Ухвала

від 08.04.2020 по справі 922/4209/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"08" квітня 2020 р. Справа № 922/4209/19

Суддя-доповідач Бородіна Л.І., розглянувши апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Зоря , с.Борівське, Шевченківський район, Харківська область,

на рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 (суддя Аюпова Р.М.), ухвалене в приміщенні Господарського суду Харківської області в м.Харкові о 12год 42хв, повний текст якого складений 16.03.2020,

у справі 922/4209/19

за позовом: Селянського (фермерського) господарства Зоря , с.Борівське, Шевченківський район, Харківська область,

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м.Харків,

про визнання права користування ділянкою,

ВСТАНОВИЛА:

19.12.2019 Селянське (фермерське) господарство Зоря звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про:

- визнання за СФГ Зоря права постійного користування земельною ділянкою площею 50,20га в межах згідно з планом, розташованою на території Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, призначеною для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії IV - ХР №000084, виданого 04 жовтня 1999 року, Р№ 114 на підставі рішення Шевченківської районної ради від 14.05.1999;

- визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 05.08.2019 №6616-СГ "Про впорядкування земельно-облікових відомостей" (т.1, а.с. 4-177).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 у справі №922/4209/19 в задоволенні позову відмовлено повністю (т.2, а.с. 174-183).

СФГ Зоря з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та 30.03.2020 звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 у справі №922/4209/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно із частиною 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначені розміри ставок судового збору.

Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу: з 1 січня 2019 року становить 1921,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що СФГ Зоря звернулось із позовом про визнання права постійного користування земельною ділянкою у межах згідно з планом та визнання недійсним наказу Головного управління Держагеокадастру у Харківській області, а отже в позовній заяві об`єднано дві вимоги немайнового характеру.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначені розмірі ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що справляється з апеляційних скарг на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При поданні позовної заяви СФГ Зоря сплачено судовий збір у розмірі 3842,00грн, що відповідає підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 та абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" (т.1, а.с. 24).

Отже, за подання апеляційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 5763,00грн.

Натомість, при поданні апеляційної скарги скаржником сплачений судовий збір у розмірі 3153,00грн, про що свідчить квитанція від 25.03.2020 №53.

Отже, при поданні апеляційної скарги скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши , що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України, а саме: без доказів сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 по 24.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Селянського (Фермерського) господарства Зоря слід залишити без руху на підставі статті 260 ГПК України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику, але не менше ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Селянського (Фермерського) господарства на рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 у справі №922/4209/19 залишити без руху.

2. Встановити Селянському (Фермерському) господарству десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику, але не менше ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), для виправлення недоліків апеляційної скарги, тобто до 24.04.2020.

3. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач Л.І. Бородіна