Ухвала

від 21.04.2020 по справі 910/12712/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/12712/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О.

розглянувши без виклику учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейцер"

про відвід колегії суддів: Міщенка І. С., Берднік І. С., Сухового В. Г. від розгляду справи

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейцер"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020

у складі колегії суддів: Куксов В. В. (головуючий), Шаптала Є. Ю., Тищенко А. І.

у справі № 910/12712/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санган"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейцер"

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

08.04.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейцер" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 у справі № 910/12712/19.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/12712/19 визначено колегію суддів у складі: Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г. що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.04.2020.

15.04.2020 до Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейцер" від 14.04.2020 про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Міщенка І. С., Берднік І. С., Сухового В. Г. від розгляду справи № 910/12712/19.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейцер" обґрунтована порушенням порядку визначення суддів для розгляду цієї справи та наявністю обставин, що викликають сумнів у їх неупередженості та об`єктивності.

У якості нормативної підстави для відводу заявник визначив приписи пунктів 4, 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2020 визнано необґрунтованим заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Крейцер" відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Міщенка І. С., Берднік І. С., Сухового В. Г. та передано справу № 910/12712/19 на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду цієї заяви про відвід.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейцер" від 14.04.2020 про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Міщенка І. С., Берднік І. С., Сухового В. Г. від розгляду справи № 910/12712/19 визначено суддю Банаська О. О., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2020.

За приписами частин сьомої, восьмої статті 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейцер" від 14.04.2020 про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Міщенка І. С., Берднік І. С., Сухового В. Г. від розгляду справи № 910/12712/19 суд дійшов таких висновків.

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; чи є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Щодо доводів заявника про те, що під час авторозподілу було порушено порядок визначення складу суду для касаційного розгляду справи № 910/12712/19, оскільки потрапляння чергової справи за його участі втретє одній і тій же колегії суддів, за його твердженням, обґрунтовується малою ймовірністю без втручання в автоматизовану систему авторозподілу справ суд доходить таких висновків.

Частинами першою, другою, третьою статті 32 ГПК України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 6 ГПК України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Відповідно до пункту 17 Перехідних положень ГПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Станом на як на 09.04.2020 так і на 21.04.2020 Державною судовою адміністрацією України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не опубліковано.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції з 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 1 розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням суддів України № 30 від 26.11.2010 (зі змінами та доповненнями) (далі - Положення) розподіл судових справ, здійснюється модулем автоматизованого розподілу виключно в автоматизований спосіб (без участі посадових осіб) під час реєстрації в суді передбачених законом процесуальних документів, на підставі інформації, внесеної уповноваженими особами суду до АСДС та до підсистеми обліку кадрів. Підставою для запуску процедури автоматизованого розподілу судової справи є внесений до АСДС ЕД або ЕКПД відповідного документу, підписаний електронним цифровим підписом його автора. Ручний запуск процедури автоматизованого розподілу не допускається.

Пунктом 3 розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення урегульовано автоматизований розподіл судових справ між суддями відповідно до якого первісний розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу в хронологічному порядку їх надходження до суду (реєстрації). Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється модулем автоматизованого розподілу шляхом:

1) первісного розподілу справи;

2) додаткового визначення суддів;

3) передачі судової справи на розгляд палати, об`єднаної або Великої Палати Верховного Суду;

4) заміни судді в колегії або основного судді;

5) повторного розподілу справи;

6) передачі судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті.

Згідно з пунктом 1.7 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді затвердженими постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8 визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється АСДС під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати - користувачем АСДС, який має відповідні функціональні обов`язки та права (далі - відповідальна особа), а також в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з урахуванням спеціалізації (за наявності).

Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Згідно із частинами четвертою та восьмою статті 15 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи та в розподіл справ між суддями має наслідком відповідальність, встановлену законом.

За змістом частини шістнадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.

Тобто законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ, так само як і заміну судді, який з поважних причин не може брати участі у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), із залученням інших суддів цього суду, виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності .

Із наведеного вище вбачається, що судді не мають будь-яких нормативно встановлених механізмів формування складу суду для розгляду конкретної справи , що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Із матеріалів справи, зокрема з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.04.2019 слідує, що порядок визначення складу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейцер" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 у справі № 910/12712/19 порушений не був, а тому безпідставними є доводи заявника в заяві про відвід про недотримання порядку визначення колегії суддів для розгляду цієї справи.

Щодо доводів стосовно наявності обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів Міщенка І. С., Берднік І. С., Сухового В. Г., які в своїй сукупності зводяться до прийняття цією колегією рішень в іншій справі № 910/8903/16 на користь позивача, що, на думку заявника, свідчить про прихильність суддів до останнього та неспроможність даного складу суду забезпечити рівність та змагальність сторін і дотримання прав відповідача суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного . При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Частиною третьою статті 38 ГПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді .

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами , а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ .

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді . І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У контексті поданої заяви, зокрема, доводів заявника щодо прийняття колегією суддів рішень у справі № 910/8903/16 на користь позивача суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді , рішення або окрема думка судді в інших справах , висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу .

Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями суддів в іншій справі не свідчить про їх упередженість чи необ`єктивність та не є підставою для їх відводу відповідно до наведених норм ГПК України.

За результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейцер" від 14.04.2020 про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Міщенка І. С., Берднік І. С., Сухового В. Г. від розгляду справи № 910/12712/19 суд дійшов висновку, що доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які свідчать про порушення порядку визначення суддів для розгляду справи чи викликають сумнів у неупередженості суддів та могли б бути підставою для їх відводу у розумінні статей 35, 36 ГПК України.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейцер" про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Міщенка І. С., Берднік І. С., Сухового В. Г. від розгляду справи № 910/12712/19 слід відмовити.

Керуючись статтями 35, 39, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейцер" від 14.04.2020 про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Міщенка І. С., Берднік І. С., Сухового В. Г. від розгляду справи № 910/12712/19.

Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Банасько