Постанова

від 11.11.2020 по справі 910/12712/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2020 р. Справа№ 910/12712/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Попікової О.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Козаренко Є.В.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Санган"

на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2019 (повний текст складено 20.12.2019)

у справі № 910/12712/19 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санган"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейцер"

про визнання недійсним договору поділу нежилого приміщення від 26.06.2015

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ТОВ "Санган" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Крейцер" про визнання недійсним договору від 26.06.2015 про поділ нежилого будинку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимог статей 203, 628, 638 Цивільного кодексу України до предмету спірного договору не увійшла приналежна річ - димова труба, яка розташована поруч з будівлею та призначена для її обслуговування, що порушує права позивача, як співвласника майна, внаслідок незаконного одноособового використання цього спільного майна відповідачем та, відповідно, свідчить про недійсність договору про поділ в силу статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Рух справи

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2019 в позові відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним укладений між сторонами договір від 26.06.2016 про поділ майна.

Постановою Верховного Суду від 17.06.2020 касаційне провадження у справі № 910/12712/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейцер" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України закрито; касаційну скаргу ТОВ "Крейцер" в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 господарського процесуального кодексу України задоволено; скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 11 березня 2020 року у справі №910/12712/19; Рішення господарського суду міста Києва від 05 грудня 2019 року у справі №910/12712/19 залишено в силі; стягнуто з ТОВ "Санган" на користь ТОВ "Крейцер" 3 842 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Короткий зміст оскаржуваного додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 20.12.2019 у справі №910/12712/19 задоволено заяву ТОВ "Крейцер" про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 910/12712/19; стягнуто з ТОВ "Санган" на користь ТОВ "Крейцер" судові витрати, пов`язані з оплатою витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 54 917, 10 грн.

Ухвалюючи додаткове рішення суд дійшов висновку про те, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката підтверджені належними доказами, а тому мають йому відшкодовані за рахунок іншої сторони (позивача) у розмірі заявленої суми 54 917,10 грн. При цьому судом враховано відсутність клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з ухваленим додатковим рішенням, ТОВ "Санган" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2019 у справі № 910/12712/19 та зупинити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм процесуального права при ухваленні додаткового судового рішення. Так, скаржник зазначає, що клопотання позивача про ухвалення додаткового судового рішення розглянуто судом поза межами судового розгляду справи та без проведення судового засідання. Копію оскаржуваного рішення не вручалось ані йому, а ні його представнику.

Також скаржник зауважує на тому, що умовами договору про надання правової допомоги № 45 від 16.10.2019 передбачено право участі представника у судах загальної юрисдикції, а не в господарських судах.

Позиції інших учасників справи

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2020 для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Санган" визначено колегію суддів у складі: Ходаківської І.П. - головуючого, Владимиренко С.В., Демидової А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 заяву представника ТОВ "Санган" адвоката Козаренко Є.В. про відвід судді Демидової А.М. у справі № 910/12712/19 господарського суду міста Києва задоволено; матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3557/20 від 30.09.2020 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2020 для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Санган" визначено колегію суддів у складі: Ходаківської І.П. - головуючого, Владмиренко С.В., Попікової О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 вказаною колегією суддів за клопотанням скаржника поновлено строк на апеляційне оскарження додаткового рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2019 у справі №910/12712/19 та відкрито апеляційне провадження у справі; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 11.11.2020.

Явка представників сторін

У судове засідання 11.11.2020 з`явився представник позивача, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.

У судове засідання 11.11.2020 представник відповідача не з`явився. Поштове відправлення ним не отримано та повернуто до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Судові ухвали про вчинення процесуальних дій надсилались відповідачу на адресу, зазначену в його письмових документах, що містяться в матеріалах справи, та адресу його місця реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому, відомості про наявність у відповідача інших засобів зв`язку у суду відсутні. У такому разі повернення поштового відправлення підприємством зв`язку з посиланням на закінчення терміну зберігання є належним повідомленням адресата про місце, дату і час судового розгляду.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, матеріали справи містять достатній обсяг відомостей, необхідний для розгляду апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що такий розгляд може бути здійснений й за відсутності представника відповідача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

10.12.2019 ТОВ "Крейцер" звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якому просило суд ухвалити додаткове судове рішення про стягнення з ТОВ "Санган" на користь ТОВ "Крейцер" 54 917,10 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

На обґрунтування поданої заяви відповідач надав копію договору про надання правової допомоги № 45 від 16.10.2019, укладеного між заявником та Адвокатським об`єднанням ТИТИКАЛО ТА ПАРТНЕРИ , копію протоколу узгодження гонорару (договірної ціни), копію акта приймання-передачі наданих послуг від 05.12.2019, копію платіжного доручення № 1149 від 06.12.2019 по оплаті юридичних послуг в сумі 54 917,10 грн, копію виписки за особовим рахунком відповідача, копію витягу ЄРАУ на адвоката Титикала Р.С. та адковата Сторожук В.А. та докази направлення заяви з додатками позивачу.

Судом першої інстанції встановлено, що представництво інтересів відповідача - ТОВ "Крейцер" в межах розгляду справи № 910/12712/19 здійснювали адвокати Адвокатського бюро "Титикало та партнери" - Титикало Роман Сергійович (ордер на надання правової допомоги серії КВ №457635 від 17.10.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2845 від 22.02.2007), Сторожук Віта Анатоліївна (ордер на надання правової допомоги серії КВ № 469564 від 07.11.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8181/10 від 18.07.2019).

Повноваження вказаних адвокатів підтверджується договором № 45 від 16.10.2019 про надання правової допомоги, укладеного між Адвокатським бюро "Титикало та партнери" в особі керуючого бюро Титикало Романа Сергійовича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крейцер" в особі директора Пахомова Гордія Анатолійовича (клієнт).

За умовами п.п. 2.2. п. 2 цього договору клієнт надає право адвокатському бюро "Титикало та партнери" та адвокатам, які залучені бюро, зокрема, надавати правову допомогу клієнту, представляти інтереси клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов`язана із вирішенням питань, передбачених у договорі, з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві/відповідачу/третій особі/заявнику/зацікавленій особі, з питань пов`язаних із захистом прав, у тому числі право пред`явити від імені клієнта та у його інтересах відповідний позов/скаргу, брати участь у засіданнях органів, які розглядають справу клієнта, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення в органах, які розглядають справу клієнта.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.3., 3.4. п. 3 договору за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар визначений в протоколі узгодження гонорару, який є додатком до даного договору. Сплата гонорару/витрат провадиться клієнтом шляхом внесення грошових коштів на банківський рахунок та/або оприбутковуються адвокатським бюро. Після виконання адвокатським бюро обов`язків по даному договору за проханням клієнта чи за власною ініціативою адвокатське бюро має скласти та надати клієнту звіт та акт приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до протоколу узгодження гонорару (договірної ціни) (додаток до договору № 45 про надання правової допомоги від 16.10.2019) за надання правової допомоги, а саме: підготовка відзиву на позовну заяву та інших процесуальних документів у суду першої інстанції у справі №910/12712/19 клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар в розмірі гривневого еквіваленту 2000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день сплати гонорару. Додатково клієнт сплачує адвокатському бюро гривневий еквівалент 100,00 доларів США за одну годину участі адвоката адвокатського бюро в судовому засіданні.

05.12.2019 ТОВ "Крейцер" та АО "Титикало та партнери" складено і підписано акт приймання-передачі наданих послуг, згідно якого вартість наданих послуг становить 54917,10 грн. Вартість включає, зокрема, проведення консультацій, визначення правової позиції у справі (1 год), аналіз позовної заяви, доводів позивача та підготовка відзиву на позовну заяву із додатками у справі № 910/12712/19 (4 год), підготовка заяви про приєднання доказів до матеріалів справи № 910/12712/19 від 07.10.2019 (1 год), проведення консультацій, узгодження правової позиції до початку розгляду справи по суті (1 год), підготовка заяви про ознайомлення із матеріалами та ознайомлення із матеріалами справи у приміщенні Господарського суду міста Києва (2 год), підготовка письмових пояснень у справі № 910/12712/19 із додатками (2 год 30 хв). Участь представника у судових засіданнях у справі № 910/12712/19 згідно акту сплачується клієнтом окремо.

06.12.2019 ТОВ "Крейцер" на користь АО "Титикало та партнери" здійснено перерахування грошових коштів в якості оплати юридичних послуг та участі адвоката у судовому засіданні у розмірі 54 917,10 грн (платіжне доручення № 1149 від 06.12.2019).

Отже, відповідачем понесені витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката на суму 54 917,10 грн.

Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, від позивача до суду не надходило.

З урахуванням зазначених обставин, судом першої інстанції ухвалено додаткове рішення, яким задоволено заяву ТОВ "Крейцер" у даній справі та стягнуто з ТОВ "Санган" на користь ТОВ "Крейцер" судові витрати, пов`язані з оплатою витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 54 917, 10 грн

На виконання цього рішення 13.07.2020 господарським судом м. Києва виданий наказ.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

У статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 124 цього Кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У пункті 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 зазначеної статті).

За змістом абзацу 1 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 цього Кодексу).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Ураховуючи наведені положення законодавства та визначені практикою ЄСПЛ критерії витрат, беручи до уваги докази, надані на підтвердження витрат, а також відсутність клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ТОВ Санган на користь ТОВ Крейцер витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у сумі 54 917, 10 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до ст. 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Колегія вважає занадто формальним посилання скаржника у клопотанні про дослідження доказів на те, що умовами договору про надання правової допомоги № 45 від 16.10.2019 передбачено право участі представника у судах загальної юрисдикції, а не в господарських судах, враховуючи те, що в наданих суду відповідачем документах, а саме протоколі узгодження гонорару (договірної ціни), акті приймання-передачі наданих послуг від 05.12.2019 та в самому договорі про надання правової допомоги № 45 від 16.10.2019 (т.1, а.с. 133,135,136) відображений номер даної судової справи - № 910/12712/19.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, позивачем до суду апеляційної інстанції не заявлялось.

У судовому засіданні 11.11.2020 представник позивача зазначив, що ТОВ Санган заперечує проти стягнення з нього судових витрат за надання професійної правничої допомоги у повному обсязі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Щодо доводів скаржника про те, що клопотання про ухвалення додаткового судового рішення розглянуто місцевим судом з порушенням вимог процесуального законодавства (ст. 242 ГПК України), слід зазначити таке.

Господарський процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про порушення норм процесуального права, яких припустився суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, в чому саме полягає таке порушення і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Отже порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи чи ухвалення незаконного рішення.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, підставою для скасування додаткового судового рішення скаржник фактично вважає неправильну процедуру ухвалення судового рішення. При цьому скаржник не зазначає того, яким чином допущене на його думку порушення норми процесуального права вплинуло на правильність вирішення справи та законність ухваленого додаткового рішення.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності в основі якого лежить відоме з римського права положення res judicata, відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Принцип юридичної визначеності полягає в тому, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового для виконання рішення лише для того, щоб домогтися перегляду справи та її нового вирішення. Перегляд рішень судами вищих інстанцій не має розглядатися як прихований засіб оскарження і лише ймовірність існування двох поглядів щодо предмету розгляду не може бути підставою для повторного розгляду справи. Відхід від цього принципу може бути виправданий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі та непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі "Рябих проти Росії").

У рішенні ЄСПЛ у справі "Сутяжник проти Росії" зроблено висновок про те, що відступи від принципу правової визначеності виправдані лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру, зокрема, відступ від цього принципу допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи. Не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму.

Під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України").

Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", "ТОВ "Фріда" проти України").

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Отже вказані рішення ЄСПЛ колегія застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та задоволення апеляційної скарги немає.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому додаткове рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2019 у справі №910/12712/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санган" залишити без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2019 у справі № 910/12712/19 залишити без змін.

Поновити дію додаткового рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2019 у справі № 910/12712/19.

Матеріали справи № 910/12712/19 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано - 16.11.2020.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

О.В. Попікова