Вирок

від 14.04.2008 по справі 1-47/2008

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-47 за 2008 рік

ВИРОК

Іменем   України

14 квітня 2008 року Мостиський районний суд Львівської області в особі: головуючого - судді Попко Я. С

при секретарі - Рушеляк Г.С.

з участю прокурора – Демчук Г.В.

та захисника- Москалика Б.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, гр-на України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, непрацюючого, військовозобов'язаного, раніше судимого 15.10.1999 року Мостиським районним судом за ч.1 ст.101 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, звільненого 07.08.2001 року від відбуття покарання в зв'язку з амністією; 20.09.2006 року Городоцьким районним судом за ч.2 ст. 185 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком в 1 (один) рік, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2008 року біля 18 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в господарстві гр-ки ОСОБА_2, що в с Твіржа Мостиського району Львівської області, де він проживав протягом останніх п'яти років, в приміщенні літньої кухні, а в подальшому в приміщенні кімнати житлового будинку, умисно наніс ОСОБА_2 декілька ударів руками та ногами по тілу, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на обличчі, синців на правій руці, грудях та правій сідниці, закритих переломів правої ліктьової кістки та п'ятого ребра справа.

В судовому засіданні підсудний свою вину визнав повністю і пояснив, що 12.02.2008 року біля 12 год. 00 хв. вирішив піти в с Хоросниця Мостиського району, щоб подивитися на свій будинок. Коли повертався, зайшов на станцію, де зустрів свого товариша ОСОБА_3, з яким пішли в бар та випили по 100 грам горілки. Після цього разом з товаришем прийшли в с Твіржа Мостиського району в господарство, де він проживав з ОСОБА_2. Остання в цей час перебувала в літній кухні. Повечеряли, випивши при цьому по 100 грам горілки, а ОСОБА_2 - приблизно 30 грам. Перебуваючи у літній кухні, сказав ОСОБА_2, що йому потрібно 2 відра картоплі. Проте остання відмовила, через що між ними виникла сварка, в ході якої наніс їй два-три удари кулаком руки в ділянку грудей. Після цього ОСОБА_2 пішла в будинок, а він в підвал, щоб набрати картоплі. Вийшовши з підвалу, разом з ОСОБА_4 зайшли в будинок, де продовжив сварку з ОСОБА_2 та наніс їй удар ногою в ділянку грудної клітки та ще кілька ударів^ проте куди саме не пам'ятає. Пригадує, що після цього пішов спати, а коли ліг у ліжко, в$яв черевик та кинув в ОСОБА_2. Прокинувшись, побачив, шо ОСОБА_2 сильно побита. Зрозумівши, що це він її побив, почав просити в неї пробачення.

Крім зізнання, винуватість підсудного доводиться такими доказами по справі:

показаннями потерпілої ОСОБА_2 М, яка в судовому засіданні показала, що з 2003 року проживала разом з ОСОБА_1 та вела з ник спільно господарство. Зазначає, що ОСОБА_1 є хорошою людиною, проте періодично вживає спиртне та вчиняє скандали. 12.02.2008 року біля 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 пішов в с Хоросниця Мостиського району. Біля 18 год. 00. хв. він повернувся додому разом з ОСОБА_4 Помітила, що обидва були напідпитку. Зайшовши в літню кухню, ОСОБА_1 запитав, де є горілка. Подала їм вечерю та пів пляшки горілки. Згодом ОСОБА_1 сказав, що йому потрібно два відра картоплі. Зрозуміла, що він хоче продати картоплю в обмін на горілку, а тому відмовила йому. ОСОБА_1 розізлився та сам пішов в підвал по картоплю. Коли останній вийшов з підвалу, вона знаходилася в літній кухні. Він почав сварку, в ході якої наніс їй три-чотири удари кулаками в ділянку грудної клітки та по руках вище ліктів. Вона втекла до будинку та лягла в ліжко. За нею і зайшли ОСОБА_1 та ОСОБА_4. ОСОБА_1 підійшов до неї та продовжив  ,  сварку. Хотіла вийти на вулицю, однак він підійшов до неї та правою ногою      

наніс їй удар в груди, від якого впала на диван, після чого наніс їй удар ногою в ділянку голови та ще кілька ударів в ділянку тулуба, скільки саме не пам'ятає. Вважає, що ОСОБА_1 наніс їй три удари ногою: перший - в ділянку грудної клітки, другий - в ділянку обличчя, третій - в ділянку тулуба. Після цього він підійшов до свого ліжка, взяв черевик та кинув ним у неї, після чого пішов спати. Зранку її боліло все тіло, найсильніший біль відчувала в ділянці обличчя, грудної клітки та в ділянці правої руки нище ліктя. Коли ОСОБА_1 прокинувся, почав просити в неї пробачення. В цей день в лікарню не зверталася, оскільки думала, що біль минеться, однак на наступний день змушена була звернутися в Мостиську ЦРЛ. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 не має;

•   -     протоколом телефонного повідомлення та протоколом усної заяви ОСОБА_2 про спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1;

•   -     протоколом огляду місця події та схемою до нього, чим стверджується місце вчинення злочину;

•   -     протоколом відтворення обстановки і обставин події з підсудним ОСОБА_1, де він на місці розказав і показав, коли саме, де та за яких обставин він мав інцидент з потерпілою ОСОБА_2, як саме наносив удари потерпілій та в які ділянки тіла;

•   -     висновком судово-медичного експерта № 34/2008 від 25.02.2008 року, із якого слідує, що у потерпілої ОСОБА_2 при судово-медичному дослідженні та згідно медичних документів виявлено закриті переломи правої ліктьової кістки та п'ятого ребра справа, які відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я; садна та синці на обличчі, синці на правій руці, грудях, правій сідниці, які кваліфікуються як легке тілесне ушкодження. Перелічені ушкодження утворилися від дії тупих предметів, не виключено, від ударів руками та / або ногами у взутті, могли виникнути 12.02.2008 р.

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд знаходить винуватість підсудного доведеною. Вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.122 КК України, оскільки підсудний умисно заподіяв потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження, що не було небезпечним для життя, але спричинило тривалий розлад здоров'я.

При призначенні покарання підсудному суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Підсудний щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, що пом'якшує його покарання.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудному, є вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

Враховується також, що підсудний вчинив злочин середньої тяжкості, посередньо характеризується за місцем свого проживання, де проживає лише з тіткою.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності та прохання потерпілої, яка просить не застосовувати суворих мір до підсудного, який відшкодував усі завдані їй збитки, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе шляхом застосування до нього покарання у виді позбавлення волі, але без відбування такого, надавши йому випробувальний термін.

Керуючись ч.1 ст.122 КК України, ст.ст. 323-324 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним та засудити ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок протягом 15-ти діб з дня його проголошення може бути подана апеляція до \

апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд Львівської області.