Ухвала

від 19.11.2020 по справі 902/889/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 902/889/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Вінницької області

(суддя - Нешик О.С.)

від 02.04.2020

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Гудак А.В.; судді: Петухов М.Г., Олексюк Г.Є.)

від 16.09.2020

у справі № 902/889/19

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едін"

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Стрижавська селищна рада в особі державного реєстратора Луценка Є.В., Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради

про визнання недійним рішення загальних зборів,

за участю представників учасників справи:

позивача - Шевчук О.В.;

відповідача - не з`явився;

третьої особи 1 - Дудчик О.М.;

третьої особи 2 - не з`явився;

третьої особи 3 - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едін" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Едін", що оформлені протоколом №19-10/18 від 19.10.2018, якими затверджено вихід ОСОБА_3 зі складу учасників ТОВ "Едін", прийнято до складу учасників ТОВ "Едін" громадянку України ОСОБА_2 , проведено та затверджено перерозподіл належних учасникам товариства часток у Статутному капіталі; затверджено Статут ТОВ "Едін" у новій редакції; уповноважено ОСОБА_4 на представництво інтересів у системі органів та перед будь-якими суб`єктами, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; а також про скасування реєстраційної дії стосовно внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Едін": "Державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників" №11741050007014402 від 24.10.2018, вчинену ОСОБА_5 ; Стрижавська селищна рада.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувані рішення, а саме: про відчуження ОСОБА_3 належної йому частки в статутному капіталі Товариства на користь громадянки України ОСОБА_2 ; про вихід ОСОБА_3 зі складу учасників ТОВ "Едін", про прийняття до складу учасників ТОВ "Едін" ОСОБА_2 , суперечать вимогам Статуту в редакції від 23.03.2018, Закону України "Про товариства та обмеженою та додатковою відповідальністю", як і реєстраційні дії стосовно державної реєстрації зміни складу учасників.

За твердженням позивача, він, як директор Товариства, здійснюючи безпосереднє керівництво його діяльністю, позачергові загальні збори учасників ТОВ "Едін" на 19.10.2018 не скликав; учасник товариства ОСОБА_3 не звертався до позивача з вимогою про їх скликання; порядок денний, наведений у протоколі від 19.10.2018, не погоджувався у встановленому Статутом порядку, а зі змісту самого протоколу взагалі не зрозуміло як здійснювалось обговорення та голосування по винесених питаннях, оскільки в ньому викладено лише зміст кінцевих рішень.

Також позивач вказує, що визначений в оскаржуваному рішенні порядок зміни учасників суперечить вимогам Статуту ТОВ "Едін" та Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Так, останній стверджує, що ОСОБА_3 не повідомляв позивача про намір відчужити належну йому частку у статутному капіталі товариства третій особі, тому ОСОБА_1 був позбавлений можливості скористатись своїм переважним правом на її придбання. Позивач також не давав згоди на відчуження частки у статутному капіталі , яка складає 50%, на користь ОСОБА_2 , як-то передбачено п.4.7 Статуту.

Підставою для скасування реєстраційної дії стосовно внесення змін до відомостей про ТОВ "Едін" позивач визначає подання державному реєстратору документів неуповноваженою на те особою.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.04.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

2.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 рішення Господарського суду Вінницької області від 02.04.2020 залишено без змін.

2.3. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що протокол №19-10/18 від 19.10.2018 загальних зборів учасників товариства, яким оформлено оскаржувані рішення, підписаний дійсними на той час учасниками ТОВ "Едін", а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які були обрані головою та секретарем Загальних зборів відповідно. Справжність підписів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на вказаному протоколі нотаріально засвідчена.

При цьому господарські суди врахували, що засвідчення справжності підписів є нотаріальною дією, а тому враховуючи зміст п.1 глави 3 розділу І, п.1 глави 4 розділу І, глави 6 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 дає підстави для висновку, що нотаріус перед засвідченням справжності підпису ОСОБА_1 на протоколі №19-10/18 загальних зборів учасників ТОВ "Едін" від 1910.2019: установила особу ОСОБА_1 ; визначила обсяг його дієздатності; роз`яснила ОСОБА_1 наслідки вчинення нотаріальної дії, переконалась у здатності останнього усвідомлювати значення цієї нотаріальної дії, її наслідків та змісту роз`яснень нотаріуса, а також відповідності волі і волевиявлення ОСОБА_1 щодо вчинення нотаріальної дії; установила волевиявлення ОСОБА_1 щодо засвідчення справжності його підпису на вказаному протоколі.

Окрім того, суди попередніх інстанцій врахували, що в ході судового розгляду учасники справи визнали, що рішення загальних зборів товариства оформлені протоколом від 19.10.2018, який власноруч підписаний ОСОБА_1 . Під час здійснення провадження у даній справі на адресу суду не надходило клопотань від сторін про призначення почеркознавчої експертизи.

З врахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій встановили, що матеріалами справи підтверджується, що 19.10.2018 були проведені загальні збори учасників товариства, на яких були прийняті (в тому числі за згодою позивача) оскаржувані рішення.

Крім того, господарські суди дійшли висновку, що оскільки ОСОБА_3 не звертався до ТОВ "Едін" із заявою про вихід з товариства в порядку статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а відчужив належну йому частку згідно зі статтею 21 вказаного Закону, останній не потребував отримання згоди позивача в порядку, визначеному статтею 24 Закону.

З огляду на те, що за результатами розгляду даної справи судами попередніх інстанцій не був встановлений факт порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 реєстраційною дією, якою 24.10.2018 внесено зміни до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Едін", то суди дійшли висновку, що немає підстав для задоволення позову в цій частині.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.04.2020 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

3.2. Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_1 посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №926/3973/17, від 03.04.2018 у справі №914/758/17, від 16.10.2019 у справі №915/698/18, від 22.01.2020 у справі №915/99/19, від 04.02.2020 у справі №915/540/16 (щодо застосування статті 167 Господарського процесуального кодексу України, статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"); у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №904/5857/17, у постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №915/99/19, від 06.02.2020 у справі №906/307/19 (щодо застосування статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"); постанові Верховного Суду від 11.08.2020 у справі №922/2277/19 (щодо застосування статті 237 ГПК України та статті 167 Господарського кодексу України); у постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №915/698/18 (щодо відсутності кворуму при прийняті рішень учасниками зборів). Також вважає, що суди попередніх інстанції допустили порушення частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Посилається на те, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки заяві свідка, в якій позивач засвідчив, що він збори учасників не скликав.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просила відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. При цьому зазначає, що висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, були зроблені у справах за фактичних обставин, відмінних від тих, що встановлені в цій справі.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Едін" є юридичною особою, зареєстроване 05.08.2016 виконавчим комітетом Вінницької міської ради.

Частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Едін" неодноразово відчужувались.

Так, згідно з договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Едін" від 01.02.2017, укладеного між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_7 (покупець), продавець передав у власність покупцеві частку в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "Едін".

Згідно з рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Едін", які оформлені протоколом №3/02-17 від 01.02.2017, виключено ОСОБА_6 зі складу учасників ТОВ "Едін" у зв`язку із відчуженням 100% її частки у статутному капіталі ОСОБА_7 , а ОСОБА_7 включено до складу учасників ТОВ "Едін" у зв`язку з придбанням останнім 100% частки ТОВ "Едін". Затверджено Статут ТОВ "Едін" в новій редакції від 01.02.2017.

Між ОСОБА_7 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) 21 вересня 2017 року укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Едін", згідно з умовами якого покупець придбав частку у статутному капіталі ТОВ "Едін" в розмірі 50% статутного капіталу товариства.

Також, між ОСОБА_7 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) 21 вересня 2017 року укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Едін", згідно з умовами якого покупець придбав частку у статутному капіталі ТОВ "Едін" в розмірі 50% статутного капіталу товариства.

Згідно з рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Едін", які оформлені протоколом №5-09/17 від 21.09.2017, до складу учасників Товариства прийнято громадянина України ОСОБА_3 та громадянина Республіки Ірак ОСОБА_1 , у зв`язку із придбанням кожним із них часток у розмірі 204 308, 00 грн, що становить 50 % статутного капіталу товариства, на підставі договорів купівлі-продажу від 21.09.2017.

Вказаними загальними зборами учасників ТОВ "Едін" також вирішено питання щодо призначення директора товариства, а саме: по сьомому питанню порядку денного вирішено призначити на посаду директора ТОВ "Едін" ОСОБА_1 з 23.09.2017 року. У зв`язку із призначенням на посаду директора товариства, зобов`язано ОСОБА_1 прийняти від ОСОБА_8 статутні та інші документи щодо господарської діяльності товариства, а також круглу печатку.

Також вищевказаними рішеннями загальних зборів від 21.09.2017 затверджено нову редакцію Статуту ТОВ "Едін" згідно з положеннями якого засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Едін" є:

- ОСОБА_3 з часткою у статутному капіталі Товариства 50%, вартістю 204 308, 00 грн;

- ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі Товариства 50%, вартістю 204 308, 00 грн.

Рішеннями загальних зборів учасників ТОВ "Едін" 23 березня 2018 року, які оформлені протоколом №23-03/18 внесені зміни до Статуту ТОВ "Едін".

Відповідно до Статуту ТОВ "Едін" у редакції, затвердженій загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми ТОВ "Едін", протокол № 23-03/18 від 23.03.2018, засновниками (учасниками) ТОВ "Едін" є:

- ОСОБА_3 , з часткою у статутному капіталі Товариства 50%, вартістю 204 308, 00 грн;

- ОСОБА_1 , з часткою у статутному капіталі Товариства 50%, вартістю 204 308, 00 грн.

Між громадянином України ОСОБА_3 (продавець) та громадянкою ОСОБА_2 (покупець) 19 жовтня 2018 року було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Едін".

Згідно з пунктом 1 договору, продавець передав у власність покупця належну йому частину у статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Едін" у розмірі 204 308, 00 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства, та пов`язані з цією частиною корпоративні права, а покупець прийняв та взяв на себе зобов`язання оплатити частку в порядку та на умовах визначених цим договором.

Право власності покупця на частку виникає з моменту підписання та нотаріального засвідчення підписів сторін на Акті приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства, окрім як по відношенню до третіх осіб, щодо яких відповідно до положень законодавства право власності покупця виникає з моменту внесення відповідних змін до відомостей про товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та державної реєстрації нової редакції статуту товариства, у якій покупець буде зазначений як учасник товариства (п. 6 договору).

За Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Едін" від 19.10.2018 року, ОСОБА_3 (продавець) передав, а ОСОБА_2 (покупець) прийняла частку в статутному капіталі ТОВ "Едін" в розмірі 204 308, 00 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства та пов`язані з цією часткою корпоративні права.

При цьому 19 жовтня 2018 року відбулись загальні збори учасників ТОВ "Едін", оформлені протоколом №19-10/18, на яких були присутні учасники: громадянин України ОСОБА_3 (частка в Статутному капіталі в розмірі 204 308, 00 грн, що становить 50% статутного капіталу) та громадянин Республіки Ірак ОСОБА_1 (частка в Статутному капіталі в розмірі 204 308, 00 грн, що становить 50% статутного капіталу), які в сукупності володіли 100 % статутного капіталу Товариства.

До порядку денного вказаних загальних зборів були включені такі питання:

1. Про обрання Голови та Секретаря зборів.

2. Про зміну у складі учасників Товариства.

3. Про статут Товариства.

4. Про державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Едін", що містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

По першому питанню порядку денного було прийнято рішення: обрати головою зборів ОСОБА_3 , Секретарем загальних зборів - ОСОБА_1 . Голосували: "за" - 100% голосів присутніх, "проти" - немає, "утримались" - немає.

По другому питанню порядку денного вирішено:

"У зв`язку з відчуженням ОСОБА_3 належної йому частки у статутному капіталі товариства в розмірі 204 308, 00 грн, що становить 50 % Статутного капіталу товариства, на користь громадянки України ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Едін" від 19.10.2018:

- затвердити вихід ОСОБА_3 зі складу учасників ТОВ "Едін";

- прийняти до складу учасників ТОВ "Едін" громадянина України ОСОБА_2 ";

- провести та затвердити перерозподіл належних учасникам товариства часток у статутному капіталі наступним чином: громадянка України ОСОБА_2 - 204 308, 00 грн, що становить 50 % дольового значення розміру частки у відсотках; громадянин Республіки Ірак ОСОБА_1 - 204 308, 00 грн, що становить 50 % дольового значення розміру частки у відсотках. Загалом розмір частки в національній валюті становить 408 616, 00 грн.

Голосували: "за" - 100% голосів присутніх, "проти" - немає, "утримались" - немає.

По третьому питанню порядку денного прийнято таке рішення:

"У зв`язку з прийняттям вищевказаних рішень, а також з метою приведення статуту Товариства до вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" затвердити Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Едін" у новій редакції.

Голосували: "за" - 100% голосів присутніх, "проти" - немає, "утримались" - немає.

По четвертому питанню порядку денного вирішено:

"Уповноважити ОСОБА_4 на представництво інтересів у системі органів та перед будь-якими суб`єктами (у тому числі будь-якими державними реєстраторами), які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з прийняттям вищевказаних рішень, для чого подавати та одержувати усі необхідні заяви, документи, інформацію, ставити підпис, вносити плату у сфері державної реєстрації юридичних осіб (крім громадських формувань) та фізичних осіб-підприємців, а також здійснювати усі інші юридичні дії".

Голосували: "за" - 100% голосів присутніх, "проти" - немає, "утримались" - немає.

Вказаний протокол скріплений підписами голови загальних зборів ОСОБА_3 та секретарем загальних зборів ОСОБА_1 .

Справжність підписів ОСОБА_3 засвідчена приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Н.М., зареєстровано в реєстрі за №1224 та ОСОБА_1 засвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельником І.А., зареєстровано в реєстрі за № 5906.

Як зазначає позивач, в травні 2019 року до позивача як до директора ТОВ "Едін" звернулась громадянка ОСОБА_2 з письмовою вимогою забезпечити аудитору можливість проведення аудиту ТОВ "Едін" та надати копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг. ОСОБА_2 повідомила позивачу, що вона є власником частки у статутному капіталі товариства в розмірі 204 308, 00 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства, яка раніше належала ОСОБА_3 та надала копію протоколу №19-10/18 загальних зборів учасників ТОВ "Едін" від 19.10.2018 та копію опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" від 23.10.2018 з реєстраційним номером та кодом. Отримавши зазначений протокол та переклавши його російською мовою, позивачу стало зрозуміло, що протокол №19-10/18 загальних зборів учасників ТОВ "Едін" від 19.10.2018 є фіктивним, рішення, викладені в ньому - протиправними і як наслідок проведена державна реєстрація змін до установчих документів ТОВ "Едін" та його засновників є незаконною.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Підставою для відкриття касаційного провадження ОСОБА_1 визначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судами попередніх інстанцій не було враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до положень цієї норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Визначення подібності правовідносин міститься у правових висновках, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 у справі № 925/3/7, п. 40 постанов від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі № 923/682/16.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п. 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; п. 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, висновки в яких, на думку скаржника, не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, встановив таке.

5.3. Зокрема, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №926/3973/17, від 03.04.2018 у справі №914/758/17, від 16.10.2019 у справі №915/698/18, від 22.01.2020 у справі №915/99/19, від 04.02.2020 у справі №915/540/16 - щодо застосування статті 167 Господарського процесуального кодексу України, статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" врегульовано порядок скликання загальних зборів учасників товариства. Так, загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.

Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" набув чинності 17 червня 2018 року.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Суди попередніх інстанцій встановили, що станом на час проведення відповідачем загальних зборів 19.10.2018, рішення яких оспорюються позивачем, зміни до Статуту ТОВ "Едін" в зв`язку з набуттям чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" внесені не були. На момент прийняття оспорюваних рішень, діяв Статут, затверджений протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Едін" від 23.03.2018.

Згідно з пунктом 8.2 Статуту ТОВ "Едін" загальні збори учасників товариства є вищим органом управління товариства.

Загальні збори учасників визнаються правомочними приймати рішення, якщо в них беруть участь учасники, які володіють більше, ніж 50% голосів учасників, що мають право голосувати на загальних зборах учасників, тобто сукупна частка в статутному капіталі товариства належна учасникам, які прибули на загальні збори учасників, становить більше ніж 50,0% від загального розміру статутного капіталу товариства. збори очолює голова зборів.

Згідно з пунктом 8.2.3 Статуту, вся робота по підготовці та скликанню загальних зборів учасників провадиться виконавчим органом товариства. Про проведення загальних зборів учасників учасники товариства повідомляються персонально або через їхніх представників.

Відповідно до пункту 8.3.1 Статуту виконавчим органом товариства, здійснюючим керівництво його поточною діяльністю, є директор, який є службовою особою товариства і є підзвітним загальним зборам учасників.

Пунктом 8.2.3 Статуту передбачено, що учасники вважаються проінформованими про скликання щорічних або ж позачергових загальних зборів, якщо про дату, місце проведення зборів та порядок денний виконавчим органом чи іншим органом, що вчиняє роботу по скликанню зборів, не менше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів учасників листом, телефоном, факсом, телексом, телеграфом або кур`єром персонально було повідомлено учасників.

Позачергові збори учасників скликаються директором товариства у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш, як 20% голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів директор товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самостійно скликати збори учасників.

Згідно пунктом 8.2.3 Статуту, будь-який з учасників має право вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів учасників не пізніш як за 25 днів до їх скликання. Пропозиції учасників, які володіють більш як 10% голосів, вносяться до порядку денного обов`язково. Учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, внесеними до порядку денного зборів.

5.4. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до статті 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг узяти участі у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 926/3973/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 викладено правову позицію, згідно з якою своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 915/99/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 915/540/16 викладено правову позицію, відповідно до якої рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

У постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 914/758/17 викладено правову позицію, згідно з якою підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання. Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

У постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 915/698/18 викладено правову позицію, згідно з якою безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: 1) прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; 2) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; 3) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; 4) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів.

5.5. Отже, узагальнюючи наведені правові позиції, на які посилається скаржник, підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів може бути недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів.

При цьому у справах № 904/10956/16, № 926/3973/17, № 914/758/17, № 915/698/18, № 915/99/19, № 915/540/16, № 906/307/19 господарські суди встановили, що загальні збори товариства, на яких було прийнято оспорювані рішення, відбулись без участі позивача. У справі № 923/876/16 господарські суди встановили, що на загальних зборах, рішення яких оспорюються позивачем, був присутній його представник; і суд касаційної інстанції звернув увагу на необхідність дослідження питання добросовісності такого представника з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин конкретної справи.

5.6. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що він як директор товариства позачергові загальні збори на 19.10.2018 не скликав. Представник відповідача - ТОВ "Едін" також визнав відсутність будь-яких доказів на підтвердження організації проведення загальних зборів товариства 19.10.2018, зокрема доказів повідомлення учасників товариства про місце, дату та час їх проведення.

На підтвердження своєї позиції, скаржник посилається на висновки Верховного Суду в постанові від 06.02.2020 у справі № 906/307/19, відповідно до яких належними та допустимими доказами повідомлення позивача про проведення загальних зборів товариства можуть бути: фіскальний чек та опис вкладення про направлення позивачу повідомлення про проведення зборів, телефонограма, направлення позивачу повідомлення засобами електронного зв`язку з використанням ЕЦП, тощо).

Також позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій не дали правової оцінки його заяві як свідка, в якій він засвідчив, що як виконавчий орган товариства загальні збори учасників товариства не скликав; учасник товариства ОСОБА_3 не звертався до нього з вимогою про скликання позачергових загальних зборів учасників; не вчиняв передбачених законом та статутом дій для скликання загальних зборів.

Крім того, скаржник зазначає про те, що в матеріалах справи відсутній реєстр учасників загальних зборів 19.10.2018, необхідність складання якого передбачено пунктом 8.2 Статуту товариства.

5.7. Разом з тим в цій справі суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно з частиною 9 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

Господарські суди встановили, що в матеріалах справи відсутні докази щодо порядку скликання загальних зборів учасників ТОВ "Едін" на 19.10.2018 року та щодо повідомлень учасника товариства про місце, дату та час їх проведення.

При цьому суди попередніх інстанцій також врахували, що громадянин ОСОБА_3 , який відчужив частку товариства своїй дружині громадянці ОСОБА_2 та у розпорядженні якого згідно з вказаними у частини 9 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" умов, могли б бути документи на підтвердження організації проведення загальних зборів товариства, помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27.10.2018.

Виходячи з таких обставин, господарські суди дійшли висновку, що доведення обставини про організацію проведення загальних зборів учасників товариства 19.10.2018 покладається на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , однак як вбачається з наведених вище положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у вказаної особи виключається можливість надати суду відповідні докази, оскільки директором ТОВ "Едін" є позивач у даній справі ОСОБА_1 .

Разом з тим суди попередніх інстанцій встановили, що протокол №19-10/18 від 19.10.2018 загальних зборів учасників Товариства, яким оформлено оскаржувані рішення, підписаний дійсними на той час учасниками ТОВ "Едін", а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які були обрані головою та секретарем Загальних зборів відповідно. Справжність підписів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на вказаному протоколі нотаріально засвідчена.

Оцінивши в сукупності всі докази, які зібрані в матеріалах справи, з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), а ніж не були, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що матеріалами справи підтверджується, що 19.10.2018 були проведені загальні збори учасників ТОВ "Едін", на яких були прийняті (в тому числі за згодою позивача) оскаржувані рішення, які оформлені протоколом №19-10/18 від 19.10.2018.

При цьому заяву ОСОБА_1 поданої в якості свідка - директора ТОВ "Едін" господарські суди відхилили з підстав вірогідності того, що тим самим позивач хоче підтвердити обставини викладені останнім в обґрунтування позовних вимог зі сторони відповідача як юридичної особи, що в подальшому на думку позивача могло би призвести до задоволення позову в даній справі.

Крім того, суди попередніх інстанцій врахували, що відповідно до частини 10 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Законом та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.

Щодо доводів скаржника про відсутність реєстру учасників загальних зборів, колегія суддів зазначає, що така обставина не впливає на результати прийняття рішень загальними зборами учасників товариства та не може бути підставою для визнання таких зборів недійсними. Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі № 902/1413/15.

5.8. ОСОБА_1 зазначає також, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №915/698/18 та від 22.01.2020 у справі № 915/99/19 (щодо відсутності кворуму при прийняті рішень учасниками зборів).

Так, у згаданих справах Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства у зв`язку з відсутністю кворуму.

Разом з тим як було встановлено вище, в цій справі мали місце інші фактичні обставини, а саме: встановлено правомочність загальних зборів учасників, які сукупно володіють 100 % голосів.

5.9. Також ОСОБА_1 посилається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновок Верховного Суду у постанові від 19.02.2019 у справі № 924/156/18, відповідно до якого суд касаційної інстанції вважав помилковим висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що підписання усіма учасниками товариства нової редакції статуту без зауважень та заперечень свідчить про наявність згоди усіх присутніх учасників на прийняття рішення про викладення статуту товариства повністю в новій редакції, не зважаючи на відсутність цього питання в протоколі загальних зборів учасників товариства. Само по собі зазначення у протоколі зборів-1 про прийняття рішення щодо затвердження статуту товариства в новій редакції саме у зв`язку зі змінами складу учасників не може свідчити про усвідомлення учасниками товариства суті інших змін до статуту товариства (окрім змін щодо складу учасників), які запропоновано розглянути на загальних зборах учасників, а відтак і наявності їх волевиявлення на прийняття рішення щодо внесення інших змін до статуту товариства.

Так, скаржник зазначає, що наявність в протоколі № 19-10/18 від 19.10.2018 підпису позивача не може свідчити про усвідомлення ним суті рішень, викладених в протоколі, в тому числі щодо нової редакції статуту та зміни складу учасників, а відтак і наявності волевиявлення позивача на прийняття рішення щодо внесення змін до статуту товариства. Реєстраційною дією № 11741050007014402 від 24.10.2018, вчиненою державним реєстратором Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценко Є.В. не лише проведено зміну складу учасників ТОВ "Едін", але й зареєстровано статут в новій редакції. У зв`язку з чим позивач, як учасник товариства буде зобов`язаний дотримуватися положень нової редакції статуту, яку позивач не погоджував та з якою навіть не був ознайомлений, що беззаперечно порушує його права.

Проаналізувавши зміст постанови Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 924/156/18, колегія суддів дійшла висновку, що наведена скаржником правова позиція, сформульована судом касаційної інстанції, виходячи з обставин цієї справи, які є відмінними від обставин справи, що переглядається.

Так, у справі № 924/156/18 підставою позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів, статуту та скасування реєстраційної дії було те, що зареєстрована за наслідками Зборів-1 нова редакція Статуту Товариства містить зміни в положенні щодо кворуму загальних зборів, питання про внесення яких не було предметом обговорення та не вирішувалось на Зборах-1. Верховний Суд, вкладаючи наведену вище правову позицію, врахував, що суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з повідомленням двох учасників товариства проект статуту товариства в новій редакції наданий учасникам та запрошеним особам саме під час проведення Зборів-1. Водночас суди на підставі наявних у справі доказів не з`ясували наявність відомостей про надання можливості ознайомитися з проектом статуту Товариства усім учасникам, які приймали рішення про викладення статуту Товариства в новій редакції, до проведення Зборів-1. Тобто суди попередніх інстанцій належним чином не з`ясували обставини щодо наявності волевиявлення учасників Товариства під час прийняття рішень Зборів-1 на внесення до Статуту Товариства конкретних змін (окрім складу учасників), зокрема щодо кількості учасників, необхідної для кворуму зборів, щодо внесення зазначеного питання до порядку денного та винесення його на голосування.

Разом з тим в цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що до порядку денного загальних зборів 19.10.2018 було включене, зокрема питання 3. Про статут Товариства. За результатами розгляду якого прийнято рішення: "У зв`язку з прийняттям вищевказаних рішень, а також з метою приведення статуту Товариства до вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" затвердити Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Едін" у новій редакції. З цього питання голосували: "за" - 100% голосів присутніх, "проти" - немає, "утримались" - немає.

5.10. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у пункті 5.10 постанови Верховного Суду від 11.08.2020 у справі №922/2277/19 (щодо застосування статті 237 ГПК України та статті 167 Господарського кодексу України).

Разом з тим колегія суддів зазначає, що постанова Верховного Суду від 11.08.2020 у справі №922/2277/19 не містить пункту 5.10, та в ній не викладалась правова позиція щодо застосування статті 237 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо застосування статті 167 Господарського кодексу України в постанові Верховного Суду від 11.08.2020 у справі №922/2277/19 викладено таку правову позицію.

Відповідно до приписів частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Участь у товаристві майном і узгодження між учасниками спільного управління ним наділяє учасника корпоративними правами, а тому відносини щодо цих прав мають характер корпоративних правовідносин (частина 3 статті 167 Господарського кодексу України).

Згідно із частиною 1 статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Право на частку в статутному капіталі є майновим та відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України є різновидом майна. Тобто частка в статутному капіталі товариства може бути об`єктом права власності.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України відчуження власником свого майна є підставою припинення права власності.

Таким чином, відчуження власником свого майна (у спірних правовідносинах - частки в статутному капіталі) за правочином (купівлі-продажу, дарування, міни тощо) є підставою припинення права власності на це майно, що залежить саме від волі власника.

Разом з цим від права на частку слід відрізняти корпоративні права учасника, так звані "права з частки". Корпоративні права учасника визначаються часткою в статутному капіталі господарського товариства, тобто корпоративні права обумовлені наявністю в особи прав на частку в статутному капіталі господарського товариства. Корпоративні права, на відміну від права на частку, не можуть бути об`єктом права власності. У разі відсутності в особи права на частку в статутному капіталі товариства в неї відсутні і корпоративні права. Відповідно, у разі припинення в особи права власності на частку, як наслідок припиняються і її корпоративні права учасника товариства. Однак з набуттям особою права власності на частку у статутному капіталі товариства така особа автоматично не набуває корпоративних прав.

З врахуванням наведеної правової позиції, скаржник зазначає про те, що станом на 19.10.2018, на дату прийняття оскаржуваних рішень загальними зборами учасників ТОВ "Едін", у ОСОБА_3 право власності на частку в розмірі 50 % в статутному капіталі товариства, вже було припиненим. Тобто, спірні загальні збори учасників товариства не могли бути проведені за участю ОСОБА_3 , оскільки він вже не був власником частки в статутному капіталі.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що правові висновки у справі № 922/2277/19 зроблено, виходячи з інших фактичних обставин справи. Так, у цій справі господарські суди встановили, що станом на 19.03.2019, дату проведення загальних зборів учасників товариства, на яких були прийняті оспорювані рішення, також як і на час скликання загальних зборів, право власності у ОСОБА_9 (повністю) та у ОСОБА_10 на частку в розмірі 32% в статутному капіталі Товариства, вже було припиненим, у зв`язку з укладенням 25.10.2018 згаданими учасниками договорів дарування та додаткових угод до договорів дарування з Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія".

У цій справі, що переглядається, господарські суди встановили, що договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства та загальні збори учасників товариства відбулися в один день 19.10.2018. Крім того, відповідно до пункту 6 договору купівлі-продажу право власності покупця на частку виникає з моменту підписання та нотаріального засвідчення підписів сторін на Акті приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства, окрім як по відношенню до третіх осіб, щодо яких відповідно до положень законодавства право власності покупця виникає з моменту внесення відповідних змін до відомостей про товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та державної реєстрації нової редакції статуту товариства, у якій покупець буде зазначений як учасник товариства (п. 6 договору).

5.11. Скаржник вказує також на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 914/1968/16 та від 19.02.2019 у справі № 924/156/18.

Так, у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 914/1968/16 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач не зміг належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, враховуючи те, що вплив акціонера на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що порушення внаслідок недотримання вимог закону під час скликання загальних зборів є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, прийнятих за результатами розгляду п.п. 4, 5, 8, 9, 15, 18, 21 порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Львівська вугільна компанія", які відбулись 27.06.2016.

При цьому суд касаційної інстанції врахував обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, що не ознайомившись зі звітом правління ПАТ "Львівська вугільна компанія" за 2015 року, звітом наглядової ради товариства за 2015 року, річним звітом та балансом товариства за 2015 року, з проектами цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами наглядової ради та ревізійної комісії, проектами змін та доповнень до внутрішніх документів, а саме змін та доповнень до положень товариства "Про загальні збори акціонерів", "Про наглядову раду", "Про правління", "Про ревізійну комісію", "Про посадових осіб" викладених у новій редакції, позивач був позбавлений у порядку ч. 3 ст. 38 Закону України "Про акціонерні товариства" надати пропозиції до питання та/або проекту рішення до порядку денного зборів, які підлягають обов`язковому включенню до проекту порядку денного загальних зборів, оскільки позивач володіє 37,57793% акцій товариства.

У постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 924/156/18 викладено правову позицію, згідно з якою з огляду на статтю 167 Господарського кодексу України Суд вважає, що надання учасникам товариства можливості ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів, спрямоване на забезпечення його можливості належним чином підготуватися до розгляду відповідних питань порядку денного, а відтак і реалізувати свою правомочність на участь в управлінні товариством. Отже, невиконання зазначеної вимоги закону може бути підставою для висновку про недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів та порушення корпоративних прав учасників.

Разом з тим в цій справі суди попередніх інстанцій правильно врахували положення частини 10 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", згідно з якою загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Законом та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.

5.12. Доводи касаційної скарги про те, що всупереч положень Статуту Заставнюк С.В. не повідомляв позивача про свій намір відчужити належному йому частку в статутному капіталі товариства третій особі, позивач не давав відповідної згоди, а отже й був позбавлений можливості скористатись своїм переважним правом на її придбання, колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Зі змісту положення частини 4 статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вбачається, що відчуження частки відбувається на підставі відповідного договору купівлі-продажу. Тоді як, рішення загальних зборів учасників товариства прийняті у зв`язку із вказаною обставиною, зокрема про зміну у складі учасників Товариства є складовою механізму оформлення набутого покупцем права власності на частку.

Згідно з частинами 1, 5 статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі. Учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами становить один рік.

Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, у матеріалах справи станом на час вирішення даного спору в суді апеляційної інстанції відсутні докази, що договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 19.10.2018 в судовому порядку визнаний недійсним, так само як і не вжито заходів у визначений законом спосіб для захисту права учасника, який вважає своє переважне право порушеним.

5.13. Також суд апеляційної інстанції правильно врахував, що судом можуть бути визнані недійсними лише ті рішення загальних зборів, які порушують права учасника (акціонера). Проте суд не має підстав визнавати недійсними рішення, прийняті з інших питань порядку денного загальних зборів, якщо позивачем не доведено, що вони порушують його права та законні інтереси (відповідна правова позиція викладена у постановах КГС ВС від 12.04.2018 у справі №914/1968/16 від 27.03.2018 у справі №904/9431/15, від 12.04.2018 у справі №914/1968/16, від 17.04.2018 у справі №920/888/17, від 17.04.2018 у справі №922/1671/16).

При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.10.2018 були проведені загальні збори учасників ТОВ "Едін", на яких були прийняті (в тому числі за згодою позивача) оскаржувані рішення, які оформлені протоколом №19-10/18 від 19.10.2018, встановлено правомочність загальних зборів учасників, які сукупно володіють 100 % голосів, а тому господарські суди обґрунтовано дійшли висновку, що відсутні підстави для визнання їх недійсними.

5.14. Також ОСОБА_1 зазначає, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №904/5857/17, у постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №915/99/19, від 06.02.2020 у справі №906/307/19 (щодо застосування статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17 викладено правову позицію, згідно з якою особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"). У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача. Спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в ЄДР є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.

У постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 915/99/19 зазначено, що вимоги в частині скасування реєстраційних записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно товариства, є похідними від вимог про визнання недійсним рішення зборів учасників, тому також підлягали задоволенню.

У постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 906/307/19 вимога про скасування спірних записів в реєстрі є наслідком порушення вимог законодавства у зв`язку зі прийняттям рішень загальними зборами відповідача, а отже, є зверненою до відповідача похідною вимогою від вимоги про недійсність вказаного рішення загальних зборів (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 916/782/17).

Суди попередніх інстанцій з огляду на відмову у задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів оформлених протоколом №19-10/18 від 19.10.2018, якими затверджено вихід ОСОБА_3 зі складу учасників ТОВ "Едін", прийнято до складу учасників ТОВ "Едін" громадянку України ОСОБА_2 , проведено та затверджено перерозподіл належних учасникам Товариства часток у Статутному капіталі; затверджено Статут ТОВ "Едін" у новій редакції; уповноважено Дудчика Олега Михайловича на представництво інтересів у системі органів та перед будь-якими суб`єктами, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дійшли висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні заявлених позивачем вимог про скасування реєстраційної дії стосовно внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Едін": "Державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників" №11741050007014402 від 24.10.2018, вчинену ОСОБА_5 ; Стрижавська селищна рада.

Наведений висновок господарських судів узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеного в постановах від 22.01.2020 у справі № 915/99/19 та від 06.02.2020 у справі № 906/307/19, оскільки вимога про скасування спірних записів в реєстрі є похідною вимогою від вимоги про недійсність вказаного рішення загальних зборів, у задоволенні якої судами відмовлено.

Також скаржник в касаційній скарзі зазначає про те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права та не врахували правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 11.06.2018 у справі № 916/613/17 щодо необхідності всебічного та повного встановлення всіх обставин справи, оскільки не дали оцінки його доводам, що документи про набуття ОСОБА_2 частки в Статутному капіталі ТОВ "Едін" повинна подавати державному реєстратору сама Бондар В.О. або її представник, який діє на підставі посвідченої довіреності. Водночас, за твердженням позивача, документи для проведення реєстраційної дії подані державному реєстратору ОСОБА_4 без оформлення останнім відповідних повноважень.

Суд апеляційної інстанції встановив, що за результатами розгляду питання № 4 порядку денного загальних зборів учасників ТОВ "Едін", які відбулись 19 жовтня 2018 року, учасники товариства одноголосно вирішили:

уповноважити ОСОБА_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Ленінський РВ УМВС України у Вінницькій області 15 січня 2010 року на представництво інтересів у системі органів та перед будь-якими суб`єктами (у тому числі будь-якими державними реєстраторами), які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини, що виникають. у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у зв`язку з прийняттям вищевказаних рішень, для чого подавати за одержувати усі необхідні заяви, документи, інформацію, ставити підпис, вносити плату у сфері державної реєстрації юридичних осіб (крім громадських формувань) та фізичних осіб-підприємців. а також здійснювати усі інші юридичні дії.

Відповідно до частин 1, 2 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням. Якщо документи подаються особисто, заявник пред`являє документ, що відповідно до закону посвідчує особу. У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що підтверджує його повноваження (крім випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі).

Згідно із заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, форма якої затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5(у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 серпня 2018 року № 2824/5) відповідна заява може подаватися у тому числі уповноваженою особою (за довіреністю чи іншим документом, що підтверджує її повноваження).

Відповідно до частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначив, що уповноваження протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Едін", як вищого органу товариства Дудчика О.М. на представництво інтересів у системі органів та перед будь-якими суб`єктами (у тому числі будь-якими державними реєстраторами), які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців га громадських формувань" з правом подання документів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, не суперечило діючому на той час законодавству та не покладало обов`язку видання окремої довіреності.

При цьому колегія суддів знову враховує, що вимога про скасування спірних записів в реєстрі є похідною вимогою від вимоги про недійсність відповідних рішень загальних зборів, у задоволенні якої судами відмовлено у зв`язку з недоведеністю порушення прав чи законних інтересів позивача такими рішеннями, а отже й не встановлено порушення прав чи інтересів позивача оспорюваною реєстраційною дією.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

6.2. Оскільки аналіз висновків, зроблених у постанові суду апеляційної інстанції, що оскаржується, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, а саме: у справах №№ 904/10956/16, 923/876/16, 926/3973/17, 914/758/17, 915/698/18, 915/99/19, 915/540/16, 924/156/18, 922/2277/19, 914/1968/16, 904/5857/17, 906/307/19, 916/613/17, і ці висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням різних фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення, а отже правовідносини у цих справах не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для закриття касаційного провадження.

Судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 та рішення Господарського суду Вінницької області від 02.04.2020 у справі № 902/889/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Мамалуй