Вирок

від 11.09.2008 по справі 1-47/2008

ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД СІМФЕРОПОЛЬСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД СІМФЕРОПОЛЬСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

№ 1-47/2008

ВИРОК

Іменем України

11 вересня 2008 року м. Євпаторія

Військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону під головуванням судді ГАПОНОВА Д.Ю., при секретарі ШВЕЦЬ Я.В., за участю державного обвинувача - заступника військового прокурора Євпаторійського гарнізону ПОНОМАРЕНКА Є.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні військової прокуратури Євпаторійського гарнізону кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця служби за контрактом військової частини А0793 матроса

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Боронява, Хустського району, Закарпатської області, громадянина України, зі середньою освітою, раніше не судимого, неодруженого, на військову службу призваного у квітні 2006 року Хустським військкоматом Закарпатської області, на службі за контрактом з липня 2007 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 407 КК України.

Судовим слідством суд

ВСТАНОВИВ:

Наказом командира військової частини А0793 від 10 липня 2008 року №124 ОСОБА_1 направлено на стаціонарне лікування до Військово - медичного клінічного центру Кримського регіону. 21 липня 2008 року ОСОБА_1 було виписано з клінічного центру, та 22 липня цього року він повинен був повернутись до місця служби - військової частини А0793. Однак, у зазначений день ОСОБА_1 до військової частини не повернувся, та з метою тимчасово ухилитися від військової служби з 22 липня по 8 серпня 2008 року проводив час на власний розсуд. 8 серпня 2008 року ОСОБА_1 з'явився до Ужгородського зонального відділення військової служби правопорядку із зізнанням, повідомивши про вчинений ним злочин.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в пред'явленому обвинуваченні визнав, дав покази, які за своїм змістом відповідають викладеному вище, та пояснив, що мети ухилитися від військової служби не мав. В порядку ст. 299 КПК України, суд, за погодженням з учасниками судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Покази ОСОБА_1 про вчинення ним даного злочину, а також зібрані по справі докази, відповідають фактичним обставинам справи та ніким не оспорюються.

З дослідженого в суді наказу командира військової частини А0793 від 10 липня 2008 року №124 вбачається, що матрос контрактної служби ОСОБА_1 вибув до Військово - медичного клінічного центру Кримського регіону.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №4483 від 21 липня 2008 року, матрос контрактної служби ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у Військово - медичному клінічному центрі Кримського регіону з 11 по 21 липня 2008 року.

Згідно витягу з вахтового журналу військової частини А0793, ОСОБА_1 з 21 липня по 8 серпня 2008 року включно до частини не прибував.

Як вбачається з протоколу з'явлення із зізнанням, 8 серпня 2008 року ОСОБА_1 прибув до Ужгородського зонального відділення військової служби правопорядку і заявив про себе.

Таким чином, дії підсудного ОСОБА_1 який 22 липня 2008 року безпідставно не повернувся до військової частини А0793 з лікування і незаконно знаходився поза її розташуванням з 22 липня по 8 серпня 2008 року, суд кваліфікує за ч.2 ст. 407 КК України, як нез'явлення військовослужбовця (крім строкової служби) вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця. Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд приймає до уваги, що по службі він характеризується негативно, але до кримінальної відповідальності притягується вперше, щиро покаявся у вчиненому, з'явився із зізнанням, активно сприяв розкриттю злочину, мати підсудного є інвалідом другої групи і потребує допомоги, а тому суд приходить до висновку про призначення підсудному мінімального покарання, передбаченого санкцією статті у виді штрафу. З урахуванням майнового стану винного та тяжкості вчиненого ним злочину, розмір штрафу суд визначає в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 407 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850грн.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - скасувати.

На вирок може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.