Ухвала

від 15.04.2020 по справі 910/12712/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/12712/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Крейцер про відвід колегії суддів

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Крейцер

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11 березня 2020 року (головуючий - Куксов В. В., Шаптала Є. Ю., Тищенко А. І.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Санган

до Товариства з обмеженою відповідальністю Крейцер

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09 квітня 2020 року на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (Міщенко І. С. - головуючий, Берднік І. С., Суховий В. Г.) передано касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Крейцер (далі - ТОВ Крейцер ) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11 березня 2020 року у справі № 910/12712/19.

Поряд із цим, 15 квітня 2020 року до Суду надійшла заява ТОВ Крейцер про відвід визначеної колегії суддів з посиланням на пункти 4, 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді).

Так, скаржник вважає, що під час авторозподілу було порушено порядок визначення складу суду для касаційного розгляду справи № 910/12712/19, обґрунтовуючи це малою ймовірністю потрапляння чергової справи за його участі втретє одній і тій же колегії суддів без втручання в автоматизовану систему авторозподілу справ.

Однак твердження ТОВ Крейцер ґрунтується лише на припущеннях і спростовується звітом автоматичного розподілу судової справи № 910/12712/19, який знаходиться у відкритому доступі (https://court.gov.ua/log_documents/1582882/5001/) і свідчить саме про автоматизований розподіл судової справи з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості.

Також заявник зазначає, що колегія суддів у складі: Міщенко І. С. - головуючий, Берднік І. С., Суховий В. Г., буде упередженою та необ`єктивною при розгляді поданої ним касаційної скарги, оскільки ця колегія вже розглядала справу № 910/8903/16, сторонами в якій були, зокрема, учасники справи № 910/12712/19, і приймала рішення, яке, на думку ТОВ Крейцер , є неправосудним і свідчить про прихильність наведеної колегії суддів до його опонентів.

Однак, згідно з імперативним приписом частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини від 15 липня 2010 року у справі № 16695/04 Газета Україна-Центр проти України).

Суд вважає, що заявником не наведено обґрунтованих підстав вважати колегію суддів упередженою чи необ`єктивною, оскільки всі доводи, що викладені у заяві є виключно вираженням незгоди із позицією колегії наведеній у справі № 910/8903/16.

За змістом частин 1-3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі; питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід..

Оскільки, Суд вважає подану заяву необґрунтованою, питання про відвід суддів має бути вирішено суддею, визначеним у порядку частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Крейцер про відвід колегії суддів у складі Міщенко І. С. - головуючий, Берднік І. С., Суховий В. Г. у справі № 910/12712/19 визнати необґрунтованою.

2. Питання про відвід вирішити в порядку, встановленому статтею 39 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.