (а.с.а.с.74-75), однак вона вважається такою, що належним чином сповіщена про день і час розгляду справи в порядку частин 7 та 8 ст.128 ЦПК України. 19.12.2019 року розгляд було відкладено на 16.01.2020 року (а.с.76).

В судове засідання 16.01.2020 року відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання в АДРЕСА_2 вона не проживає і судову повістку не отримує (а.с.а.с.89-90), однак вона вважається такою, що належним чином сповіщена про день і час розгляду справи в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.а.с.79-80). Розгляд справи знову було відкладено на 02.03.2020 року (а.с.91).

В судове засідання 02 .03.2020 року відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явилася, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання в АДРЕСА_2 вона не проживає і судову повістку не отримує (а.с.а.с.104-105), також вона за адресою останнього місця фактичного проживання в АДРЕСА_1 судову повістку не отримала (а.с.а.с.102-103), однак вона вважається такою, що належним чином сповіщена про день і час розгляду справи в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.а.с.95-96).

В судове засідання 02.03.2020 року представник позивача адвокат Фурайда Н.І. подала письмове клопотання про підтримання поданого позову та про згоду на заочний розгляд справи (а.с.106).

Враховуючи подану заяву представника позивача та повторну неявку відповідача в судове засідання, суд розглядає справу з урахуванням положень ч.2 ст.247 ЦПК України та Рішення Конституційного Суду України №16-рп/2011 від 08.12.2011 року (справа про фіксування судового процесу технічними засобами).

За нормою ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

Згідно ухвали суду від 02.03.2020 року суд ухвалив провести заочний розгляд вищевказаної цивільної справи.

Суд, детально вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов Акціонерного товариства Полтаваобленерго в особі Новосанжарської філії АТ Полтаваобленерго до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не обліковану енергію підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 15 ЦК України (норма матеріального права) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Про це вказується у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 року.

Відповідно до змісту статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі .

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

У пункті 42 рішення Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (рішення ЄСПЛ у справі Руїз Торійа проти Іспанії від 09.12.1994 року).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні - це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Як вказав Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2018 року, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Тобто, право визначення кола відповідачів у конкретній справі належить виключно позивачу, який звертається з відповідними позовними вимогами до суду.

Зі змісту позовної заяви АТ Полтаваобленерго вбачається, що даним позивачем при зверненні до суду з відповідним цивільним позовом визначено такий суб`єктний склад учасників справи - відповідачем у справі визначено фізичну особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.а.с.2-3).

Судом встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_1 отримує послуги АТ Полтаваобленерго (енергопостачальник) на підставі договору №1200076485 від 26.07.2018 року про користування електричною енергією (а.с.а.с.11-12). Предметом цього Договору є постачання електричної енергії в житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , який належить на праві власності/користування ОСОБА_1 відповідно до довідки Супротивнобалківської сільської ради №160 від 26.07.2018 року (п.1.1 Договору). За цим Договором eнергопостачальник бере на себе зобов`язання надійно постачати власними мережами cпоживачу електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 2.5 кВт електроустановок Споживача, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості. Споживач зобов`язується своєчасно здійснювати оплату за спожиту електричну енергію за обумовленими тарифами на умовах цього Договору (п.2.2. Договору).

Згідно довідки Супротивнобалківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області №160 від 26.07.2018 року, після смерті ОСОБА_5 власником будинку за адресою АДРЕСА_1 дійсно являється ОСОБА_1 ; документи знаходяться в стадії переоформлення (а.с.16).

Як вбачається з довідки сільського голови Супротивнобалківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області №02-12/446 від 10.12.2018 року, громадянка ОСОБА_1 проживає без реєстрації в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 ; громадянин ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.18).

Отже, з вищевказаних довідок сільського голови Супротивнобалківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області вбачається, що громадянка ОСОБА_1 проживала фактично без реєстрації з 2008 року за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, згідно даних паспорту громадянки України ОСОБА_1 , остання зареєстрована у встановленому законом порядку на проживання в с. Якимове Великобагачанського району Полтавської області (а.с.а.с.14-15), однак за місцем своєї реєстрації в АДРЕСА_2 вона не проживає орієнтовно з 2008 року, що підтверджується листом в.о.старости Якимівського старостинського округу Великобагачанської селищної ради Лобура О.М. №1881 від 27.11.2019 року (а.с.66).

Також, в ході судового розгляду даної цивільної справи встановлено, що згідно листа сільського голови Супротивнобалківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області №02-12/392 від 26.11.2019 року вбачається, що громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала в с. Пасічне Новосанжарського району Полтавської області без реєстрації, а з 01.04.2019 року ОСОБА_1 на території сільської ради не проживає, її місце перебування сільській раді не відоме (а.с.67).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 23 січня 2017 року (тобто під час фактичного проживання відповідача у справі ОСОБА_1 без реєстрації в будинку АДРЕСА_1 ) під час контрольного огляду та технічної перевірки електроустановки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 представниками Новосанжарської філії АТ Полтаваобленерго було виявлено порушення п.48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №1357, а саме, самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не є власністю електропостачальника відкритою проводкою поза електролічильником, підключення розетки, минаючи електролічильник. Під час проведення контрольного огляду лічильника виявити дане порушення контролери не мали можливості. Вбачається, що дане порушення було виявлено із застосуванням електровимірювальних кліщів, інвентарний номер 32002941 та штангенциркуля, інвентарний номер 33001531, про що на підставі п.53 Правил користування електричною енергією для населення, на місці виявлення порушення представниками АТ Полтаваобленерго за участю ОСОБА_1 було складено Акт про порушення №00005415 від 23.01.2017 року (а.с.4). Додатком №1 до даного Акту про порушення є Схема електропостачання споживача та Схема підключення приладу обліку споживача (а.с.5).

Також, цього ж числа, за адресою виявлення порушення Правил користування електричною енергією для населення - АДРЕСА_1 (споживач ОСОБА_1 ) було складено Акт виміру сили струму (потужностей) електроустановок побутового споживача на вводі в будинок та Акт про вилучення речових доказів (ізольованого чотирьохжильного алюмінієвого проводу довжиною 12 метрів) (а.с.6).

Вбачається, що вищевказані Акт про порушення №00005415 від 23.01.2017 року, додаток №1 до цього акту, а також Акт виміру сили струму (потужностей) електроустановок побутового споживача на вводі в будинок та Акт про вилучення речових доказів підписано трьома уповноваженими представниками АТ Полтаваобенерго - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також споживачем ОСОБА_1 . При цьому, від свідків споживач ОСОБА_1 відмовилася (а.с.а.с.4-5,6). Також вбачається, що в Акті про порушення №00005415 від 23.01.2017 року ОСОБА_1 вказала, що зауважень до даного Акту вона не має та отримала другий примірник вищевказаного акту.

24.01.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Новосанжарської філії АТ Полтаваобленерго з заявою про проведення засідання комісії по розгляду Акту №00005415 від 23.01.2017 року (а.с.9).

24 січня 2017 року на підставі Акту про порушення №00005415 від 23.01.2017 року, представниками постачальника електричної енергії під час засідання комісії з розгляду актів про порушення, керуючись п.п.1.1, 1.2, 3.1, 3.2, 3.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562 було визначено обсяг не облікованої електричної енергії та суму завданих збитків в розмірі 29085 грн. 81 коп. (а.с.а.с.7-8).

З Розрахунку обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення від 24.01.2017 року вбачається, що споживачем послуг електропостачання є громадянка ОСОБА_1 , що фактично (на 23.01.2017 ІНФОРМАЦІЯ_3 ) проживала без реєстрації в житловому будинку АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_2 , ОСОБА_1 допустила такий вид порушення Правил користування електричною енергією для населення - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або приладів до електричної мережі поза засобами обліку електричної енергії; також вказано, що даний розрахунок здійснюється за кількістю днів з дати початку 23.01.2014 року до кінцевої дати розрахунку 23.01.2017 року (кількість днів розрахунку 1096) (а.с.а.с.7-8). Також вбачається, що сама ОСОБА_1 відмовилася від підписання у протоколі засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення №240 від 24.01.2017 року, тому копію протоколу разом з розрахунковими документами було направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку (а.с.10).

З доводів сторони позивача у справі, які наведені в обґрунтуванні заявлених позовних вимог вбачається, що вищевказане нарахування було здійснене за період з 23.01.2014 року по 23.01.2017 року, виходячи із вимог пп. а п.3.3 Методики про те, що якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання не облікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатація до дати виявлення порушення не проводилось) чи набуття прав власності на об`єкт ( приміщення), але не більше ніж за три роки.

Також з доводів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 на засіданні комісії з розгляду актів про порушенню була присутня, розрахунковий документ для оплати відповідачеві було надіслано засобами поштового зв`язку, що підтверджується його підписом в бланку повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.10).

Правовідносини у сфері постачання та споживання електроенергії регулюються статтею 714 ЦК України, ст.ст.24-27 Закону України Про електроенергетику , Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (ПКЕЕН), Порядком визначення розміру і відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок розкрадання електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2006 року №122, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562.

Згідно зі ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачу) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст.1 Закону України Про електроенергетику енергія - це електрична чи теплова енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та умов договору (ст.26 Закону України Про електроенергетику ).

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України Про електроенергетику правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов`язаних з обслуговуванням об`єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об`єктів електроенергетики виконувати свої службові обов`язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов`язків перед енергопостачальниками.

Згідно з пунктом 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку; розукомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов`язки.

Пунктом 53 ПКЕЕН визначено, що в разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Також, відповідно до цього пункту Правил, на підставі акта порушення, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг не облікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків.

Положеннями п.3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562 встановлено, що у разі виявлення у споживача порушень, зокрема зазначених у підпункті 6 п.3.1 Методики, а саме: самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки електромережі, що не є власністю енергопостачальника, ця Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення позначається на схемі.

Відповідно до п. 4.6 Методики, в Акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення з зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення, фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.

Згідно частин 1,2 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд при оцінці наявних у справі доказів повинен виконувати положення ст.89 ЦПК України та враховувати висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кобець проти України від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення поза розумним сумнівом ; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

З сукупності досліджених матеріалів справи об`єктивно вбачається, що до Акту про порушення ПКЕЕН від 23.01.2017 року №00005415 відповідно до Методики були додані Схема електропостачання споживача та Схема підключення приладу обліку, про що зазначено в Акті (а.с.4). При цьому, на цій Схемі електропостачання споживача зазначено місце самовільного підключення споживача до електромережі та матеріали, перерізи спосіб прокладки проводів, наявних в цій Схемі. Там, конкретно вказано місце самовільного підключення споживача та характеристики проводу, яким було здійснене підключення та який в подальшому був вилучений в якості речового доказу (а.с.6). При цьому, ОСОБА_1 підписала всі складені 23.01.2017 року Акти без будь-яких доповнень, заперечень чи зауважень, а також відмовилася від присутності свідків (а.с.а.с.4,5,6).

Крім того, факт виявлення місця самовільного підключення підтверджується доданими до матеріалів справи фотознімками, які були виконані працівниками на місці виявлення порушення ПКЕЕН за адресою АДРЕСА_1 (а.с.а.с.19-21).

Суд, з урахуванням характеру спірних правовідносин та змісту заявлених позовних вимог до відповідача у справі ОСОБА_1 перевірив доводи сторони позивача відносно здійсненого Розрахунку обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення від 24.01.2017 року (а.с.а.с.7-8) та зазначає наступне.

Згідно ст.27 Закону України Про електроенергетику правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі змістом п.3.1.6 Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог Методики та в разі виявлення такого порушення як самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника.

Відповідно до п.п.3.3 Методики, розрахунок вартості не облікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; за кількістю днів: а) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), - з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення. Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Проаналізувавши вищевказані положення Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією з урахуванням даних, які зазначені у Розрахунку обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення від 24.01.2017 року суд приходить до висновку, що нарахування вартості необлікованої електроенергії у розмірі 29085,81 грн. проведено у відповідності до положень вищевказаної Методики з тарифами для населення, що діяли в період нарахування.

З сукупності досліджених матеріалів справи також вбачається, що відповідач у справі ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання щодо оплати за електричну енергію, не обліковану внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення і в добровільному порядку не сплатила грошові кошти в сумі 29085 грн.81 коп. згідно проведеного Розрахунку обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення від 24.01.2017 року.

Отже, з урахуванням вищевикладених висновків, аналізуючи в своїй сукупності та взаємозв`язку доводи та докази сторони позивача у справі в контексті заявлених позовних вимог, з позиції ст.ст.12,13,76,77-79,80,81,89 ЦПК України суд приходить до висновку, що стороною позивача у справі доведено належними та допустимими доказами підстави заявленого цивільного позову до відповідача у справі ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію згідно Акту про порушення №00005415 від 23.01.2017 року та те, що в добровільному порядку відповідач у справі не сплачує грошові кошти в сумі 29085 грн.81 коп. згідно проведеного Розрахунку обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення від 24.01.2017 року, тому вбачаються передбачені законом підстави для задоволення позову Акціонерного товариства Полтаваобленерго в особі Новосанжарської філії АТ Полтаваобленерго до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не обліковану енергію в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За загальним правилом, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, а в разі відмови в позові - на позивача (п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України). Поряд з цим, згідно частини 3 цієї статті, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог щодо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З платіжного доручення №704207 від 24.01.2019 року вбачається, що позивачем у справі АТ Полтаваобленерго при зверненні до Великобагачанського районного суду Полтавської області з даним цивільним позовом до ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в загальній сумі 1921 грн.00 коп. (а.с.1). Враховуючи вищевикладене, положення ч.1 ст.131, ч.1 ст.141 ЦПК України та те, що позовні вимоги АТ Полтаваобленерго до відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням роз`яснень, викладених в пункті 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах (із змінами), судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ Полтаваобленерго в сумі 1921 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15,16,714 ЦК України, ст.ст.24-27 Закону України Про електроенергетику , Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, Порядком визначення розміру і відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок розкрадання електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2006 року №122, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року №562, ст.ст.4,11,12,13,76-80,81,89,128,133,141,223,247,259,263-265,268,273,279,280-283 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце реєстрації АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства Полтаваобленерго (м. Полтава, вулиця Старий Поділ, 5, р/р НОМЕР_3 в АТ Таскомбанк , МФО 339500, код ЄДРПОУ 25717213) заборгованість за не обліковану електричну енергію згідно рішення комісії з розгляду Акта про порушення №00005415 від 23.01.2017 року, оформлене у вигляді протоколу від 24.01.2017 року за №240 в сумі 29085 грн. 81 коп.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце реєстрації АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства Полтаваобленерго (м. Полтава, вулиця Старий Поділ, 5, р/р НОМЕР_3 в АТ Таскомбанк , МФО 339500, код ЄДРПОУ 25717213) судові витрати по справі (судовий збір) в сумі 1921 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку - тобто, роз`яснюється, що апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач Акціонерне товариство Полтаваобленерго (м. Полтава, вулиця Старий Поділ, 5) в особі Новосанжарської філії АТ Полтаваобленерго (сел. Нові Санжари, вул. Чкалова, 11); відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване у встановленому порядку місце реєстрації проживання АДРЕСА_2 .

Повний текст заочного рішення суду складений 23.03.2020 року у зв`язку з перебуванням судді на стаціонарному лікуванні в період часу з 05.03.2020 року по 19.03.2020 року включно.

Суддя В.В.Хоролець