Ухвала

від 27.04.2020 по справі 922/4209/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

27.04.2020 Справа № 922/4209/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Зоря , с.Борівське, Шевченківський район, Харківська область,

на рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 (суддя Аюпова Р.М.), ухвалене в приміщенні Господарського суду Харківської області в м.Харкові о 12год 42хв, повний текст якого складений 16.03.2020,

у справі 922/4209/19

за позовом: Селянського (фермерського) господарства Зоря , с.Борівське, Шевченківський район, Харківська область,

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м.Харків,

про визнання права користування ділянкою,

ВСТАНОВИЛА:

19.12.2019 Селянське (фермерське) господарство Зоря звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про:

- визнання за СФГ Зоря права постійного користування земельною ділянкою площею 50,20га в межах згідно з планом, розташованою на території Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, призначеною для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії IV - ХР №000084, виданого 04.10.1999, Р№ 114 на підставі рішення Шевченківської районної ради від 14.05.1999;

- визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 05.08.2019 №6616-СГ "Про впорядкування земельно-облікових відомостей" (т.1, а.с. 4-177).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 у справі №922/4209/19 в задоволенні позову відмовлено повністю (т.2, а.с. 174-183).

Рішення місцевого господарського суду з посиланням на ст. 13 Конституції України, ст.ст. 1, 2,4,9 Закону України Про селянське (фермерське) господарство , ст. 92,116,118,125,126,131, 141,142 ЗК України, ст.14 ПК України, ст.407 ЦК України, ст.12 Закону України Про фермерське господарство мотивовано тим, що єдиним належним і допустимим доказом належності спірної земельної ділянки тій чи іншій особі є наявність правовстановлюючого документа. ОСОБА_1 , який отримав у постійне користування спірну земельну ділянку та акт на право постійного користування землею від 04.10.1999, за життя не скористався наданим йому правом на переоформлення свого постійного права користування земельною ділянкою, а законодавством не передбачено автоматичного переходу такого права постійного користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, після смерті землекористувача до будь-якої фізичної чи юридичної особи, оскільки зазначене вище право особи припиняється з її смертю. ОСОБА_1 помер ще ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто більше ніж 10 років потому, з цього моменту С(Ф)Г Зоря не вчиняло жодних дій щодо належного оформлення права на земельну ділянку. Крім того, суд зазначив, що позивачем не надано документів на підтвердження наявності у фермерського господарства оформленого права постійного користування спірною земельною ділянкою.

В частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 05.08.2019 №6616-СГ "Про впорядкування земельно-облікових відомостей" місцевий господарський суд дійшов висновку, що ці вимоги є похідними від вимог щодо визнання за позивачем права постійного користування на земельну ділянку, яка є предметом даного спору, а отже, також не підлягає задоволенню.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що земельна ділянка, яка є предметом даного позову у цій справі, станом на час розгляду справи поділена, внаслідок чого сформовано інші земельні ділянки, яким присвоєно інші кадастрові номери та які надано у власність фізичним особам. Тобто, земельна ділянка, про визнання право постійного користування якої за позивачем подано позов у цій справі, не існує як об`єкт цивільних прав, оскільки в її межах шляхом поділу утворені інші земельні ділянки, а тому припинилось існування цієї земельної ділянки в дійсних межах, що унеможливлює ефективний захист прав позивача шляхом визнання за Селянським (фермерським) господарством "Зоря" права постійного користування земельною ділянкою площею 50,20 га в межах згідно з планом.

СФГ Зоря з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та 30.03.2020 звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 у справі №922/4209/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що: по-перше, судом проігноровано ту обставину, що спірна земельна ділянка була відведена ОСОБА_1 у постійне користування для ведення селянського господарства на підставі Закону України Про селянське (фермерське) господарство , саме у зв`язку з чим вилучена із земель запасу; СФГ Зоря створено на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 04.10.1999 №114. Тобто, у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична зміна землекористувача і обов`язки землекористувача перейшли до СФГ з дня його реєстрації; до-друге, земельна ділянка була передана до статутного фонду створеного СФГ Зоря у відповідності до чинного на час створення СФГ законодавства, а тому з 1999року перебувала у користуванні СФГ Зоря ; по-третє, право постійного користування земельними ділянками, набуте в установленому законом порядку до 01.01.2002, після набрання чинності статтею 92 ЗК України не скасовується та не обмежується; по-четверте, позивач, а не ОСОБА_1 , як фізична особа, здійснював обробку спірної земельної ділянки, отримував прибутки та сплачував податки, подавав статистичну звітність, як за життя ОСОБА_1 , так і після його смерті; ОСОБА_1 набув земельну ділянку з метою створення фермерського господарства, а не для особистих потреб, а отже після державної реєстрації СФГ Зоря відбулася фактична зміна землекористувача. Отже, з моменту створення СФГ у нього виникає охоронюваний законом інтерес у використанні землі його засновником, який є правовою підставою для правомірного використання цієї землі фермерським господарством.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 апеляційну скаргу Селянського (Фермерського) господарства на рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 у справі №922/4209/19 залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвала Східного апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху від 08.04.2020 у даній справі отримана скаржником 13.04.2020.

22.04.2020 скаржником на виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 у даній справі надіслано суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору, а саме квитанцію від 14.04.2020 №18 на суму 2610,00грн.

Отже, скаржником у строк, визначений судом, усунуті недоліки, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали від відповідача не надійшло.

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, розглянувши наявні матеріали, дійшла висновку про відкриття апеляційного провадження у справі.

При розгляді матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що Великою Палатою Верховного Суду здійснюється перегляд судового рішення у подібних правовідносинах у справі №922/980/18.

Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2019 справу №922/989/18 за позовом СФГ "Берізка" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 45,40га, призначеною для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана фізичній особі державним актом на право постійного користування землею, та про визнання недійсним наказу Держгеокадастру №1106-СГ від 02.03.2018 "Про припинення права користування земельною ділянкою" передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

При цьому Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду зазначив, що вбачає виключну правову проблему, яка потребує вирішення Великою Палатою Верховного Суду і яка полягає у необхідності забезпечення єдності судової практики у вирішені питання про визначення особи, якій належить право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, про що видано державний акт про право постійного користування земельною ділянкою на ім`я засновника фермерського господарства - юридичної особи. За висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 05.10.2016 у справі № 181/698/14-ц, від 23.11.2016 у справі № 657/731/14-ц, від 05.10.2016 у справі №6-2329цс16, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, викладених у постановах від 18.03.2019 у справі № 472/598/16-ц, від 20.03.2019 у справі № 587/260/17, від 17.10.2018 у справі № 376/2038/14-ц, право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю засновника СФГ, на ім`я якого було видано акт на право постійного користування земельною ділянкою. Разом з тим позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц, дозволяє дійти висновку, що у правовідносинах постійного користування земельною ділянкою, наданою засновнику фермерського господарства, відбувається фактична заміна користувача і обов`язки землекористувача переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №922/989/18 прийнято до розгляду справу №922/989/18 за позовом СФГ Берізка до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним наказу; призначено справу до розгляду на 31.03.2020.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №922/989/18 повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду касаційної скарги СФГ Берізка на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 відбудеться 12.05.2020.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що правовідносини, що склалися між сторонами спору у справі №922/989/18, яка переглядається у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, є подібними до правовідносин у цій справі.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

За таких обставин, керуючись статтями 228, 229, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства Зоря на рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 у справі №922/4209/19 .

2. Встановити відповідачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії скаржнику .

3. Зупинити провадження у справі №922/4209/19 за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства Зоря до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/989/18.

4.Зобов`язати сторони повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза