Рішення

від 02.04.2020 по справі 902/889/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2020 р. Cправа № 902/889/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Стафійчук І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 , м.Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едін", м.Вінниця

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Стрижавська сільська рада в особі державного реєстратора Луценка Є.В., Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради

про визнання недійним рішення загальних зборів

представники сторін та третіх осіб в судове засідання не з`явились

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області 24.10.2019 надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Едін , що оформлені Протоколом №19-10/18 від 19.10.2018, якими затверджено вихід ОСОБА_3 зі складу учасників ТОВ Едін , прийнято до складу учасників ТОВ Едін громадянку України ОСОБА_4 , проведено та затверджено перерозподіл належних учасникам Товариства часток у Статутному капіталі; затверджено Статут ТОВ Едін у новій редакції; уповноважено ОСОБА_5 на представництво інтересів у системі органів та перед будь-якими суб`єктами, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також скасування реєстраційної дії стосовно внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю Едін : Державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників №11741050007014402 від 24.10.2018, вчинену ОСОБА_6 ; Стрижавська селищна рада.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувані рішення, а саме: про відчуження ОСОБА_3 належної йому частки в статутному капіталі Товариства на користь громадянки України ОСОБА_2 ; про вихід ОСОБА_3 зі складу учасників ТОВ "Едін", про прийняття до складу учасників ТОВ "Едін" ОСОБА_2 , суперечать вимогам Статуту в редакції від 23.03.2018, Закону України "Про товариства та обмеженою та додатковою відповідальністю", як і реєстраційні дії стосовно державної реєстрації зміни складу учасників.

За твердженням позивача, він, як директор Товариства, здійснюючи безпосереднє керівництво його діяльністю, позачергові Загальні збори учасників ТОВ "Едін" на 19.10.2018 не скликав; учасник Товариства ОСОБА_3 не звертався до позивача з вимогою про їх скликання; порядок денний, наведений у Протоколі від 19.10.2018, не погоджувався у встановленому Статутом порядку, а зі змісту самого Протоколу взагалі не зрозуміло як здійснювалось обговорення та голосування по винесених питаннях, оскільки в ньому викладено лише зміст кінцевих рішень.

Також позивач вказує, що визначений в оскаржуваному рішенні порядок зміни учасників суперечить вимогам Статуту ТОВ "Едін" та Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Так, останній стверджує, що ОСОБА_3 не повідомляв позивача про намір відчужити належну йому частку у статутному капіталі Товариства третій особі, тому ОСОБА_1 був позбавлений можливості скористатись своїм переважним правом на її придбання. Позивач також не давав згоди на відчуження частки у статутному капіталі , яка складає 50%, на користь ОСОБА_2 , як-то передбачено п.4.7 Статуту.

Підставою для скасування реєстраційної дії стосовно внесення змін до відомостей про ТОВ "Едін" позивач визначає подання державному реєстратору документів неуповноваженою на те особою.

Ухвалою суду від 11.11.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/889/19, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

09.12.2019 за підписом представника третьої особи - ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких останній вказує, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, у зв`язку із чим мають бути залишені судом без задоволення. Так, на переконання останнього, протокол №19-10/18 Загальних зборів учасників ТОВ "Едін" від 19.10.2019 є достатнім, належним та допустимим доказом того, що 19.10.2019 Загальні збори учасників ТОВ "Едін" відбулись, у них взяли участь учасники, які згодом підписали такий протокол та справжність підпису яких була засвідчена нотаріально, загальними зборами були прийняті рішення по питаннях порядку денного, відображених у протоколі тощо.

Також представник третьої особи звертає увагу суду на наступне: "... протокол №19-10/18 Загальних зборів учасників ТОВ "Едін" від 19.10.2019, нова редакція Статуту ТОВ "Едін" затверджені Загальними зборами учасників, які відбулись 19.10.2019, виготовлені українською мовою та підписані Позивачем теж українською мовою. Незважаючи на те, що Позивач є громадянином Іраку, він має посвідку на постійне проживання в Україні, є директором ТОВ "Едін" починаючи з 23.09.2017, набув прав учасника ТОВ "Едін" у зв`язку з придбанням частки у статутному капіталі на підставі договору купівлі-продажу теж виготовленого українською мовою, який підписував власноруч.

Статути ТОВ "Едін" в редакціях від 22.09.2017, від 23.03.2018 та від 19.10.2018 виготовлені українською мовою та підписані Позивачем особисто. У зв`язку з цим відсутні підстави вважати, що Позивач не володіє українською мовою в достатньому для розуміння змісту протоколу №19-10/18 обсязі".

Окрім того представник ОСОБА_2 зазначає, що судом не повинні братися до уваги посилання Позивача на те, що ОСОБА_3 було відчужено належну йому частку у статутному капіталі ТОВ "Едін" на користь ОСОБА_2 з порушенням переважного права ОСОБА_1 з огляду на визначений законом спеціальний порядок захисту прав учасників, який позивачем в позовній заяві не застосовано. При цьому останній вказує, що порушення переважного права позивача допущено й не було з огляду на наступне:

"Голосуючи за прийняття до складу учасників ТОВ "Едін" ОСОБА_2 у зв`язку з набуттям нею частки у статутному капіталі на підставі Договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Едін" від 19.10.2018, за перерозподіл у зв`язку з цим належних учасникам часток у статутному капіталі, Позивач не висував жодних заперечень щодо такого відчуження належної ОСОБА_3 частки у статутному капіталі на користь ОСОБА_2 , не заявляв на Зборах про порушення свого переважного права як учасника на придбання відповідної частки, що є доказом того, що скористатися таким переважним правом він наміру не мав та не скористався з власної волі. При цьому, протокол, яким були оформлені рішення, прийняті на Зборах 19 жовтня 2018 року, був підписаний Позивачем власноруч, а справжність його підпису було нотаріально засвідчено".

Додатково третя особа вказує, що ОСОБА_3 не звертався до ТОВ "Едін" із заявою про вихід з товариства в порядку ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а відчужив належну йому частку згідно ст.21 вказаного закону. Відповідно, ОСОБА_3 не потребував отримання згоди Позивача в порядку ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Щодо позовної вимоги про скасування реєстраційної дії стосовно внесення змін до відомостей про ТОВ "Едін" представник третьої особи вказує, що уповноваження протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "Едін", як вищого органу товариства, ОСОБА_5 на представництво інтересів у системі органів та перед будь-якими суб`єктами (у тому числі будь-якими державними реєстраторами), які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до положень Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з правом подання документів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, не суперечило діючому на той час законодавству та видання окремої довіреності не потребувало.

Окрім того, в поясненнях також вказується, що крім повноважень, наданих Протоколом №19-10/18 від 19.10.2018, ОСОБА_5 був наділений повноваженнями на представництво ТОВ "Едін" на підставі довіреності, а ОСОБА_2 - на підставі договору про надання правової допомоги.

10.01.2020 від представника позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи, який зазначає про помилковість висновку третьої особи про те, що підписання позивачем та ОСОБА_3 Протоколу №19-10/18 від 19.10.2018 свідчить про участь всіх учасників в загальних зборах та прийнятті рішень з питань порядку денного.

Так, в обґрунтування наведеного твердження представник позивача вказує: "... сама по собі наявність у Протоколі №19-10/18 від 19.10.2018 підпису позивача не може свідчити про усвідомлення учасником товариства суті рішень, викладених в протоколі, в т.ч. щодо нової редакції Статуту та зміни складу учасників, а відтак і наявності волевиявлення позивача на прийняття рішення щодо внесення змін до Статуту Товариства.

Згідно з повідомленням позивача проект Статуту ТОВ "Едін" в новій редакції, як і Протокол №19-10/18 від 19.10.2018 йому не були надані, з їх змістом він не був ознайомлений. Лише 23.10.2018 позивачу було запропоновано у нотаріуса підписати документи, зміст яких був викладений українською мовою. Наведені документи підписані позивачем внаслідок довірливого ставлення до іншого учасника та обґрунтування необхідності підписати документи тим, що такі документи потрібно подати до Вінницької міської ради.

...Та обставина, що Протокол №19-10/18 від 19.10.2018 та нова редакція Статуту ТОВ "Едін" були надані ... позивачу на підпис 23.10.2019 у м.Вінниці, тоді як ці ж документи підписані ОСОБА_3 19.10.2019 у м.Ужгород, свідчить про відсутність позивача на зборах 19.10.2019 ..., а отже відсутність кворуму, оскільки позивач володіє 50% голосів в товаристві або відсутність самого факту таких зборів.

За таких обставин посилання третьої особи на ч.10 ст.31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" є безпідставним. "

Також представник позивача зазначає, що Протокол №19-10/18 складений не позивачем і 19.10.2018 був підписаний лише ОСОБА_3 , який зазначений як голова, що свідчить про відсутність позивача, як учасника і як секретаря 19.10.2018 на загальних зборах учасників.

ОСОБА_1 стверджує, що не володіє українською мовою в достатній мірі щоб спілкуватись, читати та розуміти офіційні документи. З цього приводу він також вказує наступне:

"Третя особа зазначає, що Протокол та Статут ТОВ "Едін" підписані позивачем українською мовою". Не зрозуміло що це означає.

В наведених документах рукописним є лише підпис позивача, решта тексту є друкованим та викладеним українською мовою. Не можливо зазначати, що підпис позивача на Протоколі та Статуті ТОВ "Едін" викладений українською, російською, арабською чи іншою мовою, оскільки він є єдиним для всіх мов... .

Очевидно, що посвідчуючи підпис позивача на Протоколі №19-10/18 від 19.10.2018 та Статуті ТОВ "Едін", встановивши, що особа є громадянином Іраку, нотаріус повинна була переконатися в тому, чи володіє особа українською мовою та забезпечити переклад документів.

Однак, як зазначалося в позовній заяві, посвідчувальний напис не містить застереження про те, чи був текст Протоколу №19-10/18 від 19.10.2018 перекладений нотаріусом чи перекладачем громадянину Іраку ОСОБА_1 , який не знає української мови".

Також позивач вказує, що третьою особою не доведені жодним належним доказом обставини інформування ОСОБА_3 позивача про намір продати свою частку та відсутність заперечень проти її відчуження на користь ОСОБА_2 .

Додатково представник ОСОБА_1 вказує, що з огляду на наведене в протоколі №19-10/18 від 19.10.2018 по другому питанню рішення про затвердження виходу ОСОБА_3 зі складу учасників ТОВ "Едін" мають бути застосовані відповідні норми Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", зокрема ст.24 "Вихід учасника з товариства".

Щодо повноважень ОСОБА_5 представляти інтереси ТОВ "Едін" при проведенні державної реєстрації змін в ЄДР представник позивача звертає увагу, що питання про надання повноважень ОСОБА_5 не було включене до Порядку денного. При цьому з огляду на відсутність факту проведення загальних зборів учасників ТОВ "Едін" з необхідним кворумом, всі рішення таких зборів, в т.ч. щодо надання повноважень ОСОБА_5 є недійсними.

Окрім того, позивач стверджує, що довіреність, на яку посилається третя особа, в матеріалах справи №902/889/19 та в матеріалах реєстраційної справи відсутній.

27.01.2020 від представника відповідача надійшла заява (вх.№ 02.1-34/706/20) із змісту якої слідує, що відповідач визнає позов повністю, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

18.02.2020 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження; справа призначена для судового розгляду по суті на 17.03.2020.

За результатами судового засідання, 17.03.2020, судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 31.03.2020.

На визначену судом дату (31.03.2020) з`явились представники обох сторін та третьої особи - ОСОБА_2 . Представники третіх осіб (Стрижавської сільської ради в особі державного реєстратора Луценка Є.В. та Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради) в судове засідання не з`явилися, хоча про місце, дату та час його проведення останні повідомлялися належним чином, шляхом направлення телеграм (електронних повідомлень).

Вказаний вид повідомлення узгоджується із приписами ч.6 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Під час судового розгляду, 31.03.2020, представник позивача підтримував позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, при цьому представник відповідача проти їх задоволення не заперечував. Натомість проти задоволення позову заперечував представник третьої особи - ОСОБА_2 .

Після закінчення судових дебатів суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по суті справи та орієнтовний час повернення - 02.04.2020.

На оголошення вступної та резолютивної части рішення (02.04.2020) представники сторін та третіх осіб в судове засідання не з`явилися.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до протоколу №5-09/17 від 21.09.2017 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Едін" прийнято до складу учасників Товариства громадянина України ОСОБА_3 та громадянина Республіки Ірак ОСОБА_1 , у зв`язку із придбанням кожним із них часток у розмірі 204308,00 грн, що становить 50 % статутного капіталу Товариства, на підставі Договорів купівлі-продажу від 21.09.2017.

В подальшому, 19.10.2018, між громадянином України ОСОБА_3 та Громадянкою ОСОБА_2 було укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Едін" (далі по тексту також - Договір).

За цим договором продавець передав у власність покупця належну йому частину у статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Едін" у розмірі 204308,00 грн, що становить 50% статутного капіталу Товариства, та пов`язані з цією частиною корпоративні права, а покупець прийняв та взяв на себе зобов`язання оплатити частку в порядку та на умовах визначених цим договором (п. 1 Договору).

Відповідно до п.6 Договору право власності покупця на частку виникає з моменту підписання та нотаріального засвідчення підписів сторін на Акті приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства, окрім як по відношенню до третіх осіб, щодо яких відповідно до положень законодавства право власності покупця виникає з моменту внесення відповідних змін до відомостей про товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та державної реєстрації нової редакції статуту товариства, у якій покупець буде зазначений як учасник товариства.

На підставі вказаного Договору, його сторонами підписано Акт приймання - передачі частки у статутному капіталі товариства до Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Едін" від 19.10.2018.

Також, 19.10.2018 відбулись Загальні збори учасників ТОВ "Едін", оформлені протоколом №19-10/18, на яких були присутні учасники: громадянин України ОСОБА_3 (частка в Статутному капіталі в розмірі 204308,00 грн, що становить 50% статутного капіталу) та громадянин Республіки Ірак ОСОБА_1 (частка в Статутному капіталі в розмірі 204308,00 грн, що становить 50% статутного капіталу), які в сукупності володіли 100 % статутного капіталу Товариства.

До порядку денного вказаних загальних зборів були включені наступні питання:

1. Про обрання Голови та Секретаря зборів. 2. Про зміну у складі учасників Товариства. 3. Про статут Товариства. 4. Про державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Едін", що містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

По першому питанню Порядку денного було прийнято рішення: обрати головою зборів - ОСОБА_3 , Секретарем Загальних зборів - ОСОБА_1 . Голосували: "за" - 100% голосів присутніх, "проти" - немає, "утримались" - немає.

По другому питанню Порядку денного вирішено наступне:

"У зв`язку з відчуженням ОСОБА_3 належної йому частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 204308,00 грн, що становить 50 % Статутного капіталу Товариства, на користь громадянки ОСОБА_12 на підставі Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Едін" від 19.10.2018:

- затвердити вихід ОСОБА_3 зі складу учасників ТОВ "Едін";

- прийняти до складу часників ТОВ "Едін" громадянина України ОСОБА_2 ";

- провести та затвердити перерозподіл належних учасникам товариства часток у статутному капіталі наступним чином: Громадянка України ОСОБА_2 - 204308,00 грн, що становить 50 % дольового значення розміру частки у відсотках; громадянин Республіки Ірак ОСОБА_1 - 204308,00 грн, що становить 50 % дольового значення розміру частки у відсотках. Загалом розмір частки в національній валюті становить 408616,00 грн.

Голосували: "за" - 100% голосів присутніх, "проти" - немає, "утримались" - немає.

По третьому питанню порядку денного прийнято наступне рішення:

"У зв`язку з прийняттям вищевказаних рішень, а також з метою приведення статуту Товариства до вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" затвердити Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Едін" у новій редакції.

Голосували: "за" - 100% голосів присутніх, "проти" - немає, "утримались" - немає.

По четвертому питанню порядку вирішено:

"Уповноважити ОСОБА_5 на представництво інтересів у системі органів та перед будь-якими суб`єктами (у тому числі будь-якими державними реєстраторами), які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у з прийняттям вищевказаних рішень, для чого подавати та одержувати усі необхідні заяви, документи, інформацію, ставити підпис, вносити плату у сфері державної реєстрації юридичних осіб (крім громадських формувань) та фізичних осіб-підприємців, а також здійснювати усі інші юридичні дії".

Голосували: "за" - 100% голосів присутніх, "проти" - немає, "утримались" - немає.

Вказаний протокол скріплений підписами голови Загальних зборів ОСОБА_3 та секретарем загальних зборів ОСОБА_1 .

Поряд з тим, позивач стверджуючи про порушення вимог закону та Статуту під час скликання та проведення загальних зборів, відсутність кворуму на загальних зборах та недоведення самого факту проведення загальних зборів ТОВ "Едін" 19.10.2018 звернувся до суду з позовом про визнання недійсними вказаних рішень Загальних зборів учасників ТОВ "Едін", оформлених протоколом №19-10/18 від 19.10.2018.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приймає до уваги наступні положення діючого законодавства.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до ст.113 Цивільного Кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Відповідно до ст.116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Однією із форм реалізації права учасника на управління товариством з обмеженою відповідальністю є участь такого учасника у роботі вищого органу управління товариством - загальних зборах учасників товариства.

Рішення загальних зборів учасників господарського товариства за своєю правовою природою є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), які породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства, за загальними правилами, є невідповідність таких рішень нормам законодавства, порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів, позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах, порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.

17.06.2018 набув чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Оскільки предметом спору є рішення Зборів учасників ТОВ "Едін" від 19.10.2018, які прийняті після набрання чинності вказаним Законом, норми цього Закону і застосовується судом у спірних відносинах.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Станом на час проведення відповідачем оспорюваних Зборів, тобто на 19.10.2018, зміни до Статуту ТОВ "Едін" в зв`язку з набуттям чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" внесені не були. На момент прийняття оспорюваних рішень, діяв Статут, затверджений протоколом Зборів учасників ТОВ "Едін" від 23.03.2018.

Відповідно до ч.1 ст.98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Згідно з ч.4 цієї ж статті порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно із ч.ч. 1-5, 11 ст.32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Згідно з п.8.2 Статуту ТОВ "Едін" Загальні збори учасників Товариства є вищим органом управління Товариства.

Загальні збори учасників визнаються правомочними приймати рішення, якщо в них беруть участь Учасники, які володіють більше, ніж 50% голосів Учасників, що мають право голосувати на Загальних зборах учасників, тобто сукупна частка в Статутному капіталі Товариства належна Учасникам, які прибули на Загальні збори учасників, становить більше ніж 50,0% від загального розміру Статутного капіталу Товариства. Збори очолює Голова Зборів (п. 8.2.2 Статуту).

Відповідно до п.8.2.3 Статуту, вся робота по підготовці та скликанню Загальних зборів учасників провадиться виконавчим органом Товариства . Про проведення Загальних Зборів Учасників Учасники Товариства повідомляються персонально або через їхніх представників.

При цьому згідно до п.8.3.1 Статуту виконавчим органом Товариства, здійснюючим керівництво його поточною діяльністю, є Директор, який є службовою особою товариства і є підзвітним Загальним Зборам Учасників.

Із змісту пунктів 8.2.3 Статуту слідує, що учасники вважаються проінформованими про скликання щорічних або ж позачергових Загальних Зборів, якщо про дату, місце проведення Зборів та порядок денний виконавчим органом чи іншим органом, що вчиняє роботу по скликанню Зборів, не менше ніж за 30 днів до дати проведення Загальних зборів учасників листом, телефоном, факсом, телексом, телеграфом або кур`єром персонально було повідомлено Учасників.

Позачергові збори учасників скликаються Директором Товариства у разі неплатоспроможності Товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси Товариства в цілому.

Учасники Товариства, що володіють у сукупності більш, як 20% голосів, мають право вимагати скликання позачергових Зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності Товариства. Якщо протягом 25 днів Директор Товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самостійно скликати Збори Учасників.

В п.8.2.3 Статуту передбачено, що будь-який з Учасників має право вносити свої пропозиції щодо Порядку денного Загальних зборів учасників не пізніш як за 25 днів до їх скликання. Пропозиції Учасників, які володіють більш як 10% голосів, вносяться до Порядку денного обов`язково. Учасникам Товариства повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, внесеними до Порядку денного Зборів.

Поряд з тим, ОСОБА_1 , як директор Товариства та позивач у даній справі, стверджує, що позачергові Загальні збори учасників ТОВ "Едін" на 19.10.2018 не скликав; учасник Товариства - ОСОБА_3 не звертався до нього з вимогою про їх скликання; порядок денний, наведений у Протоколі від 19.10.2018, не погоджувався у встановленому Статутом порядку. Окрім того, останній зауважує про недоведеність факту проведення Загальних зборів ТОВ "Едін" 19.10.2018 та відсутність кворуму на них.

При цьому суд зауважує, що позивачем долучено до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_1 від 27.01.2020 наступного змісту:

"19.10.2018 я не був присутній і не приймав участь в загальних зборах учасників ТОВ "Едін" ні в м.Вінниця, ні в м.Ужгород, ні в режимі відеоконференції, ні через особисту участь.

19.10.2018 я не розмовляв з ОСОБА_3 особисто чи по телефону.

ОСОБА_3 , як учасник ТОВ "Едін", який володіє 50% голосів, не звертався до мене з вимогою скликати загальні збори учасників ТОВ "Едін" з відповідною повісткою дня.

ОСОБА_3 самостійно не скликав загальні збори учасників ТОВ "Едін", не повідомляв мені про скликання ним загальних зборів учасників ТОВ "Едін", про місце, час їх проведення, порядок денний.

Протокол №19-10/18 загальних зборів учасників ТОВ "Едін", датований 19.10.2018, я не складав, з його змістом не був ознайомлений; запитання, зазначені в Протоколі з ОСОБА_3 не обговорював, за рішення, вказані в протоколі, не голосував.

Із змістом нової редакції установи ТОВ "Едін" я не був знайомий, не обговорював її, в будь-якій формі не голосував за затвердження.

Я не володію українською мовою, розумію окремі слова; читати, розуміти і усвідомлювати тексти, викладені на українській мові самостійно не можу.

Переклад Протоколу №19-10/18 загальних зборів учасників ТОВ "Едін" від 19.10.2018 і нової редакції статуту ТОВ "Едін" приватним нотаріусом Скутельник І.А. чи будь - якою іншою особою в письмовій чи усній формі для мене не робилися.

ОСОБА_3 ні в якій формі (особисто, по телефону, письмово) не повідомляв мені про його наміри продати належному йому частину в статутному капіталі ТОВ "Едін".

Згоду на продаж ОСОБА_3 частки в установчому капіталі ОСОБА_13 і вступ ОСОБА_13 до складу учасників ТОВ "Едін" я не давав.

Підписуючи цю заяву, я стверджую про те, що я повністю розумію, що чинним законодавством передбачена кримінальна відповідальність за надання завідомо неправдивих свідчень. Також підтверджую, що у випадку необхідності я готовий з`явитися до суду для підтвердження викладеного в заяві".

Надаючи оцінку вказаним твердженням позивача, суд констатує, що дійсно матеріали справи не містять доказів організації проведення Загальних зборів учасників ТОВ "Едін" 19.10.2018, зокрема доказів повідомлення учасників товариства про місце, дату та час їх проведення.

Водночас суд зважає, що позивачем у даній справі виступає учасник ТОВ " Едін " ОСОБА_1 , який одночасно також є директором ТОВ "Едін", як на момент проведення зборів учасників Товариства (станом на 19.10.2018), так і на момент судового розгляду даної справи. При цьому відповідачем у справі є ТОВ "Едін".

Відповідно до пп. л) п.8.3.6 Статуту до повноважень Директора Товариства належать прийняття рішення про дату скликання, порядок денний та організація підготовки чергових Загальних зборів Товариства.

Поряд з тим, відповідно до ч.9 ст.31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

Так, відповідно до п.п. 3, 4, 11 ч.1 ст.43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство зобов`язано зберігати такі документи: протоколи загальних зборів учасників; документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства.

При цьому відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене та позицію учасників процесу у даній справі, обставина про організацію проведення загальних зборів учасників Товариства 19.10.2018 підлягає доведенню третьою особою - ОСОБА_2 , однак в силу наведених вище положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виключається можливість забезпечення останньою з огляду на відсутність доступу до документації такого роду.

Окрім того, суд також зважає, що громадянин ОСОБА_3 , який відчужив частку Товариства громадянці ОСОБА_2 та у розпорядженні якого в силу положень та за вказаних у ч.9 ст.31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" умов, могли б бути документи на підтвердження організації проведення Загальних зборів Товариства, помер. Даний факт підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27.10.2018.

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати положення статті 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого: наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В контексті викладеного суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" на загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.

Як зазначалось раніше протокол №19-10/18 від 19.10.2018 Загальних зборів учасників Товариства, яким оформлено оскаржувані рішення, підписаний дійсними на той час учасниками ТОВ "Едін", а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які були обрані головою та секретарем Загальних зборів відповідно. Справжність підписів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на вказаному протоколі нотаріально засвідчена.

При цьому варто зауважити, що засвідчення справжності підписів є нотаріальною дією, а тому враховуючи зміст п.1 глави 3 розділу І, п.1 глави 4 розділу І, глави 6 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 дає підстави для висновку, що нотаріус перед засвідченням справжності підпису ОСОБА_1 на протоколі №19-10/18 Загальних Зборів Учасників ТОВ "Едін" від 1910.2019: установила особу ОСОБА_1 ; визначила обсяг його дієздатності; роз`яснила ОСОБА_1 наслідки вчинення нотаріальної дії, переконалась у здатності останнього усвідомлювати значення цієї нотаріальної дії, її наслідків та змісту роз`яснень нотаріуса, а також відповідності волі і волевиявлення ОСОБА_1 щодо вчинення нотаріальної дії; установила волевиявлення ОСОБА_1 щодо засвідчення справжності його підпису на вказаному протоколі.

Окрім того, суд враховує, що в ході судового розгляду учасники справи визнали, що протокол Загальних зборів Товариства від 19.10.2018 власноруч підписаний ОСОБА_1 . Під час здійснення провадження у даній справі на адресу суду не надходило клопотань від сторін про призначення почеркознавчої експертизи.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що 19.10.2018 були проведені Загальні збори учасників Товариства, на яких були прийняті (в тому числі за згодою позивача) оскаржувані рішення.

При цьому суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 , що підписуючи протокол від 19.10.2018 він не усвідомлював його зміст, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.10 Глави 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за №296/5, якщо особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не знає мови, якою ведеться нотаріальне діловодство, тексти оформлюваних документів мають бути перекладені їй нотаріусом або перекладачем у письмовій або усній формі, про що зазначається в посвідчувальному написі. Особа, що не володіє мовою, якою виготовлений документ, підписується тією мовою, якою вона володіє.

При з`ясуванні вказаної обставини суд враховує, що матеріали реєстраційних справ ТОВ "Едін", а так само ТОВ "Коал трейд плюс", де позивач також є учасником Товариства містять документи за підписом ОСОБА_1 , в тому числі як секретаря загальних зборів, проте не містять застережень при посвідченні їх нотаріально про здійснений переклад на будь-яку з інших мов.

Також варто підкреслити, що вірність копій документів, доданих до позовної заяви, засвідчено особисто ОСОБА_1 , про що вказує підпис та написане на українській мові прізвище, ім`я та по батькові останнього.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 на момент підписання протоколу Загальних зборів учасників Товариства №19-10/18 від 19.10.2018 не володів в повній мірі українською мовою для усвідомленням змісту підписаного ним документу.

Щодо посилання позивача на обставину порушення ОСОБА_3 при відчуженні належної йому частки у статутному капіталі ТОВ "Едін" на користь ОСОБА_2 переважного права суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі. Учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами становить один рік.

Одночасно слід зауважити, що із змісту положення ч.4 вказаної статті Закону слідує, що відчуження частки відбувається на підставі відповідного договору купівлі-продажу . Тоді як, рішення Загальних зборів учасників товариства прийняті у зв`язку із вказаною обставиною, зокрема про зміну у складі учасників Товариства є складовою механізму оформлення набутого покупцем права власності на частку.

Як зазначалось раніше, ОСОБА_3 відчужив належну йому частку у статутному капіталі ТОВ "Едін" ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 19.10.2018.

Зважаючи на процесуальну позицію сторін у даній справі, суд визнав за необхідне надати оцінку договору купівлі-продажу від 19.10.2018, застосувавши наступні норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За загальним правилом, викладеним у статті 640 Цивільного кодексу України:

1. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

2. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

3. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Також суд приймає до уваги норми Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.179 ч.7 цього Кодексу господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Стаття 180 частини 2, 3 Господарського кодексу встановлює, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст.181 ч.1 того ж Кодексу господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як слідує з змісту договору купівлі-продажу від 19.10.2018, його сторонами, відповідно до ч.3 ст.180 Господарського кодексу України, досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору.

Таким чином, договір купівлі-продажу від 19.10.2018 є укладеним. При цьому суд констатує, що даний правочин не є нікчемним, а також у суду відсутні підстави для визнання його недійсним (як і вважати його таким) з огляду на наступні законодавчі норми.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В свою чергу, в силу вимог ч.ч. 2 та 3 ст.237 ГПК України: "При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин."

Разом з цим, станом на час вирішення даного спору договір купівлі-продажу від 19.10.2018 в судовому порядку не оспорений, так само як і не вжито заходів у визначений законом спосіб для захисту права учасника, який вважає своє переважне право порушеним .

Разом з цим, станом на час вирішення даного спору в матеріалах справи №902/889/19 відсутні докази на підтвердження порушеного права ОСОБА_1 при відчуженні ОСОБА_3 належної йому у статутному капіталі ТОВ "Едін" частки ОСОБА_2 .

Також суд вважає за необхідне надати оцінку твердженню позивача, що оскільки в Протоколі №19-10/18 від 19.10.2018 по другому питанню прийнято рішення про затвердження виходу ОСОБА_3 зі складу учасників ТОВ "Едін", мають бути застосовані відповідні норми Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", зокрема ст.24 "Вихід учасника з товариства".

Так, відповідно до положень вказаної статті Закону учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників. Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом. Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою. Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу... . Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника. За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов`язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов`язанням із передачі іншого майна. Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника. Товариство зобов`язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки. Статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб`єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Положення частин восьмої - одинадцятої цієї статті застосовуються також до відносин щодо наслідків прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства. Не пізніше 30 днів з дня прийняття загальними зборами учасників такого рішення товариство зобов`язане повідомити колишньому учаснику (його спадкоємцю, правонаступнику) вартість його частки. Вартість частки визначається станом на день, що передував дню прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства. Правила цієї статті застосовуються також до відносин щодо виходу з товариства спадкоємця чи правонаступника учасника.

Із змісту наведеної статті Закону слідує, що наслідком виходу учасника із Товариства за його заявою є отримання останнім від Товариства грошової чи іншої майнової компенсації, тоді як у даній справі вихід ОСОБА_3 із ТОВ "Едін" зумовлено відчуженням належної йому частки Товариства третій особі.

Таким чином, законодавство розрізняє поняття виходу учасника з товариства у зв`язку з поданою ним заявою про вихід та відчуження учасником належної йому частки у статутному капіталі та пов`язаних з цією часткою корпоративних прав.

Поряд з тим, оскільки ОСОБА_3 не звертався до ТОВ "Едін" із заявою про вихід з товариства в порядку ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а відчужив належну йому частку згідно ст.21 вказаного Закону, останній не потребував отримання згоди Позивача в порядку, визначену ст.24 Закону.

При цьому формулювання словесної конструкції рішення Загальних Зборів по другому питанню порядку денного, а саме: "затвердити вихід ОСОБА_3 зі складу учасників ТОВ "Едін"" не змінює правової природи та суті вказаного рішення.

Суд також критично оцінює позицію позивача стосовно того, що рішення від 19.10.2018 ухвалено неповноважним складом учасників Товариства, оскільки на момент його прийняття ОСОБА_3 вже не мав права приймати участі у Загальних Зборах.

Так, право власності на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін (стаття 363 ЦК України). Набуття права власності на частку в статутному капіталі надає третій особі право на вступ до Товариства.

Право участі у Товаристві з обмеженою відповідальністю є особистим немайновим правом, а отже, автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв`язку з набуттям третьою особою права власності на частку в статутному капіталі не відбувається.

Закон не пов`язує момент виникнення права участі у Товаристві з моментом державної реєстрації відповідних змін у складі його учасників. Водночас згідно з положеннями статті 89 ЦК України відомості про зміни у складі учасників Товариства підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру. Правові наслідки наявності або відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному реєстрі визначено статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що 19 жовтня 2019 року Загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Едін" відбулись за участю його повноважних учасників.

Відповідно до усталеної практики Касаційного господарського суду Верховного Суду (далі - КГС ВС), рішення загальних зборів учасників та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин (постанови КГС ВС від 28.08.2019 у справі №921/283/18, від 31.10.2019 у справі №910/14724/18).

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства (постанови КГС ВС від 20.02.2018 у справі № 925/706/17, від 27.02.2018 у справі № 918/92/17, від 18.04.2018 у справі № 912/2562/16, від 28.08.2019 у справі № 921/283/18);

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства (постанови від 27.03.2018 у справі №904/6983/17, від 28.03.2018 у справі №910/22291/16, від 03.04.2018 у справі №908/3332/16, від 03.04.2018 у справі №914/758/17, від 02.05.2018 у справі №905/1076/17, від 02.05.2018 у справі №910/807/17, від 10.05.2018 у справі №906/592/17, від 14.06.2018 у справі №912/2196/17, від 19.06.2018 у справі №906/922/17);

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах (постанови КГС ВС від 08.05.2018 у справі №916/772/17, від 08.05.2018 у справі №906/380/15, від 15.08.2018 у справі №912/3850/17, від 11.09.2018 у справі №911/3872/17, від 28.08.2019 у справі №921/283/18).

Касаційного господарського суду Верховного Суду зазначає, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах;

- відсутність протоколу загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю;

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову (відповідна правова позиція викладена у постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі №923/567/17, від 17.07.2018 у справі №916/2386/17, від 24.10.2018 у справі №925/973/17, від 24.10.2018 у справі №925/644/17).

Отже, однією з обов`язкових умов, необхідних для визнання рішень загальних зборів відповідача недійсними, є порушення у зв`язку з їх прийняттям прав і охоронюваних законом інтересів учасника товариства - позивача у справі.

Судом можуть бути визнані недійсними лише ті рішення загальних зборів, які порушують права учасника (акціонера). Проте суд не має підстав визнавати недійсними рішення, прийняті з інших питань порядку денного загальних зборів, якщо позивачем не доведено, що вони порушують його права та законні інтереси (відповідна правова Судом можуть бути визнані недійсними лише ті рішення загальних зборів, які порушують права учасника (акціонера). Проте суд не має підстав визнавати недійсними рішення, прийняті з інших питань порядку денного загальних зборів, якщо позивачем не доведено, що вони порушують його права та законні інтереси (відповідна правова позиція сформульована у постановах КГС ВС від 12.04.2018 у справі №914/1968/16 від 27.03.2018 у справі №904/9431/15, від 12.04.2018 у справі №914/1968/16, від 17.04.2018 у справі №920/888/17, від 17.04.2018 у справі №922/1671/16).

позиція сформульована у постановах КГС ВС від 12.04.2018 у справі №914/1968/16 від 27.03.2018 у справі №904/9431/15, від 12.04.2018 у справі №914/1968/16, від 17.04.2018 у справі №920/888/17, від 17.04.2018 у справі №922/1671/16).Враховуючи, що судом не встановлено допущення порушення порядку скликання та проведення Загальних Зборів Учасників ТОВ "Едін" 19.10.2018, при цьому встановлено правомочність прийнятих рішень учасниками зборів, які сукупно володіють 100 % голосів, а тому відсутні підстави для визнання їх недійсними.

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні позову в означеній частині.

Щодо позовної вимоги про скасування реєстраційної дії стосовно внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Едін": "Державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників" №11741050007014402 від 24.10.2018, вчинену ОСОБА_6 ; Стрижавська селищна рада суд зазначає наступне.

Так, обґрунтовуючи вказану вимогу позивач окрім недійсності рішень, оформлених протоколом №19-10/18, посилається на порушення порядку (процедури) проведення відповідної реєстраційної дії, а саме: що документи про набуття ОСОБА_2 частки в Статутному капіталі ТОВ "Едін" повинна подавати державному реєстратору сама ОСОБА_2 або її представник, який діє на підставі посвідченої довіреності. Водночас, за твердженням позивача, документи для проведення реєстраційної дії подані державному реєстратору ОСОБА_5. без оформлення останнім відповідних повноважень.

Розглядаючи дану вимогу слід зазначити, що з набуттям чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" набули чинності також нові норми про порядок оформлення та реєстрації змін, пов`язаних з відчуженням/переходом права власності на частку в Товаристві.

Даним Законом внесено зміни до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , зокрема, до ч.5 ст.17, яким окремо, суто для цілей реєстрації змін про склад учасників передбачені:

перелік необхідних документів;

категорії осіб, котрі можуть звертатись для вчинення відповідних реєстраційних дій.

Основним документом, який фіксує факт відчуження частки є акт приймання-передачі і закон не вимагає подання для реєстрації нового учасника протоколу загальних зборів Товариства про прийняття нового учасника.

За таких обставин: невжиття позивачем визначених ст.20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" заходів для захисту права учасника, який вважає своє переважне право порушеним, виключає можливість скасування реєстраційної дії щодо внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Едін" стосовно особи, яка набула частку у статутному капіталі Товариства, з підстав (з посиланням на) порушення відповідного права позивача при вчиненні такої дії.

Стосовно подання документів для проведення державної реєстрації неповноважною особою слід зазначити наступне.

Частиною 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, що діяла на момент вчинення реєстраційної дії, що оскаржується (станом на 24.10.2018)) встановлено, що у випадку відчуження частки згаданий вище акт приймання-передачі (разом з іншими необхідними документами) міг бути поданий:

- новим учасником;

- попереднім власником частки.

Передбачені Законом нововведення надали можливість для нового власника частки самостійно звернутися із заявою про проведення реєстраційних дій.

Разом з цим, після вчинення реєстраційної дії, що оскаржується, частка ОСОБА_1 у статутному капіталі відповідача не змінилась. Сама реєстраційна дія №11741050007014402 стосується особи, яка набула частку ( ОСОБА_2 ) у статутному капіталі товариства, та особи, яка передала її ( ОСОБА_3 ). В зв`язку з чим суд доходить до висновку, що позивач не вправі обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших учасників товариства поданням документів на реєстрацію неповноважною особою.

З огляду на те, що за результатами розгляду даної справи судом не встановлений факт порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 реєстраційною дією, якою 24.10.2018 внесено зміни до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Едін", господарський суд не має підстав для задоволення позову в цій частині.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З наведено слідує, що суд не зобов`язаний надавати оцінку кожному аргументу, наведеному сторонами.

Таким чином, узагальнюючи викладене суд дійшов висновку, що позивач під час розгляду справи не надав належних та допустимих доказів, які б підтвердили заявлені позовні вимоги та свідчили про наявність підстав для визнання рішень загальних Зборів Учасників ТОВ "Едін", оформлених протоколом №19-10/18 від 19.10.2018 недійсними та відповідно скасування відповідної реєстраційної дії.

При цьому суд зауважує, що в матеріалах справи наявна заява відповідача про визнання позовних вимог.

Так, відповідно до положень ст.191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки в ході судового розгляду даної справи судом встановлено, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв`язку із чим у суду відсутні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову, а тому суд не прийняв визнання відповідачем позову.

Витрати зі сплати судового збору за подання позову згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України покладаються на позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 15 квітня 2020 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу ( АДРЕСА_1 );

3 - представнику позивача адвокату Шевчук О.В. ( АДРЕСА_2 );

4 - відповідачу (вул.Якова Шепеля, 25 А, м.Вінниця, 21000);

5 - третій особі - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 );

6 - Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради (21100, м.Вінниця, вул.Соборна, 59);

7 - Стрижавській селищній раді в особі державного реєстратора Луценка Є.В. (вул.40-річчя Перемоги, буд.7, смтСтрижавка, Вінницький район, Вінницька область)